Рішення

від 21.01.2019 по справі 910/15397/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21.01.2019 м. Київ Справа №  910/15397/18 За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "СЛУЖБА БЕЗПЕКИ СВАТ"; до: товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРУМ ГРУП"; про: стягнення 43.281,84 грн. Суддя Балац С.В. Представники: без виклику сторін. С У Т Ь        С П О Р У : Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛУЖБА БЕЗПЕКИ СВАТ" (далі – позивач)  звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРУМ ГРУП" (далі – відповідач) про стягнення 43.281,84 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором про надання послуг з охорони об'єктів та збереження майна й матеріальних цінностей від 18.09.2017 № 18/09-2017, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 43.281,84 грн., з яких: 36.000,00 грн. - основна заборгованість, 5.997,41 - пеня та 1.284,43 грн. - інфляційні втрати. Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.11.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/15397/18 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною. Ухвала про відкриття провадження у даній справі надсилалася судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами. Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва, В С Т А Н О В И В : Між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, укладено договір про надання послуг з охорони об'єктів та збереження майна й матеріальних цінностей від 18.09.2017 № 18/09-2017 (далі – Договір), відповідно до предмету якого відповідач доручає за грошову винагороду, а позивач приймає на себе обов'язок з охорони певної території (далі – Об'єкт) шляхом забезпечення його цілісності і збереження майна відповідача, одним цілодобовим постом охорони, яке здано під охорону в установленому порядку, за адресою: Київська міська клінічна лікарня швидкої допомоги під створення центру серцево-судинної патології на вул. Братиславській, 3 у Деснянському районі м. Києва (п. 1.1 Договору). Пунктом 5.1 Договору визначено, що вартість наданих позивачем послуг із охорони Об'єкту, майна і особистої безпеки фізичних осіб на Об'єкті за календарний місяць визначається в розмірі 18.000,00 грн. з ПДВ. Положеннями п. 5.4 Договору передбачено, що оплату за надання послуг відповідно до визначеного тарифу у п. 5.1 Договору, відповідач перераховує на поточний рахунок позивача щомісячно у наступні терміни: - 20 % місячної оплати до 10 числа поточного місяця; - 80 % місячної оплати до 30 числа поточного місяця. Умовами п. 5.5 Договору сторони визначили, що у випадку затримки оплати за надання послуг у визначені цим Договором терміни, відповідач сплачує позивачу штрафні санкції в розміру та порядку, що визначені чинним законодавством України на момент їх нарахування. Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України). Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України. Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Так, позивач, на виконання своїх зобов'язань за Договором та на його умовах, надав відповідачу послуги за Договором на загальну суму 36.000,00 грн. Наведена фактична обставина підтверджується актами надання послуг, а саме: від 31.12.2017 № 361 на суму 18.000,00 грн. та від 31.01.2018 № 8 на суму 18.000,00 грн., які підписані сторонами, скріплені відбитками їх печаток та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій. Проте, вказана сума заборгованості відповідачем на користь позивача не сплачена. Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в сумі 5.997,41 грн., а також відповідальності на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України шляхом стягнення  інфляційних втрат в сумі 1.284,43 грн. Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого. Приписами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 36.000,00 грн. сторонами судового процесу до суду не подано. Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 36.000,00 грн. Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Частиною 2 статті 551 ЦК України визначено якщо предметом неустойки є грошова  сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Таким чином, в силу наведених положень закону штрафні санкції за прострочення сплати грошових коштів можуть бути стягнуті саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін). З умов Договору вбачається, що сторонами не передбачена відповідальність у вигляді пені в разі порушення умов договору в частині прострочення сплати грошових коштів за поставлений товар. Враховуючи викладене позовна вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 5.997,41 грн є безпідставною та задоволенню не підлягає. Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов'язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 1.284,43 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними. Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, В И Р І Ш И В : 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРУМ ГРУП" (65026, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ ЛАНЖЕРОНІВСЬКА, будинок 26, ідентифікаційний код: 40028168) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СЛУЖБА БЕЗПЕКИ СВАТ" (02099, м.Київ, ВУЛИЦЯ БОРИСПІЛЬСЬКА, будинок 6, ідентифікаційний код: 39553462) основну заборгованість в сумі 36.000 (тридцять шість тисяч) грн. 00 коп.; інфляційні втрати в сумі 1.284 (одна тисяча двісті вісімдесят чотири) грн. 43 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. 3. В задоволенні решти вимог - відмовити. 4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.           Суддя                                                                                              С.В. Балац