Постанова

від 21.06.2007 по справі 8/265ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/265ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21.06.07                                                                                 Справа № 8/265ад.

Суддя   господарського суду Луганської області Середа А.П.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Державної податкової інспекції у місті Красний Луч,  м. Красний Луч Луганської області,

до Малого приватного підприємства «Шахтобуд-сервіс», місто Красний Луч  Луганської області,

про звернення стягнення на активи на суму  33715 грн. 72 коп.,

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Яковлева О.Б. –начальник юридичного відділу, - довіреність №6/10-25 від 09.01.07 року;

від відповідача –не прибув, -    

встановив:

           суть спору: позивачем заявлено вимогу про звернення стягнення на активи відповідача  на  суму  33715,72 грн. (у тому числі: основний платіж –32065,91 грн. та пеня - штрафні (фінансові) санкції) –1649,81 грн.) у зв'язку з несплатою ним податкового боргу з податку на додану вартість (далі –ПДВ) у названій сумі, яка мається у нього станом на 04.04.07 року за період з грудня 2004 року  по лютий 2007 року, а також судових витрат.

          На підставі ст. 111 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАСУ)  попереднє судове засідання призначене та фактично відбулося 12.06.07 року; відповідач до цього засідання не прибув.

Представником позивача подано  клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.41 та п 2-1 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення»КАС України, а тому  його задоволено судом.

У судовому засіданні він позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач позов визнав у повному обсязі, про що зазначив у своєму відзиві на нього (вих. №75 від 19.06.07 року), в якому також просить суд розглянути спір за по суті за його відсутності та розстрочити суму  податкового боргу на строк 18 місяців з причини тяжкого фінансового становища підприємства, - однак графік  розстрочення платежу  та докази його узгодження з позивачем до справи не надав, а тому його клопотання у цій частині задоволенню не підлягає.

          І.Заслухавши представника позивача, дослідивши обставини справи та додатково надані  матеріали,  суд  дійшов  наступного.

          1. 18.04.2001 року виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради Луганської області  Мале приватне підприємство «Шахтобуд-сервіс» (далі –МПП «ШБС», - відповідач), ідентифікаційний код 31370780, зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності –юридичної особи, у зв'язку з чим до ЄДРПОУ внесено  реєстраційний  запис  №13801200000000441.

          Згідно матеріалам справи Державною податковою інспекцією у місті Красний Луч Луганської області (далі –ДПІ, - позивач) підприємство взято на облік в якості платника податків, у тому числі –податку на додану вартість (ПДВ).

          2.Підприємство на виконання вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі –ЗУ №2181-ІІІ) надало до ДПІ декларації з податку на додану вартість, а саме:

№28570 від 18.01.05 року на суму 5426,00 грн. (частково погашено на суму 4794,00 грн.);

№3882 від 06.04.05 року на суму 590,00 грн.;

№8712 від 12.05.05 року на суму 1109,0 грн.;

№9058 від 15.08.05 року на суму 1784,0 грн.;

№14579 від 14.09.05 року на суму  166,0 грн.;

№12407 від 12.10.05 року на суму 4978,0 грн.;

№17628 від 16.11.05 року на суму 1148,0 грн.;

№19172 від 15.12.05 року на суму 1614,0 грн.;

№21661 від 17.01.06 року на суму 1543,0 грн.;

           №2672 від 20.02.06 року на суму  772,0 грн.;

№4361 від 20.03.06 року на суму 532,0 грн.;

№10201 від 16.05.06 року на суму 416,0 грн.;

№11338 від 14.06.06 року на суму 420,0 грн.;

№12907 від 10.07.06 року на суму 1384,0 грн.;

№18122 від 18.08.06 року на суму 2179,0 грн.;

№18926 від 13.09.06 року на суму 1841,0 грн.;

№22005 від 18.10.06 року на суму 2450,0 грн.;

№25821 від 17.11.06 року на суму 570,0 грн.;

№27334 від 18.12.06 року на суму 3652,0 грн.;

№31443 від 19.01.07 року на суму 2831,0 грн.;

№2410 від 19.02.07 року на суму  441,0 грн.;

№4065 від 20.03.07 року на суму 1014,0 грн., -

згідно яким самостійно узгодило свої податкові зобов'язання з названого податку.

          Вищеперелічені документальні докази наявності податкового боргу, а також його розрахунок  позивачем додано до матеріалів справи.           

          Позивач довів суду, що податковий борг у відповідача виник у зв'язку з несплатою ним самостійно узгоджених по кожному з вищезгаданих податків податкових зобов'язань згідно підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України №2181-ІІІ, в якому сказано, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

          Відповідач і до виникнення цього податкового боргу уже мав його за попередні звітні періоди, у зв'язку з чим ДПІ було вжито низку заходів, спрямованих на погашення цього боргу, у тому числі: спрямовано на адресу боржника першу (10.11.03 року №1/174 на суму 3135,05 грн.) та другу №2/184 від 15.12.03 року на суму 1240,00 грн.) податкові вимоги.

          З матеріалів справи вбачається, що відповідач не вжив заходів, спрямованих на погашення спірного податкового боргу.

          ІІ.Заслухавши  представника позивача,  дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі  з таких підстав.          

          1.Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (частина 1 ст. 67 Конституції України).

           Згідно статті 4 Закону України  від 25.06.1991 року №1251-ХІІ „Про систему оподаткування” (далі –ЗУ №1251-ХІІ) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

          Пунктам 1 частини 1 ст.14 цього Закону  податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків.

          Платником цього податку є юридичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі) (ст. 4 ЗУ №1251-ХІІ).

           2.Матеріалами справи належним чином доведено, що відповідач щодо сплати податку на додану вартість припустився порушення  вимог  підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних  днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

          У зв'язку з несплатою самостійно узгодженого податкового зобов'язання у відповідача виник податковий борг, - тобто податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене  в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (пункт 1.3 ст. 1 ЗУ №2181-ІІІ).

Сума цього боргу з ПДВ документально підтверджена та визнана відповідачем у повному обсязі.  

          3.Законом №2181-ІІІ визначено лише один спосіб стягнення податкового боргу у судовому порядку –шляхом звернення стягнення на  активи боржника.

           Відповідно до п.п.3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, активи платника  податків можуть бути  примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу  виключно за рішенням суду.

          Активами платника податків за змістом п.1.7 статті 1 ЗУ №2181-ІІІ є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного господарського відання.

4.Що стосується клопотання відповідача про розстрочення податкового боргу терміном на 18 місяців, то суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем не надано до справи графіку погашення цього боргу та доказів його узгодження з позивачем.

Представник позивача також не надав будь-яких доказів у цій частині.

          5.Право ДПІ на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна передбачене пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні».

          Таким чином, позивач, будучи суб'єктом владних повноважень, довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог.

Відповідач позовні вимоги не спростував.

          Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу з ПДВ, а також факт його ухилення від його сплати, - суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.     

Відповідно до частини 4 ст.94 КАС України суд не стягує з відповідача судові витрати.

Судом прийнято до уваги те, що позивач згідно ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 “Про державне мито”  при зверненні до суду з позовом звільнений від сплати державного мита.

          На підставі викладеного, частини 1 ст. 67 Конституції України; ст.14 ЗУ від 25.06.1991 №1251-ХІІ „Про систему оподаткування”;  п.1.7 ст.1; п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України  від 20.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, керуючись  ч. 6 ст. 71, ст. 86, ч. 3 ст. 122, ст.ст. 158-163 та 167 КАС України,  суд

п о с т а н о в и в :

           1.Позов задовольнити у повному обсязі.

           2.Стягнути з Малого приватного підприємства «Шахтобуд-сервіс», ідентифікаційний код 31370780, яке знаходиться за адресою: місто Красний Луч, вул. Ковпака, 88 Луганської області, - на користь Державного бюджету на рахунок 31110029600039, банк –ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013; код 24046797, - податковий борг з податку на додану вартість  у сумі 33715 (тридцять три тисячі сімсот п'ятнадцять) грн. 72 коп., у тому числі: основний платіж –32065 грн. 91 коп. та пеня –1649 грн.72 коп., - звернувши стягнення на активи боржника.

          Відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України  за згодою представника позивача у судовому засіданні 21.06.2007 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови у повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу - з  дня  складення  в  повному обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанову у повному обсязі складено та підписано 26.06.2007 року.

Суддя                                                                                          А.П.Середа