Рішення

від 09.07.2007 по справі 15/146

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/146

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "09" липня 2007 р.Справа №  15/146

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Мохонько К.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства „Виробничо-комерційної фірми „Санрайс” м. Алчевськ Луганської області

до відповідача: Приватного підприємства „Вугіллязбут” м. Кіровоград

про стягнення 10193 грн. 45 коп.

Представники сторін:

від позивача – не з'явився

від відповідача – не з'явився

                                                        ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 9016 грн. 47 коп. боргу за поставлений товар, 929 грн. 03 коп. індексу інфляції, 247 грн. 95 коп. 3 % річних. В судове засідання представники сторін не з'явились, про причини неявки не повідомили, ніяких клопотань не подавали. Відповідач відзив на позов не надав, позовні вимоги не заперечив.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами.

Вивчивши матеріали справи господарський  суд з'ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами укладений договір купівлі-продажу № 70 від 14.09.05р. За умовами договору продавець / позивач / зобов'язується поставити вугілля антрацит, а покупець / відповідач / зобов'язується прийняти і оплатити вугілля. Марка вугілля, його кількість і ціна визначаються в специфікації. Загальна сума договору складається з специфікацій, які є невід'ємною частиною договору. Розрахунки за вугілля АКО проводяться на протязі 14 днів після приходу товару, вугілля АМ, АС на протязі одного банківського дня після отримання 4 залізничної накладної по факсимільному зв'язку. Договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2005 року, а в частині виконання, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому. Договір підписаний представниками сторін і посвідчений печатками підприємств.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець / постачальник /, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк / строки / товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона / продавець / передає або зобов'язується передати майно / товар / у власність другій стороні / покупцеві /, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно / товар / і сплатити за нього певну грошову суму.          

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

На виконання умов договору на протязі вересня – жовтня 2005 року позивач поставив відповідачу вугілля різних марок на загальну суму 399178 грн. 27 коп., що підтверджується приймально-здавальними актами від 20.09.05р. і від 31.10.05р. Зазначені акти підписані представниками сторін без зауважень чи заперечень і посвідчені печатками підприємств.

Відповідач частково оплатив поставлене вугілля в сумі 390161 грн. 80 коп., що підтверджується виписками з банківського рахунку наданими позивачем. Залишок боргу становить 9016 грн. 47 коп., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 01.03.06р., підписаного представниками сторін і посвідченого печатками підприємств. Доказів погашення боргу сторони, в тому числі і відповідач, господарському суду не подали.  

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційних втрат становить 929 грн. 03 коп., 3 % річних – 247 грн. 95 коп.

Відповідач не подав господарському суду власний розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних.

Позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

На підставі ст. ст. 47-1, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 526, 625, 655, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 32 – 34, 43, 44,  47-1, 49, 75, 82 – 85, 116, 117 ГПК України господарський суд

                                                       ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства „Вугіллязбут” м. Кіровоград вул. Яновського 79 р/р 26003052902547 в ФЗАТ КБ „Приватбанк” м. Кіровоград МФО 323583 код ЄДРПОУ 33615418 на користь приватного підприємства „Виробничо-комерційної фірми „Санрайс” м. Алчевськ вул. Леніна 86/94 Луганської області р/р 26001053799117 в ЛФ „Приватбанк” м. Луганськ МФО 304793 код ЄДРПОУ 30091268 – 9016 грн. 47 коп. боргу, 929 грн. 03 коп. інфляційних втрат, 247 грн. 95 коп. 3 % річних, 102 грн. сплаченого державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.

Суддя