Постанова

від 21.06.2007 по справі 8/276пн-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/276пн-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21.06.07                                                                                 Справа № 8/276пн-ад.

Суддя  господарського суду Луганської області Середа А.П.,  розглянувши матеріали справи за заявою

Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Луганська,                            місто Луганськ,

до Приватного підприємства  «Торгівельна фірма «Укрсхідвугілля», місто Луганськ,

про  зупинення операцій на рахунках платника податків,  

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Юрченко О.М. –начальник юридичного відділу, - довіреність №8390/10  від 21.05.07 року;

від відповідача – не прибув, -  

          встановив:          

           cуть спору:  позивач просить винести рішення про зупинення операцій на рахунках Приватного підприємства «Торгівельна фірма «Укрсхідвугілля»»(далі –Торгівельна фірма, - відповідач)  терміном на 96 годин.

          Відповідно до ст. 111 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАСУ) попереднє судове засідання призначене та фактично відбулося 12.06.07 року;  відповідач до нього  не прибув.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, а також звернувся до суду  з клопотанням про відмову від здійснення  фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст. 41 та пункту 2-1 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення” КАС України, а тому  його задоволено судом.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, позов не оспорив, до судового засідання не прибув, участь у ньому свого представника не забезпечив, про причини неявки до суду не повідомив, хоча належним чином поставлений до відома про дату, час та місце судових слухань.

Суд дійшов такого висновку з огляду на наступне.

1)згідно матеріалам справи, юридичною адресою відповідача є місто Луганськ, вул.Комбайна, 2;

2) 17.05.07 року за вих. №834 та 14.06.07 року  за вих. №964 судом на цю адресу спрямовано ухвали  про призначення справи до судових слухань та повістки;

3)оператором поштового зв'язку до суду повернуто письмове повідомлення про вручення першого поштового відправлення особисто відповідачу; письмове повідомлення  про вручення другого поштового відправлення, спрямованого на ту ж адресу, за станом на час розгляду цього спору до суду не надійшло.

У зв'язку з викладеним суд керується частиною 1 пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.02 року №1155, -  в якому сказано:

поштові відправлення можуть бути повернені об'єктом поштового зв'язку за зворотною адресою у разі письмової заяви відправника,  письмової відмови адресата, смерті адресата (одержувача), неможливості вручення через відсутність адресата (одержувача) чи закінчення встановленого терміну зберігання.  

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце судових слухань.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 40, 49, 51, частиною 6 ст. 71 та ст. 86 КАСУ, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за відсутності відповідача –на підставі наявних у ній доказів.

          І. Заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи, додатково надані  матеріали,  суд дійшов  наступного.

          1. 04.08.2004 року  виконавчим комітетом Луганської міської ради Приватне підприємство «Торгівельна фірма «Укрсхідвугілля», ідентифікаційний код 33111765,   зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності –юридичної особи, у зв'язку з чим до ЄДРПОУ внесено реєстраційний запис №13821020000000194.

          12.08.2004 року Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі міста Луганська  (далі –ДПІ, - позивач) його взято на податковий облік у якості платника податків, реєстраційний №5476, що підтверджується матеріалами справи.

          26.12.2006 року ДПІ на адресу платника податків спрямовано першу податкову вимогу за №1524 на суму 11371,07 грн., а 27.01.07 року –другу податкову вимогу за №2/143 на суму 12890,12 грн.

          Кожну з них відповідач отримав особисто, що підтверджується матеріалами справи.

Незважаючи на надання до справи двох вищезгаданих податкових вимог, позивач, всупереч вимогам ст. 8 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі –ЗУ №2181-ІІІ), не надав до суду відомостей про те, чи знаходиться майно та активи відповідача у податковій заставі на час розгляду цього спору.

          2.Позивачем до матеріалів справи надано акт про недопуск до проведення перевірки від 28.03.07 року, згідно якому посадові особи ПП «Торгівельна фірма «Укрсхідвугілля»у цей день не допустили на територію підприємства працівників  Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Луганська  та відділу податкової міліції Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську (далі –ВПМ СДПІ РВПП) до проведення перевірки.

Вивчення цього акту показало, що він містить у собі низку недоліків, а саме:

а)в його тексті мається посилання на направлення №12 від 28.03.2007 року, яке надає  працівникам ДПІ право на проведення перевірки, - однак цей документ до матеріалів справи не надано;

б)зміст акту суперечить вимогам пункту 5.4 Порядку застосування адміністративного арешту активів платника податків, затвердженого наказом ДПА України від 25.09.2001 року №386 (далі –Порядок №386), зареєстрованого у Мінюсті України 05.10.2001 року за №865/6056, в якому сказано, що у разі, коли платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування, -  слід установити факт відмови платника податку від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, зафіксувати його Актом відмови, який складається оперативним працівником податкової міліції за місцезнаходженням такого платника податку, підписується працівником податкової інспекції, який повинен проводити перевірку, ТА ПОНЯТИМИ ОСОБАМИ.

З акту видно, що він не містить навіть згадки про участь у цій дії понятих.

2.1.Дослідження судом акту відмови від підпису показало, що, крім відсутності даних про понятих, він не містить дати складання, - тобто не може судом вважатися належним та припустимим доказом, який має відношення до цього спору.

3. Незважаючи на це,  ВПМ СДПІ РВПП  28.03.07 року на адресу начальника  ДПІ у Жовтневому районі міста Луганська спрямовано подання №3330/7/26-0131, в якому викладено прохання про застосування  «арешту у вигляді  зупинення операцій  на розрахункових рахунках  ПП «ТФ «Укрсхідвугілля».  

 На його підставі 29.03.07 року начальником ДПІ у Жовтневому районі міста Луганська прийнято рішення №3/24 –про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку, згідно якому  належить «звернутися до суду з заявою про застосування до ПП «ТФ «Укрсхідвугілля»арешту у вигляді зупинення операцій на рахунках №2600011474 у ОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 304007 строком на 96 годин».

Докази спрямування цього рішення на адресу платника податків до справи не додано, що суперечить вимогам підпункту 9.3.1 п. 9.3 ст. 9 ЗУ №2181-ІІІ, в якому сказано, що за поданням відповідного підрозділу податкової міліції керівник податкового органу (його заступник) може прийняти рішення про   застосування   арешту   активів   платника   податків,   яке надсилається:

б) платнику податків з вимогою тимчасової заборони відчуження його активів;

        в) іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких  перебувають  активи  такого  платника  податків,  з  вимогою тимчасової заборони їх відчуження.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява  (вих. №7828/10 від 14.05.07 року) по цій справі надійшла до суду 16 травня 2007 року, –тобто через 49 днів після прийняття вищезгаданого рішення, - в  той час, як   у підпункті 9.3.3. п. 9.3 ст. 9 вищеназваного Закону передбачено, що арешт може бути накладено  на  активи  строком  до  96 годин  від  години  підписання  відповідного  рішення  керівником податкового органу (його заступником).  Зазначений строк  не  може бути  продовжений  в  адміністративному  порядку,  у тому числі за рішенням інших  державних  органів,  за  винятком  випадків,  коли власника  заарештованих активів не встановлено (не виявлено),  - у цьому   випадку    такі    активи    перебувають    під    режимом адміністративного     арешту    протягом    строку,    визначеного законодавством для визнання їх безхазяйними,  або у разі коли такі активи є такими, що швидко псуються, - протягом граничного строку, визначеного законодавством, після якого вони підлягають продажу за процедурою, встановленою статтею 10 цього Закону.

          ІІ. Заслухавши представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов НЕ підлягає   задоволенню з таких підстав.

          1.Наявними у справі доказами НЕ доведено належним чином:

           наявність податкового боргу у відповідача,

           факт знаходження його активів у податковій заставі,

факт  ухилення його як від сплати податкового боргу, так і від допуску посадових осіб органів Державної податкової служби України до проведення перевірки наявності активів та т.і.

           2.Позивачем припущено порушення чинного законодавства (перелічені вище) як до винесення рішення про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку (№3/24 від 29.03.07 року), так і після його винесення.

          3.У підпункті „г” п.п. 9.1.2 ЗУ №2181-ІІІ сказано, що арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:

           г)платник податків  відмовляється    від    проведення документальної перевірки за  наявності  законних  підстав  для  її проведення  або  від  допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень,  що використовуються для  одержання  доходів або   пов'язані   з   отриманням   інших  об'єктів  оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів,  комп'ютерних систем,  що застосовуються  для  розрахунків  за  готівку  або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

          Суд вважає, що позивач НЕ довів належним чином наявність таких обставин.

          У  підпункті   9.1.1 п. 9.1 ст. 9 ЗУ №2181-ІІІ встановлено, що адміністративний арешт активів платника податків  є  виключним  способом  забезпечення  можливості погашення його податкового боргу.

          Позивач не довів суду наявність обставин по цьому спору для застосування вищеназваного способу погашення податкового боргу.

          За таких обставин у задоволенні позову повинно бути відмовлено.

Відповідно до частини 4  ст.94 КАС України суд не стягує з Відповідача судові витрати.

Суд приймає до уваги, що згідно ст.4 Декрету КМ України від 21.101.93 року №7/93 “Про державне мито” державна податкова інспекція при зверненні з позовом або заявою до суду звільнена від сплати державного мита.

          На підставі викладеного, ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”; ст.ст.1, підпункту „а” п.п 9.1.1 п.9.1 ст.9 Закону України від 21.12..2000 року №2181 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, керуючись ст.ст.94, 158-163 та 167 КАС України,  суд

п о с т а н о в и в :

у задоволенні позову відмовити.

          Відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України  за згодою представника позивача у судовому засіданні 21.06.2007 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови у повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу - з  дня  складення  в  повному обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанову у повному обсязі складено та підписано 26.06.2007 року.

Суддя                                                                                                А.П.Середа