Рішення

від 10.01.2019 по справі 909/1010/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.01.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1010/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Підприємства "Науково-інженерний центр" Івано-Франківської обласної організації спілки наукових та інженерних об'єднань України, вул. Степана Бандери, 1, офіс 1016, м. Івано-Франківськ, 76014,

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Кілка Володимира Романовича, АДРЕСА_1,

про стягнення заборгованості в сумі 17 333, 00 грн., з них: 6933,00 грн. - заборгованість по орендній платі з врахуванням інфляційних; 10400,00 грн. - неустойка та виселення відповідача з приміщення

за участю:

від позивача: ОСОБА_3 - директор (витяг з ЄДР від 15.11.2018 року; паспорт серія СС № 109431 від 07.08.1996 року)

від відповідача представники не з'явилися

установив: підприємство "Науково-інженерний центр" Івано-Франківської обласної організації спілки наукових та інженерних об'єднань України (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Кілка Володимира Романовича (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 17 333, 00 грн., з них: 6933,00 грн. - заборгованість по орендній платі з врахуванням інфляційних, 10400,00 грн. - неустойка та виселення відповідача з приміщення, загальною площею 18 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. С.Бандери, 1 в м. Івано-Франківську, кім. № 1005.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо здійснення плати за користування приміщенням на підставі Договору №30 про співпрацю для досягнення статутних цілей від 29.05.2017 року, а також невиконання умов договору щодо своєчасного повернення приміщення внаслідок розірвання спірного договору.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити.

Відповідач відзив на позов не подав, повноваженого представника в судове засідання не направив . Ухвала суду від 11.12.2018 про відкладення розгляд справи по суті на 10.01.2019 повернулась на адресу суду із зазначенням в поштовій довідці "за закінченням встановлено строку зберігання".

Відповідно до пункту 2.6.15. Інструкції з діловодства в Господарських судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуальних документів учасникам судового процесу.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Фізична особа - підприємець Кілко Володимир Романович зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1, тобто за адресою, яка вказувалась в позовній заяві та ухвалах суду, що надсилались відповідачу.

Отже, як встановлено судом, ухвали по справі направлялись відповідачу за адресою місцезнаходження, яке зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вищезазначені обставини свідчать про належне виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення сторони, яка не з'явилась в судове засідання про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі.

Крім того, суд зазначає, що відповідачу відомо про розгляд справи щодо нього, про що свідчить наявне в матеріалах справи клопотання про відкладення розгляд справи (вх.№19276/18 від 10.12.2018).

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин, згідно ст. 178 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у відповідності до ст. 86 ГПК України, суд встановив наступне.

29 травня 2017 року між Підприємством "Науково-інженерний центр" Івано-Франківської обласної організації спілки наукових та інженерних об'єднань України (по договору - сторна 1/по справі - позивач) та Фізичною особою - підприємцем Кілкою Володимиром Романовичем (по договору сторона 2/по справі - відповідач) укладено Договір про співпрацю для досягнення статутних цілей №30.

Відповідно до умов договору (п.1) сторони зобов'язались спільно діяти з метою досягнення статутних цілей Івано-Франківською обласною організацією спілки наукових та інженерних об'єднань України .

Згідно абз.5 п.4 Договору сторона 1 зобов'язалась надати стороні 2 для використання нежитлове приміщення по вул. Бандери,1 в місті Івано-Франківську , а саме кім. №1005 площею 18 кв.м. Вказане приміщення надається стороні 2 у межах співпраці з цим договором для використання, як адміністративне приміщення.

Відповідно до Акту передачі-приймання від 29.05.2017 року позивач передав відповідачу приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 площею 18 кв.м.

В свою чергу відповідач, згідно п.5 Договору зобов'язався вносити плату за використання приміщення у межах співпраці за цим договором в сумі 1300грн 00к. Оплата по договору здійснюється відповідачем щомісячно, авансом до 15 числа поточного місяця шляхом безготівкового перерахування коштів на основний поточний рахунок сторони з врахуванням її індексації відповідно до офіційного встановленого та оприлюдненого Держкомстатом України індексу інфляції.

В порушення умов договору відповідач не сплачував плату за використання приміщення з листопада 2017 року, у зв'язку з чим позивач претензією від 01.06.2018 року звернувся до відповідача про дострокове розірвання договору та сплати заборгованості.

Однак, відповідач вказані вимоги не виконав, що зумовило позивача звернутись з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема, з правочинів.

В силу ст. ст. 11, 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) між сторонами у справі виникли зобов'язальні відносини, які розцінюються як орендні відносини.

Як передбачено ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містяться в ст. 179, ст. 193 ГК України.

Як підтверджується матеріалами справи, зокрема Актом передачі-приймання від 29.05.2017 року позивач виконав свої зобов'язання щодо передачі в користування предмета договору.

За приписами ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач договірні зобов'язання в частині здійснення платежів з орендної плати до закінчення дії договору виконував неналежним чином внаслідок чого виникла заборгованість, яка відповідно до поданого позивачем розрахунку складає 6933 грн 00к. - заборгованість по орендній платі з врахуванням інфляційних.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На день розгляду справи відповідачем у справі не спростовано факт наявності заборгованості по орендній платі в сумі 6933,00 грн., з них: 6041 грн 00к. - основний борг та 848 грн 00к. - інфляція.

Таким чином, заборгованість відповідача по орендній платі з врахуванням інфляційних в сумі 6933,00 грн. є обгрунтована та підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення неустойки в сумі 10 400 грн. 00 коп. та виселення відповідача з приміщення загальною площею 18 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, то слід зазначити наступне.

В силу дії ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 10 Договору №30 про співпрацю для досягнення статутних цілей від 29.05.2017 року сторонами узгоджено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, передбачених договором, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Частиною 1 статті 291 ГК України передбачено, що договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Судом встановлено факт несплати відповідачем плати за користуванням приміщенням протягом шести місяців підряд.

Відповідно до абзацу 3 п.7 Договору №30 про співпрацю для досягнення статутних цілей від 29.05.2017 року у випадку дострокового розірвання договору або наміру не продовжувати договір сторона 2 повинна попередити про це сторону 1 у письмовому вигляді за один місяць до строку розірвання договору.

Претензійним листом від 01.06.2018 року, копія якого долучена до матеріалів справи, позивач повідомив відповідача про дострокове розірвання спірного договору.

Таким чином, спірний договір припинив свою дію в липні 2018 року.

В силу ч. 1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно зі статтею 795 вказаного вище кодексу повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

В спірному випадку суду не подано доказів звільнення та повернення відповідачем приміщення загальною площею 18 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 позивачу, внаслідок розірвання договору в односторонньому порядку.

Таким чином позовні вимоги в частині виселення відповідача з приміщення загальною площею 18 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт невиконання відповідачем зобов'язань щодо повернення спірного майна судом встановлено вище.

В силу дії ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

З аналізу норми ст. 795 Цивільного кодексу України випливає, що майно вважається поверненим з моменту підписання акта приймання-передавання.

Відповідачем не надано суду акту приймання-передавання (повернення) орендованого майна, що свідчить про неналежне виконання відповідачем умов договору щодо повернення орендованого майна.

За таких умов та наведених норм права , орендарю нараховано неустойку за період липень-жовтень 2018 року, яка відповідно до поданого позивачем розрахунку складає в сумі 10 400 грн 00к.

Здійснивши перевірку нарахування неустойки за неправомірне використання нежитлових приміщень судом встановлено обгрунтованість її нарахування.

З огляду на вимоги ч.ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та їх задоволення в повному обсязі.

Щодо судових витрат, то слід зазначити наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Відповідно до ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом ч.3 ст.4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).

Позивачем в обґрунтування понесення ним витрат на оплату послуг адвоката (на професійну правничу допомогу) надано Договір про надання правової допомоги №50/18 від 14.11.2018 р., платіжне доручення №42 від 14.11.2018 року на суму 4000 грн 00 к., Акт передачі-приймання послуг від 14.11.2018 року.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову частково, інші судові витрати пов'язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Зважаючи на підтвердження розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідними документами, та на відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру цих витрат, а також беручи до уваги задоволення позову, суд вважає за доцільне задоволити заявлені позивачем до стягнення судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в повному обсязі.

З врахуванням ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір по справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 1,4, 26, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст. 11, 202, 509, 526, 530, 612, 782, 785, 795 Цивільного кодексу України, ст. 179, 193, 291 Господарського кодексу України, ст. 16, 73, 74, 77, 86, 123, 126, 129, 178, 238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов Підприємства "Науково-інженерний центр" Івано-Франківської обласної організації спілки наукових та інженерних об'єднань України до Фізичної особи - підприємця Кілка Володимира Романовича про стягнення заборгованості в сумі 17333 грн 00 к., з них: 6933,00 грн. - заборгованість по орендній платі з врахуванням інфляційних, 10400,00 грн. - неустойка та виселення відповідача з приміщення задовольнити.

Стягнути з відповідача Фізичної особи - підприємця Кілка Володимира Романовича (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Підприємства "Науково-інженерний центр" Івано-Франківської обласної організації спілки наукових та інженерних об'єднань України (вул. Степана Бандери, 1, офіс 1016, м. Івано-Франківськ, код 35915038) заборгованості в сумі 17 333 грн 00к. (сімнадцять тисяч триста тридцять три гривні), з них: 6933 грн 00к. (шість тисяч дев'ятсот тридцять три гривні) - заборгованість по орендній платі з врахуванням інфляційних, 10400 грн 00 к. (десять тисяч чотириста гривень) - неустойка, 3 524грн 00к. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні) -витрат по сплаті судового збору та 4000 грн 00к. (чотири тисячі гривень) - витрат на професійну правничу допомогу.

Виселити відповідача Фізичну особу - підприємця Кілка Володимира Романовича (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) з приміщення загальною площею 18 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного Господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.01.2019

Суддя Фанда О. М.