Постанова

від 15.01.2019 по справі 826/17507/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/17507/16 Головуючий у 1-й інстанції: Маруліна Л.О.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Інновація і рішення на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.08.2018 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інновація і рішення до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Інновація і рішення звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0045391201 від 05.08.2016 про сплату штрафу за затримку виконання грошового зобов'язання у розмірі 1 689, 80 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0045401201 від 05.08.2016 про сплату штрафу за затримку виконання грошового зобов'язання у розмірі 76 689, 98 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.08.2018 у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням товариство з обмеженою відповідальністю Інновація і рішення звернулось із апеляційною скаргою, в якій воно просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що постановлене із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати податкового зобов'язання позивачем за період з 30.03.2015 по 02.12.2015 ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві складено акт № 769/26-59-12-01-50 від 07.07.2016, яким встановлено порушення строків сплати податкового грошового зобов'язання по податку на додану вартість, передбаченого п. 57.1 ст. 57 ПК України.

Не погоджуючись із висновками зазначеними в акті перевірки позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження рішень податкового органу та подав до відповідача скаргу.

Листом ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС позивача повідомлено, що у зв'язку із порушенням терміну подачі скарги, вона залишається без розгляду, а рішення контролюючого органу - без змін.

В подальшому, позивач листом засобами поштового зв'язку отримав податкові повідомлення-рішення від 05.08.2016 № 0045391201 та № 0045401201, які позивач вважає незаконними та необґрунтованими, у зв'язку із чим звернувся із даним адміністративним позовом до суду першої інстанції.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень немає, оскільки порушення строків сплати податкового грошового зобов'язання по податку на додану вартість виникло саме з вини позивача.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що порушення термінів сплати податкових зобов'язань стались не з вини позивача, а у зв'язку із блокуванням його розрахункового рахунку та невиконання Державною казначейською службою вимог п. 200.2 ст. 200 ПК України, що і призвело до порушення граничних строків сплати податку на додану вартість, а тому відповідач протиправно виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 36.1 - 36.3 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з пп. 38.1.-38.2 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно з визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податкове зобов'язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п. 54.1 статті 54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.

Відповідно до п. 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 126 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з п. 201.1 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 цієї статті перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Також, згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Інновація і рішення зареєстровано відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві 17.06.2014, взято на податковий облік 18.06.2014 за № 265914074726. Станом на 31.12.2015 перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 39260453.

Як вірно було зазначено судом першої інстанції, відповідачем актом № 769/26-59-12-01-50 від 07.07.2016 встановлено, що позивачем порушено законодавство в частині своєчасності сплати податку на додану вартість, а саме:

- за податковою декларацією з ПДВ № 9125978265 від 16.06.2015, якою зареєстровано грошове зобов'язання в сумі 699 979,00 грн., яке погашено платіжним дорученням № 1471585 від 14.07.2015, чим протерміновано 14 днів

- за податковою декларацією з ПДВ № 9045148017 від 20.03.2015, якою зареєстровано грошове зобов'язання в сумі 186 207,00 грн., яке погашено платіжним дорученням № 365868 від 02.04.2015, чим протерміновано 3 дні;

- за податковою декларацією з ПДВ № 9153562673 від 20.07.2015 з грошовим зобов'язанням на суму 36 185,00 грн., яке погашено платіжним дорученням № 2170208 від 26.08.2015, чим протерміновано 27 днів;

- за податковою декларацією з ПДВ № 9175765304 від 20.08.2015 на суму 106 428,00 грн., яке погашено платіжним дорученням № 748 від 01.12.2015, чим протерміновано 94 дні.

На підставі зазначеного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 05.08.2016 № 0045391201, відповідно до якого, за затримку на 94 календарні дні сплати грошового зобов'язання винесено штраф в розмірі 20 відсотків у сумі 1 689, 80 грн. та винесено податкове повідомлення-рішення від 05.08.2016 № 0045401201, відповідно до якого за затримку на 27 календарних днів сплати грошового зобов'язання, винесено штраф в розмірі 10 відсотків у сумі 76 689 грн. 98 коп., що підтверджується розрахунком штрафних санкцій за порушення податкового законодавства.

Колегія суддів звертає увагу, що листом від 01.07.2015 № 647/03, відповідно до якого банк повідомив, що 18.06.2015 на виконання рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, прийнятого Спеціально уповноваженим органом на підставі ч. 3 ст. 17 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення від 14.10.2014 № 1702-7, Банком здійснено зупинення фінансових операцій за поточним рахунком, який належить ТОВ Інновація і рішення , та продовжено зупинення видаткових фінансових операцій по рахунку позивача до 30.07.2015 включно.

Таким чином, рахунок позивача було заблоковано з 18.06.2015 по 30.07.2015.

Водночас, позивачем, як добросовісним платником податків, не надано доказів повідомлення податкового органу про вищевказану ознаку та клопотання про відстрочення сплати податкових зобов'язань у зв'язку з вищевказаною обставиною зупинення фінансових операцій позивача.

Більше того, колегія суддів зазначає, що заблокування банком 18.06.2015 рахунку позивача не є поважною підставою невиконання свого обов'язку в частині сплати грошового зобов'язання, оскільки ТОВ Інновація і рішення не надало доказів, що вказаний заблокований розрахунковий рахунок у позивача є єдиний, а тому доводи апелянта в цій частини не безпідставними та не беруться колегією суддів до уваги.

При цьому, копії платіжних доручень № 748 від 01.12.2015, № 116 від 02.04.2015, № 4 від 26.05.2016 по сплаті податкового боргу за березень і серпень, не беруться колегією суддів до уваги, оскільки з них неможливо встановити дійсне перерахування вказаних у цих платіжних дорученнях грошових сум, а саме, на цих платіжних дорученнях відсутні підписи працівника банку, яким він підтверджує зазначені перерахування коштів та відсутній відбиток штемпелю банку. Більше того, в матеріалах справи відсутня банківська виписка, з якої можливо встановити рух зазначених коштів.

Щодо сплати грошового зобов'язання з ПДВ за червень 2015 року в розмірі 36 185,00 грн. згідно квитанції від 30.07.2015 № ПН 53719 колегія суддів зазначає наступне.

Згідно статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Системний аналіз наведених норм, як вірно зазначив суд першої інстанції, дає підстави для висновку, що граничний строк сплати податкових зобов'язань для місячного податкового періоду складає 30 календарних днів (10 днів + 20 днів).

Тобто, строк, встановлений Податковим кодексом України для місячного податкового періоду, дорівнює 30 календарних днів, а тому граничний строк сплати податкових зобов'язань з ПДВ за червень 2015 року спливає 30.06.2015, тобто на 30-й календарний день податкового періоду, про що вірно було зазначено судом першої інстанції.

Зважаючи на вказані обставини, досліджені докази, які наявні в матеріалах справи, колегія суддів вважає доводи апелянта про те, що граничний строк сплати податкових зобов'язань з ПДВ за червень 2015 року спливає 30.07.2015 єпомилковими.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ Інновація і рішення .

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Інновація і рішення залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.08.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 21.01.2019.