Рішення

від 22.12.2018 по справі 739/1731/18

НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 739/1731/18

Номер провадження 2/739/596/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2018 року м.Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

у складі: головуючої судді - Кочура О.О.,

за участі секретаря- Худорба Р.Г.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Орлівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1, а також діючи в порядку ч.1 ст.59 ЦПК України як законний представник неповнолітніх позивачів: ОСОБА_2, ОСОБА_4 ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Орлівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання права спільної часткової власності на спадкове майно, що належало ОСОБА_5.

Позовні вимоги мотивує тим, що 16.07.2010 року помер батько її чоловіка ОСОБА_6. Після його смерті відкрилась спадщина, до спадкового майна входять дві земельні ділянки розташовані на території Орлівської сільської ради, право власності на які посвідчувалося державним актом, який на даний час втрачений, про що зроблено оголошення в ЗМІ. 18.09.2014 року помер чоловік позивачки та батько позивачів ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_2 - ОСОБА_7. Позивачі вважають, що приняли спадщину в порядку передбаченому ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки на день смерті спадкодавців вони проживали з ними. Але в зв'язку з тим, що державний акт втрачений, нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

У судове засідання позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3С, ОСОБА_4 не з'явились, при цьому від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без їх участі, в яких зазначено, що позовні вимоги вони підтримують та просять задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - Орлівської сільської радиу судове засідання не з'явився, при цьому подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника сільської ради в якій зазначив, що позов визнають в повному обсязі.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

Частиною 3 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, та вирішуючи питання щодо наявності законних підстав для визнання позову відповідачем та, відповідно, для його задоволення, у зв'язку з цим, суд враховує наступне.

Як встановлено, 16.07.2010 року в с.Орлівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області помер ОСОБА_6 (а.с. 7).

Ще за життя ОСОБА_5 отримав державний акт на право власності на земельні ділянки серії ЯБ № 627769 від 06.02.2006 року, яким було посвідчено його право власності на земельні ділянки площею 3,5990 гектари з кадастровим номером 7423687800:09:000:0116, площею 0,5266 гектари з кадастровим номером 7423687800:08:000:0257, що підтверджується наявною в матеріалах справи архівною копією державного акту та витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земель (а.с.17,18,19,20,21).

У подальшому вказаний державний акт на право власності на земельні ділянки був втрачений, на підтвердження чого, до матеріалів справи додано оголошення в газеті Сіверський край (а.с.21).

Згідно копії довідки виконкому Орлівської сільської ради, ОСОБА_6, який помер 16.07.2010 року на день смерті постійно проживав у ІНФОРМАЦІЯ_1. Разом з ним проживали син- Петрович ОСОБА_8 та невістка ОСОБА_1 (а.с.15).

Згідно копії свідоцтва про народження ІІ-ЕЛ №360118 від 23.11.1983 року, батьком ОСОБА_7 був ОСОБА_9 (а.с.9). Отже, в силу положень статей 1220, 1261, 1268 Цивільного кодексу України спадщина ОСОБА_5 перейшла до спадкоємця за законом першої черги - його сина ОСОБА_7, при цьому як вбачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру після померлого 16.07.2010 року ОСОБА_5 у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а.с.25), а отже інші спадкоємці відсутні. Позивачка ОСОБА_1 в силу положень ст.ст.1258, 1261 ЦК України не являється спадкоємцем ОСОБА_5.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно з частиною першою ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Отже, після смерті ОСОБА_5 всі належні йому права та обов'язки, у тому числі й право власності на земельні ділянки, перейшли до його спадкоємця за законом ОСОБА_10.

18.09.2014 року в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області помер ОСОБА_7 (а.с.7). Згідно копії довідки виконкому Орлівської сільської ради - ОСОБА_7, який помер 18.09.2014 року на день смерті постійно проживав у ІНФОРМАЦІЯ_1. Разом з ним проживала дружина- Петрович ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, син- Петрович ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, дочка- Петрович ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_4, син- Петрович ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.14).

Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії 1-ЕЛ № 020090 від 14.07.2007 року ОСОБА_7 та ОСОБА_1 були чоловіком та дружиною (а.с.8). Також згідно копій свідоцтв про народження, батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 являється ОСОБА_7 (а.с.10,11,12). Таким чином, позивачі ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відповідно до статей 1218, 1220, 1225, 1261, 1268 Цивільного кодексу України, будучи спадкоємцями першої черги за законом, належним чином прийняли спадщину ОСОБА_7, до складу якої увійшли всі належні йому права та обов'язки, у тому числі й право власності на земельні ділянки, що належали ОСОБА_5 та були успадковані ОСОБА_7. При цьому як вбачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, після померлого 18.09.2014 року ОСОБА_7 у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а.с.24), а отже інші спадкоємці відсутні.

Відповідно до ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Згідно ст.356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного із них у праві власності є спільною частковою вланістю.

Частиною першою статті 131 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набути у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільного-правових угод. Отже, після смерті ОСОБА_7 всі належні йому права та обов'язки, у тому числі й право власності на земельні ділянки, що належали ОСОБА_5 та були успадковані ОСОБА_15, перейшли до його спадкоємців за законом, а саме до позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2С, ОСОБА_3, ОСОБА_4С.в рівних частинах, тобто кожному з них належить по1/4 частці спадщини ОСОБА_7. Водночас позивачі не можуть отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7, через відсутність правовстановлюючих документів на земельні ділянки.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності.

Оскільки судом встановлено, що позивачі набули у порядку спадкування за законом кожен по 1/4 частці у праві спільної часткової власності на земельні ділянки, розташовані на територі Орлівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області площею 3,5990 гектари з кадастровим номером 7423687800:09:000:0116, площею 0,5266 гектари з кадастровим номером 7423687800:08:000:0257, які належали ОСОБА_5 і право власності останнього на які посвідчувалося державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 627769 від 06.02.2006 року, однак вказане право не визнається через відсутність документу, яким воно посвідчувалося, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для визнання позову відповідачем та у зв'язку з цим для задоволення позову повністю.

На підставі викладеного, керуючись статтею 131 Земельного кодексу України, статтями 356,392, 1218,1220, 1225,1258,1261,1267,1268 Цивільного кодексу України, статтями 76-81,83,200,206,247, 258-259 , 264-265 , 268 , 354-355 Цивільного процесуального кодексу України , суд,- ВИРІШИВ: Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Орлівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.

Визнати право спільної часткової власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,5266 га за кадастровим номером 7423687800:08:000:0257, розташовану на території Орлівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської в порядку спадкування за законом, яка належала померлому 16.07.2010 року ОСОБА_5 відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 627769 від 06.02.2006 року у наступних розмірах:

1/4 частку у праві спільної часткової власності за ОСОБА_1;

1/4 частку у праві спільної часткової власності за ОСОБА_4;

1/4 частку у праві спільної часткової власності за ОСОБА_2;

1/4 частку у праві спільної часткової власності за ОСОБА_3.

Визнати право спільної часткової власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,5990 га за кадастровим номером 7423687800:09:000:0116, розташовану на території Орлівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської в порядку спадкування за законом, яка належала померлому 16.07.2010 року ОСОБА_5 відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 627769 від 06.02.2006 року у наступних розмірах:

1/4 частку у праві спільної часткової власності за ОСОБА_1;

1/4 частку у праві спільної часткової власності за ОСОБА_4;

1/4 частку у праві спільної часткової власності за ОСОБА_2;

1/4 частку у праві спільної часткової власності за ОСОБА_3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Дата складення повного судового рішення 02.01.2019 року.

Суддя: О.О.Кочура