Рішення

від 18.01.2019 по справі 226/2234/18

ДИМИТРОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 226/2234/18

ЄУН № 226/2234/18

Провадження № 2/226/13/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 січня 2019 року м. Мирноград

Димитровській міській суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Рибкіна О.А.,

за участю секретаря Орлової О.В.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мирнограді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Мирноградської міської ради, Мирноградський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про поділ спільного сумісного майна подружжя, припинення права власності на майно, визнання права власності на майно та зняття арешту з майна,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, треті особи: орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Мирноградської міської ради, Мирноградський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про поділ спільного сумісного майна подружжя, припинення права власності на майно, визнання права власності на майно та зняття арешту з майна.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що з відповідачем вони знаходились у зареєстрованому шлюбі з 19.10.2002 року до 18.08.2018 року. Від шлюбу вони мають неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. У період шлюбу, спільного проживання та спільного ведення господарства вони придбали автомобіль марки ВАЗ 210700-20 1451, номерний знак НОМЕР_1, кузов: НОМЕР_4, двигун НОМЕР_7, 2007 року випуску, червоного кольору. Кредитний договір на придбання автомобілю був оформлений на відповідача. На теперішній час вона бажає поділити вказаний автомобіль, але реальний поділ його неможливий. У зв'язку з цим вважає, що право власності відповідача на належну йому частку необхідно припинити без сплати компенсації, так як відповідач заборгував їй аліменти станом на 01.11.2018 року у сумі 28202,64 грн. Через наявність вказаної заборгованості державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника, але не було враховано обставину, що вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя. Оскільки зараз вона позбавлена можливості вільно розпоряджатися своєю власністю і вирішити питання можливо лише у судовому порядку, вона вимушена звернутися до суду за захистом свої прав. Присудження одному з подружжя грошової компенсації його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе лише за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. При цьому якщо поділ стосується неподільної речі, а жоден із подружжя не вчинив таких дій та неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності. Враховуючи наявність заборгованості відповідача зі сплати аліментів в сумі 28202,64 грн., вважає, що вказана обставина спростовує необхідність внесення нею, як позивачем, вартості частки відповідача. Просить суд:

визнати за нею право власності на 1/2 частину автомобіля марки ВАЗ 210700-20 1451, номерний знак НОМЕР_1, кузов: НОМЕР_4, двигун НОМЕР_7, 2007 року випуску, червоного кольору, вартістю 45100,00 грн.;

припинити право власності відповідача на 1/2 частину вказаного автомобіля в рахунок погашення аліментів з урахуванням зменшення суми заборгованості на 28202,64 грн.;

визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частину автомобіля, яка належала відповідачу, ОСОБА_2;

визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/4 частину автомобіля, яка належала відповідачу, ОСОБА_2;

припинити право власності відповідача ОСОБА_2 на 1/2 частину автомобіля, яка належить відповідачу, в рахунок погашення аліментів з урахуванням зменшення суми заборгованості на 28202,64 грн.;

скасувати постанову про арешт майна боржника від 08.06.2018 року у виконавчому провадженні №5187411;

судові та інші витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги, обґрунтовуючи їх викладеними в позовній заяві обставинами.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що позовні вимоги визнає.

Представник третьої особи органу опіки та піклування - Виконавчого комітету Мирноградської міської ради до суду не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи Мирноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області до суду не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 19.10.2002 року до 18.08.2015 року (а.с.6, 9).

Сторони мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7, 8).

Згідно кредитного договору № 014/07-151/220 від 17.08.2007 року, ОСОБА_2 отримав грошові кошти у сумі 32850,00 грн., які були видані для придбання автомобіля ВАЗ-2107000-20 (а.с.94-97).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки ВАЗ 210700-20 1451, номерний знак НОМЕР_1, кузов: НОМЕР_4, двигун НОМЕР_7, 2007 року випуску, червоного кольору, належить ОСОБА_2 на підставі акту прийому-передачі /ДОД-6/ МВЧ-832915 від 21.02.2007 року, кредит РФБ-Аваль (а.с.34-35, 92-93).

На підставі виконавчого листа Димитровського міського суду Донецької області № 226/107/16-ц, виданого 07.04.2016 року, державним виконавцем Мирноградського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області відкрито виконавче провадження ВП №51387411 та постановою від 18.07.2018 року оголошено в розшук майно ОСОБА_2, а саме: транспортний засіб автомобіль марки ВАЗ 210700-20 1451, номерний знак НОМЕР_2, кузов: НОМЕР_4, двигун НОМЕР_7, шасі 0,2007 року випуску, червоного кольору. Також постановою державного виконавця від 08.06.2018 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_2 (а.с.11,12,49).

Згідно звіту про оцінку майна вартість автомобіля ВАЗ 210700-20, номерний знак НОМЕР_1, станом на 25.08.2018 року складає 45100 грн. (а.с.13-33).

Згідно довідки Мирноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 09.11.2018 року, у виконавчому провадженні за виконавчим листом № 2/226/169/2016 виданим 07.04.2016 року про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, відсутнє підтвердження отримання аліментів в період з листопада 2017 року по жовтень 2018 року, за вказаний період нараховано до сплати аліментів в загальній сумі 28202,64 грн. (а.с.69).

Згідно висновку органу опіки та піклування - виконавчого комітету Мирноградської міської ради від 20.11.2018 р. № 031, орган опіки та піклування вважає, що припинення права власності ОСОБА_2 на 1/2 частину автомобіля марки ВАЗ 210700-20 1451, номерний знак НОМЕР_3, 2007 року випуску, в рахунок погашення аліментів і визнання права власності на відповідну частину рухомого майна за неповнолітнім ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та малолітнім ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (по 1/4 частині) відповідатиме інтересам дітей та не заперечує проти задоволення п. 3, 4, 5 позовних вимог (а.с. 74-75).

Відповідно до ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст.61 СК України, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.1 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч.1 ст.71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Такод відповідно до ч.ч. 4, 5 СК України, присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Відповідно до п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя від 21.12.2007 р. № 11, вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Позивачем заявлені позовні вимоги про поділ спільного майна подружжя - автомобіля марки ВАЗ 210700-20 1451, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_4, який є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки він був куплений у період шлюбу на спільні кошти сторін.

Суд вважає, що заявлені позовні вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя у спосіб, зазначений в позові, а саме з припиненням права власності на частку майна відповідача і визнання права власності на цю частку майна за дітьми сторін в рахунок погашення заборгованості по аліментам, які стягнуті на утримання цих дітей, задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до ч.1 ст.179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини і чинним законодавством не передбачена можливість погашення заборгованості по аліментам шляхом отримання дітьми права власності на рухоме майно, яким в даному випадку є частка права власності на автомобіль. Крім того, зазначеним рухомим майном - автомобілем діти взагалі не зможуть користуватися особисто до досягнення повноліття.

Таким чином, враховуючи, що даний автомобіль є неподільним майном і частки сторін при поділі цієї спільної сумісної власності подружжя мають бути визнані рівними, суд вважає, що за кожною із сторін необхідно визнати право власності на 1/2 частку зазначеного автомобіля.

Щодо позовних вимог про скасування постанови про арешт майна боржника від 08.06.2018 року у виконавчому провадженні про стягнення аліментів з відповідача на утримання дітей сторін, суд вважає, що вони задоволенню не підлягають, оскільки позов до можливих відповідачів за такими позовними вимогами - відділу державної виконавчої служби чи державного виконавця позивачем не пред'являвся.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, суд вважає за необхідне покласти судові витрати на сторони порівну, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені нею судові витрати зі сплати судового збору в сумі 352,40 грн.

Щодо інших витрат суд вважає, що вони не підлягають розподілу між сторонами, оскільки ЦПК України передбачає розподіл виключно судових витрат.

На підставі ст.ст.60, 61, 62, 65, 70, 71, 179 СК України, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76, 81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5, до ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6, треті особи: орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Мирноградської міської ради, місцезнаходження: 85320, м.Мирноград Донецької області, вул.Центральна, 9а; код ЄДРПОУ 33123536; Мирноградський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, місцезнаходження: 85323, м.Мирноград Донецької області, вул.Соборна, 18, код ЄДРПОУ 34827868, про поділ спільного сумісного майна подружжя, припинення права власності на майно, визнання права власності на майно та зняття арешту з майна задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку автомобіля марки ВАЗ 210700-20 1451, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_4.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку автомобіля марки ВАЗ 210700-20 1451, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_4.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 18.01.2019 року.

Суддя О.А. Рибкін