Рішення

від 13.12.2018 по справі 757/64193/16-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/64193/16-ц

Категорія 58

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого- судді Литвинової І. В.

при секретарі Чепізі Є. І.,

за участі:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Кулинича А. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю БЦ Діамант Хол , треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про зобов'язання усунути наслідки порушення прав на вільне користування спільним майном багатоквартирного будинку шляхом знесення тимчасової споруди,

ВСТАНОВИВ:

З грудня 2016 року у провадженні Печерського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ТОВ Бізнес центр Діамант Хол , треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про зобов'язання усунути наслідки порушення прав на вільне користування спільним майном багатоквартирного будинку шляхом знесення тимчасової споруди - огорожі /т. І а. с. 4-7/.

В обґрунтування позову вказано, що відповідачем було встановлено тимчасову споруду - будівельний паркан між будинком АДРЕСА_1 та будинком АДРЕСА_2, внаслідок чого співвласники багатоквартирного будинку позбавлені можливості вільно користуватися спільним майном - обмежено доступ до зовнішньої (несучої) стіни будинку і немає можливості здійснювати опоряджувальні, ремонті роботи, а також утеплення. Тобто відповідач, будучи власником земельної ділянки площею 0,0150 га по АДРЕСА_1 та встановивши навколо неї тимчасову споруду (будівельний паркан) здійснює своє право власності на шкоду праву сторони позивача - на вільне користування спільним майном багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 за вказаною адресою.

28 грудня 2016 ухвалою судді у справі відкрито провадження та призначено до розгляду. Також ухвалою від 28 грудня 2016 року у справі розглянуто і вирішено заяву про забезпечення позову позивачів шляхом заборони відповідачу та іншим особам на його замовлення вчиняти будь-які дії, пов'язані із забудовою зовнішньої стіни будинку АДРЕСА_1 та проводити земляні роботи в охоронній зоні теплових мереж вказаного будинку, у задоволенні якої відмовлено /т. І а. с. 27, 30-31/.

У судовому засіданні 28 лютого 2017 року суд ухвалою, постановленою на місці, без виходу до нарадчої кімнати, занесеною до журналу судового засідання, задовольнив клопотання позивачів та їх представників, долучивши до матеріалів справи в якості письмових доказів подані ними документи; а також частково задоволено клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивачів, співвласників квартир №№ 49 й 51 будинку АДРЕСА_1: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки інші вказані особи померли /т. І а. с. 71-72/.

Представник відповідача у судовому засіданні 28 лютого 2017 року подав суду письмові заперечення, у якому позов не визнав, вважає позов необґрунтованим, доводи непідтверджені належними та допустимими доказами, є таким, що порушує право ТОВ БЦ Діамант Хол на вільне володіння земельною ділянкою, площею 0,0150 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, оскільки внаслідок незаконних дій позивачів, відповідач зазнає значних матеріальних збитків, які полягають у простої підрядної будівельної організації та неналежному виконанні зобов'язань перед іншими контрагентами Товариства. Сторона відповідача стверджує, що є власником земельної ділянки, вся необхідна дозвільна документація для будівництва отримана, тому вимоги позивачів не є законними /т. І а. с. 58-68/.

Суд ухвалою від 05 липня 2017 року, постановленою на місці, без виходу до нарадчої кімнати, занесеною до журналу судового засідання, задовольнив клопотання представника відповідача, подане до суду 08 червня 2017 року, про залучення до участі у справі ОСОБА_6 в якості третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивачів, власницю квартири № 45, розташованої на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 /т. І а. с. 87-90, 99/.

06 липня 2017 року ухвалою суду розглянуто заяву позивачів про забезпечення позову, датовану 04 липня 2017 року, шляхом припинення порушень, приведення проектної документації та об'єкту будівництва у відповідність до містобудівних норм, захоронення відповідачу та будь-яким іншим особам, які залучені та / або уповноважені до проведення будівельних робіт здійснювати, а при здійсненні, заборонити будь-які будівельні роботи по АДРЕСА_1, у задоволенні якої відмовлено /т. І а. с. 108-111, 119-120/.

Цього ж дня 06 липня 2017 року передано подані стороною відповідача письмові заперечення на заяву про зміну предмету позову та заяву про вжиття заходів забезпечення позову, подану позивачами 04 липня 2017 року /т. І а. с. 161-162, 164-202/.

07 липня 2017 року позивачі подали до суду клопотання про долучення позовної заяви у новій редакції, яка змінює предмет позову. Разом з тим, ухвалою суду від 08 вересня 2017 року, постановленою на місці, без виходу до нарадчої кімнати, занесеною до журналу судового засідання, відмовлено у прийнятті до розгляду позовної заяви у новій редакції, оскільки нею змінюється і предмет позову, і його підстави, що не допускається цивільним процесуальним законом, суд долучив до матеріалів справи в якості письмових доказів документи, вказані як додатки до цієї позовної заяви від 07 липня /т. І а. с. 203-204, 205-209, 227/.

Ухвалою від 18 жовтня 2017 року спільну позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 залишено без розгляду, яка ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07 грудня 2017 року скасована у частині позовних вимог ОСОБА_1 та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції /т. І а. с. 233, 236-237, т. ІІ а. с. 27-29/.

14 грудня 2017 року справа надійшла до Печерського районного суду м. Києва та 27 грудня 2017 року була передана судді. Суд ухвалою від 28 грудня 2017 року справу прийняв до провадження /т. ІІ а. с. 33/.

На підставі норми пункту 9 частини першої Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України від 18 березня 2004 року № 1618-IV у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу (15 грудня 2017 року), розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Допитаний в якості свідка представник позивача ОСОБА_2 13 грудня 2018 року, надав суду покази, що, перебуваючи у Департаменті міського благоустрою 18 жовтня 2018 року, дізнався про анулювання контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв'язку із встановленням тимчасової огорожі на період будівництва торгово-виставкової зали № 15060129-Пч, інші контрольні картки не видавалися, що є підставою для знесення паркану /т. ІІ а. с. 162, 163-166, 185/.

Також представник позивача подав суду свої додаткові пояснення щодо предмету спору /т. ІІ а. с. 163-166/.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили суд задовольнити вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні.

Треті особи у справі, що не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилися, будучи повідомленими про нього належним чином. ОСОБА_5 - третя особа у справі, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у судове засідання також не з'явилася, судова повістка, направлена рекомендованим листом, повернулася до відправника без вручення адресату.

Суд, заслухавши обґрунтування та заперечення сторін, допитавши свідка, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Основним Законом України проголошено правову доктрину, що власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

За приписами статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно з ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.

Виходячи зі змісту права власності та положень ст.78 Земельного кодексу України та ст. 373 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки має право володіти, користуватися і розпоряджатися належною йому земельною ділянкою на свій розсуд, відповідно до її цільового призначення, а також використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Відповідно до ст. 386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

У відповідності до норми статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Судом встановлено, що відповідач відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28 серпня 2012 року, укладеного із ТОВ Віліма-95 набув право власності на земельну ділянку площею 0,0150 га, із цільовим призначенням - будівництво, експлуатація та обслуговування торгівельно-виставкового залу, кадастровий номер: НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 13 липня 2012 року, серія ЯЖ № 049615, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коптєловою О. Р. /т. І а. с. 62, 63/.

18 серпня 2015 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України надано замовнику ТОВ БЦ Діамант Хол , генеральному підряднику (підряднику) ТОВ ІМПЕРІЯ ЛЮКС ЛТД дозвіл на виконання будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-виставкового залу. за адресою: АДРЕСА_1, що відповідає цільовому призначенню земельної ділянки /т. І а. с. 64-65/.

У відповідності до положень частини четвертої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2017 року, обставини, встановлені судом касаційної інстанції у справі № 826/12005/16 за позовом ТОВ БЦ Діамант Хол та ТОВ Імперія Люкс ЛТД до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій та скасування припису Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03 серпня 2016 № 1612857, не доказуються при розгляді справи, оскільки у ній бере участь та особа, щодо якої встановлено ці обставини /т. ІІ а. с. 145-148/.

Так, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видав замовнику Товариству з обмеженою відповідальністю БЦ Діамант Хол та виконавцю робіт Товариству з обмеженою відповідальністю Імперія Люкс ЛТД контрольну картку № 15060129-Пч на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в зв'язку з встановленням тимчасової огорожі на період будівництва торговельно-виставкового залу за адресою: АДРЕСА_1, з терміном дії до 18 березня 2016 року, яку було продовжено до 31 грудня 2016 року.

03 серпня 2016 року Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) анульовано контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою №15060129-Пч.

03 серпня 2016 року провідним інспектором Кучеренком С.О. Комунального підприємства винесено припис № 1612857, відповідно до якого уповноваженим інспектором відповідача встановлено порушення ТОВ БЦ Діамант Хол п.15.3.9 Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051.

Вищевказаним приписом запропоновано ТОВ Імперія Люкс ЛТД усунути порушення шляхом надання проектно-дозвільної документації на розміщення тимчасової огорожі у зв'язку з будівництвом торговельно-виставкового залу, в разі її відсутності демонтувати огорожу власними силами та відновити благоустрій.

Відповідно до 15.1.1 та 15.1.3 пункту 15.1 Правил підставою на порушення існуючого благоустрою та його відновлення у місті Києві є контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою. Контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення на період виконання земляних і монтажних робіт, пов'язаних з прокладанням, перекладанням, ремонтом, у тому числі ліквідації аварій інженерних мереж і споруд, будівництвом і ремонтом будинків, транспортних магістралей, доріг, площ, інженерних вишукувань, благоустроєм та озелененням територій, надається на підставі письмового звернення замовника (забудовника), в якому повинні бути вказані адреса, назва та характеристика виконуваних робіт. До листа додається заявка встановленої форми (інформація про виконавця робіт і замовника).

Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є органом, який здійснює видачу контрольних карток на тимчасове порушення благоустрою при виконанні земельних, будівельних та інших робіт та капітальних ремонтів на території м. Києва без будь-яких погоджень та затверджень Київським міським головою та іншими посадовими особами виконавчого органу Київради.

Згідно з підпунктом 15.5.2 пункту 15.5 Правил благоустрою міста Києва зупинення (анулювання) дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою застосовується в разі: - виникнення непереборних при продовженні робіт загроз безпеці населенню та території; - значних порушень затвердженої проектної документації, містобудівних, будівельних і санітарних норм і правил у частині забезпечення безпеки населення і територій, недотримання режиму охорони об'єктів культурної спадщини; - невиконання або несвоєчасного виконання виявлених порушень під час призупинення дії ордера; - невиконання замовником (забудовником) обов'язків згідно з угодою (контрактом) на будівництво або рішення громадських слухань; - виявлення грубих порушень установленого порядку оформлення ордерів, закінчення терміну дії дозвільної документації, на підставі якої видано ордер; - значних порушень вимог забезпечення упорядкованого середовища життєдіяльності в період будівництва, які створюють загрозу безпеці населення і території, порушують режим безперервного інженерного забезпечення, транспортного і комунально-побутового забезпечення населення та прилеглих територій; - звернення Головного управління економіки та інвестицій, в разі відсутності сплати пайової участі або неналежного виконання зобов'язань згідно з договором пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.

У разі зупинення (анулювання) дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою власник повертає його до Головного управління контролю за благоустроєм. Рішення про скасування або призупинення дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою приймає Головне управління контролю за благоустроєм, про що повідомляє в письмовій формі замовнику (підряднику) та зацікавленим організаціям.

Підставою для анулювання контрольної картки слугувала ухвала Печерського районного суду міста Києва від 06 липня 2016 року № 757/23948/16-ц, проте, підпункт 15.5.2 пункту 15.5 Правил не передбачає такої підстави для анулювання контрольної картки як рішення суду.

Постановою Вищого адміністративного апеляційного суду зроблено висновок, що ухвала суду про забезпечення позову є процесуальною, прийнята з метою запобігання заподіяння шкоди правам чи свободам ТОВ БЦ Діамант Хол у справі, не встановлює певних фактів та обставин у справі і, крім того, не стосувалась Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а отже не могла бути підставою для анулювання контрольної картки.

Крім того, необхідно звернути увагу, що Печерський районний суд міста Києва ухвалою від 23 серпня 2016 року № 757/23948/16-ц скасував заходи вжиті ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06 липня 2016 року № 757/23948/16-ц у вигляді заборони товариству з обмеженою відповідальністю БЦ Діамант Хол та іншим особам на їх замовлення виконувати будь-які дії пов'язані з будівництвом на прибудинковій території, що в АДРЕСА_1.

Печерський районний суд міста Києва ухвалою від 23 серпня 2016 року № 757/23948/16-ц скасував заходи вжиті ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06 липня 2016 року № 757/23948/16-ц у вигляді заборони товариству з обмеженою відповідальністю БЦ Діамант Хол та іншим особам на їх замовлення виконувати будь-які дії пов'язані з будівництвом на прибудинковій території, що в АДРЕСА_1.

Відповідно до підпункту 15.3.9 пункту 15.3 Правил благоустрою міста Києва для встановлення тимчасових огорож (для утримання земельної ділянки в належному санітарному стані та її охорони) необхідно подати: документ на право землекористування; топоплан в М 1:500 (при наявності); акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно підпункту 15.2.3 пункту 15.2 Правил благоустрою міста Києва заявка та надані документи опрацьовуються в Департаменті міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і за результатами видається контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою.

Контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою № 15060129-Пч була видана ТОВ БЦ Діамант Хол та подані документи у відповідності до приписів Правил благоустрою міста Києва перевірялись і були визнані належними і достатніми для видачі зазначеної картки, а також дія картки була продовжена до 31 грудня 2016 року, що свідчить про повторну перевірку документів забудовника.

Таким чином, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2017 року у справі № 826/12005/16 визнано протиправними дії Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо анулювання контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв'язку з встановленням тимчасової огорожі на період будівництва торговельно-виставкового залу № 15060129-Пч та визнано протиправним та скасовано припис Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03 серпня 2016 № 1612857.

Судові рішення, на які посилалися сторони у справі, зокрема у справі № 826/7299/17, 910/4805/16 та № 757/23948/16-ц, не спростовують вказаних обставин щодо контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою,у зв'язку із встановленням тимчасової огорожі на період будівництва торгово-виставкової зали № 15060129-Пч.

Цивільним процесуальним кодексом України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, які мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності.

Згідно з приписами частини першої, другої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, встановлені письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частини другої ст. 78 ЦПК України). За положеннями статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини того, що відповідачеві станом на 18 жовтня 2018 року не видавалася будь-яка інша контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою у зв'язку із встановленням тимчасової огорожі на період будівництва торгово-виставкової зали після анулювання контрольної картки № 15060129-Пч, не можуть доказуватися лише показами свідка.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини першої ст. 81 ЦПК України).

Судове рішення постановлене Вищим адміністративним судом України від 12 липня 2017 року у справі № 826/12005/16 набрало законної сили з моменту проголошення.

У відповідності до частини шостої статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що доводи позивача спростовано встановленими під час судового розгляду обставинами, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому, оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, сплачена сума судового збору позивачеві не відшкодовується.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись

ст. ст. 3, 8, 21, 41, 55, 61, 124, 129, 129-1 Конституції України,

ст. ст. 1-11, 16, 319, 373, 386, 391 Цивільного кодексу України,

ст. ст. 1, 78 Земельного кодексу України,

ст. ст. 1-18, 76-81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 289, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України,

суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю БЦ Діамант Хол , треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про зобов'язання усунути наслідки порушення прав на вільне користування спільним майном багатоквартирного будинку шляхом знесення тимчасової споруди - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І. В. Литвинова