Рішення

від 21.01.2019 по справі 927/846/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

21 січня 2019 року справа № 927/846/18

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши матеріали справи за позовом Комунального підприємства "Зеленбуд" Чернігівської міської ради, вул. 1 Травня , 168А, м. Чернігів, 14034

до Приватного підприємства "ОСББ-Сервіс" Фаворит", АДРЕСА_1, 14037

про стягнення 6142 грн. 17 коп.

Без виклику сторін

в с т а н о в и в:

До Господарського суду Чернігівської області звернулося Комунальне підприємство "Зеленбуд" Чернігівської міської ради з позовом до Приватного підприємства "ОСББ-Сервіс" Фаворит" про стягнення заборгованості у сумі 5920 грн. 00 коп., 3 % річних у сумі 104 грн. 00 коп. та інфляційних нарахувань у сумі 118 грн. 17 коп., що утворилась внаслідок порушення відповідачем грошового зобов"язання щодо оплати виконаних позивачем робіт на підставі актів надання послуг №2068 від 14.11.2017 на суму 3605 грн. 00 коп., №2190 від 20.11.2017 на суму 2315 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.11.2018 відкрите спрощене позовне провадження у справі № 927/846/18 без повідомлення учасників сторін.

Вказаною ухвалою відповідача повідомлено про те, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Від сторін заяв та клопотань не надійшло, відповідачем у встановлений судом строк відзив на позов не наданий.

30.11.2018 на адресу Господарського суду Чернігівської області підприємством зв'язку повернуто поштове відправлення, а саме ухвала суду, надіслана судом відповідачеві за даним позовом - Приватному підприємству "ОСББ-Сервіс" Фаворит" (юридична адреса: АДРЕСА_1, 14037), із зазначенням причини повернення: «інші причини, що не дали змоги виконати обов?язки щодо пересилання поштового відправлення» .

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 6 п. 4 с. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Таким чином, відповідач у справі належним чином повідомлений про строк, наданий судом, для подання відзиву на позов.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч.8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу господарським судом в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

09.11.2017 та 16.11.2017 відповідач звернувся на адресу позивача з листами №216 від 09.11.2017, № 237 від 16.11.2017, відповідно до яких Приватне підприємства "ОСББ-Сервіс" Фаворит" замовило у Комунального підприємства "Зеленбуд" Чернігівської міської ради надання послуг з переробки гілок на щепу, навантаження вантажу та вивезення опалого листя на смітник. (а.с. 9-10).

У поданих замовленнях (листи) відповідачем було визначено умови надання послу: час, дату їх надання, вид послуги, а також гарантовано оплату за їх виконання.

Комунальним підприємством "Зеленбуд" Чернігівської міської ради (виконавець, позивач) виконані роботи (надані послуги) на замовлення Приватного підприємства "ОСББ-Сервіс" Фаворит" (замовник, відповідач), що підтверджено актами надання послуг №2068 від 14.11.2017 на суму 3605 грн. 00 коп., №2190 від 20.11.2017 на суму 2315 грн. 00 коп. (а.с. 11-12).

Вказані обставини відповідачем у справі не спростовуються.

Акти надання послуг підписані та скріплені відбитками печаток підприємств. З боку замовника підписані без зауважень та заперечень.

У вказаних актах зазначено, що відповідач отримав від позивача послуги за основним договором.

За доводами позивача відповідний договір у письмовій формі між сторонами не укладався, строки оплати наданих послуг узгоджені не були.

Позивачем на адресу відповідача 14.03.2018 направлена претензія №223 від 14.03.2018 з вимогою про сплату заборгованості у розмірі 5920 грн. 00 коп. (а.с. 13).

Відповідач вимоги претензії залишив без відповіді та задоволення.

Заборгованість у розмірі 5920 грн. 00 коп. заявлена до стягнення позивачем за даним позовом.

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних за період з 01.04.2018 по 31.10.2018 у розмірі 104 грн. 00 коп. та інфляційні нарахування за квітень - жовтень 2018 на суму 118 грн. 17 коп. В обґрунтування заявлених до стягнення сум позивачем наведений відповідний розрахунок (а.с. 17).

Заперечень на позов відповідач у встановлений судом строк не надав.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав .

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Спір між сторонами виник у зв'язку з невиконання відповідачем зобов'язань щодо оплати наданих позивачем послуг (виконаних робіт) за актами надання послуг.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до норм ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи та її фактичними обставинами доведено факт, що між сторонами у спрощений спосіб укладені угоди про надання послуг (виконання робіт) на підставі актів надання послуг, які були підписані сторонами та скріплені печатками підприємств. Крім того у актах вказана вартість наданих послуг та найменування робіт відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України.

Також доведеним є факт виконання позивач робіт (надання послуг) на замовлення відповідача, що підтверджено актами надання послуг №2068 від 14.11.2017 на суму 3605 грн. 00 коп., №2190 від 20.11.2017 на суму 2315 грн. 00 коп. (а.с. 11-12).

Згідно із ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Претензія №223 від 14.03.2018 з вимогою про сплату заборгованості у розмірі 5920 грн. 00 коп., надіслана позивачем на адресу відповідача, залишена без відповіді і задоволення.

З урахуванням викладеного вище вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з оплати виконаних позивач робіт (наданих послуг) на замовлення відповідача у сумі 5920 грн. 00 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за період з 01.04.2018 по 31.10.2018 у розмірі 104 грн. 00 коп. та інфляційні нарахування за квітень - жовтень 2018 на суму 118 грн. 17 коп.

Наданий позивачем розрахунок вказаних нарахувань відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога про стягнення з відповідача 3% річних за період з 01.04.2018 по 31.10.2018 у розмірі 104 грн. 00 коп. та інфляційні нарахування за квітень - жовтень 2018 на суму 118 грн. 17 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача витрат зі сплати судового збору відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2 . Стягнути з Приватного підприємства "ОСББ-Сервіс" Фаворит", АДРЕСА_1, 14037, код 40320866 на користь Комунального підприємства "Зеленбуд" Чернігівської міської ради, вул. 1 Травня, 168А, м. Чернігів, 14034, код ЄДРПОУ 05388629, заборгованість у розмірі 5920 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 104 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань у сумі 118 грн. 17 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1672 грн. 69 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписаний 21.01.2019.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя М.О. Демидова