Рішення

від 10.01.2019 по справі 922/3023/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3023/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренапромсервіс", м. Харків про стягнення 295170,44 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренапромсервіс" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у розмірі 102722,10 грн., пені за несвоєчасне виконання обов'язку з розрахунку у розмірі 43455,82 грн., інфляційних збитків у розмірі 11710,23 грн., річних процентів у розмірі 24649,64 грн., товарного кредиту у розмірі 112632,65 грн. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору в сумі 4427,56 грн.

В обґрунтування позову позивач вказує, що відповідач не виконав свого обов'язку за договором поставки № 2017/П/162 від 01.09.2017 по сплаті отриманого товару та не здійснив повного розрахунку за поставлений товар, у зв'язку з чим склалася заборгованість у розмірі 102722,10 грн. В якості правових підстав позову позивач посилається на ст.ст. 173, 174 ГК України, ст.ст. 526, 530, 546, 552, 625 ЦК України.

Ухвалою суду від 12.11.2018 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання.

У судовому засіданні 11.12.2018 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 11.12.2018 про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті на 03.01.2019 о 11:30.

03.01.2019 судом була постановлена ухвала про відкладення розгляду справи по суті на 10.01.2019 о 12:00.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні частково заперечував проти позовних вимог позивача. При цьому, суд зазначає, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позовну заяву та докази, що підтверджують заперечення проти позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01 вересня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренапромсервіс» (покупець) було укладено договір поставки № 2017/П/162 (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві асфальтобетонні суміші, пісок, відсів гранітний, щебінь, відходи фрезерування, бетон та бітумну емульсію (товар), а покупець зобов'язується оплачувати та приймати товар, відповідно до умов цього договору.

Згідно п.п. 1.2., 1.3. договору, кількість, одиниця виміру, ціна одиниці товару, асортимент товару встановлюється відповідно до витратних накладних, підписаних сторонами. Загальна сума договору складається з суми всіх замовлень покупця, вказаних у витратних накладних, підписаних сторонами.

У відповідності до п. 3.1. договору, остаточний розрахунок за поставлений товар повинен бути здійснений протягом п'яти банківських днів з моменту фактичної поставки товару.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалося сторонами, позивачем за договором відповідно до видаткових накладних був поставлений відповідачу з 07.09.2017 по 13.09.2017 товар на загальну суму 155156,70 грн. (накладна № ОС 18123 від 07.09.2017; накладна № ОС 18274 від 08.09.2017; накладні № ОС 18380, № ОС 18397 та № ОС 18399 від 09.09.2017; накладні № ОС 18658, № ОС 18696, № ОС 18778 та № ОС 18788 від 12.09.2017; накладна № ОС 18977 від 13.09.2017; довіреність 2-0609 від 06.09.2017).

Згідно позову позивач вказує, що платіжними дорученнями № 964 від 29.09.2017, № 207 від 14.08.2018 та № 210 від 23.08.2018 ТОВ «Ренапромсервіс» було сплачено ТОВ «Паркінг+» 52434,60 грн., у зв'язку з чим заборгованість ТОВ «Ренапромсєрвіс» за товар, отриманий згідно договору поставки № 2017/П/162 від 01 вересня 2017 року, складає 102722,10 грн.

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем позивачу заборгованості за отриманий товар за договором у розмірі 102722,10 грн.

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу за договором у розмірі 102722,10 грн. є доведеною та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 5.2. договору в разі порушення покупцем термінів виконання грошових зобов'язань, визначених цим договором, він сплачує постачальникові за кожен день не виконання зобов'язання пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, за весь термін прострочення. Позовна давність щодо стягнення пені встановлюється тривалістю у 3 (три) роки. Також, в разі порушення покупцем термінів проведення розрахунків з постачальником більш ніж на п'ять робочих днів, покупець сплачує постачальнику 20% річних від простроченої суми.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Разом з цим, суд зазначає, що сторони договору мають право врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 ЦК) (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.06.2017 у справі № 910/2031/16 та у постанові Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 916/804/17).

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, пеня у розмірі 43455,82 грн., інфляційні у розмірі 11710,23 грн. та річні проценти у розмірі 24649,64 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до п. 3.6. договору, у випадку, якщо оплата за фактично поставлений товар не здійснена покупцем, в порядку п. 3.1. цього договору протягом 30 календарних днів, постачальник виставляє покупцеві користування товарним кредитом, при цьому товарний кредит розраховується по наступній формулі: С(т.к.)=Кз*Кт.к/365, де С(т.к.) - сума товарного кредиту; Кз - кредиторська заборгованість покупця перед постачальником на момент оплати; Кт.к. - кількість днів користування покупцем товарним кредитом.

Згідно п. 3.7. договору, у випадку виставлення у покупця товарного кредиту, покупець оплачує постачальникові вартість фактично поставленого товару та послуги товарного кредиту і інші платежі відповідно до цього договору.

Таким чином, виходячи з умов пунктів 3.6. та 3.7. договору, господарський суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми товарного кредиту у розмірі 112632,65 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Таким чином, вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв'язку з чим судовий збір у розмірі 4427,56 грн. покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 91, 123, 129, 165, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренапромсервіс" (61195, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 39700875) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" (юридична адреса: 61002, м. Харків, вул. Алчевських, 2; поштова адреса: 61030, м. Харків, вул. Диканівська, 51; ідентифікаційний код 32868719) основний борг у розмірі 102722,10 грн., пеню у розмірі 43455,82 грн., інфляційні у розмірі 11710,23 грн., річні проценти у розмірі 24649,64 грн., суму товарного кредиту в розмірі 112632,65 грн. та 4427,56 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" (юридична адреса: 61002, м. Харків, вул. Алчевських, 2; поштова адреса: 61030, м. Харків, вул. Диканівська, 51; ідентифікаційний код 32868719).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренапромсервіс" (61195, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 39700875).

Повне рішення складено 21.01.2019 р.

Суддя ОСОБА_3