Ухвала

від 17.01.2019 по справі 755/18119/16-к

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/18119/16-к

1-кс/755/77/19

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2019 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі представника ТОВ «КЕРІНДЖ» - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши клопотання представника ТОВ «КЕРІНДЖ» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «КЕРІНДЖ» - адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42016100000000937 від 30 вересня 2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 365 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 07 листопада 2018 року, накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках підприємства ТОВ «КЕРІНДЖ» (ЄДРПОУ 41716233) в банківській установі в тому числі видаткові операції по даним рахункам: АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" У М. КИЄВI (МФО 380805) - рахунки №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .

Вказує,що станом наданий часв процесідосудового розслідуванняданого кримінальногопровадження (за2роки)не булопроведено жодноїслідчої діївідносно ТОВ«КЕРІНДЖ» та його посадових осіб. Директори та посадові особи даного Товариства не викликалися на допити, Товариство не отримувало жодних вимог про надання інформації, документів щодо місця свого знаходження та ведення господарської діяльності в цілому. Жодній посадовій особі вказаного Товариства не було пред`явлено підозри чи обвинувачення. Окрім цього зазначає, що накладення арешту на банківські рахунки Товариства без зазначення конкретних сум, повністю заблокувало можливість ведення останніми господарської діяльності.

А тому просить скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 07 листопада 2018 року, у кримінальному провадженні №42016100000000937 від 30 вересня 2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 365 КК України, а саме на грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках підприємства ТОВ «КЕРІНДЖ» (ЄДРПОУ 41716233) в банківській установі в тому числі видаткові операції по даним рахункам: АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" У М. КИЄВI (МФО 380805) - рахунки №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .

В судовому засіданні представник ТОВ «КЕРІНДЖ» - адвокат ОСОБА_3 клопотання про скасування арешту майна підтримав з підстав, викладених в мотивувальній частині клопотання.

Прокурор ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про слухання справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши поясненняпредставника,дослідивши матеріаликлопотання,слідчий суддяприходить до наступного висновку.

Статтею 131 КПК України передбачено вичерпний перелік видів заходів забезпечення кримінального провадження, серед яких є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які небули присутніпри розглядіпитання проарешт майна,мають правозаявити клопотанняпро скасуванняарешту майнаповністю абочастково.Таке клопотанняпід часдосудового розслідуваннярозглядається слідчимсуддею,а підчас судовогопровадження -судом. Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як убачається зі змісту ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 07.11.2018 року про накладення арешту, заходи забезпечення кримінального провадження вжито на підставі наданих слідчим документів, у зв`язку з тими обставинами, що слідством встановлено перелік суб`єктів господарювання, що задіяні в протиправному фінансово-економічному механізмі, в тому числі: «КЕРІНДЖ». Зазначене підприємство не знаходяться за місцем реєстрації, не має на балансі трудових ресурсів, місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, транспортних засобів та інших ознак, які б свідчили про реальність здійснення господарської діяльності.

Установлено, що в банківській установі АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" У М. КИЄВI (МФО 380805) вказаним товариством відкрито банківські рахунки, а саме: №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 . У слідства були достатні підстави вважати, що кошти, розміщені на банківських рахунках, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто є предметом злочину, а тому їх визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, органом досудового розслідування проводиться розслідування злочинів за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбаченихч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 365 КК України.

На час розгляду клопотання про скасування арешту в судіпредставником ТОВ «КЕРІНДЖ» - адвокатом ОСОБА_3 , який не був присутнім при розгляді клопотання про накладення арешту на майно, надано: довідку АТ «Райффайзен банк Аваль» від 14.12.2018 року про залишки на рахунку, довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справленням яких покладено на контролюючі органи №110654 від 20.12.2018 року, квитанцію №2, договір суборенди нежитлових приміщень №27-02/18-ПРС від 05.03.2018 року, акт приймання передачі нерухомого майна згідно Договору суборенди №27-02/18-ПРС від 05.03.2018 року, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1004095913, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку ТОВ «КЕРІНДЖ» за 3 квартал 2018 року, звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за жовтень 2018 року, фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва від 01.07.2018 року, фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва від 01.10.2018 року, податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2018 року з додатками, податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2018 року з додатками, податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2018 року з додатками.

Тобто представник ТОВ «КЕРІНДЖ» - адвокат ОСОБА_3 до свого клопотання відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України додав документи, які спростовують доводи прокурора щодо необхідності накладення арешту.

Вирішуючи клопотання, необхідно врахувати загальні засади застосування заходів забезпечення кримінального провадження у відповідності до Розділу ІІ КПК України, якими передбачено обґрунтування необхідності такого ступеню втручання у права і свободи особи потребами досудового розслідування, принцип співмірності.

Як слідує з практики Європейського суду з прав людини, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у праві «Інтерсплав проти України»).

Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

Також, враховуючивимоги ч. 3ст. 132 КПК України, слідчий суддя виходить з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Виходячи з даних, що були здобуті під час розслідування кримінального провадження,а також тієї обставини, щооднією з засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя вважає доведеною туобставину, що потреба в арешті майна відпала, оскільки прокурор не з`явився в судове засідання та не висловив власну позицію щодо необхідності у забезпеченні арешту вказаного майна, а відтак клопотання підлягає задоволенню, збереження арешту грошових коштів в подальшому буде порушувати права юридичної особи.

На підставі наведеного, керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Клопотання представника ТОВ «КЕРІНДЖ» - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши клопотання представника ТОВ «КЕРІНДЖ» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 07 листопада 2018 року, у кримінальному провадженні №42016100000000937 від 30 вересня 2016 року, а саме на грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках підприємства ТОВ «КЕРІНДЖ» (ЄДРПОУ 41716233) в банківській установі в тому числі видаткові операції по даним рахункам: АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" У М. КИЄВI (МФО 380805) - рахунки №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосереднього до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1