Постанова

від 15.01.2019 по справі 826/7687/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/7687/17 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Громадської організації Спілка підприємців Жовтнева на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом Громадської організації Спілка підприємців Жовтнева до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державноїадміністрації), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Центр-ритейл про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А:

ГО Спілка підприємців Жовтнева (далі - позивач) звернулась з адміністративним позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач), в якому просила:

- визнати незаконним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.06.2017 № 204 Про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації .

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 серпня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 серпня 2018 року та прийняти нове про задоволення позову. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, апелянт зазначає, що оскаржуваний наказ про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації є протиправним оскільки зазначена декларація була зареєстрована на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2012 року у справі №5011/47, відтак відповідачем факто здійснено не виконання судового рішення. Крім того, скаржник зазначає, що скасовуючи декларацію, відповідачем було застосовано норми, що не діяли на момент реєстрації даної декларації. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно скасувати, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.02.2012 № 5011- 47/1684-2012 за позовом Громадською організацією Спілка підприємців Жовтнева визнано право власності на нежитлову будівлю по пров. Політехнічний, 2Б у Солом'янському районі м. Києва загальною площею 218, 1 кв.м. та усунуто перешкоди у користуванні належним Громадській організації Спілка підприємців Жовтнева нерухомим майном, будівлею шляхом зобов'язання Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю м. Києва, правонаступником якої є Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зареєструвати Громадській організації Спілка підприємців Жовтнева декларацію про готовність об'єкта до експлуатації на будівлю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суд від 12.04.2012 року рішення Господарського суду м. Києва від 23.02.2012 року набрало законної сили.

На виконання рішення Господарського суду м. Києва від 23.02.2012 у справі № 5011-47/1684-2012 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва 07.07.2012 було зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.

Департаментом на підставі звернення КП Київблагоустрій від 22.05.2017 № 043-738 (вх. № 073/3843 від 24.05.2017) проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності по пров. Політехнічному, 2Б у Солом'янському районі міста Києва.

Департаментом було надіслано запит від 26.05.2017 № 073-4659 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) по пров. Політехнічному, 2 б в місті Києві.

На адресу Департаменту надійшла відповідь Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 02.06.2017 № 8-10-0.441-9805/2-17 ( вх. № 073/4142 від 06.06.2017).

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у місті Києві від 01.06.2017 № 21-26-0.22-4963/2-17 документи, що посвідчують право власності/користування земельною ділянкою на території міста Києва, за адресою: пров. Політехнічний, 26 у Солом'янському районі, у порядку встановленому постановою Кабінету міністрів України від 09.09.2009 №1021, територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у місті Києві, не реєструвались.

Вважаючи, що позивачем наведено недостовірні дані в повідомленні про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, відповідно до ч. 2 ст. 391 Закону, порядку № 461 та на підставі листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 02.06.2017 Департамент наказом № 204 від 07.06.2017 скасував реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації Будівництво нежитлової будівлі по пров. Політехнічному, 26 у Солом'янському районі міста Києва від 07.07.2012 № КВ 14312112148. Замовник - Громадська організація Спілка підприємців Жовтнева .

Позивач вважає оскаржуваний наказ незаконним та таким, що порушує законні права та інтереси позивача, а тому звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Пунктом 2 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктами 6, 7 Порядку № 553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, окрім іншого, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Пунктом 16 зазначеного Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Виходячи із системного аналізу наведених правових положень, можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Вказаний порядок здійснення державного архітектурно-будівельний контролю має бути дотриманий також у випадку застосування заходів, визначених частиною другою статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (скасування декларації про початок будівництва).

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржуваний наказ виданий не за результатами здійснення архітектурно-будівельного контролю, а лише на підставі листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 02.06.2017 № 8-10-0.441-9805/2-17.

Разом з тим, інформація, отримана від Головного управління Держгеокадастру у Київській області, по своїй суті не є формою державного архітектурно-будівельного контролю, а тому не може бути підставою для прийняття рішення про скасування реєстрації декларацій.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14 березня 2018 року у справі № 814/1914/16.

Так, механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду встановлено Порядком № 698.

Пунктами 23-29 Порядку № 698 визначено, що:

За результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4.

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається об'єкту нагляду, другий залишається у головного інспектора будівельного нагляду, який проводив перевірку.

Акт перевірки підписується головним інспектором будівельного нагляду, який проводив перевірку, та керівником об'єкта нагляду, або його заступником, або уповноваженою керівником особою, а також фахівцями підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів, що залучалися до проведення перевірки.

Якщо керівник об'єкта нагляду, щодо якого проводилася перевірка, або його заступник, або уповноважена керівником особа не погоджуються з результатами перевірки, викладеними в акті перевірки, вони мають право в акті викласти письмові пояснення, зауваження або заперечення.

У разі відмови керівника об'єкта нагляду, або його заступника, або уповноваженої керівником особи підписати акт головний інспектор будівельного нагляду, який склав акт перевірки, робить відповідну відмітку у такому акті.

У разі відмови в отриманні акта перевірки головний інспектор будівельного нагляду робить відповідну відмітку в такому акті і протягом двох робочих днів з дня завершення перевірки надсилає його об'єкту нагляду рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення за місцезнаходженням зазначеного об'єкта нагляду.

У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, відповідальність за яке встановлена законом, складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном. У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - припис) за формою згідно з додатком 5.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник надається керівнику об'єкта нагляду, або його заступнику, або уповноваженій керівником особі, другий залишається у головного інспектора будівельного нагляду, який його видав.

Відповідно до п. 32 Порядку № 698, якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Отже, прийняття рішення про скасування є крайнім заходом, якій застосовується у разі неможливості усунення виявлених порушень.

Узагальнюючи вищенаведені норми, колегія суддів приходить до висновку, що єдиним і належним доказом проведеної перевірки, відповідно до п. 23-29 Порядку № 698, є складений за її результатами акт перевірки встановленої форми, а виявлені порушення повинні бути підтверджені його змістом та складеним протоколом та винесеним приписом.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 821/3/17.

Відповідно до частини першої статті 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

На підставі аналізу означених правових норм, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що скасування декларації про початок будівництва за своєю юридичною природою належить до виду адміністративно-господарського санкції, зокрема, організаційно-правового характеру. У зв'язку з цим, на строки її застосування поширюються правила, визначені статтею 250 ГК України.

Так, відповідно до частини першої статті 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Зі змісту цієї статті випливає, що законодавець встановив граничні строки застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання за порушення зазначеними суб'єктами встановлених законодавчими актами правил.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 27 травня 2014 року в справі №21-126а14 та Верховним Судом у постанові від 21 лютого 2018 року в справі № 826/5/16.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем у декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 07.07.2012 № КВ14312112148 наведено недостовірні дані, проте, які саме дані є недостовірними, у рішенні суду першої інстанції не вказано.

Окрім того, рішенням Господарського суду від 23.03.2012 року було надано правову оцінку правомірності будівництва на земельній ділянці по пров. Політехнічному, 2Б у м. Києві та її відповідність вимогам статті 376 ЦК України.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що висновок суду першої інстанції про те, що спірна будівля є об'єктом самочинного будівництва суперечить рішенню Господарського суду м. Києва від 23.02.2012 року №5011-47/168-2012.

Разом з тим, як вже вище було зазначено, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2012 у справі № 5011- 47/1684-2012 ІДАБК м. Києва 07.07.2012 року було зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від № КВ 14312112148.

Таким чином, судове рішення від 23.02.2012 року у справі № 5011- 47/1684-2012, яким визнано за позивачем право власності на будівлю та зобов'язано ІДАБК м. Києва зареєструвати декларацію, не може бути поставлене під сумнів, а інші рішення, в тому числі оскаржуваний Наказ, не можуть йому суперечити.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Громадської організації Спілка підприємців Жовтнева - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2018 року - скасувати, та прийняти нове, яким позовні вимоги Громадської організації Спілка підприємців Жовтнева - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.06.2017 №204 Про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації .

Повний текст постанови складено 21 січня 2019 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.В. Бєлова

А.Ю. Кучма