Рішення

від 17.01.2019 по справі 909/986/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.01.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/986/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М.А., секретар судового засідання Феденько Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Унібрук"

вул. Д.Галицького, 34, смт. Вигода, Долинський район,

                     Івано-Франківська область, 77552

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТМЕН"

вул. Січових Стрільців, будинок 52Н, смт. Брошнів-Осада,

Рожнятівський район, Івано-Франківська область, 77611

про стягнення заборгованості у розмірі 204 413,49 грн, в тому числі 172 892,24 грн - заборгованість за поставлений товар, 13 220,50 грн - сума пені, 8 644,61 грн - сума штрафу, 1 236,30 грн - сума 3% річних, 8 419,84 грн - сума інфляційних збитків.

Представники сторін не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Івано-Франківської області подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю "Унібрук" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТМЕН" про стягнення заборгованості у розмірі 204 413,49 грн, в тому числі 172 892,24 грн - заборгованість за поставлений товар, 13 220,50 грн - сума пені, 8 644,61 грн - сума штрафу, 1 236,30 грн - сума 3% річних, 8 419,84 грн - сума інфляційних збитків.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 13.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 27.11.2018.

Ухвалами Господарського суду Івано-Франківської області від 27.11.2018 та 11.12.2018 підготовче засідання відкладено на 11.12.2018 та 03.01.2019 відповідно.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 03.01.2019 підготовче провадження у справі закрито та розгляд справи по суті призначено на 17.01.2019.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, причин неприбуття суду не повідомив. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань згідно договору поставки, внаслідок чого утворилась заборгованість. Внаслідок неналежного виконання умов договору поставки позивачем нараховано пеню, штраф, 3% річних та інфляційні збитки.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, причин неприбуття суду не повідомив.

Ухвали суду від 27.11.2018, 11.12.2018 повернулися на адресу суду із зазначенням в поштовій довідці "за закінченням встановленого строку зберігання".

Судом здійснено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до витягу станом на 27.11.2018 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань значиться Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТМЕН", де зазначено місцезнаходження відповідача - 77611, Івано-Франківська область, Рожнятівський район, смт. Брошнів-Осада, вул. Січових Стрільців, будинок 52Н, тобто адреса, яка вказувалась в позовній заяві та ухвалах суду, що надсилались відповідачу.

Отже, як встановлено судом, ухвали по справі надсилались відповідачу за адресою місцезнаходження, яке зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд зазначає, що вищезазначені ухвали суду надсилалися рекомендованим листом з поміткою "Судова повістка".

Відповідно до п. 99 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Згідно до п. 116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З пунктів 99 та 116 вказаних постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання" можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Враховуючи наведене, суд вважає, що неотримання судових повісток (листів з ухвалами суду) відповідачем та повернення її до суду з поміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" є наслідками волевої поведінки у формі бездіяльності щодо її належного отримання.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні норми містяться в частині 9 статті 165 ГПК України.

Згідно ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у відповідності до ст. 86 ГПК України, суд встановив наступне.

06.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Унібрук" (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТМЕН" (далі - Покупець) укладено Договір поставки № 27/2018 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, у порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, Постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність Покупця (відповідача) бетонні вироби (далі - Товар), а Покупець (відповідач) зобов'язується прийняти і оплатити Товар.

На виконання умов Договору в період з 25.06.2018 відповідачем отримано від позивача товару на загальну суму 192 892,24 грн, що підтверджується видатковими накладними № 136 від 25.06.2018 на суму 28 264,37 грн, № 137 від 25.06.2018 на суму 36 384, 80 грн, № 138 від 25.06.2018 на суму 33 191,83 грн, № 139 від 25.06.2018 на суму 30 726, 88 грн, № 143 від 26.06.2018 на суму 30 250,50 грн та № 238 від 10.08.2018 на суму 34073,86 грн, які посвідчені підписами та скріплені печатками сторін.

Пунктом 3.3. Договору визначено, що оплата товару, здійснюється Покупцем (відповідачем) шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (позивача) на умовах 100% оплати вартості партії товару, протягом 45 календарних днів з моменту отримання товару.

В порушення вищенаведених умов Договору відповідачем договірні зобов'язання з оплати отриманого товару виконувались неналежним чином. Відповідачем частково сплачено заборгованість за товар отриманий згідно видаткової накладної № 136 від 25.06.2018 в сумі 20 000,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем направлено відповідачу претензію вих. № 10 від 27.09.2018 з вимогою погасити заборгованість за договором № 27/2018 від 06.06.2018 в сумі 172 892,24 грн. Разом із претензією надіслано два примірники Акту звірки взаємних розрахунків. Докази направлення претензії містяться в матеріалах справи. Відповіді на претензію позивачем не отримано.

Матеріали справи не містять доказів сплати решти суми заборгованості.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими частково виходячи з наступного.

В силу ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) між сторонами у справі виникли зобов'язальні відносини.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Згідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, беручи до уваги матеріали справи, керуючись вищезазначеними нормами законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 172 892,24 грн.

Стосовно вимоги про стягнення пені, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання.

Умовами Договору, зокрема, пунктом 5.2. Договору визначено, що в разі порушення Покупцем (відповідачем) терміну оплати товару, Покупець (відповідач) зобов'язаний сплатити Постачальнику (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми несплаченої вартості товару і за весь період прострочення оплати починаючи з дня, подальшого за днем належного платежу у відповідності із Договором, до дня фактичного погашення суми богу в повному обсязі.

При перевірці розміру нарахованої позивачем суми пені у відповідності до положень ч. 6 ст. 232 ГК України судом встановлено інший розмір пені, а саме 13 825,42 грн. Оскільки позивачем заявлено вимогу про стягнення пені в сумі меншій, ніж та, що підрахована судом, суд вважає за доцільне задовольнити вимогу позивача щодо стягнення пені саме в сумі 13 220,50 грн за період з 11.08.2018 по 05.11.2018.

Стосовно вимоги про стягнення штрафу суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Умовами Договору, зокрема, пунктом 5.3. передбачено, що у випадку прострочення оплати більше як на 30 днів, Покупець (відповідач) сплачує Постачальнику (позивачу) штраф у розмірі 5% від суми отриманого та неоплаченого товару.

З огляду на вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу у сумі 8 644,61 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно вимог про стягнення 3% річних та інфляційних збитків, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснивши перерахунок 3% річних, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 1 236,30 грн за період з 11.08.2018 по 05.11.2018 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При перевірці розміру нарахованої позивачем суми інфляційних збитків судом встановлено інший розмір інфляційних збитків, а саме 6 279,96 грн. Отже, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних збитків за період 11.08.2018 по 05.11.2018 є частково обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню в сумі 6 279,96 грн. В частині стягнення інфляційних збитків в сумі 2 139,88 грн слід відмовити.

За правилами, встановленими п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір по справі слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230-232, 265 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 86, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Унібрук" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТМЕН" про стягнення заборгованості у розмірі 204 413,49 грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТМЕН" (вул. Січових Стрільців, будинок 52Н, смт. Брошнів-Осада, Рожнятівський район, Івано-Франківська область, 77611; код ЄДРПОУ 40523352, ІПН 40523350112 р/р 26002523293 в АТ "Райфайзен Банк "Аваль" МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Унібрук" (вул. Д.Галицького, 34, смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, 77552; код ЄДРПОУ 40824985, витяг ПДВ 1609054500048, ІПН 408249809054 р/р 26007000007928 у АТ "Укрексімбанк" МФО 322313) заборгованості у розмірі 202 273,61 грн, в тому числі 172 892,24 грн (сто сімдесят дві тисячі вісімсот дев'яносто дві гривні 24 копійки) - заборгованості за поставлений товар, 13 220,50 грн (тринадцять тисяч двісті двадцять гривень 50 копійок) - пені, 8 644,61 грн (вісім тисяч шістсот сорок чотири гривні 61 копійку) - штрафу, 1 236,30 грн (одну тисячу двісті тридцять шість гривень 30 копійок) - 3% річних, 6 279,96 грн (шість тисяч двісті сімдесят дев'ять гривень 96 копійок) - інфляційних збитків та 3 034,10 грн (три тисячі тридцять чотири гривні 10 копійок) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 2 139,88 грн інфляційних збитків відмовити.

Судовий збір в сумі 32,1 грн залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до п.п 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23.01.2019.

Суддя М.А. Шіляк