Ухвала

від 22.01.2019 по справі 240/299/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову у забезпеченні позову)

22 січня 2019 року м. Житомир справа № 240/299/19

категорія 113040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства "ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ" до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови №ЖИ 158/ЖТЗ787/100/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 16.11.2018,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ із позовом до Управління Держпраці у Житомирській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ158/ЖТ3787/100/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 16.11.2018, складену начальником Управління Держпраці у Житомирській області Сечіним С.М., якою накладено штраф на Приватне підприємство ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ в розмірі 2345490,00 грн.

21 січня 2018 року, одночасно з подачею позовної заяви, Приватним підприємством ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ було подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови начальника Управління Держпраці у Житомирській області №ЖИ158/ЖТ3787/100/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 16.11.2018 про накладення на Приватне підприємство ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ штрафу в розмірі 2345490,00 грн - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування зазначеної постанови.

В обґрунтування заяви зазначено, що оскаржувана постанова Управління Держпраці у Житомирській області №ЖИ158/ЖТ3787/100/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 16.11.2018 прийнята на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 256 Кодексу законів про працю, а тому є виконавчим документом, який, у випадку не сплати Приватним підприємством ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ штрафу у місячний строк з дня прийняття постанови, може бути поданий Управлінням Держпраці у Житомирській області на примусове виконання до виконавчої служби. Натомість, Законом України Про виконавче провадження не передбачено такої підстави для зупинення виконавчих дій, як оскарження у судовому порядку постанови про оскарження штрафу на підставі якої відкрито виконавче провадження. Оскільки Приватне підприємство ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ категорично не погоджуюся з постановою начальника Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу за №ЖИ158/ЖТ3787/100/АВ/ТІ/ПТ/ТД-ФС від 16.11.2018 та вважає її очевидно протиправною, а тому воно не має наміру сплачувати у добровільному порядку накладений на нього зазначеною постановою штраф. Крім того, Приватне підприємство ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ вказує, що розмір накладеного на підприємство штрафу є непомірним для нього, такі кошти на рахунках підприємства відсутні, а інших доходів, крім як від господарської діяльності, підприємство не має, проте й такі доходи є незначними.

Необхідність забезпечення позову Приватне підприємство ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ мотивує тим, що у разі направлення Управлінням Держпраці у Житомирській області постанови про накладення штрафу на примусове виконання до виконавчої служби існує реальна можливість початку державним виконавцем примусового виконання оскаржуваної постанови, що у свою чергу призведе до банкрутства підприємства, в результаті чого офіційну роботу втратить 16 його працівників, а держава не отримає відповідні податкові платежі. Таким чином, враховуючи обставини справи, явну незаконність оскаржуваної постанови та ту обставину, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів підприємства, а також з метою відвернення негативних наслідків для господарської діяльності, Приватне підприємство ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ просить вжити заходи забезпечення позову.

Частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Ознайомившись із заявою про забезпечення позову та приєднаними до неї документами, суд при вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення адміністративного позову суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

За змістом приписів частин 4, 5, 6 ст. 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно із п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Аналіз наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності. Забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вищевказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.

У контексті наведеного суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно будь-якої із сторін у спорі, їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.

Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що Приватним підприємством ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ у заяві про забезпечення позову не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі. Також до заяви не було додано жодних доказів у підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, Приватне підприємство ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ лише вказує на потенційну можливість відкриття виконавчого провадження з примусового виконання оскаржуваної ним постанови. Однак, суд зауважує, що жодних доказів того, що Управління Держпраці у Житомирській області вчиняються дії щодо звернення до примусового виконання постанови №ЖИ158/ЖТ3787/100/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 16.11.2018 чи відкриття виконавчого провадження щодо її примусового виконання, Приватним підприємством ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ не надано.

У зв'язку з цим суд приходить до висновку, що Приватним підприємством ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ не доведено факту відкриття виконавчого провадження по оспорюваній постанові, як і не доведено необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Окрім того, позивач жодним чином не підтвердив можливість настання негативних наслідків для господарської діяльності та існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Приватного підприємства ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ до ухвалення рішення в адміністративній справі через невжиття заходів забезпечення позову.

Також суд відмічає, що у заяві про забезпечення позову Приватне підприємство ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ вказує на очевидну протиправність постанови Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу за №ЖИ158/ЖТ3787/100/АВ/ТІ/ПТ/ТД-ФС від 16.11.2018. З даного приводу суд зазначає, що у разі забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Управління Держпраці у Житомирській області №ЖИ158/ЖТ3787/100/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 16.11.2018, суд повинен в ухвалі вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності оскаржуваної постанови. Проте, у межах розгляду даної заяви судом не може даватися оцінка протиправності спірного рішення, оскільки встановлення очевидності ознак його протиправності без розгляду справи по суті є неприпустимим.

У контексті наведеного суд відмічає, що вжиття заходів та забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Управління Держпраці у Житомирській області №ЖИ158/ЖТ3787/100/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 16.11.2018, може свідчити про передчасний висновок суду про протиправність спірного рішення відповідача, що не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову.

Суд звертає увагу, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України. Таким чином, заявником не доведено необхідності вжиття заходів забезпечення позову. В той же час, судом також не встановлено будь-яких обставин що можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи вище викладене, суд не вбачає будь-яких правових підстав, які вказують на необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а тому заява Приватного підприємства ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити Приватному підприємству " ЖИТОМИР-АРТПРОЕКТ" у забезпеченні позову.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.Е.Черняхович