Постанова

від 03.07.2007 по справі 6/321ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/321ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03.07.07                                                                                 Справа № 6/321ад.

Суддя Василенко Т.А., розглянувши матеріали справи за позовом

Урядового органу державного управління –Державної інспекції з енергозбереження, м. Київ

до Житлово –експлуатаційної контори №1 управління житлово –комунального господарства виконкому Антрацитівської міської ради народних депутатів, м. Антрацит Луганської області

про стягнення  12 465 грн. 74коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Шапар І.П., дов. № 12/139-1414 від 02.07.07;    

від відповідачів  –Зайцева К.М. - начальник;

                                                                      в с т а н о в и в:

Суть спору: про стягнення 12 465 грн. 74 коп. підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, за яким зазначив, що будинки № 2 по вул. Кальницькой, №11 по вул. Петровського на балансі ЖЕК №1 не знаходяться. Крім того, у акті перевірки вказаний будинок № 63 по вул. Парковій, який на балансі відповідача також не знаходиться.

В той же час, позивач надав до суду заяву про зменшення позовних вимог, за якою зменшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача  підвищену плату за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у сумі 2 835 грн. 68 коп.  Також позивачем наданий уточнений розрахунок вказаної суми та зазначено, що розрахунок здійснений за порушення, припущені на теплових мережах будинку № 63 по вул. Петровського.

Відповідач, пояснив, що із вказаною сумою плати згоден.

Вказана заява позивача приймається судом до розгляду оскільки не суперечить положенням ст. ст. 51, 137 КАС України.

Сторони не досягли примирення.

Дослідивши обставини справи, додатково надані документи, господарський суд дійшов до наступного.

У відповідності до ст. 9 Закону України ” Про енергозбереження” від 01.07.94 № 74/94 (далі –Закон № 74/94) основою для здійснення управління у сфері енергозбереження, є зокрема, здіснення функцій по контролю у відповідній сфері.

Державна інспекція з енергозбереження, тобто позивач у даній справі, є органом державного управління у цій сфері, що закріплено у п.1 Положення  про Державну інспекцію з енергозбереження, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.00 № 1039.

Розділом V Закону № 74/94, який має назву "Контроль у сфері енергозбереження та відповідальність за порушення цього закону", передбачено, що державний контроль у сфері енергозбереження здійснюється згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України. Державному контролю підлягає енергетичне господарство, що включає всі підприємства і установи по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню паливно-енергетичних ресурсів, розміщених на території України /стаття  26/.

Механізм проведення Державною інспекцією з енергозбереження перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та усунення фактів їх неефективного використання на підприємствах, в установах та організаціях встановлений відповідним Порядком проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженим наказом Державного комітету України з енергозбереження  від 04.08.00 № 64, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.09.00 за № 653/4874 /далі –Порядок проведення перевірок/.

Так, на виконання покладених на нього зазначених вище функцій контролю, позивачем в особі структурної одиниці –Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області /позивач/ - було проведено комплексну перевірку використання паливно-енергетичних ресурсів в Житлово –експлуатаційній конторі №1 УЖКГ виконкому Антрацитівської міської ради  /відповідач/.

За результатами перевірки позивачем було складено акт від 08.11.06. № 18-12/203-3, зі змісту якого вбачається, що з боку відповідача мають місце факти безгосподарного використання паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушення інших вимог раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів:

- відносно теплової енергії  факти її неекономного та неефективного використання полягають у відсутності теплоізоляції мереж, втрати якої складають 10.1 Гкал/рік на суму 2 835 грн. 68 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, зданої до суду 03.07.07.)

На підставі вказаного акту комплексної перевірки стану використання паливно-енергетичних ресурсів теплопостачальними підприємствами позивачем застосовано підвищену плату.   

Відповідно до п. "е"  ст.11 Закону № 74/94 економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають, зокрема, введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.

Відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження несуть особи, винні, зокрема, у безгосподарному використанні паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушенні вимог щодо раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів (п. "є" ч. 2 ст. 27 Закону № 74/94).

Відповідно до абзацу 2 р. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.93  № 699 "Про заходи щодо ефективного використання газу на інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві", якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними та технологічними картками, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата  вноситься одразу після обстеження підприємства Державного інспекцією з енергозбереження.

Таким чином, на виконання зазначених вище нормативних актів та результатів перевірки позивачем винесено постанову від 12.02.07 № 18-12/025-1 про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів, якою до відповідача застосовано подвійну плату за перевитрати у розмірі 2 835 грн. 68 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

При цьому слід зазначити, що п. п. 16. 17, 18 Порядку проведення перевірок передбачено, що підприємство повинно внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови про її застосування; у разі несплати підвищеної плати у зазначений термін грошова сума стягується в судовому порядку; рішення щодо застосування до підприємства підвищеної плати може бути оскаржене в установленому законом порядку.

Як свідчать матеріали справи, на підставі вказаного вище акту перевірки, 08.11.2006. винесена постанова № 18-12/203-3/1, яка відповідачем не оскаржена.

З огляду на викладене позов  підлягає задоволенню частково у сумі 2 835 грн. 68 коп., у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати слід покласти на відповідача

пропорційно стягнутої суми.

В той же час, позивачу слід повернути із Державного бюджету України зайво

сплачене за платіжним дорученням № 339 від 20.04.07. державне мито у сумі  121 грн. 26 коп.

       Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому

засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п'ятиденного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд

п о с т а н о в и в:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово –експлуатаційної контори №1 управління житлово –комунального господарства виконкому Антрацитівської міської ради, м. Антрацит Луганської області, вул. Петровського, 136, код 03340363 на користь:

- Урядового органу державного управління –Державної інспекції з енергозбереження,  м. Київ, вул. Краківська, 17,  код ЄДРПОУ 21655283, до Державного бюджету м. Луганськ, 21081100, рахунок 31119106700002, код ЗКПО 24046582, МФО 804013 банк УДК в Луганській області (призначення платежу «Адміністративні штрафи та інші санкції») 2 835 грн.68 коп. підвищеної плати за нераціональне використання паливно –енергетичних ресурсів, державне мито у сумі  0 грн. 77 коп.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Повернути позивачу із Державного бюджету України зайво сплачене за

платіжним дорученням № 339 від 20.04.07. державне мито у сумі  121 грн. 26 коп. Підставою для повернення є дана постанова скріплена гербовою печаткою суду.

           Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанову складено у повному обсязі та підписано 04.07.07 у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.

Суддя                                                                                          Т.А.Василенко

Помічник судді                                                                             Т.В.Шкуть