Постанова

від 16.01.2019 по справі 915/535/17

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/535/17 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Лавриненко Л.В., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання: Герасименко Ю.С.

за участю представників учасників справи:

від ТОВ "Фінансова компанія " - "АВУАР-СЕРВІС" - адвокат Просенюк С.М.

Арбітражний керуючий - Менчак В.В.

від ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" - адвокат Буковська Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АВУАР-СЕРВІС"

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 22.10.2018 (про визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АМСТОР ТРЕЙД")

у справі №915/535/17

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АВУАР-СЕРВІС"

до Товариство з обмеженою відповідальністю будівельно-торгівельна компанія "ТАВРІЯ"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2017 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-торгівельна компанія "ТАВРІЯ" (далі - ТОВ БТК "ТАВРІЯ"), визнано грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АВУАР-СЕРВІС" (далі - ТОВ "ФК "АВУАР-СЕРВІС") до боржника ТОВ БТК "ТАВРІЯ" у загальній сумі 25865791,44 грн., у тому числі 16000,00 грн. витрат на оплату судового збору, 23490960,70 грн. безспірних вимог, 2358830,74 грн. пені, введено процедуру розпорядження майном у справі про банкрутство ТОВ БТК "ТАВРІЯ", призначено розпорядником майна ТОВ БТК "ТАВРІЯ" арбітражного керуючого Менчак В.В.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.10.2018 затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-торгівельної компанії "ТАВРІЯ" із визначенням їх черговості, зокрема, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АМСТОР ТРЕЙД" у розмірі 3200,00 грн. витрат по сплаті судового збору - перша черга, у розмірі 61629048,97 грн. - четверта черга, у розмірі 15550252,97 грн. - шоста черга.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.10.2018 визнаного грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю АМСТОР ТРЕЙД в загальному розмірі 77179301,94 грн. заборгованості та у сумі 3200,00 грн. витрат по сплаті судового збору, які відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги в сумі 3200,00 грн. витрат по сплаті судового збору відносяться до першої черги задоволення кредиторських вимог, в сумі 61629048,97 грн. заборгованості - до четвертої черги задоволення кредиторських вимог, в сумі 15550252,97 грн. пені - до шостої черги реєстру задоволення кредиторських вимог, зобов'язано розпорядника майна грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю АМСТОР ТРЕЙД в сумі 61629048,97 грн. заборгованості - до четвертої черги задоволення кредиторських вимог, в сумі 15550252,97 грн. пені - до шостої черги реєстру задоволення кредиторських вимог, в сумі 3200,00 грн. витрат по сплаті судового збору - до першої черги реєстру задоволення кредиторських вимог.

В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції з посиланням на укладені між товариством та боржником договори поруки №16/12Амс-П від 16.12.2014, №29/12ДПТ-П від 29.12.2014, № 29/12БГ-П від 29.12.2014, №30/12НТ-П від 30.12.2014 та приписи ст.ст. 553, 554, 1046, 1049, 1050, Цивільного кодексу України зазначив, що у зв'язку із тим, що боржник суму заборгованості у визначений законом термін не сплатив, судом визнаються грошові вимоги ТОВ АМСТОР ТРЕЙД в загальному розмірі 77179301,94 грн. заборгованості та у сумі 3200,00 грн. витрат по сплаті судового збору та відповідно до ч. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги в сумі 3200,00 грн. витрат по сплаті судового збору відносяться до першої черги задоволення кредиторських вимог, в сумі 61629048,97 грн. заборгованості - до четвертої черги задоволення кредиторських вимог, в сумі 15550252,97 грн. пені - до шостої черги реєстру задоволення кредиторських вимог.

При цьому судом першої інстанції відхилено заперечення розпорядника майна та ініціюючого кредитора щодо пропуску вказаними кредитора встановленого ч. 1 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом тридцятиденного строку для звернення до суду із заявою про визнання кредиторських вимог у зв'язку з більш пізнім наданням копій договорів на яких ґрунтуються грошові вимоги до боржника. Так посилаючись на приписи ст. 24 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом судом відзначено, що у зв'язку із знаходженням матеріалів справи №915/535/17 у суді апеляційної інстанції, Господарським судом Миколаївської області вирішення питання про прийняття до розгляду заяви ТОВ "АМСТОР ТРЕЙД" про визнання кредиторських вимог було відкладено до повернення матеріалів справи № 915/535/17 з суду апеляційної інстанції. Після повернення матеріалів справи до суду першої інстанції суд своїми ухвалами зобов'язав вказаних кредиторів надати договори поруки, які було надано кредиторами на виконання ухвали суду.

Не погодившись із вказаною ухвалою до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулось ТОВ "ФК "АВУАР-СЕРВІС" з апеляційною скаргою в якій просить частково скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 22.10.2018 по справі №915/535/17 в частині віднесення кредиторських вимог ТОВ "АМСТОР ТРЕЙД" в сумі 61629048,97 грн. до четвертої черги задоволення кредиторських вимог та ухвалити постанову по справі №915/535/17 за якою віднести кредиторські вимоги ТОВ "АМСТОР ТРЕЙД" у сумі 61629048,97 грн. до шостої черги задоволення кредиторських вимог.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права, не додержанням процесуального законодавства та неправильним встановленням обставин, які мають значення для справи.

Так апелянт зазначає, що 20.11.2018 від ТОВ Амстор Трейд до Господарського суду Миколаївської області надійшла заява з грошовими вимогами у загальному розмірі 77 179 301,94 грн. За змістом заяви з грошовими вимогами ТОВ Амстор Трейд вбачається, що вимоги заявника в розмірі 2 601 165,26 грн. обґрунтовані укладенням договору поруки №16/12амс-п від 16.12.2014, вимоги в розмірі 45 394 988,70 грн. обґрунтовуються договором №29/12ДПТ від 29.12.2014, вимоги в розмірі 13 091 627,52 грн. ґрунтуються на договорі №29/12БГ від 29.12.2014 та вимоги в розмірі 10 011 120,44 грн. обґрунтовані договором поруки №30/12НТ-П від 30.12.2014. Проте, за твердженням апелянта, ТОВ Амстор Трейд не було додано до заяви необхідних документів, які б підтверджували грошові вимоги до Боржника, а саме не були надані вказані вище договір №16/12амс від 16.12.2014р., договір №29/12ДПТ від 29.12.2014р., договір №29/12БГ від 29.12.2014р., договір поруки №29/12БГ-П від 29.12.2014р., договір №30/12НТ від 30.12.2014. За твердженням апелянта, ТОВ Амстор Трейд лише 12.04.2018р. згідно пояснень від 10.04.2018р. №10/04 були надані відповідні копії договору №16/12амс від 16.12.2014р., договору №29/12ДПТ від 29.12.2014р., договору №29/12БГ від 29.12.2014р., договору поруки №29/12БГ-П від 29.12.2014р., договору №30/12НТ від 30.12.2014.

Посилаючись на приписи ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом апелянт зазначає, що ТОВ "АМСТОР ТРЕЙД", до заяв з грошовими вимогами не було додано документів, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

Разом з цим, як стверджує апелянт, суд першої інстанції при прийняті оскаржуваної ухвали послався на ст.24 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та ухвалу суду від 22.08.2018, за якою було зобов'язано ТОВ Амстор Трейд , до 05.09.2018 надати суду договір №16/12амс від 16.12.2014, договір №29/12ДПТ від 29.12.2014, договір №29/12-БГ від 29.12.2014 та договір №30/12НТ від 30.12.2014.

Апелянт також зазначає, що у відповідності до приписів абз.2 ч.1 ст. 24 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом у разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог частини третьої статті 23 цього Закону, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк протягом якого він зобов'язаний їх усунути. При цьому, як стверджує апелянт, суд першої інстанції згідно ухвали від 22.08.2018 не зазначив про жодні недоліки або не дотримання заяви ТОВ Амстор Трейд ч.3 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та призначив розгляд вказаної заяви на 25.09.2018.

З посиланням на приписи ст. 129 Конституції України та ст. 7 ГПК України апелянт зазначає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали в порушення ст.ст. 23, 24 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом допустив процесуальну перевагу ТОВ Амстор Трейд перед іншими учасниками по справі №915/535/17. Отже, апелянт вважає, що внаслідок неправильного застосування вказаних норм матеріального права та порушення процесуальних норм суд першої інстанції помилково відніс до четвертої черги вимоги ТОВ Амстор Трейд в сумі 61629048,97 грн., які з врахуванням наведеного вище повинні бути внесені до шостої черги задоволення кредиторських вимог боржника.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2018 року відкрито провадження у справі №915/535/17 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АВУАР-СЕРВІС" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 22.10.2018 (про визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АМСТОР ТРЕЙД").

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 призначено справу №915/535/17 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АВУАР-СЕРВІС" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 22.10.2018 (про визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АМСТОР ТРЕЙД") до розгляду на 16 січня 2019.

05.12.2018 Південно-західним апеляційним господарським судом отримано відзив на апеляційну скаргу від арбітражного керуючого Менчак В.В. в якому останній просить частково скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 22.10.2018 у справі №915/535/17 в частині віднесення кредиторських вимог ТОВ "АМСТОР ТРЕЙД" в сумі 61629048,97 грн. до четвертої черги задоволення кредиторських вимог та ухвалити постанову у справі №915/535/17 за якою віднести кредиторські вимоги ТОВ "АМСТОР ТРЕЙД" в сумі 61629048,97 грн. до шостої черги задоволення кредиторських вимог.

В обґрунтування своїх заперечень арбітражний керуючий зазначає, що кредитором подано документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника, поза межами строків, встановлених статтею 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , в порушення вимог про обчислення цих строків.

Посилаючись на приписи ст.ст. 23, 24 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом арбітражний керуючий також відзначає, що відсутність в господарському суді матеріалів справи на дату надходження зави про визнання кредиторських вимогу не змінює межі строку, встановленого частиною першою статті 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Виходячи з викладеного, арбітражний керуючий вважає, що при розгляді грошових вимог кредиторів господарський суд може в залежності від наявності чи відсутності доказів своєчасності подання грошових вимог та доказів в обґрунтування заборгованості лише визнати і включити в реєстр вимог кредиторів або відхилити грошові вимоги та позбавлений права продовжувати строк, встановлений частиною першою статті 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Таким чином, арбітражний керуючий вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням зазначених приписів законодавства про банкрутство та підлягає частковому скасуванню.

06.12.2018 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ТОВ "АМСТОР ТРЕЙД" в якому товариство зазначає, що ТОВ АМСТОР ТРЕЙД звернулось до Господарського суду Миколаївської області з заявою з грошовими вимогами до ТОВ БТК ТАВРІЯ №17/11 від 17.11,2017р., які ґрунтуються на Договорі поруки №16/12Амс-П від 16.12.2014р., яким забезпечене виконання зобов'язань за Договором №16/12Амс від 16.12.2014р.; Договорі поруки №29/12ДПТ-П від 29.12.2014р., яким забезпечене виконання зобов'язань за Договором №29/12ДПТ від 29.12.2014р.; Договорі поруки 29/12БГ-П від 29.12.2014р., яким забезпечене виконання зобов'язань за Договором №29/12БГ від 29.12.2014р.; Договорі поруки №30/12НТ-П від 30.12.2014р., яким забезпечене виконання зобов'язань за Договором №30/12НТ від 30.12.2014р.

ТОВ АМСТОР ТРЕЙД зазначає, що ним подана заява з грошовими вимогами до ТОВ БТК ТАВРІЯ як боржника, з огляду на що, виходячи з норм ст. 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , ст.ст. 11, 509, 553, 554 ЦК України, ст.ст. 73, 76 ГПК України, в предмет доказування входять обставини укладення між ТОВ АМСТОР ТРЕЙД і ТОВ БТК ТАВРІЯ цивільно-правових правочинів (договорів), змістом яких є обов'язок ТОВ БТК ТАВРІЯ сплатити ТОВ АМСТОР ТРЕЙД певну грошову суму протягом встановлено строку (терміну) виконання цього обов'язку.

На підтвердження наведених обставин, що входять в предмет доказування заявлених грошових вимог TOB АМСТОР ТРЕЙД , останнім до заяви №17/11 від 17.11.2017р. з грошовими вимогами до Боржника долучені належним чином засвідчені копії Договорів поруки №16/12Амс-П від 16.12.2014р., №29/12ДПТ-П від 29.12.2014р., №30/12НТ-П від 30.12.2014р.

При цьому, як вказує ТОВ АМСТОР ТРЕЙД копія Договору поруки №29/12БГ-П від 29.12.2014р. не була додана до заяви ТОВ АМСТОР ТРЕЙД з грошовими вимогами до Боржника помилково, але з метою усунення цього недоліку ТОВ АМСТОР ТРЕЙД з поясненнями №06/04 від 06.04.2018р. (задовго до дати призначення заяви кредитора до розгляду в судовому засіданні) надало належним чином засвідчену копію цього Договору до матеріалів справи і Розпоряднику майна. Договір поруки №29/12БГ-П від 29.12.2014р. є ідентичним за змістом іншим Договорам поруки та визначає строк (термін) сплати (повернення) боржником суми основного боргу за основним зобов'язанням протягом 24 (двадцяти чотирьох) місяців з моменту (дати) підписання Договору №29/12БГ від 29.12.2014р. (п. 2.2.).

ТОВ АМСТОР ТРЕЙД зазначає, що зміст Договорів поруки №16/12Амс-П від 16.12.2014р., №29/12ДПТ-П від 29.12.2014р., №29/12БГ-П від 29.12.2014р., №30/12НТ-П від 30.12.2014р. містить всі необхідні умови для виконання поручителем свого обов'язку, в тому числі строк (термін) виконання основного зобов'язання, зі спливом (настанням) якого у поручителя виникає обов'язок сплатити кредитору певну грошову суму, а також підтвердження поручителем факту обізнаності про існування основного зобов'язання та його зміст. З урахуванням принципів свободи договору, зокрема свободи сторін у визначенні його умов (ст. 627 ЦК України), та обов'язковості договору (ст. 629 ЦК України), Договори поруки №16/12Амс-П від 16.12.2014р., №29/12ДПТ-П від 29.12.2014р., №29/12БГ-П від 29.12.2014р., №30/12НТ-П від 30.12.2014р. є обов'язковими до виконання у разі невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання боржниками у визначені строки (терміни), незалежно від одержання відповідної вимоги кредитора.

За твердженням ТОВ АМСТОР ТРЕЙД правовідносини між кредитором і поручителем ґрунтуються на окремому договорі між ними і не стосуються правовідносин кредитора з основним боржником, через що підстави виникнення основного зобов'язання між кредитором і основним боржником (у нашому випадку - Договори №16/12Амс від 16.12.2014р., №29/12ДПТ від 29.12.2014р., №29/12БГ від 29.12.2014р., №30/12НТ від 30.12.2014р.) не входять в предмет доказування грошових вимог кредитора до поручителя відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, а прийняття доказів, які не стосуються предмета доказування, судом є порушенням норм процесуального права (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Таким чином, на думку ТОВ АМСТОР ТРЕЙД не подання ТОВ АМСТОР ТРЕЙД копій Договорів №16/12Амс від 16.12.2014р., №29/12ДПТ від 29.12.2014р., №29/12БГ від 29.12.2014р., №30/12НТ від 30.12.2014р. на підтвердження обставин існування основного зобов'язання не впливає на доведеність факту існування обов'язку ТОВ БТК ТАВРІЯ сплатити ТОВ АМСТОР ТРЕЙД певну грошову суму відповідно до умов Договорів поруки №16/12Амс-П від 16.12.2014р., №29/12ДПТ-П від 29.12.2014р., №29/12БГ-П від 29.12.2014р., №30/12НТ-П від 30.12.2014р. Договори поруки, на думку кредитора, є достатніми в розумінні ч. 1 ст. 79 ГПК України доказами, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, які входять до предмета доказування грошових вимог ТОВ АМСТОР ТРЕЙД до ТОВ БТК ТАВРІЯ .

Не зважаючи на це, як стверджує ТОВ АМСТОР ТРЕЙД , з метою підтвердження факту перерахування грошових коштів на користь основних боржників відповідно до Договорів №16/12Амс від 16.12.2014р., №29/12ДПТ від 29.12.2014р., №29/12БГ від 29.12.2014р., №30/12НТ від 30.12.2014р., ТОВ АМСТОР ТРЕЙД додало до заяви №17/11 від 17.11.2017р. з грошовими вимогами до Боржника належним чином засвідчені копії платіжних доручень №213 від 16.12.2014р., №2238 від 16.12.2014р., №2296 від 18.12.2014р., №2297 від 18.12.2014р., №2372 від 22.12.2014р., №2571 від 30.12.2014р„ №2606 від 30.12.2014р., №284 від 29.12.2014р., №286 від 30.12.2014р., №287 від 30.12.2014р., №280 від 29.12.2014р., №283 від 29.12.2014р„ №289 від 30.12.2014р., №385 від 31.12.2014р., №2 (#76646767) від 31.12.2014р.

За таких обставин, ТОВ АМСТОР ТРЕЙД вважає, що доводи апеляційної скарги стосовно порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, а також щодо наявності підстав для віднесення грошових вимог ТОВ АМСТОР ТРЕИД до шостої черги задоволення (через не подання документів, що підтверджують грошові вимоги до Боржника) є неспроможними внаслідок їх суперечності вимогам законодавства та спростування наявними в матеріалах справи доказами.

У судовому засіданні від 16.01.2019 представник апелянта та арбітражний керуючий Менчак В.В. підтримали вимоги за апеляційною скаргою та наполягали на її задоволенні.

Представник ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" залишив вирішення питання щодо апеляційної скарги на розгляд суду.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Миколаївської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АВУАР-СЕРВІС" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до приписів ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитором є юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Статтею 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження. За наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство; відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

Так, ухвалою суду від 10.10.2017 року було порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-торгівельної компанії "ТАВРІЯ", введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено Менчака Вячеслава Володимировича, тощо.

На виконання вимог ухвали суду 18.10.2017 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України за № 46508 було розміщено оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ БТК "ТАВРІЯ".

20.11.2018 від Товариства з обмеженою відповідальністю "АМСТОР ТРЕЙД" до господарського суду Миколаївської області надійшла заява з грошовими вимогами у загальному розмірі 77179301,94 грн.

Так, за договором поруки № 16/12Амс-П від 16.12.2014 заборгованість становить 2100000,00 грн. - основний борг; 214200,00 грн. - втрати від інфляції за період з 01.01.2017 по 31.09.2017; 51255,94 грн. - 3% річних за період з 17.12.2016 по 09.10.2017, 449909,32 грн. - пеня за період з 17.12.2016 по 09.10.2017.

16 грудня 2014 року між ТОВ АМСТОР ТРЕЙД і ТОВ БТК ТАВРІЯ укладений договір поруки №16/12Амс-П.

Згідно п.п. 1.1., 1.2. зазначеного Договору поруки ТОВ БТК ТАВРІЯ поручилося за виконання боржником - ТОВ АМСТОР (ідентифікаційний код юридичної особи 32123041) своїх обов'язків за Договором №16/12Амс від 16.12.2014р., укладеним між ТОВ АМСТОР ТРЕЙД і ТОВ АМСТОР (далі - Основне зобов'язання), як наявних, так і тих, що виникнуть у майбутньому, у повному обсязі.

Відповідно до умов п. 2.1. Договору поруки, порукою за цим Договором забезпечується Основне зобов'язання ТОВ АМСТОР , зокрема, щодо сплати (повернення) суми основного боргу в розмірі 13 835 000,00 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми та сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, у випадку прострочення ТОВ АМСТОР визначених Основним зобов'язанням строків (термінів) сплати суми основного боргу.

За змістом п. 2.2. Договору поруки строк сплати (повернення) боржником суми основного боргу в розмірі 13 835 000,00 грн. за Основним зобов'язанням визначений протягом 24 (двадцяти чотирьох) місяців з моменту (дати) підписання Договору №16/12Амс від 16 грудня 2014 року.

Згідно з пп. 3.1.1. Договору поруки ТОВ БТК ТАВРІЯ як поручитель зобов'язалося у випадку порушення (невиконання або неналежного виконання) ТОВ АМСТОР Основного зобов'язання у встановлені в ньому строки (терміни), виконати Основне зобов'язання за боржника не пізніше першого робочого дня, наступного за днем (датою) спливу строку (терміну) виконання Основного зобов'язання, незалежно від одержання відповідної вимоги від кредитора.

Як вбачається з положень п. 2.4. Договору поруки, у разі порушення боржником Основного зобов'язання, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

За змістом п. 1.1. Договору №16/12Амс від 16.12.2014 ТОВ АМСТОР ТРЕЙД зобов'язалось надати ТОВ АМСТОР у власність для використання у господарській діяльності суму грошових коштів у розмірі 13835000,00 грн., а ТОВ АМСТОР зобов'язалося повернути таку ж саму суму грошових коштів у встановлений Договором строк (термін).

Згідно п. 4.1. Договору №16/12Амс від 16.12.2014 сума грошових коштів підлягала поверненню ТОВ АМСТОР протягом 24 (двадцяти чотирьох) місяців з моменту (дати) підписання Договору.

Як свідчить платіжне доручення №213 від 16.12.2014 на виконання умов Договору ТОВ АМСТОР ТРЕЙД перерахувало на банківський рахунок ТОВ АМСТОР суму грошових коштів у розмірі 13835000,00 грн.

Проте зобов'язання з повернення суми грошових коштів виконано ТОВ АМСТОР частково у розмірі 11735000,00 грн., що підтверджено платіжними дорученнями №2238 від 16.12.2014р., №2296 від 18.12.2014р., №2297 від 18.12.2014р., №2372 від 22.12.2014р., №2571 від 30.12.2014р., №2606 від 30.12.2014р.

Таким чином зобов'язання з повернення решти суми в розмірі 2100000,00 грн. ТОВ АМСТОР залишилось невиконаним.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу вимог ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (1 ст. 554 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином у зв'язку з невиконанням ТОВ АМСТОР основного зобов'язання щодо повернення решти суми основного боргу у термін до 16.12.2016 включно, у ТОВ БТК ТАВРІЯ як поручителя виник солідарний обов'язок з виконання основного зобов'язання за ТОВ АМСТОР щодо сплати основного боргу в розмірі 2100000,00 грн.

За приписами ч. 2 ст. 193, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України порушення обов'язань є підставою для застосування таких господарських санкцій, як штрафні санкції.

Штрафними санкціями відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п. 6.1. Договору №16/12Амс від 16.12.2014 у разі несвоєчасного повернення грошових коштів ТОВ АМСТОР зобов'язалось сплатити ТОВ АМСТОР ТРЕЙД пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення виконання зобов'язання за Договором, від несвоєчасно повернутої суми грошових коштів за кожен день прострочення платежу до дати фактичного повернення грошових коштів.

З огляду на викладене визначений кредитором розмір пені, нарахованої на суму боргу за період прострочення, з 17.12.2016 по 09.10.2017 включно склав 449909,32 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, кредитором визначені втрати від інфляції за період з 01.01.2017 по 31.09.2017 у сумі 214200,00 грн. та 3% річних за період з 17.12.2016 по 09.10.2017 у розмірі 51255,94 грн.

За договором поруки № 29/12ДПТ-П від 29.12.2014 заборгованість становить: 32590000,00 грн. основного боргу; 5866200,00 грн. - втрат від інфляції за період з 01.07.2016 по 31.09.2017; 1249566,32 грн. - 3% річних за період з 30.06.2016 по 09.10.2017; 11555422,40 грн. - пеня за період з 30.06.2016 по 09.10.2017.

Як свідчать матеріали заяви, 29 грудня 2014 року між ТОВ АМСТОР ТРЕЙД і ТОВ БТК ТАВРІЯ був укладений договір поруки №29/12ДПТ-П.

Згідно п.п. 1.1., 1.2. зазначеного Договору поруки ТОВ БТК ТАВРІЯ поручилося за виконання боржником - ОБ'ЄДНАННЯМ ДОНЕЦЬКПРОДТОРГ (ідентифікаційний код юридичної особи 21950711) своїх обов'язків за Договором №29/12ДПТ від 29.12.2014р., укладеним між ТОВ АМСТОР ТРЕЙД і ОБ'ЄДНАННЯМ ДОНЕЦЬКПРОДТОРГ (далі - Основне зобов'язання), як наявних, так і тих, що виникнуть у майбутньому, у повному обсязі.

Відповідно до умов п. 2.1. Договору поруки, порукою за цим Договором забезпечується Основне зобов'язання ОБ'ЄДНАННЯ ДОНЕЦЬКПРОДТОРГ , зокрема, щодо сплати (повернення) суми основного боргу в розмірі 32590000,00 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми та сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, у випадку прострочення ОБ'ЄДНАННЯМ ДОНЕЦЬКПРОДТОРГ визначених Основним зобов'язанням строків (термінів) сплати суми основного боргу.

За змістом п. 2.2. Договору поруки строк сплати (повернення) боржником суми основного боргу в розмірі 32 590 000,00 грн. за Основним зобов'язанням визначений протягом 18 (вісімнадцяти) місяців з моменту (дати) підписання Договору №29/12ДПТ від 29 грудня 2014 року.

Згідно з п.п. 3.1.1. Договору поруки ТОВ БТК ТАВРІЯ як поручитель зобов'язалося у випадку порушення (невиконання або неналежного виконання) ОБ'ЄДНАННЯМ ДОНЕЦЬКПРОДТОРГ Основного зобов'язання у встановлені в ньому строки (терміни), виконати Основне зобов'язання за боржника не пізніше першого робочого дня, наступного за днем (датою) спливу строку (терміну) виконання Основного зобов'язання, незалежно від одержання відповідної вимоги від кредитора.

У відповідності до положень п. 2.4. Договору поруки, у разі порушення боржником Основного зобов'язання, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

За змістом п. 1.1. Договору №29/12ДПТ від 29.12.2014, АМСТОР ТРЕЙД зобов'язалось надати ОБ'ЄДНАННЮ ДОНЕЦЬКПРОДТОРГ у власність для використання у господарській діяльності суму грошових коштів у розмірі 32590000,00 грн., а ОБ'ЄДНАННЯ ДОНЕЦЬКПРОДТОРГ зобов'язувалось повернути таку ж саму суму грошових коштів у встановлений цим Договором строк (термін).

Згідно п. 4.1. Договору №29/12ДПТ від 29.12.2014 сума грошових коштів підлягала поверненню ОБ'ЄДНАННЯМ ДОНЕЦЬКПРОДТОРГ протягом 18 (вісімнадцяти) місяців з моменту (дати) підписання Договору.

Як свідчать платіжні доручення №284 від 29.12.2014р., №286 від 30.12.2014, №287 від 30.12.2014, на виконання умов Договору ТОВ АМСТОР ТРЕЙД перерахувало на банківський рахунок ОБ'ЄДНАННЯ ДОНЕЦЬКПРОДТОРГ суму грошових коштів у загальному розмірі 32590000,00 грн.

Проте зобов'язання з повернення суми грошових коштів ОБ'ЄДНАННЯМ ДОНЕЦЬКПРОДТОРГ не було виконано.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу вимог ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (1 ст. 554 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином у зв'язку з невиконанням ОБ'ЄДНАННЯМ ДОНЕЦЬКПРОДТОРГ основного зобов'язання щодо повернення суми основного боргу у термін до 29.06.2016 включно, у ТОВ БТК ТАВРІЯ , як поручителя, виник солідарний обов'язок з виконання основного зобов'язання щодо сплати основного боргу в розмірі 32590000,00 грн.

За змістом п. 6.1. Договору №29/12ДПТ від 29.12.2014 у разі несвоєчасного повернення грошових коштів ОБ'ЄДНАННЯ ДОНЕЦЬКПРОДТОРГ зобов'язалось сплатити ТОВ АМСТОР ТРЕЙД пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення виконання зобов'язання за Договором, від несвоєчасно повернутої суми грошових коштів за кожен день прострочення платежу до дати фактичного повернення грошових коштів.

З огляду на викладене визначений кредитором розмір пені, нарахованої на суму боргу за період прострочення, з 30.06.2016 по 09.10.2017 включно склав 11555422,40 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Враховуючи наведене, кредитором визначені втрати від інфляції за період з 01.07.2017 по 31.09.2017 у сумі 5866200,00 грн. та 3% річних за період з 30.06.2016 по 09.10.2017 у розмірі 1249566,32 грн.

За договором поруки № 29/12БГ-П від 29.12.2014 заборгованість становить: 9846000,00 грн. основного боргу; 1004292,00 грн. - втрат від інфляції за період з 01.01.2017 по 31.09.2017; 229825,50 грн. - 3% річних за період з 30.12.2016 по 09.10.2017; 2011510,02 грн. - пені за період з 30.12.2016 по 09.10.2017.

Як свідчать матеріали заяви, 29 грудня 2014 року між ТОВ АМСТОР ТРЕЙД і ТОВ БТК ТАВРІЯ укладений договір поруки №29/12БГ-П.

Згідно п.п. 1.1., 1.2. зазначеного Договору поруки, ТОВ БТК ТАВРІЯ поручилося за виконання боржником - ТОВ БУДГУД (ідентифікаційний код юридичної особи 37133714) своїх обов'язків за Договором №29/12БГ від 29.12.2014, укладеним між ТОВ АМСТОР ТРЕЙД і ТОВ БУДГУД (далі - Основне зобов'язання), як наявних, так і тих, що виникнуть у майбутньому, у повному обсязі.

Відповідно до умов п. 2.1. Договору поруки, порукою за цим Договором забезпечується Основне зобов'язання ТОВ БУДГУД , зокрема, щодо сплати (повернення) суми основного боргу в розмірі 9846000,00 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми та сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, у випадку прострочення ТОВ БУДГУД визначених Основним зобов'язанням строків (термінів) сплати суми основного боргу.

За змістом п. 2.2. Договору поруки строк сплати (повернення) боржником суми основного боргу в розмірі 9846000,00 грн. за Основним зобов'язанням визначений протягом 24 (двадцяти чотирьох) місяців з моменту (дати) підписання Договору №29/12БГ від 29 грудня 2014 року.

Згідно з п.п. 3.1.1. Договору поруки ТОВ БТК ТАВРІЯ як поручитель зобов'язалося у випадку порушення (невиконання або неналежного виконання) ТОВ БУДГУД Основного зобов'язання у встановлені в ньому строки (терміни), виконати Основне зобов'язання за боржника не пізніше першого робочого дня, наступного за днем (датою) спливу строку (терміну) виконання Основного зобов'язання, незалежно від одержання відповідної вимоги від кредитора.

У відповідності до положень п. 2.4. Договору поруки, у разі порушення боржником Основного зобов'язання, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

За змістом п.п. 1.1. Договору №29/12БГ від 29.12.2014 ТОВ АМСТОР ТРЕЙД зобов'язалось надати ТОВ БУДГУД у власність для використання у господарській діяльності суму грошових коштів у розмірі 9846000,00 грн., а ТОВ БУДГУД зобов'язалося повернути таку ж саму суму грошових коштів у встановлений цим Договором строк (термін).

Згідно п. 4.1. Договору №29/12БГ від 29.12.2014 сума грошових коштів підлягала поверненню ТОВ БУДГУД протягом 24 (двадцяти чотирьох) місяців з моменту (дати) підписання Договору.

Як свідчать платіжні доручення №280 від 29.12.2014, №283 від 29.12.2014, №289 від 30.12.2014, на виконання умов Договору №29/12БГ від 29.12.2014 ТОВ АМСТОР ТРЕЙД перерахувало на банківський рахунок ТОВ БУДГУД суму грошових коштів у загальному розмірі 9846000,00 грн.

Проте зобов'язання з повернення суми грошових коштів Товариством з обмеженою відповідальністю БУДГУД не було виконано.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу вимог ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (1 ст. 554 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином у зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю БУДГУД основного зобов'язання щодо повернення суми основного боргу у термін до 29.12.2016 включно, у ТОВ БТК ТАВРІЯ , як поручителя, виник солідарний обов'язок з виконання основного зобов'язання щодо сплати основного боргу в розмірі 9846000,00 грн.

За змістом п. 6.1. Договору №29/12БГ від 29.12.2014 у разі несвоєчасного повернення грошових коштів ТОВ БУДГУД зобов'язалось сплатити ТОВ АМСТОР ТРЕЙД пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення виконання зобов'язання за Договором, від несвоєчасно повернутої суми грошових коштів за кожен день прострочення платежу до дати фактичного повернення грошових коштів.

З огляду на викладене визначений кредитором розмір пені, нарахованої на суму боргу за період прострочення, з 30.12.2016 по 09.10.2017 включно склав 2011510,02 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, кредитором визначені втрати від інфляції за період з 01.01.2017 по 31.09.2017 у сумі 1004292,00 грн. та 3% річних за період з 30.12.2016 по 09.10.2017 у розмірі 229825,50 грн.

За договором поруки № 30/12НТ-П від 30.12.2014: 7534000,00 грн. основного боргу; 175241,21 грн. - 3% річних за період з 31.12.2016 по 09.10.2017; 768468,00 грн. - втрат від інфляції за період з 01.01.2017 по 31.09.2017; 1533411,23 грн. пені за період з 31.12.2016 по 09.10.2017.

Як свідчать матеріали заяви, 30 грудня 2014 року між ТОВ АМСТОР ТРЕЙД і ТОВ БТК ТАВРІЯ укладений договір поруки №30/12НТ-П.

Згідно з п.п. 1.1., 1.2. зазначеного Договору поруки, ТОВ БТК ТАВРІЯ поручилося за виконання боржником - ТОВ НЕСТОРГ (ідентифікаційний код юридичної особи 37842302) своїх обов'язків за Договором 30/12НТ від 30.12.2014р., укладеним між ТОВ АМСТОР ТРЕЙД і ТОВ НЕСТОРГ (далі - Основне зобов'язання), як наявних, так і тих, що виникнуть у майбутньому, у повному обсязі.

Відповідно до умов п. 2.1. Договору поруки, порукою за цим Договором забезпечується Основне зобов'язання ТОВ НЕСТОРГ , зокрема, щодо сплати (повернення) суми основного боргу в розмірі 7534000,00 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми та сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, у випадку прострочення ТОВ НЕСТОРГ визначених Основним зобов'язанням строків (термінів) сплати суми основного боргу.

За змістом п. 2.2. Договору поруки строк сплати (повернення) боржником суми основного боргу в розмірі 7534000,00 грн. за Основним зобов'язанням визначений протягом 24 (двадцяти чотирьох) місяців з моменту (дати) підписання Договору №30/12НТ від 30 грудня 2014 року.

Згідно з п.п. 3.1.1. Договору поруки ТОВ БТК ТАВРІЯ як поручитель зобов'язалося у випадку порушення (невиконання або неналежного виконання) ТОВ НЕСТОРГ Основного зобов'язання у встановлені в ньому строки (терміни), виконати Основне зобов'язання за боржника не пізніше першого робочого дня, наступного за днем (датою) спливу строку (терміну) виконання Основного зобов'язання, незалежно від одержання відповідної вимоги від кредитора.

У відповідності до положень п. 2.4. Договору поруки, у разі порушення боржником Основного зобов'язання, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

За змістом п.п. 1.1. Договору №30/12НТ від 30.12.2014, ТОВ АМСТОР ТРЕЙД зобов'язалось надати ТОВ НЕСТОРГ у власність для використання у господарській діяльності суму грошових коштів у розмірі 7534000,00 грн., а ТОВ НЕСТОРГ зобов'язалося повернути таку ж саму суму грошових коштів у встановлений цим Договором строк (термін).

Згідно п. 4.1. Договору №30/12НТ від 30.12.2014 сума грошових коштів підлягала поверненню ТОВ НЕСТОРГ протягом 24 (двадцяти чотирьох) місяців з моменту (дати) підписання Договору.

Як свідчать платіжні доручення №385 від 31.12.2014, №2 (#76646767) від 31.12.2014 на виконання умов Договору №30/12НТ від 30.12.2014 ТОВ АМСТОР ТРЕЙД перерахувало на банківський рахунок ТОВ НЕСТОРГ суму грошових коштів у загальному розмірі 7534000,00 грн.

Проте зобов'язання з повернення суми грошових коштів у загальному розмірі 7534000,00 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю НЕСТОРГ не було виконано.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу вимог ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (1 ст. 554 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином у зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю НЕСТОРГ основного зобов'язання щодо повернення суми основного боргу у термін до 30.12.2016 включно, у ТОВ БТК ТАВРІЯ , як поручителя, виник солідарний обов'язок з виконання основного зобов'язання щодо сплати основного боргу в розмірі 9846000,00 грн.

За змістом п. 6.1. Договору №30/12НТ від 30.12.2014 у разі несвоєчасного повернення грошових коштів ТОВ НЕСТОРГ зобов'язалось сплатити ТОВ АМСТОР ТРЕЙД пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення виконання зобов'язання за Договором, від несвоєчасно повернутої суми грошових коштів за кожен день прострочення платежу до дати фактичного повернення грошових коштів.

З огляду на викладене визначений кредитором розмір пені, нарахованої на суму боргу за період прострочення, з 31.12.2016 по 09.10.2017 включно склав 1533411,23 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, кредитором визначені втрати від інфляції за період з 01.01.2017 по 31.09.2017 у сумі 768468,00 грн. та 3% річних за період з 31.12.2016 по 09.10.2017 у розмірі 175241,21 грн.

При цьому колегією суддів не приймаються до уваги заперечення апелянта з приводу того, що ТОВ Амстор Трейд у порушення приписів ч. 1 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом не було додано до заяви про визнання кредиторських вимог необхідних документів, які б підтверджували грошові вимоги до Боржника, а саме договір №16/12амс від 16.12.2014р., договір №29/12ДПТ від 29.12.2014р., договір №29/12БГ від 29.12.2014р., договір поруки №29/12БГ-П від 29.12.2014р., договір №30/12НТ від 30.12.2014 з огляду на наступне.

Так в обґрунтування своїх заперечень скаржник посилається на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/20378/16. Проте, колегія суддів відзначає, що обставини даної справи та справи, яка розглядається судом апеляційної інстанції не є подібними. Так у вказаній постанові суд касаційної інстанції дійшов висновку, що подача лише заяви без всіх відповідних документів, які підтверджують кредиторські вимоги, не може вважатися належним виконанням положень статей 23, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Даний висновок був зроблений Верховним Судом на підставі встановлених обставин щодо неподання кредитором при зверненні з грошовими вимогами до боржника первинних документів в обґрунтування заявлених кредиторських вимог.

Разом з цим у справі, що розглядається судом було встановлено наступне.

Так, у відповідності до статті 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом до заяви конкурсного кредитора в обов'язковому порядку додаються документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника.

Згідно з ст. 24 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом передбачені наслідки невиконання цієї вимоги - господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому випадку суд виносить ухвалу про повернення заяви.

У відповідності до наявних матеріалів справи, а саме кредиторських вимог ТОВ Амстор Трейд вбачається, що з заявою з грошовими вимогами до боржника кредитор звернувся 20.11.2017. При цьому ТОВ Амстор Трейд надано первинні документи, а саме платіжні доручення, які підтверджують перерахування ним грошових коштів, а також часткову сплату заборгованості.

Разом з цим, супровідним листом від 19.10.2017 Господарським судом Миколаївської області матеріали справи №915/535/17 було направлено до Одеського апеляційного господарського суду у зв'язку із надходженням апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 10.10.2017.

Отже, у зв'язку із відсутністю матеріалів справи у суді першої інстанції на час надходження заяви ТОВ Амстор Трейд з грошовими вимогами до боржника, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.11.2017 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви ТОВ Амстор Трейд про визнання кредиторських вимог до повернення матеріалів справи із суду апеляційної інстанції.

12.04.2018 до господарського суду Миколаївської області від кредитора надійшли пояснення від 10.04.2018 № 10/04, копії договору № 16/12Амс від 16.12.2014, договору № 29/12ДПТ від 29.12.2014, договору № 29/12БГ від 29.12.2014, договору поруки № 29/12БГ-П від 29.12.2014, договору № 30/12НТ від 30.12.2014.

Отже, ТОВ Амстор Трейд самостійно, до вирішення судом першої інстанції питання про прийняття заяви з грошовими вимогами до розгляду надано документи, якими останній обґрунтовує свої грошові вимоги до боржника.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2018 враховуючи, що 11.07.2018 матеріали справи № 915/535/17 було повернуто до суду першої інстанції, та у зв'язку із закінченням терміну планової відпустки суду, заяву ТОВ Амстор Трейд призначено до розгляду на 25.09.2018 о 10:00, а також зобов'язано кредитора до 05.09.2018 надати суду договір №16/12Амс від 16.12.2014, договір №29/12ДПТ від 29.12.2014, договір №29/12БГ від 29.12.2014, договір №30/12НТ від 30.12.2014.

На виконання вимог ухвали суду 05.09.2018 ТОВ Амстор Трейд було надано до Господарського суду Миколаївської області договір №16/12Амс від 16.12.2014, договір №29/12ДПТ від 29.12.2014, договір №29/12БГ від 29.12.2014, договір №30/12НТ від 30.12.2014.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що кредитором не було порушено строків на звернення з грошовими вимогами до боржника, а тому погоджується із висновком суду першої інстанції щодо визнання грошових вимог ТОВ АМСТОР ТРЕЙД в розмірі в сумі 61629048,97 грн. заборгованості та відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом включенням цих вимог до четвертої черги задоволення кредиторських вимог.

Отже, наведені в апеляційній скарзі порушення допущенні судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, а мотиви апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, щодо визнання грошових вимог ТОВ АМСТОР ТРЕЙД в розмірі 61629048,97 грн. які відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підлягають віднесенню до четвертої черги задоволення кредиторських вимог.

З огляду на вищевикладене колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає, що оскаржувана ухвала Господарського суду Миколаївської області від 22.10.2018 (про визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АМСТОР ТРЕЙД") в частині віднесення грошових вимог ТОВ "АМСТОР ТРЕЙД" в сумі 61629048,97 грн. до четвертої черги реєстру вимог кредиторів є законною, обґрунтованою та такою, що прийнята з додержання норм матеріального та процесуального права та приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору за перегляд ухвали місцевого господарського суду в апеляційному порядку, у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 22.10.2018 (про визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АМСТОР ТРЕЙД") у справі №915/535/17 в частині віднесення грошових вимог ТОВ "АМСТОР ТРЕЙД" в сумі 61629048,97 грн. до четвертої черги залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 21.01.2019.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Лавриненко Л.В.

Суддя Філінюк І.Г.