Постанова

від 11.01.2019 по справі 607/6484/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/6484/18Головуючий у 1-й інстанції Позняк В.М. Провадження № 22-ц/817/8/19 Суддя - доповідач - Храпак Н.М. Категорія - 34

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2019 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Парандюк Т. С., Щавурська Н. Б.,

за участю секретаря - Кантицька О.І.

та представника ТзДВ "Альфа-Гарант" - Ліповуза Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/6484/18 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 вересня 2018 року, ухваленого суддею Позняком В.М., повний текст якого складений 19 вересня 2018 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

у квітні 2018 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_4, Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" про стягнення з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, в користь ОСОБА_2, ідентифікаційний код: НОМЕР_2, завдану шкоду, а саме: моральну шкоду в розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень; стягнення з ТДВ СК "Альфа-Гарант", код юридичної особи 32382598, в користь позивача, ідентифікаційний код: НОМЕР_2, суму страхового відшкодування та витрат на проведення оцінки пошкоджень автомобіля у розмірі 71 990 (сімдесят одну тисячу дев'ятсот дев'яносто) гривень 35 копійок, а також стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що внаслідок ДТП, яке мало місце 23 серпня 2017 року з вини відповідача було пошкоджено його автомобіль. Оскільки страхова компанія "Альфа-Гарант", в якій був застрахований автомобіль відповідача ОСОБА_4 тільки частково відшкодувала йому матеріальну шкоду, завдану пошкодженням автомобіля, що підтверджується висновком експерта, а тому просить різницю стягнути в примусовому порядку. Крім того з відповідача ОСОБА_4 просить стягнути моральну шкоду у зв'язку із пошкодженням його майна та протиправної поведінки щодо нього та членів його сім'ї.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 вересня 2018 року позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2) до ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1), Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" (бул. Лесі України, 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 32382598) про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 10 000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди та 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок понесених судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 про стягнення 30 000 (тридцять тисяч) гривень моральної шкоди - відмовлено.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" про відшкодування 71 990 (сімдесят одної тисячі дев'ятсот дев'яносто) гривень 35 копійок страхового відшкодування - відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 вересня 2018 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача ОСОБА_2, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_2, посилаючись на те, що воно не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також, фактичним обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 зазначив, що суд свідомо ігнорує той факт, що ТДВ СК "Альфа-Гарант" на вимогу сторони позивача відмовило у наданні запитувальної калькуляції. У позовній заяві сторона позивача не ставить питання про повернення вартості транспортного засобу як такого, а саме витрат, які необхідні для відновлювальних робіт після ДТП. Щодо відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_4, суд першої інстанції визнає поведінку останнього протиправною та його вину у вчиненні ДТП, проте, не врахував в повній мірі стан позивача та його сім'ї, а також ті незручності та емоційний стан його сина та дружини після ДТП та при добиранні до лікарні, а також той факт, що позивач із сином їздять до лікарні для подальшого обстеження та лікування і просив відшкодувати шкоду, яка співрозмірна спричиненій позивачу шкоди. Після даної події позивача виникли душевні хвилювання, невпевненість на майбутнє, зміну життєвих планів, що в свою чергу потребує додаткових зусиль на відновлення своїх прав, і тому останній відчув стурбованість і тривогу, через те, що його син отримав тілесні ушкодження та потрапив в лікарню.

Від ТДВ СК "Альфа-Гарант" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просять залишити апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області - без змін, посилаючись на те, що відносини, які склалися між сторонами у зв'язку з виплатою страхового відшкодування за полісом № АК/4974425 врегульовані спеціальним законом - Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Згідно Розрахунку №37-D/35/5 від 21 грудня 2017 року складеного аварійним комісаром, вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу "Ауді" д.н.з. НОМЕР_3 дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу і становить 24 017 гривень 95 копійок з урахуванням ПДВ та 20 014 гривень 96 копійок без урахування ПДВ. 01 листопада 2017 року ТДВ СК "Альфа-Гарант" було отримано заяву позивача про виплату страхового відшкодування, в якій він просив здійснити перерахунок належного страхового відшкодування безпосередньо на його особистий рахунок, що є підставою для зменшення страхового відшкодування на розмір ПДВ і також зазначив, що згоден із способом і розміром збитку, розрахованим Страховиком. 22 грудня 2017 року на підставі даної заяви, позивачу було сплачено страхове відшкодування у розмірі 20 014 гривень 95 копійок. Також, позивачем ігнорується положення ст.30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яким передбачено відшкодування різниці між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, і у звіті позивача не вирахувана вартість ТЗ після ДТП. Тобто, останнім не доведено, що ТДВ СК "Альфа-Гарант" якимось чином порушила його права та інтереси, а також, що виплачене страховою страхове відшкодування менше, ніж якби воно розраховувалося на підставі звіту позивача, адже, останнім не визначено вартість ТЗ після ДТП.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи, викладені в ній.

ОСОБА_4 апеляційної скарги не визнав, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Представник ТДВ СК "Альфа-Гарант" просив апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області - без змін, посилаючись на те, що воно постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, зіславшись на доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що внаслідок протиправної поведінки відповідача ОСОБА_4, з вини відповідача пошкоджено майно яке перебувало у володінні позивача - транспортний засіб, який, як встановлено судом, вважається фізично знищеним, оскільки витрати на відновлювального ремонт більше як в два рази перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Тому очевидним є те, що він зазнав негативних переживань та емоцій від пошкодження свого майна, а також внаслідок протиправних дій позивача відносно нього та членів його сім'ї. Протиправність дій встановлена постановою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 жовтня 2017 року у справі №607/12398/17. Крім того, неповнолітньому сину позивача заподіяно тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин, він зазнав фізичного болю, він змушений був звертатися за медичною допомогою, що, очевидно, також завдавало душевних страждань позивачу. Також позивач ОСОБА_2 змушений був прикладати додаткових зусиль щоб відновлювати свої майнові права, його сім'я позбавлена зручного засобу пересування, який потрібен, враховуючи наявність дітей та хворобу ніг дружини. Тому суд, враховуючи характер порушення, глибину фізичних та душевних страждань, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, прийшов до переконання, що позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 щодо відшкодування моральної шкоди підлягав до часткового задоволення, шляхом стягнення із ОСОБА_4 10000 гривень моральної шкоди.

Відмовляючи в стягненні матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що вимоги позивача про відшкодування різниці між вже перерахованими коштами в сумі 20014 грн. 96 коп. та розмірами визначеними за результатами проведеної оцінки в сумі 91155,31 грн. в сумі 71140,35 грн. до задоволення не підлягають, оскільки позивачем не вибрано вірний спосіб захисту, встановлений законом. Оскільки, всупереч вимогам статті 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивач не звертався до страхової компанії із вимогою про відшкодування різниці між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди і суду не надано доказів вартості транспортного засобу після пошкодження.

Колегія суддів, з даними висновками суду першої інстанції погоджується, оскільки вони відповідають встановленим обставинам, зібраним по справі доказам, нормам матеріального та процесуального права.

Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статей 5, 12, 81 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Правовідносини щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, регулюються, зокрема Законом України № 1961-ІV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01 липня 2004 року із відповідними змінами (далі - Закон).

Відповідно до статті 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Згідно з пунктом 9.1 статті 9 Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Страхове відшкодування зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту (пункт 12.1 статті 12 Закону).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом у порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У разі коли пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлений або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, детально регламентовано ст.30 Закону.

Згідно з вимогами цієї статті транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.

У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації траспортного засобу з місця ДТП.

Якщо ж траспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам по евакуації транспортного засобу з місця ДТП. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи Моторне транспортне страхове бюро України.

Вважається, що положення цієї норми на підставі ст.8 ЦК України можуть застосовуватися при відшкодуванні шкоди не лише страховиком, а й іншими особами, які несуть відповідальність за її заподіяння.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, належить AUDI 100, 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 (а.с. 19-20).

ОСОБА_4, належить FIAT FIORINO 1.3, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 (а.с. 9).

Відповідно до Постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 жовтня 2017 року у справі №607/12398/17, яка набрала законної сили 30 жовтня 2017 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КупАП і накладено на нього стягнення, в порядку у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_4 320 (триста двадцять) гривень судового збору в користь держави (а.с. 14-15).

Згідно з платіжним дорученням №ID-101751 від 22 грудня 2017 року Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" виплатила ОСОБА_2, страхове відшкодування згідно страхового акту №ЦВ/17/3076 за договором страхування №АК-0004974425 від 23 січня 2017 року у розмірі 20 014 (двадцять тисяч чотирнадцять) гривень 95 копійок (а.с. 95).

Відповідно до представленого позивачем Звіту про оцінку автомобіля AUDI 100, реєстраційний номер НОМЕР_3 від 05 березня 2018 року, зроблений приватним підприємцем ОСОБА_6, ринкова вартість автомобіля AUDI 100, номерний знак НОМЕР_3, складає 97 538 (дев'яносто сім тисяч п'ятсот тридцять вісім) гривень 87 копійок; вартість відновлювального ремонту автомобіля AUDI 100, номерний знак НОМЕР_3, з включенням в розрахунку ПДВ, складає 223 518 (двісті двадцять три тисячі п'ятсот вісімнадцять) гривень 41 копійку; вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників автомобіля AUDI 100, номерний знак НОМЕР_3, з включенням в розрахунку ПДВ, складає 91 155 (дев'яносто одну тисячу сто п'ятдесят п'ять) гривень 31 копійку; вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників автомобіля AUDI 100, номерний знак НОМЕР_3, без включення в розрахунку ПДВ, складає 81 700 (вісімдесят одну тисячу сімсот) гривень 81 копійку; вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля AUDI 100, реєстраційний номер НОМЕР_3, складає 97 538 (дев'яносто сім тисяч п'ятсот тридцять вісім) гривень 87 копійок (а.с. 23-42).

Враховуючи те, що витрати на ремонт пошкодженого транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП, позивач у встановленому законом порядку не надав згоди відносно визнання його транспортного засобу фізично знищеним і не подав доказів з приводу вартості транспортного засобу після ДТП, тому суд прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в позові.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 слід залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 вересня 2018 року залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на сторони в межах них понесених.

Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 вересня 2018 року - залишити без змін.

Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на сторони в межах них понесених.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 січня 2019 року.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи