Рішення

від 11.01.2019 по справі 447/1157/16-ц

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/447/12/19 Справа № 447/1157/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

11.01.2019 року Миколаївський районний суд Львівської області в складі:

головуючого -судді Карбовнік І. М.

при секретарі Данилів О.І. ,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_3" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості ,-

в с т а н о в и в :

Позивач, ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_3 звернувся із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 277 272,13 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що Відкрите акціонерне товариство Всеукраїнський ОСОБА_3 було перейменовано на Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський ОСОБА_3 .

29.05.2008 року між Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 891/08/06. Відповідно до п. 1.1. кредитного договору ОСОБА_3 надав позичальнику грошові кошти в сумі 11 000 (одинадцять тисяч) доларів США 00 центів в порядку і на умовах, визначених кредитним договором, на строк до 29.05.2018 року та платою за користування кредитом в розмірі 14,5% річних. За обслуговування кредиту встановлювалась щомісячна плата в розмірі 53,55 грн., що становить 0,10% від суми кредиту.

Банк виконав умови кредитного договору - надав ОСОБА_4 кредит, а ОСОБА_4 зобов'язавалася повернути кредит, сплатити відсотки та комісію у строки та у розмірі, передбачені кредитним договором та додатками до кредитного договору.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем (кредитодавець) та відповідачем 2 - ОСОБА_5 (поручитель) було укладено Договір поруки VР 7306 від 29 травня 2008 року, відповідно до якого поручитель зобов'язався в разі невиконання та/або порушення боржником - ОСОБА_4 - зобов'язань перед кредитодавцем погасити заборгованість по кредитному договору, а саме: суму кредиту, нараховані проценти по кредиту, проценти по простроченому кредиту, штрафні санкції та інші платежі, передбачені кредитним договором (п. 2 Договору поруки).

02 червня 2010 року Миколаївським районним судом Львівської області було винесено заочне рішення по цивільній справі № 2-176/10 про солідарне стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ ВіЕйБі Банк 110 492,59 гривень боргу за кредитним договором №891/08/06, з них: кредит: 11 000, 00 доларів США; відсотки: 2 113,42 долари США, що разом в еквіваленті за курсом НБУ станом на 09.09.2009 року становить: 104 868,02 гривень; комісія за РО - 848,44 гривень; пеня за несвоєчасне повернення кредиту: 4 776,13 грн.

Незважаючи на рішення суду, зобов'язання за кредитним договором до цього часу не виконано. Станом на 25.04.2016 р., загальна сума заборгованості за Кредитним договором відповідно до розрахунку заборгованості., становить 604 570,76 гривень з них: 11 000, 00 доларів США; відсотки: 12 345,62 долари США, що разом в еквіваленті за курсом НБУ станом на дату розрахунку (1 дол. США - 25,343646 гривень) складає 591 663,13 гривень; комісія за РО - 5043,25 гривень; штраф/пеня за несвоєчасне повернення кредиту: 12907,63 грн.

Таким чином різниця нестягненої суми заборгованості, склала 277 272 (двісті сімдесят сім тисяч двісті сімдесят дві) гривні 13 копійок, з них: кредит: 0, 00 доларів США; відсотки: 10 232,20 доларів США, що по курсу НБУ 25,957927 станом на 25.04.2016 року становить 259 321,25 гривень; комісія за РО - 5 043,25 гривень; штраф/пеня за несвоєчасне погашення кредиту (неустойка): 123 758, 29 грн., у зв"язку з чим просив позов задоволити.

04.01.2017 року до суду подано уточнення до позовної заяви, згідно якого позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства ВіЕйБі Банк заборгованість у розмірі 277 272 (двісті сімдесят сім тисяч двісті сімдесят дві) гривні 13 копійок ; , а також судовий збір у розмірі 2772,72 грн.

05.05.2017 року до суду подано заяву про збільшення позовних вимог та стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства ВіЕйБі Банк заборгованість за кредитним договором № 891/08/06 від 29.05.2008 року по сплаті відсотків у розмірі 11796,00 доларів США що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 13.04.2017 року (1 дол. США - 26,875671 гривень) складає 317031,33 гривень; заборгованість по сплаті комісія за РО - 4301,51 гривень; та штрафу за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 14 170,41 грн, а також судовий збір у розмірі 2772,72 грн.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, дала пояснення аналогічні позовній заяві та просила таку задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та пояснив, що 29.05.2008р. між ОСОБА_4 та позивачем укладено кредитний договір № 891/08/06. 29.05.2008р. між позивачем та ОСОБА_5 укладено договір поруки УР 7306, згідно якого останній прийняв на себе зобов'язання погасити заборгованість в разі невиконання відповідачем зобов'язань по кредитному договору. 29.05.2008р. між позивачем та ОСОБА_6 укладено іпотечний договір, згідно якого останній передав в іпотеку нерухоме майно:

- земельну ділянку площею 0,20 га для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд, кадастровий номер 4623087400:03:001:0026;

- земельну ділянку площею 0,08 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4623087400:03:001:0118.

Іпотечним договором забезпечено виконання відповідачем зобов'язань згідно кредитного договору, однак позивачем не вчинено жодних дій для звернення фактичного стягнення на предмет іпотеки. Відтак, спочатку позивач мав би пред'явити позов до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

З іншої сторони, позивач своїми недобросовісними діями й бездіяльністю щодо погашення заборгованості за рахунок предмета іпотеки зловживає своїми правами, порушує принцип рівності прав та обов'язків кредитора і боржника та штучно призводить до збільшення заборгованості за кредитом.

Вказане приводить до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення боргу є передчасними, оскільки не вирішено питання про фактичне звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому зазначений позов не підлягає до задоволення.

Відповідач ОСОБА_5 в судові засідання повторно не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був сповіщений своєчасно та належним чином, у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомив, заперечення на позов не подав, тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає до задоволення з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 29.05.2008 року між Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 891/08/06, вудповідно до якого ОСОБА_3 надав позичальнику грошові кошти в сумі 11 000 (одинадцять тисяч) доларів США 00 центів в порядку і на умовах, визначених кредитним договором, на строк до 29.05.2018 року та платою за користування кредитом в розмірі 14,5% річних. За обслуговування кредиту встановлювалась щомісячна плата в розмірі 53,55 грн., що становить 0,10% від суми кредиту.

29.05.2008р. між Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено договір поруки VР 7306, згідно якого останній прийняв на себе зобов'язання погасити заборгованість в разі невиконання відповідачем зобов'язань по кредитному договору. 29.05.2008р. між Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський ОСОБА_3 та ОСОБА_6 укладено іпотечний договір, згідно якого останній передав в іпотеку нерухоме майно:

- земельну ділянку площею 0,20 га для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд, кадастровий номер 4623087400:03:001:0026;

- земельну ділянку площею 0,08 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4623087400:03:001:0118.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про іпотеку іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника; .

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України Про іпотеку майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання боржником основного зобов'язання Іпотскодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

У відповідності до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положення ч. 1 ст. 11 Закону № 898-ІУ, яким установлена відповідальність майнового поручителя перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки, передбачає право кредитора стягнути непокриту предметом іпотеки суму боргу з боржника уразі, якщо вартість іпотечного майна є меншою від заборгованості за основним зобов'язанням. Зважаючи на той факт, що чинне законодавство (ст. 39 Закону № 898-ІУ) та відповідні роз 'яснення (п. 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 5) передбачають зазначення в рішенні суду початкової ціни предмета іпотеки, беручи до уваги, що фактична ціна продажу цього майна в процесі його реалізації може змінюватися, вимога про стягнення суми боргу непокритого іпотечним майном повинна заявлятися лише після фактичного звернення стягнення на предмет іпотеки, причому як у випадку, коли мало місие звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить майновому поручителю, так і тоді, коли іпотечне майно належить боржнику за основним зобов'язанням.

Іпотечним договором забезпечено виконання відповідачем зобов'язань згідно кредитного договору, однак позивачем не вчинено жодних дій для звернення фактичного стягнення на предмет іпотеки. Відтак, спочатку позивач мав би пред'явити позов до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вказане приводить до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення боргу є передчасними, оскільки не вирішено питання про фактичне звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому зазначений позов не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 258, 263-265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

В позові Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_3" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційну скарга на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 21.01.2019 року.

Суддя Карбовнік І. М.