Рішення

від 03.01.2019 по справі 481/1062/18

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/1062/18

Провадж.№ 2/481/5/2019

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.01.2019 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Вжещ С.І.,

при секретарі Юхименко Т.М.,

за участю прокурора Філіпського О.В.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Новий Буг цивільну справу за позовом заступника керівника Баштанської місцевої прокуратури Солованюка Олександра Васильовича до Новобузької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Новобузької районної ради Миколаївської області та ОСОБА_5 про визнання недійсним на майбутнє договору про спільний обробіток землі та зобов'язання повернути земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

02.09.2018 року заступник керівника Баштанської місцевої прокуратури Солованюк О.В. звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління держгеокадастру у Миколаївській області з цивільним позовом до відповідачів Новобузької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Новобузької районної ради Миколаївської області (далі Новобузької ЗОШ № 1) та ОСОБА_5, згідно з яким просив ухвалити судове рішення про визнання недійсним на майбутнє договору про спільний обробіток землі, укладений між відповідачами 04.01.20016 року та зобов'язати відповідача ОСОБА_5 повернути земельну ділянку,площею 24 га передану йому в користування за спірним договором.

В обґрунтування підставності подання даного позову прокурором, останнім вказано, що Баштанською місцевою прокуратурою в діяльності Новобузької ЗОШ № 1 були виявлені порушення інтересів держави під час використання даним освітнім закладом земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, яке здійснювалося з порушенням вимог чинного законодавства.

Так, згідно з пп. 13 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 333 від 29.09.2016 року Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Миколаївської області, зокрема, згідно з пп 24, 30 п. 4 вищевказаного Положення, Головне управління в тому числі здійснює державний нагляд за дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення; дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування. Але, відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 року № 308 у останнього відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовом, що послужило підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом звернення до суду з позовом.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначив, що 26.04.2005 року між Новобузькою РДА та Новобузькою ЗОШ №1 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 24 га для ведення підсобного господарства, яка розташована на території Новобузької міської ради Миколаївської області, терміном на 10 років.

Наказом ГУ Держземагенства у Миколаївській області №2339сг від 30.04.2015 року вказаний договір було поновлено.

02.06.2015 року між ГУ Держземагенства у Миколаївській області та Новобузькою ЗОШ №1 укладено додаткову угоду про поновлення даного договору оренди землі.

В подальшому Новобузькою ЗОШ №1 04.01.2016 року укладено договір про спільний обробіток вказаної земельної ділянки з фізичною особою ОСОБА_5 терміном до 04.01.2021 року.

Прокурором у позові наголошено, що вказаний договір не є договором про спільну діяльність та не спрямований на реальне настання наслідків, оскільки школа не є прибутковою організацією, не має матеріально-технічної бази, працівників, видатків для здійснення відповідної діяльності, відтак не може бути учасником спільної діяльності з метою отримання прибутку від спільної діяльності. Не зареєстрований, як фізична особа - підприємець і ОСОБА_5 За спірною угодою Новобузькою ЗОШ №1 передану у спільну діяльність лише 24 га земельної ділянки, яка на умовах оренди використовуватиметься ОСОБА_5, до спірного договору укладено додаткові угоди, якими визначено прибуток школи у вигляді орендної плати за землю.

Відтак спірний договір є прихованим договором оренди землі, але і його зміст суперечить вимогам Цивільного кодексу України, Земельному кодексу України, Закону України Про оренду землі , оскільки повноважень щодо передачі даної земельної ділянки в суборенду ОСОБА_5 школа не мала, при цьому під час виконання даної земельної ділянки відповідачами змінено її цільове призначення з ведення підсобного господарства на товарне сільськогосподарське виробництво.

Вказаний цивільний позов 09.08.2018 року автоматизованою системою розподілу суду був переданий на розгляд судді Новобузького районного суду Васильченко Н.О.

Через переведення шляхом відрядження на підставі указу Президента України від 21.09.2018 року № 290/2018 головуючої по вказаній справі судді Васильченко Н.О. терміном до одного року до Ленінського районного суду м. Миколаєва, повторний автоматичний розподіл 16.10.2018 року визначив нового головуючого по цій справі суддю Вжещ С.І.

26.10.2018 року даний позов прийнято суддею Вжещ С.І. до свого провадження та відкрито провадження у справі з призначенням її і порядку загального позовного провадження до підготовчого судового засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Філіпський О.В., посилаючись на обставини викладені в позовній заяві заявлені вимоги підтримав і просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Новобузької ЗОШ №1 - її директор ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні пред'явлений до школи позов визнала повністю і не заперечувала проти його задоволення.

Відповідач ОСОБА_5 на розгляд справи не з'явився, проте направив на адресу суду письмову заяву про можливість розгляду справи за його відсутності, у відповідності до вимог ч. 1,2 ст. 206 ЦПК України, позов визнав повністю і не заперечував проти його задоволення.

Вислухавши пояснення прокурора Філіпського О.В., дослідивши матеріали справи, суд приходе такого висновку.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, 26.04.2005 року між Новобузькою РДА та Новобузькою ЗОШ №1 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 24 га для ведення підсобного господарства, яка розташована на території Новобузької міської ради Миколаївської області, кадастровий номер НОМЕР_1, терміном на 10 років, зареєстрований в Новобузькому відділу земельних ресурсів 05.05.2005 за №72 (а.с.22-23).

Наказом ГУ Держземагенства у Миколаївській області за №2339сг від 30.04.2015 року вказаний договір поновлено.

На виконання умов даного наказу 02.06.2015 року між ГУ Держземагенства у Миколаївській області та Новобузькою ЗОШ №1 укладено додаткову угоду про поновлення вищезазначеного договору оренди землі (а.с.27-31).

04.01.2016 року Новобузькою ЗОШ №1 укладено договір про спільний обробіток переданої їй в оренду землі з фізичною особою ОСОБА_5 терміном до 04.01.2021 року (а.с. 32).

За змістом ст. ст. 1130 та 1131 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників. Такий договір укладається у письмовій формі і його умови, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 1133 ЦК України вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність.

Відповідно до п. 1 спірного договору сторони зобов'язуються шляхом об'єднання майна та зусиль спільно діяти у сфері сільськогосподарського виробництва для досягнення наступних спільних господарських цілей: для вирощування сільськогосподарських культур.

Водночас, спільний обробіток земельної ділянки передбачає наявність у сторін певної матеріально-технічної бази (сільськогосподарської техніки, паливо-мастильних матеріалів, добрива, робочої сили тощо).

Однак, Новобузька ЗОШ №1, як на момент укладення спірного договору, так і на теперішній час, не має матеріально-технічної бази, працівників, видатків для здійснення відповідної діяльності.

Як вбачається з листа Новобузької ЗОШ №1 від 29.05.2018 року навчальний заклад фактично передав земельну ділянку фізичній особі під посів сільськогосподарських культур та обмежився отриманням плати за використання земельної ділянки. Дирекцією школи не залучалися до обробітку земельної ділянки вчителів та учнів, сільськогосподарський інвентар та техніку ОСОБА_5 не надавався. Обов'язки щодо вирощування та збору врожаю в повному обсязі виконуються ОСОБА_5 Школою оптова та роздрібна торгівля товарами та продукцією не здійснювалась, протоколи та інші документи щодо ходу сільськогосподарських робіт сторонами не узгоджувались. Тобто, навчальний заклад, як сторона спірного договору, жодної участі у спільній діяльності не приймав (а.с.39).

Єдиним внеском навчального закладу у спільну діяльність, згідно з п.6.1 угоди є земельна ділянка площею 24 га. Так, розділом 3 правочину передбачено, що навчальний заклад зобов'язаний у 5-денний термін з моменту підписання даного Договору передати ОСОБА_5 земельну ділянку у розмірі 24 га, яка використовується на умовах оренди, про що складається відповідний акт приймання-передачі.

Згідно акту приймання - передачі в оренду земельної ділянки від 04.01.2016 року, Новобузька ЗОШ №1 в подальшому Орендодавець , в особі директора ОСОБА_1 передала, а фізична особа ОСОБА_5 в подальшому Орендар , прийняв земельну ділянку площею 24 га розташовану по АДРЕСА_1 (а.с. 34).

При цьому, вартість вкладу у спільну діяльність фізичної особи ОСОБА_5 правочином не визначено, тоді як, прибуток від спільної діяльності, відповідно до ст. 1139 ЦК України, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільну діяльність.

Згідно пунктів 8.2., 8.3 даного договору на користь школи ОСОБА_5 сплачується 31200 грн. Підбиття підсумків сумісної діяльності і розподіл прибутку між сторонами здійснюється до 30 листопада поточного року, при цьому 50% суми зазначеної у п.8.3 сплачується в термін до 31 серпня поточного року (п.8.4).

14.01.2017 року між сторонами укладено додаткову угоду до спірного договору відповідно до якого орендна плата за 1 га становить 2000 грн (а.с.37).

02.01.2018 року між даними сторонами знову укладено додатковою угоду, за умовами якої орендна плата за 1 га земельної ділянки становить 2500 грн (а.с. 38).

Таким чином розподіл прибутку визначений сторонами у чіткій сумі в залежності від вартості 1 га землі та щорічно коригуються за аналогією обчислення орендної плати за землю, а не пропорційно вартості вкладів учасників, що суперечило положенням ст.1139 ЦК України.

У разі несвоєчасного або неповного перерахування коштів, отриманих від спільної діяльності, ОСОБА_5 сплачує на користь навчального закладу штраф у розмірі подвійної ставки НБУ від суми, яка підлягає сплаті за кожен день прострочення платежу, що притаманне саме договору оренди (п.10.1).

Крім того, відповідно до ст.3 ГК України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Отже, сторонами такого договору можуть бути тільки суб'єкти підприємництва - фізичні особи та/або комерційні організації. Некомерційна організація може бути учасником такого договору, якщо така діяльність не суперечить її статутній меті.

Разом з тим, згідно з п. 1.5 Статуту школи, головною метою діяльності закладу є забезпечення реалізації права дітей на здобуття повної загальної середньої освіти. Відповідно до п.133.4. ст.133 ПК України, загальноосвітній навчальний заклад не є платниками податку оскільки є неприбутковим (а.с. 11-20).

За таких обставин, школа не може бути учасником спільної діяльності з метою отримання прибутку від спільної діяльності. Не зареєстрований, як фізична особа - підприємець і ОСОБА_5

Прц цьому, навчальний заклад не несе жодної відповідальності за спірним договором (п.10.1), що дає підстави дійти висновку про відсутність у останнього жодних зобов'язань перед ОСОБА_5 окрім передачі йому земельної ділянки.

Вищевикладене свідчить, що на момент укладення спірного договору сторони не мали на меті здійснення спільної діяльності.

Відповідно до ст. 14 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 15 вказаного Закону, істотними умовами такого договору є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Спірний правочин містить такі умови у пунктах 3, 6.1, 8.3, 8.4, 9.1, 10.1, при цьому, земельну ділянку другому відповідачу передано школою на підставі акту прийому-передачі від 04.01.2016 року (а.с.34).

Відтак, системний аналіз умов спірного договору дає підстави стверджувати, що сторони фактично уклали договір оренди земельної ділянки, а враховуючи те, що дана земельна ділянка перебувала у користуванні відповідача Новобузької ЗОШ № 1 вже на умовах договору оренди, укладеного раніше 26.04.2005 року з Новобузькою РДА., то між відповідачами фактично було укладено договір суборенди.

За змістом положень ст. 8 Закону України Про оренду землі орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Отже, враховуючи, що договір про спільний обробіток земельної ділянки укладено відповідачами з метою приховання іншого правочину - договору суборенди землі, він відповідно до ч. 1 ст.235 ЦК України є удаваним.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06.11.2009 року № 9, за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Умовами додаткової угоди від 02.06.2015 року укладеної між ГУ Держземагенства у Миколаївській області та Новобузькою ЗОШ №1 про поновлення договору оренди землі, укладеного 26.04.2005 року, зареєстрованого у Новобузькому відділі земельних ресурсів 05.05.2005 за №72 не передбачено право Новобузької ЗОШ № 1, як орендаря, на передачу земельної ділянки в суборенду.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Під час підготовчого судового засідання, встановлено, що Новобузька ЗОШ № 1 із запитами про надання дозволу на передачу земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 24 га. в суборенду до ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області не зверталась та такі дозволи їй не надавались.

Отже, сторонами не був дотриманий встановлений законом порядок щодо передачі в суборенду спірної земельної ділянки.

Крім того, внаслідок укладення спірного договору відповідачами фактично змінено цільове призначення земельної ділянки з ведення підсобного господарства на товарне сільськогосподарське виробництво.

Так, згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010, зареєстрованим в МІОУ 01.11.2010 за № 1011/18306, спірна земельна ділянка є землею сільськогосподарського призначення (має код 01 та підрозділ 04 - для ведення підсобного господарства).

Між тим, ОСОБА_5 використовується земельна ділянка для вирощування зернових культур. Указаний вид використання земель сільськогосподарського призначення відноситься до підрозділів 01.01 Класифікатора видів цільового призначення земель.

Відтак, ОСОБА_5 використовує земельну ділянку для ведення товарного сільгоспвиробництва (код КВЦПЗ 01.01), тоді як земельна ділянка школі передана для ведення підсобного господарства (код КВЦПЗ 01.04).

Водночас, зміна цільового призначення земельної ділянки, відповідно до ст.21 ЗК України є підставою для визнання недійсним угод щодо земельних ділянок.

Крім того, згідно правової позиції Верховного суду України від 08.04.2015 року у справі №6-32цс15, відповідно до закріпленого принципу раціонального використання та охорони земель, земельні ділянки сільськогосподарського призначення підлягають використанню виключно відповідно до видів їх використання, які відповідають їх цільовому призначенню.

Згідно із вимогами п. п. 1, 4, 5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За таких обставин, суд вважає доведеним, що між відповідачами був дійсно укладений удаваний договір про спільний обробіток землі від 04.01.2016 року, з метою приховання договору суборенди землі. Однак, зважаючи на те, що договір суборенди землі, який відповідачі насправді вчинили, суперечить положенням ч. 5 ст. 8 Закону України Про оренду землі , ст. 20, 126 ЗК України, а також п.п. 7 п. 2 ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ч. 2 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що в силу вимог ст. 21 ЗК України та ч. 4,5 ст. 203, ч. 1 ст. 2015 ЦК України, є підставою для визнання його недійсним.

При цьому, вимоги позивача про повернення земельної ділянки її землекористувачу Новобузькій ЗОШ № 1, що є наслідком застосування недійсності спірного правочину, також підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження при судовому розгляді справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України взв'язку з задоволенням позовних вимог у повному обсязі, з відповідачів також належить стягнути на користь позивача сплачений ним при зверненні з позовом до суду судовий збір, при цьому, в силу вимог ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у зв'язку з визнанням позову відповідачами до початку розгляду справи по суті, останні повинні компенсувати позивачеві у сумі половину таких судових витрат, зокрема у розмірі по 1043,43 грн. з кожного, а решту суми судового збору, що становить 2086,86 грн. (50%), підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

Керуючись ч.1 ст.142, ст. ст.206, 258-259,263-265,268,273 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов заступника керівника Баштанської місцевої прокуратури Солованюка Олександра Васильовича до Новобузької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Новобузької районної ради Миколаївської області та ОСОБА_5 про визнання недійсним на майбутнє договору про спільний обробіток землі та зобов'язання повернути земельну ділянку задовольнити .

Визнати недійсним на майбутнє договір від 04.01.2016 року про спільний обробіток землі, укладений між Новобузькою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 1 Новобузької районної ради Миколаївської області та ОСОБА_5.

Зобов'язати ОСОБА_5 повернути землекористувачу Новобузькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 1 Новобузької районної ради Миколаївської області земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 24 га в межах території Новобузької міської ради Новобузького району Миколаївської області, нормативна грошова оцінка якої складає 160781 гривня 28 копійок.

Стягнути з відповідачів Новобузької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Новобузької районної ради Миколаївської області та ОСОБА_5, на користь прокуратури Миколаївської області спрачений позивачем судовий збір в сумі 1043 ( одна тисяча сорок три) гривні 43 копійки з кожного.

Зобов'язати Управління державної казначейської служби України в Новобузькому районі Миколаївської області повернути прокуратурі Миколаївської області (ЄДРПОУ 02910048, МФО 820172, р/р 35215058000340) , судовий збір сплачений нею при зверненні до суду з позовом до Новобузької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Новобузької районної ради Миколаївської області та ОСОБА_5 на підставі платіжного доручення № 1866 від 05.12.2018 року (оригінал якої знаходиться у матеріалах цивільної справи) одержувач Новобузький район 22030001, код 36340504, банк отримувача Казначейство України код банку 899998 кредит рах.№31217206014249 у розмірі 2086( дві тисячі вісімдесят шість) гривень 86 копійок (50% від суми 4173,72 грн.).

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано .

У разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається у той же строк з дня виготовлення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено 14.01.2019 року.

Суддя Вжещ С.І.