Рішення

від 16.01.2019 по справі 400/3062/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2019 р. № 400/3062/18

м. Миколаїв

          Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмарк Груп", вул. Піщана,21, Миколаїв, 54046

про: стягнення податкового боргу в сумі 208628,30 грн.,

Головне управління ДФС у Миколаївській області звернулось до адміністративного суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмарк Груп" (код ЄДРПОУ 40269779) податкового боргу в сумі 208 628,30 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач має заборгованість зі сплати податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 208 628,30 грн.. Вказана сума, відповідачем у встановлені законодавством строки сплачена не була, у зв'язку з чим набула статусу податкового боргу.

Відповідач, повідомлений належним чином про розгляд справи, своїм правом не скористався, відзив на позов та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, не надав.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Велмарк Груп" (код ЄДРПОУ 40269779) знаходиться на обліку як платник податків у ДПІ Центрального району м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області за основним місцем обліку.

Відповідач є платником податків, тому за приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановленим цим кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг-це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідач, згідно з розрахунком податкової заборгованості зі сплати податків і зборів має загальну заборгованість на суму 208628,30 грн., який складається з :

          -донараховано штрафні санкції за актом перевірки № 1199/14-29-12-03-06/40269779 від 21.02.2018 року ( податкове повідомлення – рішення № 00016411203 від 05.03.2018 року ) за грудень 2017 року, сума 40416,25 грн.;

          -донараховано основного платежу за актом перевірки № 1199/14-29-12-03-06/40269779 від 21.02.2018 року ( податкове повідомлення – рішення № 00016411203 від 05.03.2018 року ) за грудень 2017 року, сума 161665,00 грн.;

          -донараховано штрафні санкції за актом перевірки № 3638/14-29-12-03-06/40269779 від 29.05.2018 року ( податкове повідомлення – рішення № 00055521203 від 12.07.2018 року ) за листопад 2017 року, сума 170,00 грн.;

          -донараховано штрафні санкції за актом перевірки № 3861/14-29-12-03-06/40269779 від 06.06.2018 року ( податкове повідомлення – рішення № 00058411203 від 19.07.2018 року ) за лютий, березень 2018року, сума 2040,00 грн.;

-нарахована пеня в сумі 4337,05 грн.

Отже, з огляду на вищевикладене загальна сума податкового боргу відповідача з зазначеного податку станом на час розгляду адміністративної справи складає 208628,25грн., який відповідачем у добровільному порядку не сплачений.

Оцінивши надані документи та матеріали, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У пункті 57.3. статті 57 ПК України зазначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На адресу відповідача надісланий корінець податкової вимоги № 21106-17 від 28.03.2018 на суму 206418,30 грн.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 9, 12, 19, 77, 241-243, 246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (вул. Лягіна,6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмарк Груп" (вул. Піщана, 21, м. Миколаїв, 54046 код ЄДРПОУ 40269779) задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмарк Груп" (вул. Піщана, 21, м. Миколаїв, 54046 код ЄДРПОУ 40269779) податковий борг в сумі 208 628,30 грн. (двісті вісім тисяч шістсот двадцять вісім гривень тридцять коп.) в дохід держави.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 В. С. Брагар