Рішення

від 21.01.2019 по справі 910/15217/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2019Справа № 910/15217/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестагрогруп"

про стягнення 117 462, 00 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестагрогруп" (далі -відповідач) про стягнення процентів за користування тілом кредиту у розмірі 117 462, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором № 63-2011 від 24.03.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

При цьому, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ).

В силу положень ст. 10 зазначеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.11.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, буд. 50, проте до суду повернувся конверт з ухвалою суду від 19.11.2018 з відміткою інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення .

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 2 ст.2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України Про доступ до судових рішень визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливость ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 19.11.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

24.03.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецагропроект" (далі - позичальник) укладено кредитний договір № 63-2011 із подальшими змінами та доповненнями, відповідно до якого кредитодавець надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у формі поновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом у сумі 180 000 000 (сто вісімдесят мільйонів) гривень 00 копійок.

Термін остаточного повернення кредиту 23.03.2012 року включно (п. 1.1.2. договору).

Процентна ставка за користування кредитом становить 16, 0 % процентів річних (п. 1.1.3. договору).

Відповідно до п. 1.1.4 договору, надання кредиту буде здійснюватися в повному обсязі або окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - "Транш", а у сукупності "Транші".

Згідно з п. 1.1.5 договору, кожна наступна частина траншу здійснюється в межах вільного залишку суми кредиту, визначеної в п. 1.1.1 цього договору, з урахуванням умов пункту 1.1.4 цього договору. Надання кредиту здійснюється на підставі письмового повідомлення позичальником кредитодавця про свій намір отримати черговий транш кредиту із зазначенням його суми та терміну погашення не пізніше, ніж за 3 (три) банківські дні до бажаної дати отримання кредиту, за умови укладення додаткової угоди відповідно до п. 2.4 цього договору.

За умовами п. 1.2 договору, кредит надається позичальнику на наступні цілі: ведення поточної діяльності.

Відповідно до п. 2.1. договору, видача кредиту на цілі визначені в п. 1.2 цього договору здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника № 26007080000165 в ПАТ "ВіЕйБі Банк", код банку 380537.

Пунктом 2.6 договору передбачено наступне нарахування процентів:

- проценти за користування траншем нараховуються з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення траншу (в тому числі і за період прострочення погашення траншу);

- проценти за користування траншем нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, визначеної згідно п.1.1.3 цього договору;

- проценти за користування траншем нараховуються щомісячно за поточний календарний місяць;

- проценти за користування траншем нараховуються на суму щоденного фактичного залишку заборгованості за траншем;

- проценти за користування траншем нараховуються виходячи з умови, що до розрахунку приймається календарна кількість днів в році та календарна кількість днів у місяці;

- проценти за користування траншем нараховуються у валюті кредиту.

Відповідно до п.2.9 договору у разі зміни процентних ставок на кредитному ринку України, в тому числі і внаслідок прийняття компетентними державними органами України законів або підзаконних нормативних актів, що прямо або опосередковано впливають на стан кредитного ринку України, а також за рішеннями Правління або Комітету управління активами та пасивами Кредитодавця, останній має право ініціювати зміну розміру процентної ставки за користування кредитом.

Пунктом 2.12 договору передбачено, що погашення заборгованості позичальника за цим договором здійснюється в наступній черговості:

- проценти за користування кредитом, прострочені до сплати на строк понад 31 день;

- комісії за договором, прострочені до сплати на строк понад 31 день;

- проценти за користування кредитом, прострочені до сплати на строк до 31 день;

- комісії за договором, прострочені до сплати на строк до 31 дня;

- прострочена до повернення частина кредиту;

- строкові проценти за користування кредитом;

- строкові комісії за договором;

- сума основного боргу за кредитом;

- пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів та штрафи за порушення інших умов договору.

Банк залишає за собою правою змінювати порядок черговості погашення заборгованості на власний розсуд.

Пунктом 4.5 кредитного договору передбачено, що сторони погодилися, що кредитодавець має право у разі невиконання будь-якого із зобов'язань, визначених договором, вимагати погашення кредиту, сплати процентів за фактичний час користування кредитом, комісій та штрафних санкцій, а позичальник зобов'язаний виконати цю вимогу за реквізитами та у день що вказані кредитодавцем у письмовій вимозі. Після повного погашення заборгованості позичальника за цим договором дія договору припиняється.

У разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за цим договором, він зобов'язується на вимогу кредитодавця сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та подвійну процентну ставку за договором на суму боргу, за реквізитами та у день, вказаними кредитодавцем (пункт 4.6 кредитного договору).

Цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 7.3. договору).

25.03.2011 між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецагропроект" (далі - позичальник) укладено додаткова угода № 1 до кредитного договору № 63-2011 від 24.03.2011, відповідно до якої на виконання умов кредитного договору кредитодавець надає позичальнику транш кредиту в сумі 180 000 000 (сто вісімдесят мільйонів) гривень 00 копійок на термін по 23 березня 2012.

В подальшому до кредитного договору № 63-2011 від 24.03.2011 сторонами внесено зміни шляхом укладення договорів про внесення змін до кредитного договору: від 28.12.2012, від 28.02.2013, № 23 від 27.09.2013, від 05.11.2013, від 15.08.2014, від 15.09.2014, від 15.10.2014, від 31.10.2014 до кредитного договору від 24.03.2011 № 63-2011.

У вищезазначених договорах про внесення змін від 28.12.2012, від 28.02.2013, № 23 від 27.09.2013 наведені уточнені значення процентної ставки.

Відповідно до договору про внесення змін від 28.12.2012 року до кредитного договору № 63-2011 від 24.03.2011 року, процентна ставка з 01.12.2012 року становить 31 % річних, термін остаточного повернення кредиту - 27.09.2013, процентна ставка за користування кредитом становить 19, 0 % процентів річних.

Згідно з договором про внесення змін від 28.02.2013 до кредитного договору № 63-2011 від 24.03.2011 року, процентна ставка з 01.12.2013 року становить 25 % річних.

Договором про внесення змін № 23 від 27.09.2013 сторони домовились, що термін остаточного повернення кредиту - 26.09.2014 року включно.

Так, 05.11.2013 між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецагропроект" (далі - позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестагрогруп" (далі - новий позичальник) укладено договір про внесення змін до кредитного договору від 15.03.2012, за умовами якого сторони погодили, що у відповідності з положеннями статті 520 Цивільного кодексу України здійснюється заміна сторони - позичальника в Договорі, у зв'язку з чим всі права та обов'язки позичальника за Договором, які існують на момент укладення даного договору про внесення змін переходять від позичальника до нового позичальника з моменту вступу даного Договору про внесення змін в силу.

На підставі цього договору про внесення змін до нового позичальника від позичальника переходять зобов'язання щодо сплати на користь кредитора кредиту, а також зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом, комісії, пеню, штрафи та інші платежі передбачені Договором, виконувати всі інші обов'язки покладені на позичальника згідно з умовами Договору. Порядок, розміри, та строки виконання зобов'язань зі сплати новим позичальником кредитору кредиту та інших платежів визначено Договором (пункт 2 Договору про внесення змін від 05.11.2013 року).

Згідно з пунктами 3, 4 Договору про внесення змін від 05.11.2013 року загальна сума зобов'язань за Договором, що переходять до нового позичальника, станом на дату укладення цього Договору про внесення змін становить 72 475 066, 36 грн. Дійсним кредитор надає свою згоду на заміну сторони - позичальника в Договорі, відповідно до умов даного Договору про внесення змін та на передачу всіх прав та обов'язків за Договором від позичальника до нового позичальника.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестагрогруп", з моменту вступу в силу даного Договору про внесення змін, вважається стороною Договору і для цілей подальших взаємовідносин між його сторонами буде надалі для його цілей іменуватись "позичальник" (пункт 7 Договору про внесення змін від 05.11.2013 року).

Кредитор та новий позичальник домовились викласти пункти 1.1. та 1.2. статті 1 Договору в наступній редакції:

"1.1. Відповідно до умов цього Договору кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом 72 475 066, 36 грн., а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі, передбачені цим Договором, а також виконати інші обов'язки, визначені цим Договором.

1.2. Процентна ставка за користування кредитом 27 % річних."

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором № 63-2011 від 24.03.2011 щодо повернення наданих кредитних коштів та сплати відсотків за користування тілом кредиту, Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестагрогруп" про стягнення 187 475 066, 36 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2017 року у справі № 910/12774/16, позов Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестагрогруп" на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" заборгованості за кредитом - 72 475 066 (сімдесят два мільйони чотириста сімдесят п'ять тисяч шістдесят шість) грн 36 коп., заборгованості за процентами - 38 710 136 (тридцять вісім мільйонів сімсот десять тисяч сто тридцять шість) грн. 81 коп., пені за несвоєчасне погашення кредиту - 15 185 791 (п'ятнадцять мільйонів сто вісімдесят п'ять тисяч сімсот дев'яносто одну) грн 42 коп., пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту - 6 811 491 (шість мільйонів вісімсот одинадцять тисяч чотириста дев'яносто одну) грн. 82 коп., заборгованості по 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту - 3 779 738 (три мільйони сімсот сімдесят дев'ять тисяч сімсот тридцять вісім) грн 28 коп., заборгованості по 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту - 1 186 197 (один мільйон сто вісімдесят шість тисяч сто дев'яносто сім) грн 24 коп., інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту - 38 266 835 (тридцять вісім мільйонів двісті шістдесят шість тисяч вісімсот тридцять п'ять) грн 04 коп. та інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів - 8 630 273 (вісім мільйонів шістсот тридцять тисяч двісті сімдесят три) грн. 12 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестагрогруп" в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 204 024 (двісті чотири тисячі двадцять чотири) грн 32 коп. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2 678 (дві тисячі шістсот сімдесят вісім) грн 68 коп. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестагрогруп" витрати по проведенню експертного дослідження у розмірі 925 (дев'ятсот двадцять п'ять) грн 61 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

10.11.2017 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва 23.10.2017 року у справі № 910/12774/16 видано відповідні накази.

Зокрема, судом у справі № 910/12774/16 встановлено, що на виконання умов договору позивачем було надано відповідачу грошові кошти в розмірі 180 000 000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами та банківськими виписками по особовому рахунку відповідача станом на 24.06.2016.

Проте, відповідач, в порушення умов кредитного договору та норм Цивільного кодексу України, не здійснив повернення грошових коштів в розмірі 74 475 066, 36 грн. та не сплатив проценти за користування такими кредитними коштами, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестагрогруп" заборгованості за кредитом в розмірі 74 475 066, 36 грн. та заборгованості за процентами в розмірі 38 710 136, 81 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 129 Конституції України визначають, що основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.

Таким чином, факти, встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 23.10.2017 року у справі № 910/12774/16, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді даної справи.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо повернення наданих кредитних коштів, станом на момент винесення судового рішення у даній справі заборгованість ТОВ "Інвестагрогруп" перед ПАТ ВіЕйБі за кредитним договором № 63-2011 від 24.03.2011 не погашена, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 117 462, 00 грн. - заборгованість за процентами, сплата яких прострочена на строк понад 31 день.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як встановлено судом у справі № 910/12774/16 на виконання умов договору позивачем було надано відповідачу грошові кошти в розмірі 180 000 000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами та банківськими виписками по особовому рахунку відповідача станом на 24.06.2016.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2017 року у справі № 910/12774/16, позов Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестагрогруп" на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" заборгованості за кредитом - 72 475 066 (сімдесят два мільйони чотириста сімдесят п'ять тисяч шістдесят шість) грн 36 коп., заборгованості за процентами - 38 710 136 (тридцять вісім мільйонів сімсот десять тисяч сто тридцять шість) грн. 81 коп., пені за несвоєчасне погашення кредиту - 15 185 791 (п'ятнадцять мільйонів сто вісімдесят п'ять тисяч сімсот дев'яносто одну) грн 42 коп., пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту - 6 811 491 (шість мільйонів вісімсот одинадцять тисяч чотириста дев'яносто одну) грн. 82 коп., заборгованості по 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту - 3 779 738 (три мільйони сімсот сімдесят дев'ять тисяч сімсот тридцять вісім) грн 28 коп., заборгованості по 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту - 1 186 197 (один мільйон сто вісімдесят шість тисяч сто дев'яносто сім) грн 24 коп., інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту - 38 266 835 (тридцять вісім мільйонів двісті шістдесят шість тисяч вісімсот тридцять п'ять) грн 04 коп. та інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів - 8 630 273 (вісім мільйонів шістсот тридцять тисяч двісті сімдесят три) грн. 12 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестагрогруп" в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 204 024 (двісті чотири тисячі двадцять чотири) грн 32 коп. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2 678 (дві тисячі шістсот сімдесят вісім) грн 68 коп. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестагрогруп" витрати по проведенню експертного дослідження у розмірі 925 (дев'ятсот двадцять п'ять) грн 61 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Однак, відповідач надані кредитні кошти не повернув, доказів зворотного суду не надав, тож на момент винесення судового рішення у даній справі заборгованість ТОВ "Інвестагрогруп" перед ПАТ ВіЕйБі за кредитним договором № 63-2011 від 24.03.2011 не погашена, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальність "Інвестагрогруп" утворилась заборгованість за процентами, сплата яких прострочена на строк понад 31 день у сумі 117 462, 00 грн.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Так, договором про внесення змін № 23 від 27.09.2013 року до кредитного договору сторони погодили термін остаточного повернення кредиту - 26.09.2014 року.

Пунктом 2.12 договору передбачено, що погашення заборгованості позичальника за цим договором здійснюється в наступній черговості:

- проценти за користування кредитом, прострочені до сплати на строк понад 31 день;

- комісії за договором, прострочені до сплати на строк понад 31 день;

- проценти за користування кредитом, прострочені до сплати на строк до 31 день;

- комісії за договором, прострочені до сплати на строк до 31 дня;

- прострочена до повернення частина кредиту;

- строкові проценти за користування кредитом;

- строкові комісії за договором;

- сума основного боргу за кредитом;

- пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів та штрафи за порушення інших умов договору.

Банк залишає за собою правою змінювати порядок черговості погашення заборгованості на власний розсуд.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Тож, позивач просить суд стягнути з відповідача 117 462, 00 грн. - заборгованість за процентами, сплата яких прострочена на строк понад 31 день.

Відповідно до Договору про внесення змін від 05.11.2013 до кредитного договору № 63-2011 від 24.03.2011, процентна ставка за користування кредитом становить - 25 % річних.

Таким чином, приймаючи до уваги положення пункту 1.2. кредитного договору (в редакції договору про внесення змін від 05.11.2013), враховуючи погоджену сторонами проценту ставку, а також виходячи із наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором, суд дійшов про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості за процентами у сумі 117 462, 00 грн.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестагрогруп" (03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, буд. 50, ідентифікаційний код - 34998731) на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (04119, м. Київ, вул.Дегтярівська 27-Т, ідентифікаційний код - 19017842) 117 462 (сто сімнадцять тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 37 коп. - заборгованості за процентами та 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя С. О. Щербаков