Ухвала

від 22.01.2019 по справі 701/66/19

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про відкриття провадження у цивільній справі

22 січня 2019 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області А.І. Костенко , розглянувши матеріали за позовом першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області до ОСОБА_2 , про визнання недійсним оренди землі, скасування запису про державну реєстрацію права оренди, повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання недійсним оренди землі, скасування запису про державну реєстрацію права оренди, повернення земельної ділянки.

На підставу своїх вимог спирається на те, що згідно зі ст. 131-1 Конституції України однією із основних функцій органів прокуратури є представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку встановлених законом.

У ході реалізації повноважень, передбачених ст. 23 Закону України Про прокуратуру , встановлено істотне порушення вимог земельного законодавства України у частині безпідставного набуття права оренди земельної ділянки державної власності площею 11,1 га, сільськогосподарські угіддя - пасовища, розташованої за межами населеного пункту, в адміністративних межах Маньківської селищної ради Маньківського району Черкаської області, що полягає у наступному. Згідно витребуваної технічної документації з Маньківського відділу Держгеокадастру в Черкаській області установлено, що 24.09.2015 ОСОБА_2, звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 11,1 га в оренду для сінокосіння та випасання худоби в адміністративних межах Маньківської селищної ради (за межами населеного пункту) Маньківського району Черкаської області. Наказом Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області ОСОБА_3, надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності в оренду, розташованої в адміністративних межах Маньківської селищної ради. Разом з тим, у технічній документації відсутні будь-які відомості щодо затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду. Згідно листа Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області від 02.08.2018 за № 10-23-0.3-4889/2-18 установлено наступне. Так, згідно проведеного Головним управлінням Держгеокадастру моніторингу в автоматизованій системі реєстрації вихідної документації ДОК ПРОФ СТЕП 2.0 наказу про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3, площею 11,1 га в адміністративних межах Маньківської селищної ради не виявлено. Договір оренди зазначеної земельної ділянки між громадянином ОСОБА_2, та Головним управлінням Держгеокадастру в Черкаській області не укладався. Разом з тим, в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 зареєстроване право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 11,1 га (для сінокосіння та випасання худоби) в адміністративних межах Маньківської селищної ради строком до 25.02.2023, номер запису про інше речове право - 1456551 1 внесений державним реєстратором - приватним нотаріусом Завірюхою Оксаною Василівною. З урахуванням викладеного, слідчим відділом Маньківського відділу поліції Уманського відділення поліції ГУНП в Черкаській області внесено відомості до ЄРДР за фактом самовільного використання земельної ділянки ОСОБА_2, всупереч вимог чинного законодавства, без достатніх для того підстав. В ході проведення досудового розслідування отримано тимчасовий доступ до речей і документів, а саме реєстраційної справи № 925928371231 про реєстрацію прав об'єкту нерухомого майна, а саме земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 11,1 га (для сінокосіння та випасання худоби) в адміністративних межах Маньківської селищної ради. В ході вивчення матеріалів вказаної справи установлено, що ОСОБА_2 зареєстрував право оренди вказаної земельної ділянки надавши нотаріусу Маньківського районного нотаріального округу наказ про затвердження документації із землеустрою від 25.02.2016 за № 23-1348/14-16-СГ та договір оренди землі, укладений між останнім та Головним управлінням Держгеокадастру в Черкаській області датований 25.02.2016. На підставі вказаних документів 14.05.2016 приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу зареєстровано право оренди земельної ділянки (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 925028371231) з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 11,1 га (для сінокосіння та випасання худоби) в адміністративних межах Маньківської селищної ради. Разом з тим, як слідує із відповіді Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області від 02.08.2018 за № 10-23-0.3-4889/2-18 наказ про затвердження документації із землеустрою ОСОБА_3, не видавався та договір оренди з останнім не укладався. Натомість, листом від 10.08.2018 за № 10-23-0.3-5042/2-18 Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області інформувало про те, що під номером 23-1348/14-16-СГ від 25.02.2016 рахується наказ Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га у власність ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства в адмінмежах Кобринівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області. В ході проведення досудового розслідування допитано ОСОБА_7 - начальника управління землеустрою та охорони земель, який пояснив, що кожен наказ Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області має свій унікальний номер штрих-код, а також те, що невнесення наказу Головного управління про затвердження документації із землеустрою ОСОБА_3, до системи ДОК ПРОФ СТЕП 2.0 є неможливим. Одночасно зазначивши, що Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області договору оренди земельної ділянки площею 11.1 га в адмінмежах Маньківської селищної ради із ОСОБА_2 не укладало. Допитаний в ході проведення досудового розслідування заступник начальника Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області ОСОБА_8 дав наступні покази. Так, ним дійсно під час виконання обов'язків начальника Головного управління був підписаний наказ № 23-1348/14-16 СГ від 25.02.2016 про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність площею 2 га. ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства в адмінмежах Кобринівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області. Разом з тим, наказ № 23-1348/14-16 СГ від 25.02.2016 про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду площею 11,1 га ОСОБА_3, ОСОБА_8, не видавався та не підписувався. Крім того, останнім особисто не укладався договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 11.1 га в адміністративних межах Маньківської селищної ради, більше того такий договір від імені Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області не укладався взагалі. Крім того, у вказаному кримінальному провадженні за клопотанням прокурора, згідно ухвали Маньківського районного суду від 13.11.2018 призначено почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставлено наступні запитання: ким виконаний підпис від імені ОСОБА_8 в графі В.о. начальника ОСОБА_8 в наказі № 23-1348/14-16 СГ від 25.02.2016 про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки площею 11.100 га ОСОБА_3, самим ОСОБА_8 чи іншою особою? ким виконаний підпис від імені ОСОБА_8 в графі ОСОБА_8 в договорі оренди земельної ділянки від 25.02.2018 укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру в Черкаській області в особі В.о. начальника ОСОБА_8 та ОСОБА_2, самим ОСОБА_8 чи іншою особою? Згідно висновку експерта від 11.12.2018 за № 1/2086 підпис від імені ОСОБА_8 в графі В.о. начальника ОСОБА_8 в наказі № 23-1348/14-16 СГ від 25.02.2016 про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки площею 11,1 га ОСОБА_3, виконаний не ОСОБА_8, а іншою особою та підпис від імені ОСОБА_8 в графі ОСОБА_8 в договорі оренди земельної ділянки від 25.02.2016, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру в Черкаській області в особі в.о. начальника ОСОБА_8 та ОСОБА_2, виконаний не ОСОБА_8, а іншою особою. Згідно платіжного доручення № 33 від 26.10.2018 ОСОБА_2, сплачено плати за оренду вказаної земельної ділянки в розмірі 127 000 грн., що підтверджує факт її використання останнім. Спірний договір оренди землі підлягає визнанню недійсним, виходячи з наступного. Відповідно до статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Статтею 792 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Відповідно до ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною та застосування інших, передбачених законом, способів. Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності (стаття 3 Закону України Про оренду землі ). Відповідно до статті 4 Закону України Про оренду землі орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 ЗК України, чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (частина перша статті 124 ЗК України). Таким чином, зважаючи на те, що відповідно до висновку експерта від 11.12.2018 за № 1/2086 підпис від імені уповноваженої особи державного органу, а саме виконувача обов'язків ГУ Держгеокадастру в Черкаській області ОСОБА_8, у спірному договорі оренди земельної ділянки та наказі № 23-1348/14-16 СГ від 25.02.2016 про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки площею 11,1 га ОСОБА_3, в графі В.о. начальника ОСОБА_8 , виконаний не ОСОБА_8, а іншою особою, належним способом захисту порушених прав держави буде визнання договору оренди земельної ділянки недійсним. За таких обставин підлягає скасуванню запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 11,1 га в адміністративних межах Маньківської селищної ради Маньківського району за межами населеного пункту за номером 14565511 від 14.05.2016. Оскільки вимога про скасування запису про державну реєстрацію права оренди на спірну земельну ділянку є похідною від вимоги про визнання недійсним договору оренди, який був підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав на нерухоме майно, тому державний реєстратор не може бути належним відповідачем за вказаною вимогою. Зазначене кореспондується з позицією Великої палати Верховного суду, викладеної у своїй постанові від 13.06.2018 (справа № 361/4307/16-ц). Відповідно до вимог ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Згідно зі ст. ст. 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею. Відповідно до ст. 34 Закону України Про оренду землі у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. Статтею 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що у разі визнання договору оренди недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається. Таким чином, при застосуванні наслідків недійсності правочину земельна ділянка, яка перебуває у розпорядженні відповідача, підлягає поверненню державі в особі ГУ Держгеокадастру в Черкаській області без відшкодування сплаченої орендної плати за її користування. Разом з тим, ч. 1 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (ч. 1 ст. 213 ЦК України). Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, а тому пред'явлення Уманською місцевою прокуратурою даного позову є формою захисту державних інтересів у сфері земельних відносин шляхом судового захисту. Відповідно до ч. 4 ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Згідно з п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 № 3-рп/99 під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах треба розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади і який фактично є позивачем у справі та стороною в процесі. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 3 - рп/99, із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Підставою представництва інтересів держави у судах є наявність порушеного або загрози порушень економічних, політичних і інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що виникають у відносинах між ними або державою. У вказаному випадку, інтерес держави полягає у необхідності неухильного дотримання законності при користуванні землею, як основного національного багатства, яке перебуває під особливою охороною держави, забезпечення раціонального використання та охорони земель. Подання Уманською місцевою прокуратурою позовної заяви обумовлено необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні принципу законності при користуванні земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності. Поняття орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах , означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованих на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст. ст. 6, 7, 13, 143 Конституції України, може бути орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Компетентним суб'єктом, який має здійснювати захист вказаних інтересів держави є Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області. Так, за ст. 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Крім того, Головне управління Держгеокадастру як, орган виконавчої влади, виступає суб'єктом права власності на спірну земельну ділянку (ст. ст. 80, 84 ЗК України) та зобов'язаний здійснювати захист державних прав. Однак, такий захист Головним управлінням Держгеокадастру в Черкаській області не здійснено до теперішнього часу, оскільки заходи щодо повернення земельної ділянки не вжито, а тому прокурор звертається з позовною заявою в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру в Черкаській області. Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЦПК України у випадках встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, що і змусило першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави звернутись з відповідним позовом до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Відкрити провадження в цивільній справі №701/66/19 за позовом першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області до ОСОБА_2 , про визнання недійсним оренди землі, скасування запису про державну реєстрацію права оренди, повернення земельної ділянки.

Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Проведення підготовчого засідання призначити на 15 лютого 2019 року о 9 годині 00 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, 8, смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області).

Роз'яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України, звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов'язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім'я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 15 лютого 2019 року .

Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 15 лютого 2019 року , попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.

Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.

Роз'яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п'ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов'язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім'ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов'язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов'язати учасника справи надати відповідь.

Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Роз'яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв'язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.

Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

У разі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://mn.ckourt.gov.ua/sud2312 .

Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Маньківський районний суд Черкаської області до апеляційного суду Черкаської області у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суддя А. І. Костенко