Постанова

від 15.01.2019 по справі 693/670/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/105/19Головуючий по 1 інстанції Шимчик Р.В. Категорія: 302090000 Доповідач в апеляційній інстанції Пономаренко В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року м. Черкаси

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

суддів Гончар Н.І., Пономаренка В.В., Сіренка Ю.В.

секретар Торопенко Н.М.

за участю:

представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 31 жовтня 2018 року (ухваленого суддею Шимчик Р.В.) в цивільній справі за позовом ТОВ Жильнельфа Вельє до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ТОВ Агросервіс про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, - :

в с т а н о в и л а :

09 липня 2018 року директор ТОВ Жинельфа Вельє ОСОБА_10 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ТОВ Агросервіс про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що відповідно до держаного акту на право власності на землю серія НОМЕР_1, виданого 30.08.2002 р. Конельсько - Попівською сільською радою, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки НОМЕР_2 площею 2,3049 га, розташованої на території Конельсько-Попівської сільської ради Жашківського району Черкаської області.

Відповідно до державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_3, виданого 30.08.2002 р. Жашківським районним відділом земельних ресурсів, ОСОБА_5 є власником земельної ділянки НОМЕР_4 площею 2,1898 га, розташованої на території Конельсько-Попівської сільської ради Жашківського району Черкаської області.

Відповідно до держаного акту на право власності на землю серії НОМЕР_6 виданого 20.07.2004 р. Жашківським районним відділом земельних ресурсів, ОСОБА_6 є власником земельної ділянки НОМЕР_5 площею 2,1568 га, розташованої на території Конельсько-Попівської сільської ради Жашківського району Черкаської області.

Згідно державних актів на право власності на землю серії НОМЕР_7 виданого 20.10.2011 р. відділом Держкомзему у Жашківслкиму районі, та НОМЕР_8 виданого 19.09.2006 р. Жашківським районним відділом земельних ресурсів, ОСОБА_7 є власником земельних ділянок НОМЕР_9 площею 2,2473 га та № НОМЕР_10 га площею 2,2372 га, розташованих на території Конельсько-Попівської сільської ради Жашківського району Черкаської області.

На підставі державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_11, виданого 08.02.2008 року Жашківським районним відділом земельних ресурсів, ОСОБА_11 є власником земельної ділянки НОМЕР_13 площею 2,3063 га, розташованої на території Конельсько-Попівської сільської ради Жашківського району Черкаської області.

Відповідно до державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_12 виданого 30.08.2002 р. Конельсько - Попівською сільською радою, ОСОБА_9 є власником земельної ділянки НОМЕР_14, площею 2,1551 га, розташованої на території Конельсько-Попівської сільської ради Жашківського району Черкаської області.

Власники вище перерахованих земельних ділянок ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_9 уклали 01 вересня 2012 року з ТОВ Жильнельфа Вельє договори оренди земельних ділянок, які зареєстровано у відділі Держкомзему у Жашківському районі Черкаської області. Строк дії договорів у відповідно до п. 3.1. становить 5 років до 01 вересня 2017 року.

На виконання вимог статті 33 Закону України Про оренду землі ТОВ Жильнельфа Вельє направило 27 липня 2017 року відповідачам листи та проекти додаткової угоди до договору оренди земельних ділянок про намір скористатись переважним правом. Вказані повідомлення та проекти отримані відповідачами 29 липня 2017 р.

ТОВ Жильнельфа Вельє після закінчення договорів, після 01 вересня 2017 року, належно виконувало свої обов'язки за умовами договорів та продовжувало користуватись земельними ділянками, жодних листів-повідомлень орендодавців про заперечення у поновленні договорів оренди землі протягом одного місяця після закінчення строку договору ТОВ Жильнельфа Вельє не отримувало.

Натомість, між відповідачами та ТОВ Агросервіс було укладено договори б/н від 02 вересня 2017 року оренди вищезазначених оспорюваних земельних ділянок, розташованих на території Конельсько-Попівської сільської, строк дії яких до 01 грудня 2027 року, дата державної реєстрації 02 вересня 2017року.

Рішеннями Жашківського районного суду Черкаської області від 05 березня 2018 року та 06 червня 2018 року, по справах № 693/956/17, 693/958/17, 693/ 953/17, за позовами ТОВ Жильнельфа Вельє до ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ТОВ Агросервіс про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними, скасування державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок та визнання договорів оренди земельних ділянок поновленими, позови задоволено частково, а саме:

- визнано недійсними договори оренди земельних ділянок б/н, укладені 02.09.2017 р. між ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ТОВ Агросервіс , строком дії до 01.12.2027 р. на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва НОМЕР_4 площею 2,1898 га, НОМЕР_2 площею 2,3049 га, НОМЕР_5 площею 2,1568 га, НОМЕР_17 площею 2,2473га та НОМЕР_15 площею 2,2372 га, НОМЕР_13 площею 2,3063 га, № НОМЕР_16 площею 2,1551 га;

- визнано поновленими на тих самих умовах до 01.09.2024 р. договори оренди землі від 01.09.2012 р., укладені між ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ТОВ ОСОБА_15 строком до 01.09.2017 р. та зареєстровані у відділі Держкомзему у Жашківському районі Черкаської області, предметом яких є земельні ділянки, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва НОМЕР_4 площею 2,1898 га, НОМЕР_2 площею 2,3049 га, НОМЕР_5 площею 2,1568 га, НОМЕР_17 площею 2,2473 га та НОМЕР_15 площею 2,2372 га, НОМЕР_13 площею 2,3063 га, НОМЕР_14 площею 2,1551 га, які знаходяться в адміністративних межах Конельсько-Попівської сільської ради Жашківського району;

- в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок відмовлено.

Вищезазначені рішення Жашківського районного суду Черкаської області не скасовані в передбаченому законом порядку, а по одній із справ Апеляційний суд Черкаської області залишив апеляційну скаргу ТОВ Агросервіс без задоволення, а рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 05 березня 2018року по справі № 693/956/17 без змін. Рішення суду по даній справі набрало законної сили 23 травня 2018 року.

01 червня 2018 року ТОВ Жильнельфа Вельє звернулося з рішенням суду, що набрало законної сили, до Державного реєстратора виконавчого комітету Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області для реєстрації права оренди за поновленим договором. ТОВ Жильнельфа Вельє отримало рішення про відмову в державній реєстрації права їх обтяжень № 41397332 від 01 червня 2018 року на підставі ст..24 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у зв'язку з тим, що встановив наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а саме: 18 травня 2018 року проведено державну реєстрацію іншого речового права (права оренди земельної ділянки) та 24 травня 2018 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №26295904 відповідно до якого ОСОБА_4, передав, а ТОВ Агросервіс прийняло на умовах оренди спірну земельну ділянку.

01 червня 2018 року ТОВ Жильнельфа Вельє отримало від ОСОБА_4 листа від 25 травня 2018 року в якому повідомлено, що спірний договір оренди від 02 вересня 2017 року розірвано, натомість 18 травня 2018 року ним укладено новий договір оренди з ТОВ Агросервіс . З матеріалів справ №693/958/17, 693/953/17 ТОВ Жильнельфа Вельє , зокрема із заяв за підписом представника ТОВ Агросервіс від 05 червня 2018 року, 06 червня 2018 року, стало відомо, що договори, які були предметом спору по даним справам, розірвані додатковими угодами про розірвання договорів оренди від 02 вересня 2017року.

Натомість згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно укладено нові договори між ТОВ Агросервіс з вищевказанами особами були заключні договори оренди землі на їх земельні ділянки.

Дані факти підтверджуються інформаційними довідками з ДРРП №129679108, №129678321, №129677786, №129675294, №129674359, №129673728, №129681126.

Не дивлячись на рішення суду, які набрали законної сили, нехтуючи положеннями ст.ст. 129, 129-1 Конституції України та принципами верховенства права і обов'язковості судових рішень, закріплених ст.ст.10, 18 ЦПК України, ТОВ Агросервіс та вищеперераховані власники земельних ділянок уклали нові договори оренди земельних ділянок, чим фактично перешкодили виконанню рішень суду, які набрали законної сили, та завадили ТОВ Жильнельфа Вельє ефективно захистити своє переважне право на поновлення договорів оренди земельних ділянок.

Стаття 13 ЦК України визначає межі здійснення цивільних прав, а саме цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Частина 6 даної статті вказує, що у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним (п.2 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 цього Кодексу.

ТОВ Жильнельфа Вельє не є стороною договору, укладеного між вищеперерахованими власниками земельних ділянок та ТОВ Агросервіс . Разом з тим позивач, як орендар цих земельних ділянок, переважне право якого на поновлення договорів оренди землі на новий строк підтверджене судовими рішеннями, має право на оспорювання цих договорів, оскільки ці правочини порушують його права на використання зазначених земельних ділянок. Отже, порушено право ТОВ Жильнельфа Вельє на використання у господарській діяльності орендованих у відповідачів земельних ділянок на підставі продовжених на новий строк договорів оренди від 01 вересня 2012 р.

Частиною 4 статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративний справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Позивач вважає, що рішеннями Жашківського районного суду Черкаської області від 05 березня 2018 року та 06 червня 2018 року по справах №693/956/17, 693/958/17, 693/953/17, одне з яких набрало законної сили 23 травня 2018 року, переважне право ТОВ Жильнельфа Вельє встановлено і формально захищене шляхом визнання поновленими договорів оренди земельних ділянок, а тому не потребує доказування при розгляді даної справи у відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України.

Що стосується законності дій власників спірних земельних ділянок щодо передачі в оренду зазначених ділянок ТОВ Агросервіс позивач зазначає наступне, що у відповідності до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Стаття 319 ЦК України встановлює порядок здійснення права власності, а саме частина 5 даної статті наголошує, що власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Статтею 24 Закону України Про оренду землі передбачені обов'язки орендодавця серед яких обов'язок не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Фактично власники не могли розпоряджатися своїми земельними ділянками (передавати їх в оренду іншим особам) оскільки на час їх передачі існував спір про дане право та рішення суду, які не були скасовані в передбаченому законом порядку. Своїми діями власники спірних земельних ділянок перешкоджають ТОВ Жильнельфа Вельє користуватися орендованими земельними ділянками та використовують своє право власності на шкоду правам ТОВ Жильнельфа Вельє .

ТОВ Жильнельфа Вельє є законним землекористувачем (орендарем) щодо спірних земельних ділянок, оскільки даний факт підтверджений рішеннями суду, а тому власники спірних земельних ділянок не мали права повторно передавати їх в оренду ТОВ Агросервіс .

У зв'язку з вищевказаними обставинами ТОВ Жильнельфа Вельє звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати недійсними договори оренди земельних ділянок, укладеними між вищевказаними особами та ТОВ Агросервіс 18 травня 2018 року, 25 травня 2018 року та 05 червня 2018 року та стягнути судові витрати з відповідачів.

Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 31 жовтня 2018 року позовні вимоги ТОВ Жильнельфа Вельє задоволено.

Визнано недійсними з моменту укладення:

- договір оренди земельної ділянки б/н від 25.05.2018 р., укладений між ОСОБА_7 та товариством зобмеженою відповідальністю Агросервіс , щодо земельної ділянки НОМЕР_10 площею 2,2372 га, розташованої в адміністративних межах Конельсько-Попівської сільської ради, номер запису про інше речове право 26413126;

- договір оренди земельної ділянки б/н від 25.05.2018 р., укладений між ОСОБА_7 та товариством зобмеженою відповідальністю Агросервіс , щодо земельної ділянки НОМЕР_17 площею 2,2473 га, розташованої в адміністративних межах Конельсько-Попівської сільської ради, номер запису про інше речове право 26412077;

- договір оренди земельної ділянки б/н від 25.05.2018 р., укладений між ОСОБА_5 та товариством зобмеженою відповідальністю Агросервіс , щодо земельної ділянки НОМЕР_4 площею 2,1898 га, розташованої в адміністративних межах Конельсько-Попівської сільської ради, номер запису про інше речове право 26412708;

- договір оренди земельної ділянки б/н від 18.05.2018 р., укладений між ОСОБА_4 та товариством зобмеженою відповідальністю Агросервіс , щодо земельної ділянки НОМЕР_2 площею 2,3049 га, розташованої в адміністративних межах Конельсько-Попівської сільської ради, номер запису про інше речове право 26295904;

- договір оренди земельної ділянки б/н від 25.05.2018 р.,укладенийміж ОСОБА_6 татовариством зобмеженою відповідальністю Агросервіс , щодо земельної ділянки НОМЕР_5 площею 2,1568 га, розташованої в адміністративних межах Конельсько-Попівської сільської ради, номер запису про інше речове право 26414722;

- договір оренди земельної ділянки б/н від 25.05.2018 р. між ОСОБА_11 та товариством зобмеженою відповідальністю Агросервіс , щодо земельної ділянки НОМЕР_13 площею 2,3063 га, розташованої в адміністративних межах Конельсько-Попівської сільської ради, номер запису про інше речове право 26413919;

- договір оренди земельної ділянки б/н від 05.06.2018 р., укладений між ОСОБА_9 та товариством зобмеженою відповідальністю Агросервіс , щодо земельної ділянки НОМЕР_14 площею 2,1551 га, розташованої в адміністративних межах Конельсько-Попівської сільської ради, номер запису про інше речове право 26496961.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_7 та з товариства з обмеженою відповідальністю Агросервіс на користь товариства з обмеженою відповідальністю Жильнельфа Вельє судовий збір в сумі 704 гривні 80 копійок.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_7 та з товариства з обмеженою відповідальністю Агросервіс на користь товариства з обмеженою відповідальністю Жильнельфа Вельє судовий збір в сумі 704 гривні 80 копійок.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та з товариства з обмеженою відповідальністю Агросервіс на користь товариства з обмеженою відповідальністю Жильнельфа Вельє судовий збір в сумі 704 гривні 80 копійок.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та з товариства з обмеженою відповідальністю Агросервіс на користь товариства з обмеженою відповідальністю Жильнельфа Вельє судовий збір в сумі 704 гривні 80 копійок.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_16 та з товариства з обмеженою відповідальністю Агросервіс на користь товариства з обмеженою відповідальністю Жильнельфа Вельє судовий збір в сумі 704 гривні 80 копійок.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та з товариства з обмеженою відповідальністю Агросервіс на користь товариства з обмеженою відповідальністю Жильнельфа Вельє судовий збір в сумі 704 гривні 80 копійок.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_9 та з товариства з обмеженою відповідальністю Агросервіс на користь товариства з обмеженою відповідальністю Жильнельфа Вельє судовий збір в сумі 704 гривні 80 копійок.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити та стягнути з позивача на його користь судові витрати.

В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт зазначає, що на момент укладення оспорюваного правочину переважне право позивача на поновлення укладеного з апелянтом 01.09.2012 року договору оренди землі не було підтверджене судовими рішеннями, оскільки в день підписання оспорюваного договору рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 05.03.2018 року не набрало законної сили, а отже жодні права позивача вказаним договором порушені не були і на момент укладення договір оренди землі від 18.05.2018 року не суперечив вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства.

ОСОБА_4 наголошує на тому, що судом першої інстанції не взято до уваги доводи, що позивач не має переважного права на поновлення договору оренди землі від 01 вересня 2012 року. Як вказує апелянт, він своїми конклюдентними діями як до, так і після закінчення терміну дії договору, неодноразово висловлював позивачеві свої заперечення у поновленні зазначеного договору оренди землі. Стверджує, що представник позивача знав про його наміри не продовжувати дію цього договору. Вся поштова кореспонденція, яка направлялась у вигляді цінних листів, позивачем свідомо не отримувалась і поверталась по причині закінчення терміну зберігання, що свідчить про ухилення позивача від отримання будь-яких повідомлень від апелянта.

На думку ОСОБА_4, суд першої інстанції не застосував принцип непорушності права які встановлені Конституцією України.

Апелянтом наголошено, що судом першої інстанції не врахована обставина, що ТОВ Жинельфа Вельє не продовжувало користуватись оспорюваною земельною ділянкою і не користується нею по теперішній час, тому на його думку договір оренди землі від 01 вересня 2012 року не може бути автоматично продовженим.

Представником ТОВ Жинельфа Вельє - адвокатом ОСОБА_3 направлено відзив на апеляційну скаргу, він вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, а апеляційну скаргу необгрунтованою та безпідставною, такою що не підлягає задоволенню.

Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає.

Відповідно до вимог ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги позивача суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для відмови в їх задоволенні. Вважає, що не зважаючи на те, що ТОВ Жильнельфа Вельє не є стороною договору, укладеного між власниками спірних земельних ділянок та ТОВ Агросервіс , разом з тим позивач, як орендар цих земельних ділянок, переважне право якого на поновлення договорів оренди землі на новий строк підтверджене судовими рішеннями, має право на оспорювання цих договорів, оскільки ці правочини порушують його права на використання зазначених земельних ділянок. Порушене право ТОВ Жильнельфа Вельє на використання у господарській діяльності орендованих у відповідачів земельних ділянок на підставі продовжених на новий строк договорів оренди від 01 вересня 2012 р. підлягає судовому захисту.

З даним висновком погоджується і колегія суддів, виходячи з наступного.

Згідно ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З апеляційною скаргою звернувся лише відповідач ОСОБА_4, а тому колегія суддів переглядає справу та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги ОСОБА_4

Встановлено, що відповідно до держаного акту на право власності на землю серія НОМЕР_1, виданого 30.08.2002 р. Конельсько - Попівською сільською радою, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки НОМЕР_2 площею 2,3049 га, розташованої на території Конельсько-Попівської сільської ради Жашківського району Черкаської області.

01 вересня 2012 року між ОСОБА_4 та ТОВ Жильнельфа Вельє був укладений договір оренди землі, який зареєстровано у Жашківському районному відділі Черкаської регіональної філії центру ДЗК, про що 18 жовтня 2012 року до Державного реєстру земель внесено записи за № 712090004002470.

Відповідно до ч.2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України Про оренду землі .

Ст.93, ч.4 ст.124 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкового платного володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Частиною 1 ст. 6 ЗУ Про оренду землі передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Ст. 13 ЗУ Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.3 ЦК України серед загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, яка означає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору, тощо (ст.ст. 6, 627 ЦК України).

Статтею 12 ЦК України встановлено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Згідно п. 3.1 договору оренди, укладеного між позивачем та ОСОБА_4, він укладений на 5 років до 01.09.2017 року.

У п.3.2 договору вказано, що після закінчення строку дії цього договору, орендар має переважне право поновлення їх на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити дію цього договору на цих самих умовах на цей же строк.

Частинами 1-5 статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

На виконання вимог статті 33 ЗУ Про оренду землі - ТОВ Жильнельфа Вельє направило 27.07.2017 року відповідачу ОСОБА_4 повідомлення про намір скористатись переважним правом та проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки. Вказане повідомлення та проект отримані відповідачем 29.07.2017 року.

Відповіді про відмову у поновленні договору оренди землі від відповідача протягом місячного терміну після закінчення строку дії вказаного договору до ТОВ Жильнельфа Вельє не надходило.

У зв'язку з відсутністю відмови ОСОБА_4 у поновленні договору оренди землі та за відсутності заперечень стосовно умов запропонованих додатковою угодою, ТОВ Жильнельфа Вельє звернулося до Жашківського районного відділу Черкаської регіональної філії центру ДЗК з питанням щодо поновлення договору оренди землі від 01 вересня 2012 року, укладеного між ТОВ Жильнельфа Вельє та відповідачем ОСОБА_4, але поновити вищевказаний договір оренди землі не вдалося, оскільки в порушення діючого законодавства України та положень договору оренди землі від 01.09.2012 р., зокрема п.3.2 договору, останнім на ту ж саму земельну ділянку, 02 вересня 2017 року було укладено договір оренди землі б/н з іншим орендарем - ТОВ Агросервіс , строк дії яких до 01.12.2027 року.

У зв'язку з порушенням прав, ТОВ Жильнельфа Вельє звернулось в суд з позовом до відповідача ОСОБА_4 та ТОВ Агросервіс про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, визнання договору оренди земельної ділянки поновленим.

Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 05.03.2018 р. позов задоволено частково, визнано недійсними договір оренди земельної ділянки б/н, укладений 02.09.2017 року між ОСОБА_4 та ТОВ Агросервіс , строком дії до 01.12.2027 року на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва НОМЕР_2 площею 2,3049 га. Визнано поновленим на тих самих умовах до 01.09.2024 року договір оренди землі від 01.09.2012 року, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ Жильнельфа Вельє , строком до 01.09.2017 року та зареєстрований у відділі Держкомзему у Жашківському районі Черкаської області, предметом якого є земельна ділянка, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва НОМЕР_2 площею 2,3049 га. В частині позовних вимог про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки відмовлено. (т.1 а.с.39-42,90-97).

Постановою апеляційного суду Черкаської області від 23 травня 2018 року, рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 05.03.2018 р. залишено без змін. (т.1 а.с.43-45, 98-103). Рішення суду набрало законної сили 23 травня 2018 року.

На виконання рішення суду від 05.03.2018 р. ТОВ Жильнельфа Вельє 01.06.2018 р. звернулося з рішенням суду, що набрало законної сили, до Державного реєстратора виконавчого комітету Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області, для реєстрації права оренди за поновленим договором, однак отримало рішення про відмову в державній реєстрації правта їх обтяжень №41397332 від 01.06.2018 р. на підставі ст. 24 ЗУ Про державну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень у звязку з тим, що встановив наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а саме: 18.05.2018 р. проведено державну реєстрацію іншого речового права (права оренди земельної ділянки) та 24.05.2018 р. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №26295904 відповідно доякого ОСОБА_4 передав, а ТОВ Агросервіс прийняло на умовах оренди спірну земельну ділянку.

01.06.2018 р. ТОВ Жильнельфа Вельє отримало від ОСОБА_4 листа від 25.05.2018 р. в якому вказано, що спірний договір оренди від 02.09.2017 р. розірвано, натомість 18.05.2018 р. ним укладено новий договір оренди з ТОВ Агросервіс .(а.с.17, 139-140).

Таким чином, не дивлячись на рішення суду першої інстанції від 05.03.2018 року та постанову апеляційного суду від 23.05.2018 року, нехтуючи положеннями ст.ст.129, 1291 Конституції України та принципами верховенства права і обовязковості судових рішень, закріплених ст.ст.10, 18 ЦПК України ТОВ Агросервіс та власник земельної ділянки ОСОБА_4 уклали новий договір оренди земельної ділянки, чим фактично перешкодили виконанню рішення суду та завадили ТОВ Жильнельфа Вельє ефективно захистити своє переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки.

Згідно ч.1 та 2 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Положенням ст.317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

На підставі ч.5 ст.317 ЦК України, власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно ст.24 ЗУ Про оренду землі , орендодавець зобовязаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Стаття 13 ЦК України визначає межі здійснення цивільних прав, а саме цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобовязанаутримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Частина 6 даної статті вказує, що у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язатиїї припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним відповідно до п.2 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.203 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваних правочин).

Частиною 4 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративний справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

ТОВ Жильнельфа Вельє не є стороною договору, укладеного між вищеперерахованими власниками земельних ділянок та ТОВ Агросервіс . Разом з тим позивач, як орендар цих земельних ділянок, переважне право якого на поновлення договорів оренди землі на новий строк підтверджене судовими рішеннями, має право на оспорювання цих договорів, оскільки ці правочини порушують його права на використання зазначених земельних ділянок. Отже, порушено право ТОВ Жильнельфа Вельє на використання у господарській діяльності орендованих у відповідачів земельних ділянок на підставі продовжених на новий строк договорів оренди від 01 вересня 2012 р.

Проаналізувавши вищевказані обставини колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції на законних підставах задовольнив позовні вимоги позивача та визнав недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки б/н від 18.05.2018 р., укладений між ОСОБА_4 та товариством зобмеженою відповідальністю Агросервіс , щодо земельної ділянки НОМЕР_2 площею 2,3049 га, розташованої в адміністративних межах Конельсько-Попівської сільської ради, номер запису про інше речове право 26295904.

Колегія суддів щодо твердження апелянта про відсутність підтвердженого судовим рішенням переважного права позивача на поновлення укладеного з апелянтом договору оренди землі від 01.09.2018 року, оскільки в день підписання оспорюваного договору рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 05.03.2018 року не набрало законної сили, а отже жодні права позивача вказаним договором порушені не були і на момент укладення договір оренди землі від 18.05.2018 року не суперечив вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, зазначає.

Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 05.03.2018 року, яке залишено без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 23.05.2018 року - визнано переважне право ТОВ Жильнельфа Вельє на поновлення договору оренди спірної земельної ділянки від 01.09.2012 року, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ Жильнельфа Вельє і фактично захищено визнанням договору оренди земельної ділянки поновленими на тих самих умовах до 01.09.2024 року. Таким чином право ТОВ Жильнельфа Вельє на поновлення договору від 01.09.2012 року підтверджене судовим рішенням, а відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Щодо доводів апелянта, з приводу неодноразового повідомлення позивача (конклюдентними діями) про небажання поновлювати укладений з позивачем договір оренди землі від 01.09.2012 року, та про те що представники позивача достеменно знали про небажання продовжувати договірні відносини з попереднім орендарем, колегія суддів зазначає, що даний факт не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду цивільної справи, рішення по якій ухвалено судом першої інстанції 05.03.2018 року та залишено без змін постановою суду апеляційної інстанції 23.05.2018 року - як такий що не підтверджений доказами які б відповідали вимогам чинного процесуального законодавства. Частиною 4 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.Дані обставини розглядались в попередній справі, стосовно права користування земельною ділянкою апелянта, і не знайшли свого підтвердження доказами які б відповідали вимогам чинного цивільного процесуального законодавства.

Щодо доводів апелянта про не застосування до спірних правовідносин принципу непорушності права власності, проголошеного у Конституції України, а застосування не правових і не досконалих положень закону, зокрема ст. 33 ЗУ Про оренду землі , та про відсутність факту використання спірної земельної ділянки позивачем після 01.09.2018 року, колегія суддів зазначає, що вище вказані факти не підлягають доказуванню у даній справі, оскільки предметом спору є визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 18.05.2018 року, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ Агросервіс , з підстав встановленого рішенням суду яке набрало законної сили переважного права позивача на поновлення договору оренди землі між позивачем та апелянтом, яке захищено шляхом визнання договору оренди землі від 01.09.2012 року поновленим на тих самих умовах до 01.09.2024 року. Оскільки договір оренди від 18.05.2018 року, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ Агросервіс , не дає можливості реалізувати право добросовісного орендаря (позивача) на використання земельної ділянки апелянта.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права у відповідності ст.375 ЦПК України колегія суддів апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишає без задоволення, а оскаржуване рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 31 жовтня 2018 року у даній цивільній справі без змін.

Керуючись ст.ст.367,368,374,375,381-384 ЦПК України, колегія суддів ,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 31 жовтня 2018 року в цивільній справі за позовом ТОВ Жильнельфа Вельє до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ТОВ Агросервіс про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, на умовах та в порядку визначеному ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлено 18 січня 2019 року.

Судді Гончар Н.І.

Пономаренко В.В.

Сіренко Ю.В.