Рішення

від 10.01.2019 по справі 905/1803/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.01.2019                     Справа № 905/1803/18                               

Позивач: Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Цивільбуд”, м. Донецьк          

предмет позову: стягнення 38 301,71грн.

Суддя Матюхін В.І.

Секретар судового засідання Гайдар М.А.

Представники:

позивача:

відповідача:

02.10.18р. до господарського суду Донецької області від ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю “Цивільбуд” про стягнення 38 301,71грн., у тому числі:

·          сума основного боргу 17 997,20грн.;

·          пеня у сумі 5 178,76грн.;

·          інфляційні нарахування у розмірі 13 420,20грн.;

·          3 % річних у сумі 1 705,55грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу №1433/15-КП-7 від 31.12.2014 щодо оплати вартості поставленого газу, тому просить суд стягнути основну суму заборгованості з урахуванням 3% річних і інфляційних втрат та штрафні санкції.

Ухвалою від 08.10.2018р. позовну заяву залишено без руху.

Для усунення виявлених недоліків встановлено строк у десять календарних днів, починаючи з наступного дня після отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

06.11.2018 на адресу господарського суду надійшла заява позивача, в якій виявлені недоліки були виправлені.

Ухвалою від 12.11.2018 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання призначено на 06.12.2018 року об 11:10 год.

Відповідач, про дату, час та місце судового засідання, за відсутності поштового зв'язку з тимчасово окупованими територіями повідомлявся шляхом розміщенням відповідного оголошення на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.

Від відповідача до дня розгляду справи ніяких документів щодо суті спору, зокрема, відзиву на позовну заяву не надходило.

З метою забезпечення сторонам можливості надати суду відповідь і заперечення, підготовче засідання ухвалою від 06.12.2018 відкладено на 28.12.2018 року об 11:00 год.

У засідання 28.12.2018 з'явився представник позивача. Станом на день проведення засідання до господарського суду відзив на позов не надходив.

Ухвалою від 28.12.2018р. закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 10.01.2019 року о 10:00 год.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не заперечив проти позовних вимог, не скористався своїм правом на участь у підготовчому і судовому засіданні, відзив на позов у встановлений судом строк без поважних причин не надав, у зв'язку з чим господарським судом справа на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України розглянута за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача під час розгляду справи у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

31.12.2014 між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (позивач, Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цивільбуд» (відповідач, Покупець) був укладений договір на купівлі-продажу природного газу №1433/15-КП-7, за приписами п.1.1. якого Продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією Нафтогаз України за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфу 1 глави 54 Цивільного кодексу України, параграфу 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.264 Господарського кодексу України «матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу».

За приписами ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно ч.1 ст.266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно п.1.2 договору газ, що продається за цим договором використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ).

За правилами п.2.1 договору продавець передає покупцеві з 01.01.2015 по 31.12.2015 газ обсягом до 42тис.куб.м, у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м): січень - 8; лютий - 7; березень - 4; квітень - 3; травень - 1; червень - 1; липень - 1; серпень - 1; вересень - 1; жовтень - 3; листопад - 5; грудень - 7.

Обсяги газу, що планується передати за договором можуть змінюватися сторонами протягом місяця продажу (п.2.1.1 договору).

За змістом п.5.2. договору, ціна за 1000 куб. м природного газу становить 5 900,00грн., без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

-          збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%;

-          податок на додану вартість за ставкою – 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами – 366,70грн. без ПДВ (всього з ПДВ 440,04грн.).

До сплати за 1000 куб. м природного газу – 7 661,64грн. з ПДВ.

Згідно п.п.3.3, 3.4. договору приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно з п. 6.1. договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

П.6.3 договору сторони погодились, що при перерахуванні коштів в призначенні платежу посилання на номер договору є обов'язковим.

Як зазначено в ст.267 Господарського кодексу України договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік. Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Відповідно до розділу 11 договору останній набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Згідно приписів ст.180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою

хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З огляду на те, що сторони досягнули згоди щодо усіх істотних умов договору, договір купівлі-продажу природного газу вважається укладеним.

Згідно ст.664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Як встановлено ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

На виконання умов п.2.1 договору позивачем відповідачу був переданий (проданий) у січні 2015 року природний газ, що підтверджується актом приймання-передача природного газу від 31.01.2015 у обсязі 2,349тис. куб. м на суму (з урахуванням послуги на транспортування) 17 997,20грн. (з ПДВ).

Таким чином, позивачем поставлено, а відповідачем отримано природний газ у січні 2015 року у загальному обсязі 2,349тис. куб.м на суму 17 997,20грн.

Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого природного газу, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджено поставку відповідачу природного газу у січні 2015 року на загальну суму 17 997,20грн.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилами ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом п.6.1 договору №1433/15-КП-7 від 31.12.2014 остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу.

Як зазначає позивач, відповідач встановлений договором обов'язок по оплаті отриманого товару у повному обсязі та у передбачений договором строк не виконав, внаслідок чого Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України заявлено вимоги, зокрема, про стягнення основного боргу у розмірі 17 997,20грн.

До матеріалів справи не надані докази зміни строку оплати.

Доказів своєчасної оплати отриманого від позивача природного газу відповідачем суду не надано.

Приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за договором виконав належним чином, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за договором обов'язки, суд дійшов висновку, що вимоги Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цивільбуд» про стягнення суми боргу у розмірі 17 997,20грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені 5 178,76грн., 3% - 1 705,55грн., інфляційних втрат – 13 420,20грн., суд зазначає наступне.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Частинами 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У разі порушення зобов'язання відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди;

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктами 7.1. і 7.2.          сторони домовились про наступне:

«За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором.

У разі невиконання покупцем пункту 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу».

Ч.2 ст.343 Господарського кодексу України обумовлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст.4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 5 178,76грн. за період з 15.02.2015 по 14.08.2015.

Здійснені позивачем розрахунки є арифметично вірними, отже позовні вимоги про стягнення пені в сумі 5 178,76грн. підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено до стягнення 3% річних за період з 15.02.2015 по 13.04.2018 та інфляційних втрат за період з 01.03.2015 по 31.03.2018.

Ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачене, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зауважень щодо розрахунку здійснених позивачем нарахувань відповідачем не заявлено,

Здійснивши перерахунок 3% річних, інфляційних втрат суд вважає, що розрахунок здійснений арифметично вірно, та позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 705,55грн. за період з 15.02.2015 по 13.04.2018, інфляційних втрат у розмірі 13 420,20грн. за період з 01.03.2015 по 31.03.2018 підлягають задоволенню.

Судові витрати в межах, встановлених законодавством, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст.526, 530, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.193, п.6 ст.231, ч.6 ст.232, 275, ч.2 ст.343 Господарського кодексу України і керуючись ст.ст.91, 210, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цивільбуд» про стягнення 38 301,71грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Цивільбуд» (83050, м. Донецьк, пров. Орєшкова, 18, код ЄДРЮОФОПГФ 13529021) на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м.Київ, вул. Б. Хмельницького, буд.6, код ЄДРЮОФОПГФ 20077720) 17 997,20грн. заборгованості, 1 705,55грн грн. – 3% річних, 13 420,20грн. - інфляційних втрат, 5 178,76грн. – пені, 1 762,00грн. на відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, передбаченому п.17.5 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення (складення повного судового рішення).

Повний текст судового рішення складено 18.01.2019р.

Суддя В.І. Матюхін