Постанова

від 15.06.2007 по справі 8/252пн-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/252пн-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15.06.07                                                                                 Справа № 8/252пн-ад.

Суддя   господарського суду Луганської області Середа А.П.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Контрольно-ревізійного управління у Луганській області, місто Луганськ,

до  Луганського вищого професійного училища сфери послуг, місто Луганськ, -

про зобов'язання виконати певні дії,

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

за участю представників сторін:

від позивача –Нарожна М.М., –провідний контролер-ревізор, - довіреність №3859 від 21.05.07 року; Мудракова О.В. –головний спеціаліст-юрисконсульт, - довіреність №б/н від 09.01.07 року;

від відповідача –Кабова Н.І. –заступник головного бухгалтера, - довіреність №191 від 22.05.07 року; Міхєдова С.О. –головний бухгалтер, - довіреність №190 від 22.05.07 року, -   

встановив:

           суть спору: позивачем заявлено вимогу про:

           зобов'язання відповідача –Луганського вищого професійного училища сфери послуг (далі –Училище) - виконати пункт 3 Вимоги Контрольно-ревізійного управління у Луганській області №110-14/234 від 24.02.07 року;

          стягнення  з відповідача на користь Державного бюджету судових витрат.

          Відповідно до ст. 111 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАСУ) попереднє судове засідання було призначене та фактично відбулося 22.05.07 року, за участю представників сторін.

Представниками сторін подано клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.41 та пункту 2-1 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення»КАСУ, а тому  його задоволено судом.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали у повному обсязі.

Представники відповідача позов не визнали; про це також зазначено у  відзиві відповідача  на позовну заяву (вих. №230 від 11.06.07 року), з посиланням на те, що виявлені КРУ під час перевірки училища недоліки та порушення, про якій йдеться у пункті 3 вищезгаданої Вимоги, усунуто у тих випадках, де вони дійсно мали місце.

          Заслухавши  представників сторін, дослідивши обставини справи та додатково надані  матеріали,  суд  дійшов  наступного.

          І.1. Луганське вище професійне училища сфери послуг є професійно-технічними навчальним закладом ІІІ атестаційного рівня, що здійснює підготовку робітників високого рівня кваліфікації з технологічно складних, наукоємких професій та спеціальностей або робітників, діяльність яких пов'язана зі складною організацією праці, як правило, з числа випускників загальноосвітніх шкіл.

Учбовий заклад фінансується за рахунок коштів Державного бюджету,  підпорядкований  Міністерству освіти і науки України, Управлінню освіти і науки  Луганської обласної державної адміністрації; його внесено до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 03062987.

          2.В період з 11 січня по 16 лютого 2007 року фахівцями КРУ, згідно з планом роботи на І квартал 2007 року,  проведено ревізію використання бюджетних коштів, виділених Міністерством освіти і науки України на підготовку кадрів за період з 01.09.2005 року по 01.01.2007 року.

          За результатами перевірки 16.02.07 року КРУ складено одноіменний акт за №110-21/6, в якому зафіксовано низку порушень чинного законодавства, у тому числі  бюджетного.

          На підставі цього акту КРУ 24.02.07 року за вих. №110-14/234 спрямувало на адресу Училища вимогу про усунення низки порушень, у тому числі –вказаних у пункті 3, а саме:

          звернутися до державних цільових фондів щодо перерахування суми незаконно нарахованих та перерахованих внесків до державних цільових фондів сум надбавки за вислугу років, які передбачені ст. 57 Закону України «Про освіту»на суму 8045,90 грн., у тому числі до Пенсійного фонду на суму 5918,18 грн., до Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на суму 1426,22 грн., до Фонду соціального страхування на випадок безробіття на суму 630,15 грн., до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на суму 71,35 грн.

          Відповідачем на виконання вищенаведених вимог  вжито низку заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень, що підтверджується наданим ним до суду та на адресу позивача службовим листуванням (додатки до відзиву від 11.06.07 року, вих. №230).

Позивач погодився з наданою інформацією та у судовому засіданні підтвердив факт виконання усіх вимог, викладених ним у Вимозі №110-14/234 від 24.02.07 року, крім вимог щодо Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на суму 1426,22 грн.

          Представники відповідача пояснили, що вимоги позивача у цій частині не відповідають чинному законодавству, хоча ним )відповідачем), на виконання Вимоги КРУ, було вжито заходів у форматі, викладеному у Вимозі.

          Так, 16.03.07 року за вих. №98 Училище звернулося до Жовтневої міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України (далі –Жовтнева МВД ФСС) - з клопотанням  про здійснення перерахунку та повернення помилково нарахованих та перерахованих внесків від суми, яка передбачена статтею 57 Закону України «Про освіту»у сумі 1426,22 грн., а саме на підставі платіжних доручень:

          №944 від 09.12.05 року на суму 677,14 грн.;

          №1040 від 23.12.05 року на суму 44,92 грн.;

          №326 від 12.05.06 року на суму 272,85 грн.;

          №3 від 08.09.06 року на суму 431,31 грн.

          Розглянувши це клопотання, Жовтнева МВД ФСС своїм листом №123/01-10 від 02.04.07 року повідомила про часткове задоволення цієї вимоги лише на суму 431,31 грн., перерахованої  згідно вищезгаданому платіжному дорученню №3 від 08.09.06 року, - оскільки стягнення та перерахування трьох інших сум, вказаних вище, відповідало чинному законодавству, а саме:

          ст. 57 Закону України «Про освіту»;

          ст.28 Закону України  від 18.01.01 року №2240 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»;

          офіційному роз'ясненню виконавчої дирекції ФСС від 08.11.05 року вих. №01-16-1941;

          постанові Кабінету Міністрів України (далі –КМУ) від 19.09.05 року №934 «Про реалізацію Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту»педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів»(у редакції, чинній до прийняття постанови КМУ №745 від 25.05.06 року «Деякі питання, пов'язані зі сплатою страхових внесків  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якою до вищезгаданої постанови КМУ №934 внесено пункт 3-2).

          Представники позивача з цими доводами відповідача  не згодні і наполягають на задоволенні заявлених позовних вимог.

          ІІ.Заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи та додатково надані докази, суд вважає, що позовні вимоги НЕ підлягають задоволенню  з таких підстав.          

          1.Згідно частині 1  статті 2 Закону України від 26.01.93 року №2939-ХІІ «Про контрольно-ревізійну службу в Україні»(далі –ЗУ 2939-ХІІ) головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, розроблення розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

  Пунктом 7 ст. 10 цього Закону встановлено, що органи контрольно-ревізійної служби в Україні мають право пред'являти керівникам та іншим службовим особам міністерств та інших органів виконавчої влади, державних фондів, бюджетних установ, а також підприємств, установ і організацій, які отримують кошти з бюджету та з державних валютних фондів, що ревізуються або перевіряються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями або перевірками приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Пункт 10 тієї ж статті Закону надає контрольно-ревізійним органам право на звернення до суду в інтересах держави з позовом до підконтрольного закладу, установи, організації з вимогою забезпечити виконання  вимог КРУ щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань зебереження і використання активів.

Частинами 1 та 2 статті 15 ЗУ №2939-ХІІ  встановлено, що службові особи державної контрольно-ревізійної служби є представниками органів державної виконавчої влади.

Законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються чи перевіряються.

2.Але позивач як суб»єкт владних повноважень не довів законність та обгрунтованість підтриманої ним у судовому засіданні позовної вимоги.

         Так,  абзацом 9 частини 1  статті 57  Закону України від 23.05.1991 року №1060-ХІІ «Про освіту»(далі –ЗУ №1060-ХІІ) встановлено, що держава забезпечує  педагогічним  та  науково-педагогічним працівникам виплату  педагогічним  і  науково-педагогічним    працівникам  надбавок за вислугу років  щомісячно  у  відсотках  до  посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно  від  стажу  педагогічної роботи (…).

          Згідно частині 1 статті 1 Закону України  від 09.09.04 року №1994-ІУ «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту»педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів»  визнаються    кредиторською    заборгованістю Державного бюджету України виплати,  встановлені статтею 57 Закону України   "Про  освіту"  в  частині:

           абзаци восьмий та десятий частини першої - у повному  обсязі, що не були нараховані або не були виплачені;

           абзац перший  частини  четвертої  -  у повному обсязі оплати, якщо вона здійснювалася  самими  працівниками,  а  не  за  рахунок відповідного бюджету.

    ФСС з тимчасової втрати працездатності своїм листом №01-16-1941 від 08.11.05 року «Про справляння страхових внесків із виплат, передбачених постановою КМУ від 19.09.05 року №934»надав роз'яснення, згідно якому відрахування, передбачені законодавством, до яких належать і страхові внески на загальнообов'язкове державне  соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими  народженням та похованням, здійснюються в установленому порядку (абзац 3).

          Звідси виходить, що відповідач по цій справі  правомірно здійснював нарахування та перерахування сум, передбачених ст. 57 ЗУ «Про освіту»згідно з платіжними дорученнями №944 від 09.12.05 року на суму 677,14 грн.; №1040 від 23.12.05 року на суму 44,92 грн. та №326 від 12.05.06 року на суму 272,85 грн., - і лише у зв'язку з прийняттям вищезгаданої постанови КМУ від 25.05.06 року №745, якою до тексту постанови КМУ від 19.09.05 року №934 внесено пункт 3-2 наступного змісту:

          страхові внески на загальнообов'язкове  державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності, на виплати не нараховуються (постанова набрала чинності з 02.06.06 року), - нарахування та стягнення суми у розмірі 431,31 грн. (платіжне доручення №3 від 08.09.06 року на суму 431,31 грн.) є неправомірним.

          Вищевикладене дає підстави суду дійти висновку про те, що відповідач правомірно не визнав такими, що підлягають виконанню саме  у вищевикладеній частині, вимоги  пункту 3 (Вимога КРУ від 24.02.07 року  вих. №110-14/234).

           З огляду на це, приймаючи до уваги, що усі інші вимоги пункту 3 вищезгаданої Вимоги відповідачем виконано, - у задоволенні позову належить відмовити.

          На підставі ст. 57 Закону України «Про освіту», ст. 1 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту»педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів»; постанови Кабінету Міністрів України від 19.09.05 року №934 «Про реалізацію Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту»педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів»; роз'яснення Фонду Соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №01-16-1941 від 08.11.05 року «Про справляння страхових внесків із виплат, передбачених постановою КМУ від 19.09.05 року №934»; постанови КМУ №745 від 25.05.06 року «Деякі питання, пов'язані зі сплатою страхових внесків  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», керуючись ст.ст. 94, 158-162 та 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд   

                                                  п о с т а н о в и в :

           у задоволенні позову відмовити.

          Відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України  за згодою представників сторін у судовому засіданні 15.06.2007 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови у повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу - з  дня  складення  в  повному обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанову у повному обсязі складено та підписано 18.06.2007 року.

Суддя                                                                                                А.П.Середа