Рішення
від 03.01.2019 по справі 911/1869/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" січня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1869/18

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Автоцентр-Комплект

до Товариства з обмеженою відповідальністю Автоцентр Мультибренд

про стягнення 61 909,59 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

За участю представників:

позивача: Меть С.І.

відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Автоцентр-Комплект (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Автоцентр Мультибренд (надалі - відповідач) про стягнення 61 909,59 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.09.2018 року відкрито провадження у справі № 911/1869/18, підготовче засідання призначено на 09.10.2018 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.10.2018 року підготовче засідання відкладено на 22.11.2018 року.

У підготовчому судовому засіданні 22.11.2018 року представник позивача підтримав позовні вимоги, подав клопотання про долучення доказів щодо повторного відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, у зв'язку зі зміною відповідачем адреси місцезнаходження.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання 22.11.2018 року не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 22.11.2018 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 11.12.2018 року.

У зв'язку з відпусткою судді А.Ю. Кошика за станом здоров'я, судове засідання, призначене на 11.12.2018 року не відбулося, тому розгляд справи № 911/1869/18 було перенесено на 03.01.2019 року.

У судовому засіданні 03.01.2019 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, відповідач повторно в судове засідання не з'явився, проти позову не заперечував.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв'язку з чим, в судовому засіданні 03.01.2019 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та пояснення сторін, судом встановлено наступне.

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, відповідно до умов Договору оренди обладнання № 22 (далі - Договір), укладеного 01.11.2015 року між ТОВ Автоцентр-Комплект (позивачем, Орендодавець) та ТОВ Автоцентр Мультибренд (відповідач, Орендар) позивач передав відповідачу у строкове платне користування обладнання, що знаходиться у нежитловій будівлі по вул. Київська, 24, що в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, за користування яким відповідач мав сплачувати орендну плату, визначену умовами укладеного між сторонами Договору.

На виконання зобов'язань за Договором позивач передав відповідачу у користування обладнання, перелік, кількість, найменування та вид якого зазначено в Акті приймання-передачі до Договору № 22 від 01.11.2015 року.

З положень ст. 762 Цивільного кодексу України вбачається, що плата за користування майном, розмір якої встановлюється договором, вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 4.2., п. 4.3 Договору орендна плата сплачується щомісячно в безготівкові формі в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця (позивача) протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів, в наступному місяці, що слідує за розрахунковим, з обов'язковим складанням акту наданих послуг. Підставою для перерахування орендної плати на рахунок орендодавця є рахунок-фактура, що виставляється орендодавцем.

Однак, як зазначає позивач, відповідачем своєчасно та в повному обсязі зобов'язання зі сплати орендних платежів за період фактичного користування майном не виконувались, орендні платежі не сплачувались. У зв'язку з чим, за відповідачем утворилась заборгованість зі сплати орендних платежів.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору, його дію було достроково припинено 30.09.2017 року, що підтверджується Додатковою угодою, а майно, що було предметом оренди, повернуто за відповідним Актом.

Позивач зазначає, що укладаючи Додаткову угоду про дострокове припинення дії Договору від 01.11.2015 року № 22, сторонами узгоджено розмір суми заборгованості та визначено строк її погашення.

Водночас, відповідач у строки, визначені Додатковою угодою, наявну перед позивачем заборгованість за Договором від 01.11.2015 року № 22 у повному обсязі не погасив.

Зокрема, згідно з укладеною та підписаною сторонами 30.09.2017 року Додатковою угодою, якою достроково припинено дію Договору № 22 від 01.11.2015 року, розмір суми заборгованості відповідача перед позивачем склав 50 000 грн., яку відповідач зобов'язувався погасити впродовж 30 днів з дати підписання Додаткової угоди.

Як визначено п. 8.3 Договору, відповідач, як орендар, несе відповідальність у випадку прострочення сплати орендних платежів у вигляді пені в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення.

У зв'язку з чим, позивачем, керуючись відповідним п. 8.3 Договору, з врахуванням положень ст.3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нараховано відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за шість місяців прострочення за період з 01.10.2017 року по 29.03.2018 року, що складає 7 209,59 грн.

Також, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за період фактичного прострочення виконання грошових зобов'язань з сплати орендних платежів позивачем за період з 01.10.2017 року по 30.05.2018 року (241 день) нараховано 3% річних в сумі 990,00 грн. та інфляційні в сумі 3 710,00 грн.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відносини сторін за правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.

За змістом ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

В силу ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 ст. 759, частини 1 ст. 761, частини 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до частини 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Матеріалами справи підтверджується факт укладення Договору оренди, передачі майна відповідачу за Актом від 01.11.2015 року, укладення Додаткової угоди від 30.09.2017 року та повернення майна з оренди за Актом від 30.09.2017 року.

Відповідач в ході розгляду спору позовні вимоги не заперечив та не спростував, не надав доказів сплати заборгованості з орендної плати в сумі 50000 грн., яка також підтверджена матеріалами справи та визнана відповідачем в Додатковій угоді від 30.09.2017 року, укладеній під час досягнення домовленостей щодо дострокового припинення Договору № 22 від 01.11.2015 року, якою також було визначено строк для сплати заборгованості впродовж 30 днів з дати підписання Додаткової угоди, і який порушено відповідачем.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань за договором судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 50000 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

В силу вимог ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як визначено п. 8.3 Договору, відповідач, як орендар, несе відповідальність у випадку прострочення сплати орендних платежів у вигляді пені в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Також, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кдексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, пеня нарахована позивачем у відповідності до п. 8.3 Договору з врахуванням положень ст.3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за шість місяців прострочення за період з 01.10.2017 року по 29.03.2018 року. Таким чином, нарахування пені відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, є арифметично вірним, тому вимога про стягнення пені в сумі 7 209,59 грн. є правомірною і підлягає задоволенню.

Також, з наданого позивачем розрахунку вбачається, що 3% річних в сумі 990,00 грн. та інфляційні в сумі 3 710,00 грн. нараховані у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та фактичних обставин справи за період фактичного прострочення виконання грошових зобов'язань зі сплати орендних платежів. Таким чином, нарахування річних та інфляційних відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, є арифметично вірним, тому вимоги про стягнення 3% річних в сумі 990,00 грн. та інфляційні в сумі 3 710,00 грн. є правомірними і підлягають задоволенню.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, п.2 ч.1, ч.4 ст.231, ст.ст. 233, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Автоцентр-Комплект до Товариства з обмеженою відповідальністю Автоцентр Мультибренд про стягнення 61 909,59 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Автоцентр Мультибренд (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Миру, буд. 40, код 40076159) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Автоцентр-Комплект (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, буд. 24, код 32498154) 50000 грн. заборгованості з орендної плати, 990,00 грн. 3% річних, 3710,00 грн. інфляційних та 1762 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу XI Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

СудГосподарський суд Київської області
Дата ухвалення рішення03.01.2019
Оприлюднено23.01.2019
Номер документу79312457
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —911/1869/18

Рішення від 03.01.2019

Господарське

Господарський суд Київської області

Кошик А.Ю.

Ухвала від 13.12.2018

Господарське

Господарський суд Київської області

Кошик А.Ю.

Ухвала від 22.11.2018

Господарське

Господарський суд Київської області

Кошик А.Ю.

Ухвала від 09.10.2018

Господарське

Господарський суд Київської області

Кошик А.Ю.

Ухвала від 19.09.2018

Господарське

Господарський суд Київської області

Кошик А.Ю.

Ухвала від 31.08.2018

Господарське

Господарський суд Київської області

Кошик А.Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні