Рішення

від 21.01.2019 по справі 811/1426/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2019 року м. Кропивницький Справа № 811/1426/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бондар Я.Г.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження

адміністративну справу за позовом

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Промснаб-2010" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна, 94, оф.417, код ЄДРПОУ 38246422)

відповідач: Головне управління ДФС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 39393501)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промснаб-2010" (надалі - ТОВ "Промснаб-2010") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (надалі - ГУ ДФС у Кіровоградській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Позов ТОВ "Промснаб-2010" мотивовано тим, що спірні податкові повідомлення - рішення №00000211402, №00000221402, №00000231402 від 18.04.2018 року винесені ГУ ДФС у Кіровоградській області за результатами документальної планової виїзної перевірки, оформленої актом №37/11-28-14-02/38246422 від 15.03.2018 року, якою встановлено заниження податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість при декларуванні господарських операцій по придбанню паливно-мастильних матеріалів у ТОВ "Дніпроресурс-Ойл", які, за висновками відповідача, фактично не відбувалися. Позивач заперечує ці висновки, стверджуючи, що вони не відповідають фактичним даним про характер його взаємовідносин з цим контрагентом, які підтверджені належними первинними документами. Також позивач не погоджується з висновками відповідача про заниження податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Нафтахімтрейд" за жовтень 2015 року на суму 66312 грн., стверджуючи, що ці господарські операції були відображені у податковій декларації з ПДВ за грудень 2014 року, а відтак донарахування грошового зобов'язання суперечить статті 102 ПК щодо строків давності. З цих підстав просить суд визнати спірні податкові повідомлення - рішення протиправними та скасувати їх.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що у ході планової документальної перевірки було встановлено, що позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "Дніпроресурс-Ойл", у якого були відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій щодо реалізації товарів та яке було задіяне у протиправному фінансово-економічному механізмі, пов'язаному з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту, що підтверджується зібраною щодо нього податковою інформацією. Крім того, позивач не задекларував прострочену кредиторську заборгованість за отримані від ПП "Малік" товари, яка залишилися нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, та не має права на податковий кредит у зв'язку з придбанням цих товарів. Також позивач у ході перевірки не підтвердив первинними документами суми ПДВ у розмірі 66312 грн., включені у грудні 2014 року до складу податкового кредиту по операціям з придбання товарів у ТОВ "Нафтахімтрейд". Завищення податкового кредиту у грудні 2014 року на суму 66312 грн. призвело до завищення суми від'ємного значення за цей період та заниження податку, який підлягає сплаті до бюджету, у жовтні 2015 року, а отже донарахування грошового зобов'язання за це порушення здійснено з дотриманням строку давності, визначеного статтею 102 ПК України. Доводячи правомірність спірних податкових повідомлень - рішень, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача подала відповідь на відзив, в якій наполягала на реальності господарських операцій з придбання паливно-мастильних матеріалів у ТОВ "Дніпроресурс-Ойл" та безпідставності нарахування грошових зобов'язань за декларацією з ПДВ за грудень 2014 року поза строками давності, установленими статтею 102 ПК України.

У ході судового розгляду справи сторони подали заяви про розгляд справи без їхньої участі, у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши справу за правилами загального позовного провадження, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промснаб-2010" з 30.08.2012 року зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку в Олександрійській ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області (Світловодське відділення). Основним видом його діяльності є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. (а.с. 15, т.1)

Посадовими особами ГУ ДФС у Кіровоградській області у період з 10.11.2017 року по 06.03.2018 року проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Промснаб-2010" з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, а також дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.09.2017 року, та з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнодержавне соціальне страхування за період з 31.08.2012 року по 30.09.2017 року, про що складено акт №37/11-28-14-02/38246422 від 15.03.2018 року. (а.с. 67-130, т.1)

Висновками акту перевірки встановлені зокрема такі порушення:

- пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3 692 999 грн., в тому числі за 2014 рік - на суму 3 153 676 грн., за ІІІ квартал 2016 року - суму 64 863 грн., за І квартал 2016 року - на суму 92 361 грн., за ІІ квартал 2017 року - на суму 76867 грн., за ІІІ квартал 2017 року - на суму 305 232 грн.;

- п.44.1, ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого: занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню (ряд.25) в деклараціях з податку на додану вартість в сумі 3 730 964 грн., в тому числі за січень 2014 року - на суму 58298 грн., за лютий 2014 року - на суму 461952 грн., за березень 2014 року - на суму 1309515 грн., за квітень 2014 року - на суму 601744 грн., за травень 2014 року - на суму 401579 грн., за серпень 2014 року - на суму 165364 грн., за вересень 2014 року - на суму 83973 грн., за жовтень 2014 року - на суму 355347 грн., за жовтень 2015 року - на суму 66312 грн., за листопад 2016 року - на суму 60058 грн., за липень 2017 року - на суму 166822 грн., та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2017 року - на суму 85519 грн., за квітень 2017 року - на суму 85519 грн., за травень 2017 року - на суму 85519 грн., за червень 2017 року - на суму 156693 грн., за липень 2017 року - на суму 19583 грн., за серпень 2017 року - на суму 86686 грн., за вересень 2017 року на суму 272493 грн.

На підставі цього акту ГУ ДФС у Кіровоградській області винесено такі податкові повідомлення-рішення:

- форми "Р" №00000211402 від 18.04.2018 року, яким за порушення пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 пп.134.1.1 п. 134.1 ст.134 п. 135.1 ст.135 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 674154 грн., з яких 539323 грн. - податкове зобов'язання, 134831 грн. - штрафна санкція (а.с. 10, т.1);

- форми "Р" №00000221402 від 18.04.2018 року, яким за порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 366490 грн., з яких 293192 грн. - податкове зобов'язання, 73298 грн. - штрафна санкція (а.с. 11, т.1);

- форми "В4" №00000231402 від 18.04.2018 року, яким за порушення п.44.1, ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 272493 грн. (а.с. 12, т.1).

Не погоджуючись з цими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до акту перевірки №37/11-28-14-02/38246422 від 15.03.2018 року та наданого відповідачем розрахунку (а.с. 194, т.1), на розмір грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, донарахованого у межах строку давності, установленого п.102.1 ст.102 ПК України, спірним податковим повідомленням-рішенням №00000211402 від 18.04.2018 року у сумі 539323 грн., вплинули описані у пункті 3.1.1.1 акту перевірки факти заниження позивачем доходу у ІІІ кварталі 2016 року у зв'язку з недекларуванням суми простроченої кредиторської заборгованості ПП "Малік" у розмірі 360350 грн., яка залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності (що призвело до заниження податку на прибуток підприємств за цей період на 64863 грн.), а також заниження позивачем доходу по взаємовідносинах з ТОВ "Дніпроресурс-Ойл" за І, ІІ, ІІІ квартали 2017 року на суму 2635891 грн. (що призвело до заниження податку на прибуток підприємств за ці періоди на 474460 грн.).

На розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість, донарахованого у межах строку давності, установленого п.102.1 ст.102 ПК України, спірним податковим повідомленням-рішенням №00000221402 від 18.04.2018 року у сумі 293192 грн., а також на розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, зменшеного податковим повідомленням - рішенням №00000231402 від 18.04.2018 року на 272493 грн., вплинули описані у пункті 3.1.2.2 акту перевірки факти завищення податкового кредиту у зв'язку з невідкоригуванням позивачем податкового кредиту за придбання товару, який не був оплачений протягом строку позовної давності (що призвело до заниження податку на додану вартість за листопад 2016 року на 60058 грн.), а також по взаємовідносинах з ТОВ "Нафтахімтрейд" за грудень 2014 року у сумі 66312 грн. (що призвело до заниження податку на додану вартість за жовтень 2015 року на 66312 грн.) та по взаємовідносинах з ТОВ "Дніпроресурс-Ойл" за березень 2017 року у сумі 85519 грн., за червень 2017 року у сумі 71174 грн., за липень 2017 року у сумі 29712 грн., за серпень 2017 року у сумі 67103 грн., за вересень 2017 року у сумі 185 807 грн. (що призвело до заниження податку на додану вартість за липень 2017 року на 166822 грн. та завищення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2017 року на 272493 грн.).

Позивач визнав порушення щодо невідображення у податковому обліку простроченої кредиторської заборгованості ПП "Малік" та погодився з донарахуванням у зв'язку з цим податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 64863 грн. та застосуванням штрафної (фінансової) санкції в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов'язання, що склало 16216 грн., а також з донарахуванням податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 60058 грн. та застосуванням штрафної (фінансової) санкції в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов'язання, що склало 15014,50 грн.

З наданих суду платіжних доручень вбачається, що позивачем у квітні 2018 року сплачено грошові зобов'язання у сумі 156 151, 50 грн., визначені контролюючим органом у зв'язку з цим порушенням. (а.с. 49-51, т.2)

Щодо взаємовідносин з ТОВ "Дніпроресурс-Ойл", то виявлені порушення податкового законодавства, які стали підставою для невизнання даних податкового обліку по взаємовідносинах з цим контрагентом, кваліфіковані контролюючим органом за пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України, а також п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України і полягали в тому, що позивач занизив об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств за рахунок не включення доходу від вартості товарів по взаємовідносинах з цим контрагентом та сформував податковий кредит на підставі документів, виписаних цим контрагентом, який не мав можливості фактично здійснювати господарську діяльність.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Пунктом 135.1 статті 135 ПК України встановлено, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 198.1, 198.2 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як передбачено пунктами 44.1, 44.2 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до абзаців 5, 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов'язань).

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 27.10.2015 року №21-1555а15, від 22.09.2015 року №21-1526а15 та узгоджуються з правовим висновком, наведеним у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року у справі №814/328/15.

Досліджуючи обставини реальності господарських операцій ТОВ "Промснаб-2010" з ТОВ "Дніпроресурс-Ойл", на підставі яких позивачем сформовані дані податкового обліку, поставлені під сумнів відповідачем, суд установив, що вони випливають із укладеного договору поставки №130301 від 13.03.2017 року, за умовами якого ТОВ "Дніпроресурс-Ойл" (постачальник) зобов'язується поставити, а ТОВ "Промснаб-2010" (покупець) прийняти та оплатити нафтопродукти в кількості, асортименті, за цінами, в строки, відповідно до умов договору, додатків та/або рахунків та/або видаткових накладних, що є невід'ємними частинами цього договору. (а.с. 155 -166, т.1)

На виконання умов договору ТОВ "Дніпроресурс-Ойл" у березні, червні, липні, серпні, вересні 2017 року поставило ТОВ "Промснаб-2010" нафтопродукти (бензин автомобільний) на суму 2635891, 20 грн. (у т.ч. ПДВ - 439315 грн.).

Передача товару оформлена видатковими накладними №130304 від 13.03.2017 року, №150603 від 15.06.2017 року, №290607 від 29.06.2017 року, №50703 від 05.07.2017 року, №230801 від 23.08.2017 року, 290802 від 29.08.2017 року, №10901 від 01.09.2017 року, №150901 від 15.09.2017 року, №180902 від 18.09.2017 року, №290905 від 29.09.2017 року, із видачею податкових накладних №13 від 13.03.2017 року, №19 від 15.06.2017 року, №65 від 29.06.2017 року, №10 від 05.07.2017 року, №38 від 23.08.2017 року, №50 від 29.08.2017 року, №3 від 01.09.2017 року, №29 від 15.09.2017 року, №62 від 18.09.2017 року, №81 від 29.09.2017 року. (а.с. 16 - 25, 40 - 42, т.1, 52 - 65, т.2)

Оплата за товар проведена повністю, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів платіжними дорученнями №250 від 22.03.2017 року, №527 від 20.06.2017 року, №596 від 06.07.2017 року, №597 від 06.07.2017 року, №817 від 30.08.2017 року, №867 від 13.09.2017 року, №877 від 15.09.2017 року, №907 від 22.09.2017 року, №964 від 04.10.2017 року. (а.с. 43- 51, т.1)

На підставі податкових накладних ТОВ "Дніпроресурс-Ойл" позивач відніс до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ у березні 2017 року - 85519 грн., у червні 2017 року - 71174 грн., у липні 2017 року - 29712 грн., у серпні 2017 року - 67103 грн., у вересні 2017 року - 185 807 грн.

Щодо обставин фактичного постачання товарів судом установлено, що придбані у ТОВ "Дніпроресурс-Ойл" нафтопродукти перевозилися з м. Кам'янське Дніпропетровської області до м. Світловодська Кіровоградської області перевізником - приватним підприємством "Еліт "ОСОБА_1", залученим позивачем за договором перевезення №2/04 від 01.04.2013 року та належними цьому перевізнику автомобілями. (а.с. 161-162, т.1, а.с. 166 -168, т.2)

Вантажовідправником - ТОВ "Дніпроресурс-Ойл" - складено товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів за формою, передбаченою Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.08 №281/171/578/155, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.09.08 за №805/15496. (а.с. 30-39, т.1)

Суд, дослідивши обставини здійснення господарських операцій, на підставі яких сформовані дані податкового обліку, поставлені під сумнів відповідачем, та оцінивши відносини, які склалися безпосередньо між учасниками цих операцій, дійшов до висновку, що господарські операції з придбання ТОВ "Промснаб-2010" товарів у ТОВ "Дніпроресурс-Ойл" мали місце та фактично здійснені. Товари придбані з метою їх подальшого використання в господарській діяльності позивача. Первинні документи, складені за наслідками цих операцій, відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". У судовому засіданні достовірність цих документів відповідачем не спростовано та не доведено, що викладені у них відомості не відповідають дійсності.

Суд також зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, як і помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Статтею 83 ПК України встановлений перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, в якому міститься і податкова інформація (підпункт 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 ПК України).

Згідно з підпунктом 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Пунктом 73.5 статті 73 ПК України з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв'язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Під час зустрічної звірки здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування повноти їх відображення в обліку платника податків.

Як вбачається з акту перевірки №37/11-28-14-02/38246422 від 15.03.2018 року, у ході планової перевірки позивача зустрічні звірки або перевірки з питань підтвердження отриманих від ТОВ "Промснаб-2010" відомостей щодо відносин з ТОВ "Дніпроресурс-Ойл" контролюючим органом не проводились. Натомість відповідач використав лист про узагальнену податкову інформацію щодо ТОВ "Дніпроресурс-Ойл" від 27.07.2017 року, який надійшов від ГУ ДФС у Сумській області. (а.с 195 - 212, т.1)

Суд вважає, що оскільки зустрічна звірка контрагента позивача не проводилися, тому лист про узагальнену податкову інформацію із висновками про відсутність підприємства за місцезнаходженням, відсутність у нього необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності трудових ресурсів, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, основних фондів не може бути підставою для висновку щодо здійснення позивачем правочинів без мети настання реальних наслідків, проведення безтоварних операцій. Така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Суд також звертає увагу, що чинне законодавство не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Будь-яке неналежне виконання іншими платника податків податкових обов'язків (подавати податкову звітність, сплачувати податки) не може бути підставою для відповідальності іншого платника податків. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо правомірного формування податкового кредиту чи податкових зобов'язань з ПДВ щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит і не можуть свідчити про наявність у нього умислу уникнути сплати податків у разі, якщо він виконав усі передбачені законом умови стосовно формування податкового кредиту та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Суд зауважує, що платник податків (покупець товару/послуг) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог податкового законодавства та правил ведення господарської діяльності і в подальшому нести відповідальність за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні підтверджуватися належними доказами. Між тим, таких доказів відповідачем суду не надано.

Відповідач, стверджуючи, що ТОВ "Дніпроресурс-Ойл" задіяне у протиправному фінансово-економічному механізмі, має ознаки фіктивності та проводив фіктивні фінансові операції, не надав суду відповідних вироків суду щодо осіб, причетних до діяльності цього суб'єкта.

Висновки про завищення позивачем податкового кредиту за операціями з придбання товарів у ТОВ "Дніпроресурс-Ойл", обґрунтовані посиланням на безтоварність взаємовідносин, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, також не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Водночас, на виконання ухвали суду ТОВ "Дніпроресурс-Ойл" підтвердило господарські взаємовідносини з позивачем щодо поставки товарів за договором №130301 від 13.03.2017 року, що мали місце упродовж І-ІІІ кварталів 2017 року, направивши відповідні первинні документи. (а.с. 170 - 251, т.2, а.с. 1- 16, т.3)

Щодо висновків контролюючого органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту у грудні 2014 року по взаємовідносинах з ТОВ "Нафтахімтрейд" , вони обґрунтовані ненаданням позивачем у ході документальної планової перевірки первинних документів на придбання товарів у цього контрагента.

Судом установлено, що наказом ГУ ДФС у Кіровоградській області №1371 від 24.10.2017 року призначено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Промснаб-2010", про що позивачу направлено повідомлення від 24.10.2017 року.

У ході перевірки складено акт №300/11-28-14-02/382466422 від 28.11.2017 року про неможливість проведення перевірки у зв'язку з пошкодженням документів, які свідчать про фінансово-господарську діяльність підприємства, за повідомленням позивача від 24.11.2017 року.

Наказом ГУ ДФС України у Кіровоградській області №1579 від 28.11.2017 року термін проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Промснаб-2010" перенесено до відновлення та надання документів для перевірки в межах строків, визначених п.44.5 ст.44 ПК України.

В акті перевірки №37/11-28-14-02/38246422 від 15.03.2018 року вказано, що станом на 26.02.2018 року (день поновлення перевірки) ТОВ "Промснаб-2010" повинно було відновити втрачені документи та надати їх до перевірки. Керівником ТОВ "Промснаб-2010" для перевірки було надано первинні бухгалтерські документи та регістри синтетичного та аналітичного обліку за 2014 рік. Але первинні бухгалтерські документи щодо придбання товару, зокрема у ТОВ "Нафтахімтрейд" протягом 2014 року та подальшого руху товару до перевірки не надані. Станом на кінець робочого дня 06.03.3018 року (тобто до закінчення перевірки) ТОВ "Промснаб-2010" в порушення п.44.5 ст.44 ПК України не надало посадовим особам контролюючого органу, що проводили перевірку, документів, що підтверджують взаємовідносини з цим контрагентом, в тому згідно з п.44.6 ст.44 ПК України вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. (а.с. 92, т.1)

Оцінюючи ці доводи, суд виходить з того, що відповідно до пп.2.1.6 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 44.3 статті 44 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з пунктом 44.5 статті 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Згідно з пунктом 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.7 статті 201 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Як установлено судом, позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Нафтахімтрейд" щодо постачання товарів. Так, за договором №15/12-2 від 15.12.2014 року ТОВ "Нафтахімтрейд" у грудні 2014 року поставило ТОВ "Промснаб-2010" бензин на суму 397870, 50 грн. (у т.ч. ПДВ - 66 312 грн.), про що виписані такі первинні документи: видаткові накладні №375 від 15.12.2014 року, №395 від 16.12.2014 року та податкові накладні №60 від 15.12.2017 року, №66 від 16.12.2014 року. (а.с. 52-65, т.1)

Платіжними дорученнями №997 від 15.12.2014 року, №1005 від 16.12.2014 року, позивач перерахував ТОВ "Нафтахімтрейд" повну вартість товару у сумі 397870,50 грн. (а.с. 65, 66, т.1)

На підставі податкових накладних ТОВ "Нафтахімтрейд" позивач відніс до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ у грудні 2014 року 66 312 грн. (а.с. 111-121, т.2)

Вказані податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що зазначено на сторінці 29 акту перевірки №37/11-28-14-02/38246422 від 15.03.2018 року, а відтак відповідно до п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.210 ПК України дають позивачу право для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та є достатньою підставою для його декларування у податковій декларації.

Отже висновки контролюючого органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту у грудні 2014 року по взаємовідносинах з ТОВ "Нафтахімтрейд" та недостовірність даних, що містяться у податковій декларації з ПДВ, обґрунтовані ненаданням позивачем у ході перевірки первинних документів на придбання товарів у цього контрагента, є безпідставними, оскільки суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товарів у цього постачальника, підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними. До того ж, відповідачем суду не надано доказів того, що ним у ході планової перевірки позивачу направлялися запити щодо надання окремих документів на підтвердження взаємовідносин з цим контрагентом і такі запити позивачем не були виконані.

У ході судового розгляду справи відповідачем також не надано доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з поставки ТОВ "Нафтахімтрейд" товарів ТОВ "Промснаб-2010", невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили несумлінність позивача як платника податків.

Оскільки відповідачем не доведено суду фактів порушення норм податкового законодавства при декларуванні показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Дніпроресурс-Ойл", ТОВ "Нафтахімтрейд", тому збільшення грошових зобов'язань, зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість на підставі п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України є неправомірним.

Згідно з частиною 1, пунктом 2 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

За змістом пункту 57.4 статті 57 ПК України, штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами судового оскарження, також підлягають скасуванню.

У ході судового розгляду суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення №00000211402 від 18.04.2018 року є протиправним та підлягає скасуванню в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 474460 грн. (539323 грн. - 64863 грн.) за податковим зобов'язанням, 118615 грн. (134831 грн. - 16216 грн.) - за штрафними санкціями.

Податкове повідомлення-рішення №00000221402 від 18.04.2018 року є протиправним та підлягає скасуванню в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 233134 грн. (293192 грн. - 60058 грн.) за податковим зобов'язанням, 58283,50 грн. (73298 грн. - 15014,50 грн.) - за штрафними санкціями.

Податкове повідомлення-рішення №00000231402 від 18.04.2018 року є протиправним та підлягає скасуванню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходив з того, що відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За подання майнових вимог на загальну суму 1040644 грн. (щодо оскарження податкових повідомлень - рішень форми "Р") позивач сплатив судовий збір у розмірі 15609,66 грн., а за подання немайнової вимоги (щодо оскарження податкового повідомлення - рішення форми "В4") - 1762 грн., усього - 17371, 66 грн. (а.с. 3, 178, т.1)

Судом задоволено позовних вимог майнового характеру на загальну суму 884492, 50 грн. (474460 грн. + 118615 грн. + 233134 грн. + 58283, 50 грн.), а також повністю позовну вимогу немайнового характеру.

З огляду на часткове задоволення у даній справі позовних вимог, в порядку розподілу судових витрат на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог майнового характеру, що становить 13267, 39 грн. ((884492, 50 грн. х 15609, 66 грн.) : 1040644 грн.), та 1762 грн. - за задоволення позовної вимоги немайнового характеру, усього - 15029, 39 грн.

Керуючись статтями 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб-2010" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна, 94, оф.417, код ЄДРПОУ 38246422) до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 39393501) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області №00000211402 від 18.04.2018 року в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 474460 грн. - за податковим зобов'язанням, на 118615 грн. - за штрафними санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області №00000221402 від 18.04.2018 року, в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 233134 грн. - за податковим зобов'язанням, на 58283, 50 грн. - за штрафними санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області №00000231402 від 18.04.2018 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб-2010" витрати на сплату судового збору у розмірі 15029, 39 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_2