Рішення

від 18.01.2019 по справі 904/4709/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2019м. ДніпроСправа № 904/4709/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панна С.П за участю секретаря судового засідання Кравченко Р.В.

за позовом Товариство з обмеженою відповідальістю "КАЛЬМІН", м. Київ

до Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "АВІАС-2000", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором відступлення права вимоги в розмірі 139 263,89 грн.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Горбатюк С.С. довіреність №б/н від 04.11.2018р. та наказ №25/0/с від 16.01.2019р. (про призначення в.о. директора)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАЛЬМІН" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою за №10.10.-2018 від 12.10.2018р., в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "АВІАС-2000" 102 315,68 грн. - основного боргу, 2 311,00 грн. - 3% річних, 26 379,68 грн. - пені, 8 257,44 грн. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором №15/02/18 9П від 15.02.2018р.

Ухвалою суду від 22.11.2018р. відкрито спрощене провадження у справі. Розгляд її призначено на 06.12.2018р.

08.11.2018 позивач надав уточнену позовну заяву в якій просить стягнути з ТОВ АВІАС-2000 грошовий борг в сумі 139 263,89 грн. за весь час прострочення, з якого: сума грошового боргу за основним зобов'язанням становить 102 315,68 грн., 3% річних - 2 311,00 грн.; пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 26 379,68 грн.; інфляційні витрати - 8 257,44 грн.

Ухвалою суду від 06.12.2018р. розгляд судового засідання відкладено до 20.12.2018р.

19.12.2018р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якій проти позову заперечує, зазначаючи, що ним не визнаються вимоги про стягнення пені у розмірі 26 379,68 грн., оскільки умовами договору про відступлення права вимоги №15/02/18 від 15.02.2018р. не передбачено право нового кредитора про нарахування пені.

У доповненні до позову від 17.01.2019р. відповідач вказав на те, що згідно умов договору про відступлення права вимоги №15/02/18 від 15.02.2018р. строк виконання по основному зобов'язанню встановлений до 30.04.2018р. Отже, 3% річних та втрати від інфляції слід нараховувати з 01.05.2018р.

У судовому засіданні 20.12.2018р. оголошено перерву до 18.01.2019р.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, повідомлений належним чином, що підтверджується повернутим рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 4930006896504.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, надав пояснення по справі, відповів на поставлені питання.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі.

Згідно зі ст. 252 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 ГПК України, у судовому засіданні 18.01.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між ТОВ ЛІДЕР ПОСТАЧ (Постачальник), та ТОВ АВІАС-2000 (Покупець, відповідач), укладено договір поставки № 26 від 05.12.2016р. (Основний договір), згідно умов якого постачальник приймає на себе зобов'язання передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити товар, в порядку, визначеному умовами даного договору.

Відповідно до п. 3.3. Основного договору, оплата за поставлений товар здійснюється на умовах відстрочки платежу до 14 календарних днів.

Відповідно до п. 7.1. Основного договору договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками й дійсний до 31.12.2020 р.

У період з 18.01.2017 р. по 14.02.2018р. Постачальником було здійснено поставку товару Покупцю на суму 911 631,36 грн. Однак, Покупець розрахувався за товар частково на суму 739 315,68 грн. Станом на 15.02.2018р. у Покупця перед Постачальником виникла заборгованість у розмірі 172 315,68 грн., що підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.2017р. - 14.02.2018 р. (а.с.12).

В подальшому, між ТОВ ЛІДЕР ПОСТАЧ (Первісний кредитор) та ТОВ КАЛЬМІН (Новий кредитор/Позивач) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІРМА АВІАС-2000 (Боржник/Відповідач), 15.02.2018 р. укладено Договір № 15/02/18 9П відступлення права вимоги (Договір про відступлення права вимоги), згідно якого Первісний кредитор передав Новому кредитору право вимоги від Боржника виконання грошових зобов'язань за Договором поставки № 26 від 05.12.2016 року (Основний договір), тобто право вимоги сплати грошового боргу на суму 172 315,68 грн. (п.1.2 ).

Згідно ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Відповідно до п. 1.4. Договору про відступлення права вимоги, Боржник посвідчує, що йому відомо про правочин із зміни кредитора у зобов'язанні. Претензії щодо відступлення права вимоги у нього відсутні.

Згідно з п. 1.5. Договору про відступлення права вимоги, Боржник зобов'язався виконати свої зобов'язання по Основному договору в строк до 30.04.2018 року. Таким чином, виконання зобов'язань за Основним договором повинно було відбутись до 30.04.2018 року.

Відповідно до п. 4.7. Договору про відступлення права вимоги, Боржник/Відповідач, підписуючи цей договір, посвідчив саме те, що він належним чином повідомлений про факт відступлення права вимоги до нього, а також, що в нього відсутні претензії до Сторін з цього приводу.

Також, відповідно з п. 4.3. Договору відступлення права вимоги встановлено: Відступлення вимоги згідно з цим Договором не тягне за собою ніяких змін умов Основного договору , тобто змін умов Договору поставки №26 від 05.12.2016 року.

Відповідно до п.4.1 Договору про відступлення права вимоги, цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Стаття 514 Цивільного кодексу України визначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання взятих на себе за Договором відступлення права вимоги зобов'язань, Відповідач повернув Новому кредитору/Позивачу частину боргу, а саме з 30.03.2018 р. по 15.06.2018р. Відповідач здійснив повернення боргу в розмірі 70 000,00грн., що підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків за період: січень 2018 - серпень 2018 року між ТОВ КАЛЬМІН та ТОВ АВІАС-2000 станом на 31.08.2018 р. (а.с.11), а також платіжними дорученнями № 8538 від 30.03.2018, № 8560 від 04.04.2018, № 8615 від 18.04.2018, № 8635 від 20.04.2018, № 8781 від 04.05.2018, № 8876 від 18.05.2018, № 9010 від 12.05.2018 про сплату Відповідачем 70 000,00 гривень на користь Позивача (а.с.13-18).

Таким чином, станом на час розгляду справи у відповідача перед позивачем існує заборгованість по сплаті основного грошового боргу в сумі 102 315,68 грн.

31.08.2018 р. Позивач направив на адресу Відповідача вимогу про сплату заборгованості (вих. №31/08-2018 від 31.08.2018 року ) та Акт звіряння взаємних розрахунків за період січень 2018 - серпень 2018 р. (а.с.23). Однак Відповідач залишив вимогу без задоволення.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник, вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 6.1. Основного договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену чинним законодавством України.

Пунктом п. 6.3. Основного договору передбачено, що у випадку прострочення оплати Товару в строки, зазначені у Договорі, Покупець на вимогу Постачальника зобов'язується сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення платежу від вартості неоплаченого або частково оплаченого Товару за кожен день прострочення.

За порушення умов договору позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача пені за період з 15.02.2018р. по 10.10.2018р. в розмірі 26 379,68 грн.

Щодо нарахування пені, суд зазначає наступне.

Згідно приписів ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон), встановлено, що його норми регулюють договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до ст. 1 Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).

Таким чином, Законом передбачено обов'язкове встановлення у договорі розміру штрафних санкцій за невиконання зобов'язань.

Договір № 15/02/18 9П відступлення права вимоги від 15.02.2018 не містить умов щодо визначення розміру санкцій, зокрема пені, що підлягає стягненню у разі порушення грошового зобов'язання, тому суд не вбачає правових підстав для нарахування пені, тому у задоволенні вимог позивача в частині стягнення розміру пені з відповідача слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних за період згідно наступного розрахунку:

Дата початкуДата закінченняКількість днівБорг, грн.Ставка, %Проценти, грн. 15.02.2018 30.03.2018 43 172 315,68 3 609,00 грн. 01.04.2018 04.04.2018 3 162 315,68 3 40,00 грн. 05.04.2018 18.04.2018 13 152 315,68 3 163,00 грн. 19.04.2018 20.04.2018 1 142 315,68 3 12,00 грн. 21.04.2018 04.05.2018 13 132 315,68 3 141,00 грн. 05.05.2018 18.05.2018 13 122 315,68 3 131,00 грн. 19.05.2018 12.06.2018 24 112 315,68 3 222,00 грн. 13.06.2018 15.06.2018 2 107 315,68 3 18,00 грн. 16.06.2018 10.10.2018 116 102 315,68 3 975,00 грн. Всього: 2 311,00 грн.

Розрахунок 3% річних наданий позивачем, не правильно враховує періоди нарахувань. Договором № 15/02/18 9П відступлення права вимоги від 15.02.2018р. визначено кінцевий строк виконання зобов'язання по Основному договору, а саме до 30.04.2018р. Таким чином, прострочення зобов'язання за договором № 15/02/18 9П відступлення права вимоги від 15.02.2018р. починається з 01.05.2018р.

За розрахунком суду 3% річних складає:

Дата початкуДата закінченняКількість днівБорг, грн.Ставка, %Проценти, грн. 01.05.2018 04.05.2018 4 132 315,68 3 43,50 грн. 05.05.2018 18.05.2018 13 122 315,68 3 131,00 грн. 19.05.2018 12.06.2018 24 112 315,68 3 222,00 грн. 13.06.2018 15.06.2018 2 107 315,68 3 18,00 грн. 16.06.2018 10.10.2018 116 102 315,68 3 975,00 грн. Всього: 1389,50 грн.

Крім того, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача втрат від інфляції згідно наступного розрахунку:

Період прострочкиІндекс інфляції, місяць 2018 рікБорг, грн.Сума боргу з інфляцією, грн.Інфляційні нарахування, грн. 15.02.2018-30.03.2018Лютий - 100,9 Березень - 101,1 172 315,68 175 778,36 3 463,36 01.04.2018-04.04.2018Квітень - 100,8 162 315,68 163 613,52 1 298,52 05.04.2018-18.04.2018Квітень - 100,8 152 315,68 153 534,20 1 218,52 19.04.2018-20.04.2018Квітень - 100,8 142 315,68 143 453,52 1 138,52 21.04.2018-Квітень - 100,8 132 315,68 133 373,52 1 058,52 05.05.2018-18.05.2018 Травень-100,0 122315,68 122315,68 0 19.05.2018-12.06.2018 Травень- 100,0 Червень-100,0 112315,68 112315,68 0 13.06.2018-15.06.2018 Червень-100,0 107315,68 107315,68 0 16.06.2018-10.10.2018 Червень-100,0 Липень-99,3 Серпень - 100,0 Вересень - не встановлено 10315,68 101598,80 0 Всього: 8 257,44

Розрахунок втрат від інфляції наданий позивачем також не правильно враховує періоди нарахувань.

Відповідно до ч.2,3 п.3.2 постанови ВГСУ №14 від 17.12.2014р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Оскільки прострочення зобов'язання за договором № 15/02/18 9П відступлення права вимоги від 15.02.2018р. починається з травня 2018р., тому втрати від інфляції слід розраховувати з наступного місяця з червня 2018 р. по вересень 2018р. За розрахунком суду втрати від інфляції за цей період складають 1214,18 грн.

Європейський суд з прав людини у справі Мантованеллі проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

Стаття 13 ГПК України зазначає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Суд відповідно до статті 237 ГПК України під час розгляду справи з'ясував чи мали місце обставини (факти) якими обґрунтовувались позовні вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 193, 229, 230, 231, Господарського Кодексу України, ст. ст. 526, 530, 549, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 191, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "АВІАС-2000"(49042, м. Дніпро, Аеропрт,42, код ЄДРПОУ 24994073) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЛЬМІН"(03134, м. Київ, вул. Миру,б.3, код ЄДРПОУ 41436659) грошовий борг в сумі 104919,36 грн. за весь час прострочення, з якого: сума грошового боргу за основним зобов'язанням становить 102 315,68 грн.; 3% річних - 1389,50 грн.; інфляційні витрати у розмірі -1214, 18грн., судовий збір в розмірі 1573,79 грн.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного тексту судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 23.01.2019

Суддя С.П.Панна