КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2019 року м. Кропивницький Справа № 1140/3169/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Вебер» до управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Вебер» звернулося до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати припис управління Держпраці у Кіровоградській області про усунення виявлених порушень №КР2641\333\АВ\П від 19.10.2018 року;
- визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Кіровоградській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КР2641\333\АВ\ТД-ФС від 12.11.2018 року.
В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що він не допускав порушень вимог законодавства про працю, а саме ОСОБА_1, ОСОБА_2 не працювала на позивача, а лише виконували слюсарні роботи та збирання шаф на умовах цивільно-правових угод, тому на думку позивача оскаржувані припис та постанова є протиправними та підлягають скасуванню.
Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що оскаржувані припис та постанова винесені в межах повноважень та у зв'язку з виявленими порушеннями трудового законодавства.
Так, 18.10.2018 о 9:00 год. під час інспекційного відвідування проведеного на ТОВ НВП Вебер у виробничому приміщенні виявлені працівники ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які виконували слюсарні роботи та збирання шаф. Наймані працівники надали письмові пояснення, згідно яких вони працюють за основним місцем роботи на умовах цивільно-правових угод, але ознайомлені з посадовою інструкцією, ознайомлені про наявність на робочому місці небезпечних та шкідливих факторів, підпорядковані правилам внутрішнього трудового розпорядку (режим роботи з 8-00 год. до 16-30 год. та перервою на обід з 12-00 до 12-30, надаються вихідні дні у суботу та неділю) працюють на матеріалах та обладнанні підприємства та отримують заробітну плату згідно актів виконаних робіт. Тому на думку представника відповідача, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 допущені до роботи слюсарів збиральників без повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу, без укладання трудового договору, без проходження медичного огляду та видання наказу про прийом на роботу, чим допущено порушення трудового законодавства (а.с 95-99).
Представником позивача подано відповідь на відзив, згідно якої доводи відповідача не відповідають дійсності.
У бланку пояснення відповідача вже містилась відповідь Я працюю та виконую роботи , а тому вказані пояснення не можуть бути належним доказом в цій частині.
Також, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв'язку з виконанням робіт на давальницькій сировини, на обладнанні замовника та на території замовника - були ознайомленні з небезпечними та шкідливими факторами.
Представник позивача також зазначив, що повідомлення про прийняття на роботу до органів ДФС за цивільно-правовими договорами не складається - оскільки підрядник-фізична особа - не є працівником та на нього не розповсюджуються норми КЗпП (а.с. 151-156).
Свідок ОСОБА_1 в судовому засіданні 12.12.2018 пояснив, що виконував певний обсяг роботи для позивача, за що отримав кошти. В пояснені помилково зазначив, що працює за трудовим графіком підприємства, оскільки не правильно зрозумів питання. Роботу він може виконувати у будь-який час, проте за власною ініціативою виконує її у робочий графік позивача.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засідання 12.12.2018 пояснив, що виконував за домовленістю роботи для позивача, за що отримав кошти. Трудовому графіку позивача не підпорядковується та отримує кошти за виконаний об'єм роботи.
Представник позивача в судове засідання 14.01.2019 не з'явився, надавши клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 159).
Представник відповідача в судове засідання 14.01.2019 не з'явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 197).
Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2015 №96 (далі Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.
Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. (пп.6 п.6 Положення №96).
Пунктом 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
У відповідності до зазначених норм Управлінню Держпраці у Кіровоградській області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі Закон №877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 (далі Порядок №295).
Відповідно до ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05.04.2007 (далі за текстом - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно ч.4 ст.2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються, в т.ч., органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21,частини третьої статті 22 цього Закону.
Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (ст.3 Закону №877-V).
Відповідно до п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів.
Інспекційні відвідування проводяться, зокрема за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту (пп.3 п.5 Порядку №295).
Згідно п.п.8, 9 Порядку №295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.
Відповідно до п.11 Порядку №295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.
Судом встановлено, що 10.10.2018 головним державним інспектором Гаркушою О. подано начальнику Управління Держпраці у Кіровоградській області службову записку, в якій просив у відповідності до п.5 Порядку №295 від 26.04.2017 прийняти рішення про проведення інспекційного відвідування у ТОВ НВП Вебер (ЄДРПОУ 30384860, Кіровоградська обл., м.Олександрія, вул. Дніпропетровське шосе, 2Е) у терміни з 18.10.2018 по 19.10.2018, у зв'язку з наявністю інформації передбаченої абз.15 пп.6 п.5 Порядку №295 - Лист ГУ ПФУ у Кіровоградській області від 28.09.2018 №17704/05-02 (а.с.103).
На підставі наказу Управління Держпраці у Кіровоградській області від 11.10.2018 №1402 та направлення на проведення перевірки від 11.10.2018 №1402/02.17, враховуючи лист ГУ ПФУ у Кіровоградській області від 28.09.2018 №17704/05-02, головним державним інспектором Гаркушею О.М. проведено інспекційне відвідування у ТОВ НВП Вебер (ЄДРПОУ 30384860, Кіровоградська обл., м.Олександрія, вул. Дніпропетровське шосе, 2Е) з 18.10.2018 09:00 год. по 19.10.2018 10:50 год. з питань трудового договору та дотримання його умов, виявлення неоформлених трудових відносин (а.с .100-102, 104-105).
19.10.2018 за результатами інспекційного відвідування у ТОВ НВП Вебер складено акт №КР2641/333/АВ, в якому зафіксовано порушення ст.24 КЗпП України щодо укладення трудових договорів (а.с. 106-109).
Так, згідно зазначеного акту перевірки 18.10.2018 о 9:00 год. під час інспекційного відвідування проведеного на ТОВ НВП Вебер у виробничому приміщенні виявлені працівники ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які виконували слюсарні роботи та збирання шаф. Наймані працівники надали письмові пояснення, згідно яких вони працюють за основним місцем роботи на умовах цивільно-правових угод, але ознайомлені з посадовою інструкцією, ознайомлені про наявність на робочому місці небезпечних та шкідливих факторів, підпорядковані правилам внутрішнього трудового розпорядку (режим роботи з 8-00 год. до 16-30 год. та перервою на обід з 12-00 до 12-30, надаються вихідні дні у суботу та неділю) працюють на матеріалах та обладнанні підприємства та отримують заробітну плату згідно актів виконаних робіт.
При проведенні інспекційного відвідування керівником підприємства надано копії цивільно-правових угод за вересень та жовтень 2018 р. з вищезазначеними працівниками, в яких не зазначений об'єм виконаних робіт, а лише вказаний розмір винагороди (вересень 2018р.-5000 грн., жовтень 5500 грн.), та акти виконаних робіт за вересень 2018р. без зазначення об'єму виконаних робіт та суми належний винагороди. Крім того, надано розрахункові листи та банківську виписку, згідно якої, вищезазначеним працівникам виплачувалася винагорода на карткові рахунки за вересень 2018 - 14.09.2018 в сумі по 2012.50 грн. кожному та 28.09.2018 в сумі по 2012.50 грн. кожному, та за жовтень 2018-12.10.2018 в сумі 2012.50 грн. кожному, при тому що акт виконаних робіт за жовтень 2018 ще не складався, тобто мала місце виплати саме заробітної плати. Всі вище перелічені факти та умови мають ознаки трудового договору.
Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 допущені до роботи слюсарів збиральників без повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу, без укладання трудового договору, без проходження медичного огляду та видання наказу про прийом на роботу.
Все вищезазначене свідчить про порушення вимог ст.24 КЗпП України, якою передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а.с. 107).
19.10.2018 головним державним інспектором винесено припис № КР2641/333/АВ/П, яким зобов'язано ТОВ НВП Вебер усунути порушення ст. 24 КЗпП України, термін виконання припису встановлено до 19.11.2018 (а.с. 131).
22.10.2018 відповідачем отримано від позивача заперечення до акту від 19.10.2018 №КР2641/333/АВ згідно яким ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є працівниками позивача, оскільки залучались до виконання робіт як підрядники - згідно цивільно-правових договорів (а.с. 132-133).
24.10.2018 головним державним інспектором направлено лист про розгляд заперечення до акту інспекційного відвідування, в якому повідомлено що акт інспекційного відвідування не буде скасований, оскільки за результатами інспекційного відвідування встановлено, що фактично існують трудові відносини, які не оформлені відповідно до чинного законодавства (а.с. 136).
Судом встановлено, що позивачем були укладені з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 угоди на надання послуг від 03.09.2018, 01.10.2018 на виконання конкретних робіт згідно завдання (а.с. 40, 42, 44, 46, 48-65).
У відповідності до норм Цивільного кодексу України діє принцип свободи договору.
Згідно ст.6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідачем суду не надано доказів наявності законодавчо визначеної заборони позивачу щодо укладення вищезазначених угод (договорів).
Враховуючи викладене, суд не вбачає в діях позивача щодо укладення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 угод на надання послуг (фактично цивільно-правових договорів) порушення чинного законодавства України.
Факт надання послуг з боку Виконавців засвідчується актами виконаних робіт (а.с. 41, 43, 45, 47).
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було виплачено винагороду за виконану роботу (а.с. 122-129).
Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст.ст.902-903 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Плата за договором про надання послуг. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Враховуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що сторони, підписавши угоди на надання послуг від 03.09.2018, 01.10.2018 дійшли згоди щодо всіх його істотних умов, які не суперечать нормам чинного законодавства України.
Як встановлено судом раніше, на підтвердження виконання сторонами вищезазначених угод позивачем надано суду акт виконаних робіт та докази виплати винагороди за виконану роботу.
У статті 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Доказів наявності в угодах на надання послуг від 03.09.2018, 01.10.2018 ознак нікчемного правочину відповідачем суду не надано, як і не надано доказів визнання судом даних угод недійсними.
Крім того, позивачем надано суду копії платіжних документів на підтвердження сплати позивачем єдиного соціального внеску, податку з доходів фізичних осіб по вищевказаним угодам та військового збору (а.с.122-129, а.с.161-195), що свідчить про реальність зазначених угод та їх виконанням сторонами у встановленому законом та передбаченому угодами порядку.
Посилання представника відповідача на письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 116, 117), як доказ наявності трудових відносин між ними та позивачем не приймаються судом, оскільки бланк пояснення вже містить частину відповіді, наприклад працюю у , тому відповідь вже не може бути, наприклад, що працюю на підставі договору. Також, в бланку пояснення стоїть питання Підпорядковуюсь правилам внутрішнього трудового розпорядку та чи ні, в судовому засіданні свідки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пояснили, що роботи можуть виконувати тільки у години роботи підприємства, оскільки доцільніше та швидше було виконати роботи на обладнані позивача.
Також, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв'язку з виконанням робіт на давальницькій сировини, на обладнанні замовника та на території замовника - були ознайомленні з небезпечними та шкідливими факторами, що не є порушенням трудового законодавства.
26.10.2018 відповідачем прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу на ТОВ НВП Вебер , розгляд справи призначено на 12.11.2018 о 09:00 год. (а.с. 139).
12.11.2018 управлінням Держпраці у Кіровоградській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КР2641\333\АВ\ТД-ФС, якою у зв'язку з порушенням вимог ст. 21, 24 КЗпП України відносно двох працівників: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, накладено на ТОВ НВП Вебер штраф у розмірі 223380 грн. (а.с. 74-75).
Згідно з ч. 1,2 ст 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Враховуючи викладене, а також встановлення факту відсутності в діях позивача порушень ст. 21, 24 КЗпП України, суд вважає, що винесення припису та накладення відповідачем на позивача штрафу у розмірі 223380 грн. не може вважатись правомірним.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваної постанови та припису.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані припис та постанова є необґрунтованими, прийнятими не у відповідності до норм чинного законодавства, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про їх протиправність та скасування.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5112,70 грн.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судовий збір у розмірі 5112,70 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.72-77, 139, 143, 241-246, 255, 263 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Вебер» (вул. Дніпропетровське шосе, буд.2 Е, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000, код ЄДРПОУ 30384860) до Управління Державної служби України з питань праці у Кіровоградській області (вул. Дворцова, 24, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ-39808965) про визнання протиправними та скасування припису та постанови - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати припис управління Держпраці у Кіровоградській області про усунення виявлених порушень №КР2641\333\АВ\П від 19.10.2018 року
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Кіровоградській області від 12.11.2018 №КР2641\333\АВ\ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, якою у зв'язку з порушенням вимог ст. 21, 24 КЗпП України відносно двох працівників: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, накладено на ТОВ НВП Вебер штраф у розмірі 223380 грн.
Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Вебер» , судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Кіровоградській області у розмірі 5112,70 грн. (п'ять тисяч сто дванадцять грн. 70 коп.).
Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду ОСОБА_4
Суд | Кіровоградський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2019 |
Оприлюднено | 22.01.2019 |
Номер документу | 79307967 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Кіровоградський окружний адміністративний суд
А.В. Сагун
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні