Ухвала

від 14.01.2019 по справі 911/73/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" січня 2019 р. м.Київ Справа № 911/73/17

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Мірошніченко В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні

заяву Публічного акціонерного товариства Енергобанк про визнання кредиторських вимог у справі №911/73/17

за заявою Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк , м. Київ (ідентифікаційний код 14359319)

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Гарант-Житло , 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. 3-го Інтернаціоналу, буд.193 (ідентифікаційний код 33800949 )

За участю:

розпорядника майна : Кіцул С.Б. (посвідчення №1296 від 20.08.2013);

представник кредитора : не з'явився;

представник боржника : не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області (далі - суд) перебуває справа №911/73/17 за заявою Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк (далі - ПАТ ВТБ Банк ) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Гарант-Житло (далі - боржник, ТОВ Гарант-Житло ) у порядку ст.11 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою суду від 08.02.2017, зокрема, порушено провадження у даній справі, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном ТОВ Гарант-житло та призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Кіцула С.І. вирішено інші процедурні питання по справі.

З метою виявлення усіх кредиторів з вимогами за зобов'язаннями боржника, суд за допомогою автоматизованої системи Діловодство спеціалізованого суду 09.02.2017 здійснив офіційне оприлюднення оголошення порушення провадження справи про банкрутство ТОВ Гарант-житло на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет, номер публікації якого 40183.

24.03.2017 до суду звернулось Публічне акціонерне товариство Енергобанк (далі - ПАТ Енергобанк , заявник) із заявою №744/5 від 22.03.2017 (вх. №6292/17 від 24.03.2017) з кредиторськими вимогами, у якій просив суд, визнати вимоги останнього та включити їх до реєстру вимог кредиторів у загальному розмірі 5 584 269,78грн, з яких: 1 602 625,00грн - заборгованість за кредитом; 1 848 403,88грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 2 133 240,90грн - заборгованість за пенею/ штрафними санкціями/ неустойками за несвоєчасне погашення кредиту/ процентів/ комісії; 1 720,00грн - судовий збір за подачу банком позову до Ірпінського міського суду Київської області про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №907-06 від 27.07.2009; 3 200,00грн - судовий збір за подачу банком заяви з кредиторськими вимогами; окремо включити до реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ Енергобанк , які забезпечені заставою майна боржника, у загальному розмірі 1 574 354,00грн. Зазначену заяву, в частині кредиторських вимог у розмірі 3 709 378,55грн, обґрунтовує рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 27.03.2013 у справі №367/1035/13-ц, а також здійснює самостійне донарахування штрафних санкцій у розмірі 1 874 891,23грн.

Ухвалою суду від 21.08.2017 визнано, зокрема, розмір кредиторських вимог ПАТ Енергобанк до боржника ТОВ Гарант-Житло на загальну суму 5 294 261,15грн, з яких: 3 200грн судових витрат (1 черга); 4 503 884,15грн, що складається з основного боргу в розмірі 1 881 594,88 та пені в розмірі 2 133 240,90грн. Вимоги включені до реєстру вимог кредиторів окремо в 6 чергу, як такі, що підлягають задоволенню тільки у ліквідаційній процедурі. Окремо включено 787 177,00грн вимог, що забезпечені заставою майна боржника (1 черга). Затверджено реєстр вимог кредиторів у сумі 387 011 539,44 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ПАТ Енергобанк звернулось із апеляційною скаргою, яка постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 була задоволена частково, а ухвалу суду від 21.08.2017 змінено.

Проте, не погодившись із постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 ПАТ Енергобанк звернулось із касаційною скаргою, у якій останній просив скасувати вищевказані рішення судів та визнати грошові вимоги заявника у розмірі 5 584 269,78грн та включити їх окремо до реєстру вимог кредиторів, як такі, що забезпечені заставою. Так, постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.07.2018 касаційна скарга була задоволена частково: скасовано вищевказані рішення судів, а справу №911/73/17 направлено на новий розгляд до суду у частині розгляду вимог ПАТ Енергобанк .

Відповідно до ст. 2 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) іншими законодавчими актами України.

Частиною 6 ст. 12 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Згідно ч. 1 ст. 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Так, із змісту постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №911/73/17 вбачається, що: Суди першої та апеляційної інстанцій здійснювали обрахунок розміру вимог ПАТ Енергобанк в залежності від вартості заставного майна, оціненого сторонами в договорі застави, а не в той спосіб, як це визначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.05.2018 у справі №902/492/17, судова колегія вважає, що допущені процесуальні порушення на предмет повноти дослідження обставин справи, є такими помилками, які не забезпечили справедливого розгляду справи .

Згідно з автоматизованого розподілу справ між суддями від 11.10.2018 кредиторську заяву ПАТ Енергобанк у справі №911/73/17 було передано до розгляду судді Янюк О.С., яка ухвалою від 17.10.2018 прийняла її та призначила до розгляду у судовому засіданні на 05.11.2018.

На підставі ст. 216 ГПК України, у судовому засіданні було оголошено перерву до 22.11.2018.

Під час судового засідання 22.11.2018 представник заявника просив суд визнати усі вимоги ПАТ Енергобанк як такі, що забезпечені заставою майна боржника. У зв'язку із чим, протокольною ухвалою від 22.11.2018 ПАТ Енергобанк зобов'язано надати документи, які супроводжують договори застави від 15.08.2009 та від 15.09.2009, а також пояснення по періодам нарахування пені, та оголошено перерву до 10.12.2018 (протокол судового засідання від 22.11.2018).

07.12.2018 до суду надійшла заява ПАТ Енергобанк (вх. №34049/19 від 07.12.2018), у якій останній просив включити до реєстру вимог кредиторів боржника грошові вимоги ПАТ Енергобанк у розмірі 5 584 269,78грн позачергово, як вимоги, що забезпечені заставою; судовий збір у розмірі 4 920,00грн включити до першої черги вимог кредиторів.

Ухвалою суду від 10.12.2018, зокрема, відкладено розгляд заяви ПАТ Енергобанк до 14.01.2019; зобов'язано ТОВ Гарант-Житло надати копії договору купівлі-продажу №054/ХМ від 27.08.2009, укладеного між ТОВ Гарант-Житло та ПП Юлія та накладних №№27, 28 від 02.09.2009. Проте, зазначена ухвала боржником виконане була.

У судове засідання представники заявника та боржника не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином та своєчасно (т.3 а.с. 228, 232-234), явка судом обов'язковою не визнавалась, відомостей у порядку ч. 7 ст.120 ГПК України щодо зміни своєї адреси суду не подавали, а тому ураховуючи положення ст. 42, 242 ГПК України суд визнав за можливе провести судове засідання без їх участі.

Під час судового засідання розпорядник майна надав пояснення, аналогічні викладені у своїх письмових поясненнях по справі (т. 3 а.с. 129-135, 154, 191-193), у яких зазначив, що у заявника відсутній статус заставного кредитора, оскільки заборгованість яка була у боржника та, яка у свою чергу, була забезпечена згідно 2-ох договорів застави погашена, у зв'язку із продажем предметів застави на торгах. Крім того, зазначає, що заявником не надано жодних доказів наявності заставного майна. За таких обставин, вважає, що оскільки предмет застави фактично відсутній, а банк отримав задоволення своїх вимог за рахунок продажу заставного майна, то ПАТ Енергобанк не може бути визнаний заставним кредитором. З огляду на пропущений 30-ти денний строк ПАТ Енергобанк із заявленими вимогами, розпорядник майна вважає, що вимоги заявника підлягають визнанню судом з віднесенням до 6 черги вимог кредиторів.

Письмових пояснень від інших учасників справи по суті відповідної заяви ПАТ Енергобанк до суду не надходили.

Розглянувши заяву ПАТ Енергобанк , дослідивши подані докази, судом встановлені наступні обставини.

27.07.2009 між Акціонерним банком Енергобанк (банк) та ТОВ Гарант-житло (позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії №907-06, із відповідними доповненнями (далі - Кредитний договір, т. 1 а.с. 166-171), відповідно до п.1.1 якого банк відкриває позичальнику відкличну невідновлювальну кредитну лінію з загальним лімітом кредитування 2 800 000,00грн терміном дії з 27.07.2009 по 27.07.2012 для здійснення проекту по організації заводу по виробництву паливних гранул з дерев'яних відходів.

Кредитна лінія, надана банком забезпечується всім належним позичальнику та поручителем майном і коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України (п. 2.2 Кредитного договору).

Позичальник сплачує банку за користування кредитною лінією 28% річних (п. 3.1 Кредитного договору).

Пунктом 3.4 Кредитного договору передбачено, що позичальник здійснює погашення заборгованості за кредитною лінією починаючи з лютого місяця 2012 року щомісячно в термін до 5-го числа кожного місяця включно в сумі не менше ніж 466 666,00грн. Повне погашення заборгованості за кредитною лінією позичальник здійснює не пізніше 27.07.2012. У разі непогашення заборгованості за кредитною лінією у встановлений термін, позичальник зобов'язаний сплатити відсотки за користування кредитом із розрахунку 38%річних за період до повного його погашення.

Розрахунок пені при затримці платежів за користування кредитною лінією та відсотками проводиться із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ і сплачується позичальником на рахунок, відкритий в установі банку, одночасно з погашенням прострочених платежів за кредитною лінією та відсоткам (п. 3.6 Кредитного договору).

Черговість направлення коштів для погашення простроченої заборгованості за кредитом та відсоткам за його користування визначається банком самостійно (п. 3.9 Кредитного договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань в повному обсязі (п. 6.1 Кредитного договору).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 17.08.2009 та 15.09.2009 між Акціонерним банком Енергобанк (заставодержатель) та ТОВ Гарант-житло (заставодавець) укладено договори застави (далі - Договір застави №1, т. 1 а.с. 172-176; Договір застави №2, т. 1 а.с. 177-180) відповідно до п. 1.1 яких, застава за цим договором забезпечує вимоги заставодержателя, які випливають з Кредитного договору, зі всіма додатками до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку його дії, укладеного між заставодержателем та заставодавцем.

Для забезпечення своєчасного виконання заставодавцем зобов'язань за Кредитним договором, в тому числі по поверненню суми кредиту, сплаті відсотків, відшкодуванню збитків, завданих прострочкою виконання, сплаті неустойки, заставодавець передає в заставу заставодержателю основні засоби відповідно до балансової довідки про наявність основних засобів станом на 12.08.2009, згідно з Додатком 1 до цього договору (п. 1.2 Договору застави №1).

Із змісту Додатку 1 до Договору застави №1 вбачається, що заставодацем було передано заставодержателю таке майно: 1) завантажувальний БУМ (гідравліка, лотки, транспортне полотно, шнек) інвентаризаційний номер 116; 2) сушильний агрегат в зборі (барабан, теплогенератор, транспортер, циклон) інвентаризаційний номер 117; 3) енергитична установка піроліз на 0,8 мВТ. З бункером накопичення інвентаризаційний номер 118; 4) щит керування інвентаризаційний номер 119; 5) кабельна продукція; 6) гранулятор ОГМ-1,5 інвентаризаційний номер 120; 7) дозатор інвентаризаційний номер 121; 8) змішувач компонентів інвентаризаційний номер 122; 9) бункер накопичувач інвентаризаційний номер 123; 10) циклон з вентилятором відводу подрібненої біомаси інвентаризаційний номер 124; 11) шлюзовий дозатор інвентаризаційний номер 125; 11а) шлюзовий дозатор інвентаризаційний номер 126; 12) циклон з вентилятором охолоджувача барабанного 127; 13) трубопровід високого тиску інвентаризаційний номер 128; 14) дробарка молоткова інвентаризаційний номер 129; 15) вертикальний ковшовий транспортер (норія) інвентаризаційний номер 130; 16) охолоджувач барабанний інвентаризаційний номер 131; 17) щит керування інвентаризаційний номер 132; 18) кабельна продукція; 19) машина рубальна МРБ-2А інвентаризаційний номер 133; 20) вага ВН-1500П інвентаризаційний номер 134; 21) вага ВН-1500П інвентаризаційний номер 135; 22) вузол подріблення і подачі тюків інвентаризаційний номер 136.

Для забезпечення своєчасного виконання заставодавцем зобов'язань за Кредитним договором, в тому числі по поверненню суми кредиту, сплаті відсотків, відшкодуванню збитків, завданих прострочкою виконання, сплаті неустойки, заставодавець передає в заставу заставодержателю основні засоби відповідно до балансової довідки про наявність основних засобів станом на 02.09.2009, згідно з Додатком 1 до цього договору. Предмет застави належить заставодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу №054ХМ від 27.08.09 та накладних №27 від 02.09.09 та №28 від 02.09.09, укладених з ПП Юлія . (п. 1.2 Договору застави №2).

Із змісту Додатку 1 до Договору застави №2 вбачається, що заставодацем було передано заставодержателю таке майно: 1) завантажувальний БУМ (гідравліка, лотки, транспортне полотно, шнек) інвентаризаційний номер 152; 2) сушильний агрегат в зборі (барабан, теплогенератор, транспортер, циклон) інвентаризаційний номер 137; 3) енергитична установка піроліз на 0,8 мВТ. З бункером накопичення інвентаризаційний номер 138; 4) щит керування інвентаризаційний номер 139; 5) кабельна продукція; 6) гранулятор ОГМ-1,5 інвентаризаційний номер 140; 7) дозатор інвентаризаційний номер 141; 8) змішувач компонентів інвентаризаційний номер 142; 9) бункер накопичувач інвентаризаційний номер 143; 10) циклон з вентилятором відводу подрібненої біомаси інвентаризаційний номер 155; 11) шлюзовий дозатор інвентаризаційний номер 148; 11а) шлюзовий дозатор інвентаризаційний номер 149; 12) циклон з вентилятором охолоджувача барабанного 153; 13) трубопровід високого тиску інвентаризаційний номер 144; 14) дробарка молоткова інвентаризаційний номер 145; 15) вертикальний ковшовий транспортер (норія) інвентаризаційний номер 146; 16) охолоджувач барабанний інвентаризаційний номер 147; 17) щит керування інвентаризаційний номер 154; 18) кабельна продукція; 19) машина рубальна МРБ-2А інвентаризаційний номер 156; 20) вага ВН-1500П інвентаризаційний номер 150; 21) вага ВН-1500П інвентаризаційний номер 151; 22) вузол подріблення і подачі тюків інвентаризаційний номер 157.

Предмет застави сторони за домовленістю оцінюють в 787 177,00грн, з урахуванням ПДВ (п. 1.3 Договору застави №1, №2).

Пунктом 2.1.4 Договору застави №1, №2 передбачено право заставодержателя звернути стягнення на предмет застави згідно з чинним законодавством та умовами цього договору у випадку, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою згідно з Кредитним договором воно не буде виконано, реалізувати його та за рахунок вирученої від реалізації предмета застави суми, переважно перед іншими кредиторами, задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що забезпечена заставою, включаючи сплату процентів, неустойку, відшкодування збитків завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат пов'язаних з реалізацією предмета застави.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання заставодавця за Кредитним договором. Право застави та відповідно цей договір припиняє чинність у разі, зокрема, реалізації предмета застави (п.п. 3.1, 3.2 Договору застави №1, №2).

Відомості про зазначені обтяження були внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується інформаційною довідкою із зазначеного реєстру станом на 18.04.2017 (т. 2 а.с. 72-75).

Проте, у зв'язку із неналежним виконанням ТОВ Гарант-житло та гр. ОСОБА_4, як поручителем, умов Кредитного договору в частині повернення наданих ПАТ Енергобанк кредитних коштів та відсотків за користування останніми, заявник звернувся із позовом до Ірпінського міського суду Київської області (далі - Ірпінський міський суд).

Заочним рішенням Ірпінського міського суду від 27.03.2013 у справі №367/1035/13-ц позов задоволено та солідарно стягнуто з ТОВ Гарант-житло та ОСОБА_4 на користь ПАТ Енергобанк заборгованість у розмірі 3 918 274,44грн, яка складається, зокрема, з: заборгованості за кредитом - 1 602 625,00грн; заборгованості за відсотками - 2 057 299,76грн; пені за прострочення сплати кредиту - 117 963,67грн; пені за прострочення сплати відсотків 140 386,01грн (т. 1 а.с. 181-183).

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, положення вищевказаної статті визначають, що преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили.

Із змісту наданої заявником інформації про виконавче провадження (т. 1 а.с. 184-187) вбачається, що Ірпінським міським судом було видано виконавчий лист від 27.05.2013 №367/1035/13-ц на виконання рішення останнього від 27.03.2013. На підставі зазначеного виконавчого листа, державним виконавцем Рєзніковим О.Г. було відкрито виконавче провадження №38572915. Крім того, 14.07.2016 державним виконавцем було складено акт опису й арешту майна, яке належить боржнику, із змісту якого вбачається, що державним виконавцем описано і накладено арешт на таке майно: 1) завантажувальний БУМ (гідравліка, лотки, транспортне полотно, шнек) 2) сушильний агрегат в зборі (барабан, теплогенератор, транспортер, циклон) 3) енергитична установка піроліз на 0,8 мВТ. З бункером накопичення. 4) щит керування 5) кабельна продукція 6) гранулятор ОГМ- 1,5 7) дозатор 8) змішувач компонентів 9) бункер накопичувач 10) циклон з вентилятором відводу подрібненої біомаси 11) шлюзовий дозатор 12) шлюзовий дозатор 13) циклон з вентилятором 14) трубопровід високого тиску 15) дробарка молоткова 16) вертикальний ковшовий транспортер (норія) 17) охолоджувач барабанний 18) щит керування 19) кабельна продукція 20) машина рубальна МРБ-2А. Іншого майна під час вчинення виконавчих дій виявлено не було. Доказів протилежного суду учасниками справи надано не було.

У подальшому державним виконавцем було здійснено реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, що підтверджується протоколом №233699 (т. 1 а.с. 188-189) та складено акт №38572915 державного виконавця від 23.02.2017 (т. 1 а.с. 190-191). Із змісту зазначеного акту вбачається, що на торгах було реалізоване арештоване рухоме майно боржника, а саме:1) завантажувальний БУМ (гідравліка, лотки, транспортне полотно, шнек) 2) сушильний агрегат в зборі (барабан, теплогенератор, транспортер, циклон) 3) енергитична установка піроліз на 0,8 мВТ. З бункером накопичення. 4) щит керування 5) кабельна продукція 6) гранулятор ОГМ- 1,5 7) дозатор 8) змішувач компонентів 9) бункер накопичувач 10) циклон з вентилятором відводу подрібненої біомаси 11) шлюзовий дозатор 12) шлюзовий дозатор 13) циклон з вентилятором 14) трубопровід високого тиску 15) дробарка молоткова 16) вертикальний ковшовий транспортер (норія) 17) охолоджувач барабанний 18) щит керування 19) кабельна продукція 20) машина рубальна МРБ-2А. Ціна продажу: 342 549,52грн; переможець ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1); сума внесена переможцем торгів за придбане майно 342 549,52грн.

Так, після реалізації предмета застави на розрахунковий рахунок ПАТ Енергобанк були перераховані кошти у розмірі 294 929,13грн, що підтверджується платіжним дорученням №13 від 27.02.2017 (т. 2 а.с. 44) та не заперечується заявником.

24.02.2017 в.о. начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Клименком Р.В. в порядку ст. 74 Закону України Про виконавче провадження проведено перевірку виконавчого провадження №38572915 з примусового виконання виконавчого листа від 27.05.2013 №367/1035/13-ц, та за результатами якої було винесено відповідну постанову. Із змісту зазначеної постанови вбачається, що дії державного виконавця при виконанні виконавчого провадження №38572915 є такими, що вчинені у відповідності до Закону України Про виконавче провадження (т. 2 а.с.60-65).

За таких обставин, 03.03.2017 державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа від 27.05.2013 №367/1035/13-ц стягувачу - ПАТ Енергобанк (т. 2 а.с. 42-43).

Проте, не погоджуючись із вищевказаними обставинами ПАТ Енергобанк 20.03.2017 подало до Ірпінського міського суду скаргу на дії державного виконавця Рєзнікова О.Г. (т. 2 а.с. 45-50), у якій заявник просив визнати незаконними дії державного виконавця щодо винесення постанови №38572915 від 03.03.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу; скасувати постанову про повернення виконавчого документа; зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку вставноленому Законом, звернути стягнення на майно ТОВ Гарант-житло , що є предметом застави, а саме: завантажувальний БУМ (гідравліка, лотки, транспортне полотно, шнек) 2) сушильний агрегат в зборі (барабан, теплогенератор, транспортер, циклон) 3) енергитична установка піроліз на 0,8 мВТ. З бункером накопичення. 4) щит керування 5) кабельна продукція 6) гранулятор ОГМ- 1,5 7) дозатор 8) змішувач компонентів 9) бункер накопичувач 10) циклон з вентилятором відводу подрібненої біомаси 11) шлюзовий дозатор 12) шлюзовий дозатор 13) циклон з вентилятором 14) трубопровід високого тиску 15) дробарка молоткова 16) вертикальний ковшовий транспортер (норія) 17) охолоджувач барабанний 18) щит керування 19) кабельна продукція 20) машина рубальна МРБ-2А., яке знаходиться за адресою: Бородянський р-н, с.Мигалки, вул. Шевченка, 11/7, яка ухвалою Ірпінського міського суду від 03.01.2018 у справі №911/1909/17 була задоволена.

Крім того, 04.04.2017 ПАТ Енергобанк подало до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скаргу на дії в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Київській області Клименка Р.В., у якій заявник, зокрема, просив визнати незаконними дії щодо результатів перевірки виконавчого провадження №38572915 від 24.02.2017; надати доручення начальнику відділу скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу №38572915 від 03.03.2017 (т. 2 а.с. 52-57).

За результатами розгляду вищевказаної скарги Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було надано відповідь №10392-0-33-17/20.5 від 22.05.2017 (т. 2 а.с. 140-141), із змісту якої, зокрема, вбачається, що постанову в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Київській області Клименка Р.В. про проведення перевірки виконавчого провадження від 24.02.2017 скасовано. Дії державного виконавця Резнікова О.Г. визнано такими, що здійснені з порушенням вимог ст. 18 та ч. 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження (т. 2 а.с. 140-141).

22.05.2017 державним виконавцем Резніковим О.Г. винесено постанову про відновлення виконавчого провадження №38572915, у зв'язку із скасуванням постанови від 03.03.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу (т.2 а.с.138-139). Водночас, доказів визнання недійсними електронних торгів з продажу відповідного майна боржника суду надано не було.

Крім того, 03.01.2018 розпорядником майна було проведено інвентаризацію майна боржника, що підтверджується інвентаризаційним описом (т. 3 а.с. 246-248), із змісту якого вбачається, що у ТОВ Гарант-житло відсутнє будь-яке майно.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується відповідна заява, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Згідно із абз. 2 ч. 8 ст. 23 Закону про банкрутство, розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Визначення забезпеченого зобов'язання та, відповідно, вимог забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, має здійснюватися з урахуванням положень законодавства, яке регулює забезпечення зобов'язань, зокрема, ст.ст. 572, 575, 589 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України Про заставу , Закону України Про іпотеку (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №902/492/17).

Сукупний аналіз положень Закону про банкрутство, а також положень ЦК України та Закону України Про заставу дають підстави вважати, що з моменту порушення провадження у справі про банкрутство права забезпеченого кредитора можуть вважатися порушеними, оскільки після порушення провадження у справі про банкрутство пред'явлення забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому Законом про банкрутство та в межах провадження у справі про банкрутство, тому забезпечені кредитори набувають статусу учасника провадження у справі про банкрутство з моменту порушення такого провадження (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №904/6950/17).

За таких обставин, суд відхиляє твердження розпорядника майна про те, що ПАТ Енергобанк було пропущено 30-ти денний строк на звернення із відповідною заявою.

Виходячи з вимог ст.ст. 23, 24, 25 Закону про банкрутство, обов'язок розгляду грошових вимог та надання правового аналізу наданих кредитором письмових доказів, підставам виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру та змісту, а також, обов'язок встановлення розміру та моменту виникнення грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя в процедурах банкрутства.

Господарські суди, визначаючи розмір забезпечених кредиторських вимог та включаючи їх окремо до реєстру, повинні застосовувати положення ст. 19 Закону України Про заставу та ст. 7 Закону України Про іпотеку та встановити на підставі належних та допустимих доказів, які саме вимоги кредитора, зазначені в його заяві, забезпечені заставою майна, а також склад та розмір цих вимог (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 15.05.2018 у справі №902/492/17).

Так, відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною 1 ст. 583 ЦК України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель); відповідні положення наведено також у частині другій статті 11 Закону України Про заставу , за якою заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Згідно зі ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За змістом ч. 1 ст. 584 ЦК України, ч. 1 ст. 12 Закону України Про заставу у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором застави (ч. 2 ст. 589 ЦК України, ст.19 Закону України Про заставу ).

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України Про заставу , реалізація заставленого майна здійснюється шляхом його продажу на аукціонах (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів, якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).

Як зазначалось вище, згідно протоколу №233699 відбулись електронні торги з реалізації арештованого рухомого майна боржника. У свою чергу, на підставі зазначеної обставини державним виконавцем було повернуто відповідний виконавчий документ ПАТ Енергобанк . Проте, у зв'язку із тим, що ПАТ Енергобанк не погодився із зазначеним рішенням державного виконавця, заявником було подано відповідні скарги, які у свою чергу були задоволені та виконавче провадження було відновлено після порушення провадження у справі про банкрутство. Проте, доказів визнання недійсними електронних торгів з продажу відповідного майна боржника суду заявником надано не було.

Водночас, із змісту протоколу №233699 (т. 1 а.с. 188-189) та складеного за результатами проведених електронних торгів акту №38572915 державного виконавця від 23.02.2017 (т. 1 а.с. 190-191) з реалізації арештованого рухомого майна боржника неможливо встановити за яким саме договором застави відбулась відповідна реалізація майна.

З метою встановлення зазначеної обставини, як зазначалось вище, протокольною ухвалою суду від 22.11.2018 зобов'язано ПАТ Енергобанк надати суду документи, які супроводжують Договори застави №1, №2 та ухвалою суду від 10.12.2018 зобов'язано ТОВ Гарант-Житло надати копії договору купівлі-продажу №054/ХМ від 27.08.2009, укладеного між ТОВ Гарант-Житло та ПП Юлія та накладних №№27, 28 від 02.09.2009. Проте, ані заявником, ані боржником не було надано суду відповідні документи, а відтак, у суду відсутня можливість встановити, яке саме майно було фактично передано заявнику.

Разом з цим, як зазначалось вище, під час здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні №38572915 та за результатами проведеної розпорядником майна інвентаризації не було виявлено іншого майна, аніж те, яке було реалізовано на електронних торгах. Доказів протилежного суду заявником надано не було.

Крім того, як зазначає заявник грошові кошти отримані від реалізації відповідного майна останнім не було повернуто до ОСОБА_5 (переможець електронних торгів) та, у свою чергу, майно не було повернуто до боржника. Доказів протилежного учасниками справи суду надано не було.

Відповідно до абз. 5 ст. 28 Закону України Про заставу , застава припиняється, зокрема, в разі примусового продажу заставленого майна.

Підсумовуючи викладене, оскільки ПАТ Енергобанк отримав задоволення своїх вимог шляхом отримання коштів від продажу майна боржника у виконавчому провадженні №38572915, то застава є припиненою відповідно до п. 3.2 Договору застави та положень ст. 28 Закону України Про заставу .

Щодо іншого договору застави, то суд зазначає, що у матеріалах справи наявна виписка з балансу ТОВ Гарант-житло , відповідно до якої на балансі підприємства знаходилось майно, яке було передано у заставу лише згідно Договору застави №1, тоді як за Договором застави №2 аналогічної виписки заявником суду надано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Крім того, аналіз положень ст. 23 Закону про банкрутство дає підстави для висновку про те, що законодавцем покладено обов'язаної доказування обґрунтованості своїх вимог саме на кредитора, який їх заявляє до боржника.

Проте, заявником не було надано суду жодних належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України, які у своїй сукупності дали б суду змогу дійти висновку про наявність (існування) відповідного майна, яке зазначене у додатку 1 до Договору застави №2.

Підсумовуючи викладене, зважаючи на те, що заявником не було подано суду доказів наявності майна боржника, що обтяжене заставою, що у свою чергу є обов'язковою умовою для визнання кредитора заставним, то суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення відповідної заяви ПАТ Енергобанк та відхиляє вимоги останнього у розмірі 5 584 269,78грн як такі, що забезпечені заставою.

Відповідної відмови від забезпечення у встановленому законом порядку заявником подано суду не було.

Керуючись ст.ст. 12, 74, 76-80, 232-235, 316 ГПК України, ст.8, 10, 23-27 Закону про банкрутство, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Енергобанк (ідентифікаційний код 19357762) №744/5 від 22.03.2017 (вх. №6292/17 від 24.03.2017) про визнання кредиторських вимог до ТОВ Гарант-житло (ідентифікаційний код 33800949) у розмірі 5 584 269,78грн, як такі що забезпечені заставою майна ТОВ Гарант-житло - відмовити.

2. Кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства Енергобанк (ідентифікаційний код 19357762), розмірі 5 584 269,78грн, як такі що забезпечені заставою майна ТОВ Гарант-житло - відхилити.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ч. 1 ст. 235 ГПК України негайно з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів у порядку, передбаченому ст.ст. 255-257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Ухвалу підписано 22.01.2019.