Рішення

від 10.01.2019 по справі 915/511/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року Справа № 915/511/15

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

за участі секретаря судового засідання Сьянової О.С.,

від позивача: ОСОБА_1 -прокурор.

від відповідача: ОСОБА_2 за договором;

ОСОБА_3 - довіреність б/ н від 26.04.2017.

від відповідача -2: ОСОБА_4, ордер КС № 328043 від 06.06.18.

розглянувши матеріали справи

За позовом: Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області (55213, Миколаївська область, м.Первомайськ, вул. І.Виговського, 18)

в інтересах держави

до відповідача 1: Державного підприємства «Національна атомна

енергогенеруючої компанії «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул.

Вєтрова, 3) в особі відокремленого підрозділу «Южно-

Українська АЕС» (55000, Миколаївська область,

м. Южноукраїнськ, Промзона)

відповідача 2: GSE Perfomance Solutions Inc. (6940 Columbia Gayeway Drive,

Suite 470 Columbia, Maryland 21046 USA)

адреса для листування: 0130, м.Київ, вул. Б.Хмельницького,

17/52А,

про скасування рішень комітету з конкурсних торгів та визнання недійсним договору на закупівлю послуг.

В С Т А Н О В И В:

30.03.2015 Прокурор м. Южноукраїнська звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом в інтересах держави до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южноукраїнська АЕС» (далі - Відповідач-1) та GSE Power Sestem Inc. з вимогами:

- визнання недійсним рішення комітету з конкурсних торгів відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» , оформлене протоколом оцінки пропозицій конкурсних торгів по процедурі відкритих торгів на закупівлю послуг категорії 62.01.1 по ДК 016-2010 щодо проектування та розробляння у сфері інформаційних технологій (модернізація моделюючої системи повномасштабного тренажера блоку 1 ВП ЮУ АЕС із заміною головного моделюючого комп'ютера) № ПТ.0.0055Ц.02/14 від 04.09.2014 про допущення до оцінки пропозиції Western System Corporation та GSE Power Systems Inс, які не відповідають документації конкурсних торгів;

- визнання недійсними результати торгів, оформлені протоколом засідання комітету з конкурсних торгів відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» щодо організації проведення закупівлі товарів, робіт і послуг №508 від 10.09.2014 про визнання переможцем торгів на закупівлю послуг щодо проектування та розробляння у сфері інформаційних технологій (Модернізація моделюючої системи повномасштабного тренажера блоку 1 ВП ЮУ АЕС із заміною головного моделюючого комп'ютера) GSE Power Systems Inс;

- визнання недійсним на майбутнє договору на закупівлю послуг щодо проектування та розробляння у сфері інформаційних технологій (Модернізація моделюючої системи повномасштабного тренажера блоку 1 ВП ЮУ АЕС із заміною головного моделюючого комп'ютера) № ENG2-004/2-123-01-14-00815 від 22.09.2014, укладеного між ВП відокремленим підрозділом «Южно-Українська АЕС» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та GSE Power Systems Inс. на суму 31399932,94 грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області (суддя Смородінова О.Г) від 10.11.2015р. позов Прокурора задоволено частково, а саме: визнано недійсним рішення комітету з конкурсних торгів ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» , оформлене протоколом оцінки пропозицій конкурсних торгів по процедурі відкритих торгів на закупівлю послуг категорії 62.01.1 по ДК 016-2010 щодо проектування та розробляння у сфері інформаційних технологій (модернізація моделюючої системи повномасштабного тренажера блоку 1 ВП ЮУ АЕС із заміною головного моделюючого комп'ютера) №ПТ.0.0055Ц.02/14 від 04.09.2014р. про допущення до оцінки пропозиції Western System Corporation та GSE Power Systems Inс., визнано недійсними результати торгів, оформлені протоколом засідання комітету з конкурсних торгів ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» щодо організації проведення закупівлі товарів, робіт і послуг № 508 від 10.09.2014р. про визнання переможцем торгів на закупівлю послуг щодо проектування та розробляння у сфері інформаційних технологій (Модернізація моделюючої системи повномасштабного тренажера блоку 1 ВП ЮУ АЕС із заміною головного моделюючого комп'ютера) GSE Power Systems Inс. та стягнуто з ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» в дохід державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у розмірі 2436,00 грн. В іншій частині позову провадження у справі припинено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2016р. рішення господарського суду Миколаївської області від 10.11.2015р. скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову Прокурора відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.10.2016 р. постанова Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 р. та рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.11.2016 р. у справі № 915/511/15 скасовано, справу передано на розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2016 справа розподілена судді Коваль С. М.

Ухвалою суду від 26.10.2016 справа прийнята до провадження суддею Коваль С.М. У зв'язку з необхідністю офіційного перекладу на англійську мову документів у справі, а також у зв'язку з необхідністю звернення з судовим дорученням для вручення копії позовної заяви Відповідачу 2, провадження у справі неодноразово зупинялося та поновлювалося ухвалами від 27.04.2017, 25.05.2017, 26.10.2016, 07.11.2017, 07.12.2017, 05.07.2018.

Позов обґрунтовано тим, що Відповідач-1 при проведенні державних закупівель допустив порушення норм статей 1, 2, 5, 22, 25, 28, 29 Закону України «Про здійснення державних закупівель» , норм статей 180, 185 Податкового кодексу України, статей 202, 203, 215 Цивільного кодексу України, а саме.

Відповідач-1 при підготовці процедури державних закупівель:

- об'єднав в один предмет закупівлі придбання послуг, робіт та товарів, що суперечить п. 20 ч.1 ст. 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» , та обмежує коло потенційних учасників, які відповідно до профілю діяльності займаються тільки одним видом діяльності;

- вказавши в документації конкурсних торгів обов'язок учасника конкурсу надати банківську гарантію на суму 3% від загальної вартості договору, яку видав банк, віднесений за класифікацією Національного банку України до першої категорії «найбільші банки» або договір страхування відповідальності перед третіми особами, укладений з страховою компанією, яка пройшла відбір у Відповідача-1, допустив порушення законодавства з питань захисту економічної конкуренції в частині незабезпечення рівних умов для всіх суб'єктів господарської діяльності та позбавив права на участь суб'єктів господарювання, які не відповідають цим вимогам, проте змогли б запропонувати більш економічно вигідну ціну;

- додатком №1 документації конкурсних торгів передбачив, що учасник процедури закупівлі повинен зазначити ціну пропозиції, вказавши її валюту. Розділ V документації визначає, що критерієм оцінки є ціна. Така умова не враховує вимоги Податкового кодексу України щодо сплати ПДВ отримувачем послуг, якщо вони надаються нерезедентами. Відповідно при оцінці пропозиції нерезидента необхідно було враховувати розмір ПДВ, що підлягає сплаті отримувачем послуг. Як наслідок, Відповідач-1 порушив вимоги ч. 3 ст. 22 Закону «Про здійснення державних закупівель» та принцип здійснення закупівель, визначений ст. 3 цього Закону щодо об'єктивної та неупередженої оцінки пропозицій конкурсних торгів та створив умови для неефективного витрачання бюджетних коштів по сплаті ПДВ на суму понад 600 тис. грн.;

- зазначив в документації як вимогу щодо підтвердження відсутності притягнення до відповідальності за вчинення у сфері державних закупівель корупційного правопорушення довідку учасника довільної форми за підписом керівника, чим не забезпечив виконання вимог закону щодо обмеження участі у процедурах закупівель осіб, які притягувались до відповідальності за вчинення у сфері державних закупівель корупційних правопорушень та за корисливі злочини, створив умови для відповідних зловживань та участі вказаних осіб у процедурі закупівлі.

При проведенні закупівель Відповідач-1:

- порушив вимоги ст. 25 Закону України «Про здійснення державних закупівель» , провівши розкриття пропозицій конкурсних торгів лише 2 учасників Western Sestem Corporation и GSE Hower Sestems Inc. за відсутності документів, що підтверджують відкликання пропозиції ТОВ Інтелектуальні технології Славутич ;

- допустив до оцінки пропозиції Western System Corporation та GSE Power Systems Inс, які не відповідають підпунктам 10, 11, 12 п. 2 розділу III документації конкурсних торгів;

- допустив до оцінки пропозиції учасників, що не відповідають кількісним та технічним характеристикам предмету закупівлі, а зобов'язаний був відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про здійснення державних закупівель» відмінити торги;

Прокурор вважає, що зазначені порушення процедури державних закупівель ставлять під загрозу економічні інтереси держави, тому договір, що укладений за результатами їх проведення, має бути визнаний недійсним.

Відповідач-1 у відзивах на позовну заяву (вх. № 14736/15 від 10.08.2015, вих. № 32/397 від 25.07.2018) в задоволенні позову просить відмовити, посилаючись на таке.

Жодним нормативно-правовим актом України Відповідач-1 не позбавлений права укладати комплексні договори під ключ , яким є оспорюваний договір. Крім того, п. 33 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» не встановлено обов'язку замовника визначати окремі частини предмета закупівлі (лоти). Це право Відповідача-1, яке надано господарюючому суб'єкту для ефективної організації господарської діяльності.

Відповідачу-1 невідомо про існування широкого кола суб'єктів господарювання резидентів, які спеціалізуються на одночасному виготовленні, конфігурації та постачанні вузькоспеціалізованого класу надсучасної та надпотужної комп'ютерної техніки для ядерних розрахунків, які були позбавлені можливості прийняти участь у торгах та змогли б запропонувати найбільш економічно вигідну пропозицію;

Включення до документації конкурсних торгів вимог надання гарантії банками першої категорії або страховою компанією, яка пройшла відбір у Відповідача-1 забезпечує захист від недобросовісних учасників конкурсних торгів. Учаснику отримати гарантію банку першої категорії не складно. Перелік страхових компаній, які пройшли відбір Відповідача-1 міститься у відкритому доступі на його офіційному сайті.

Документація конкурсних торгів була оприлюднена у вітчизняних та міжнародних вісниках торгів (вісник державних закупівель № 39/1/1 від 10.07.2014 року оголошення № 144578 та оголошення № 006600 АРР). В строк подання пропозицій скарги на зміст документації конкурсних торгів від суб'єктів господарювання не надійшли.

Прокурор не обґрунтував існування зазначеного ним ризику неефективного витрачання бюджетних коштів по сплаті ПДВ на суму понад 600 тис. грн. .

Пред'явлення до учасників конкурсних торгів вимоги про надання довідки про несудимість, одержаної в порядку Інструкції №823/188, не передбачено жодним нормативно-правовим актом у сфері державних закупівель, зокрема, Стандартною документацією конкурсних торгів для процедури закупівлі-відкриті торги, затвердженою Міністерством економіки України від 26.07.2010 № 919 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10.08.2010 за № 653/17948. Такі вимоги створюють додаткові бюрократичні перешкоди для учасникам торгів. Крім того, Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення у безоплатному цілодобовому доступі. Інформація, надана учасниками у вигляді довідок довільної форми, може бути перевірена.

ТОВ Інтелектуальні технології Славутич подало свою пропозицію на участь в даних конкурсних торгах, що підтверджується реєстром отриманих конкурсних пропозицій. Проте офіційний представник даного товариства, що діяв на підстав довіреності, і від імені товариства подав пропозицію, відкликав її в той же день, до моменту закінчення строку подання пропозицій, засвідчивши це власноручним підписом в реєстрі отриманих пропозицій конкурсних торгів. Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону України «Про здійснення державних закупівель» учасник має право внести зміни або відкликати свою пропозицію конкурсних торгів до закінчення строку її подання без втрати свого забезпечення пропозицій конкурсних торгів. Отже, порушення норм законодавства відсутнє. Відкликання пропозиції підтверджується також листом ТОВ «Інтелектуальні технології Славутич» від 12.11.2015 №44.

Прокурор не обґрунтував як нерезиденти можуть подати відомості з ЄДРПОУ з зазначенням видів діяльності по КВЕД-210, нотаріально засвідчені копії свідоцтва платника єдиного податку та свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, коли законодавством не передбачена видача таким суб'єктам цих документів.

Кількісна відмінність компонентів в технічних пропозиціях Western System Corporation від попередньої Замовленої специфікації на устаткування ПМТ 1 є цілком допустимою, бо головний стандарт для ПТК «Вимоги до технічних засобів навчання персоналу АЕС» . СТП-0.18.023-2003, вимагає жорсткої подібності по кількості елементів і зовнішньому вигляді тільки для оперативного контуру БЩУ. Все, що знаходиться за межами БЩУ може реалізовуватися із спрощенням як в кількості елементів, так і в зовнішньому вигляді. Крім того, заявлена Western System Corporation вартість постачання ( з урахуванням установки і наладки) устаткування - 192 400 доларів США входила в мінімально-необхідний ціновий діапазон (близько 190 000 доларів США) для устаткування ПМТ, виходячи з досвіду попередніх контрактів, реалізованих в минулі роки.

Прокурор жодним чином не охарактеризував зміст договору, який просить визнати недійсним, не зазначив, що саме у його змісті суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам. Прокурор не зазначає як правову підставу для визнання договору недійсним спеціальну норму - ст. 41 Закону України «Про здійснення державних закупівель» , бо вона не містить жодної підстави, на яку посилається прокурор.

Заявивши в позові про відсутність органу, уповноваженого державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, прокурор повідомив суду завідомо недостовірну інформацію. Відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» контроль у сфері державних закупівель у межах своїх повноважень здійснюють Міністерство економічного розвитку, Рахункова палата України, Антимонопольний комітет України, Державна фінансова інспекція.

Представник Відповідача-2 у відзиві на позовну заяву прокурора від 16.07.2018 заперечує проти позову повністю, вважає його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Прокурором у позовній заяві не обґрунтував підстави звернення до суду, не зазначив у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність захисту її інтересів, не вказав орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, наявність у такого органу повноважень щодо звернення до суду.

Прокурор безпідставно зазначив, що порушення процедури закупівлі послуг ставить під загрозу економічні інтереси держави. Позовна заява не містить жодного обґрунтування такого порушення. Матеріалами справи підтверджено, що закупівля послуг здійснювалася за власні кошти підприємства, а не бюджетні кошти. Отже, спірні правовідносини не стосуються інтересів держави, а стосуються інтересів державної компанії (державного підприємства). Прокурор фактично звернувся з позовом в інтересах державної кампанії, що прямо заборонено Законом України «Про прокуратуру» . У спірних правовідносинах відсутні інтереси держави, відтак прокурор не мав передбачених законом підстав для звернення до суду з позовом у даній справі.

Прокурор помилково вказав у позовній заяві про відсутність у Міністерства економічного розвитку і торгівлі України права звертатися до суду, хоча воно має таке право в силу прямої норми закону - ч. 1 ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» .

Крім того, процедуру конкурсних торгів проведено відповідно до вимог закону. Відсутні порушення, які могли вплинути на результати торгів.

Враховуючи специфіку діяльності у сфері атомної енергетики та високі вимоги до безпеки АЕС Відповідач-1 правомірно і обґрунтовано об'єднав в одному предметі закупівлі товари, роботи та послуги, необхідні для модернізації моделюючої системи повномаштабного тренажера блоку 1 Южноукраїнської АЕС із заміною головного моделюючого комп'ютера.

Встановлюючи в документації конкурсних торгів вимоги щодо надання гарантії, яку видав банк, віднесений за класифікацією НБУ до першої категорії «найбільші банки» , або договору страхування відповідальності перед третіми особами, укладеного страховою компанією, яка пройшла відбір у Відповідача-1, останній діяв відповідно до вимог закону та в інтересах державного підприємства.

Доводи прокурора щодо неефективного витрачання бюджетних коштів по сплаті ПДВ на суму понад 600 тис. грн. також є безпідставними та ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм Податкового кодексу України. З урахуванням положень п.п. 2 п. 180.1 ст. 180, п.п. «б» п. 185.1 ст. 185, п. 198.5 ст. 198, п. 180.2 ст. 180 Податкового кодексу України оскільки місце постачання товарів, робіт та послуг розташоване на митній території України, операції з поставки товарів, робіт та послуг підлягають оподаткуванню ПДВ, незалежно від того, хто надає такі послуги - резидент чи нерезидент. Отже, вартість товарів, робіт та послуг, які поставляються на митну територію України, не залежить від статусу резидента постачальника і завжди збільшується на суму ПДВ.

Закон України «Про здійснення державних закупівель» не встановлює способу документального підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі встановленим критеріям та вимогам закону, зокрема не притягнення до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або злочину з корисливих мотивів. Відповідачем-1 у відповідності зі ст. 22 Закону України «Про здійснення державних закупівель» було обрано належний спосіб документального підтвердження відповідності учасників встановленим ст. 17 вказаного Закону критеріям та вимогам.

Ч. 5 ст. 25 Закону України «Про здійснення державних закупівель» передбачено, що відкликання пропозиції здійснюється учасником у формі заяви про відкликання пропозиції. Форма вказаної заяви (усна чи письмова) законом не встановлена. Наявними в матеріалах справи доказами (листом прокурора м. Южноукраїнська № (15-27) 2644 вих-15 від 06.11.2015, листом ТОВ «Інтелектуальні технології Славутич» №44 від 12.11.2015 підтверджується, що товариство керуючись ст. 25 Закону України «Про здійснення державних закупівель» та комерційною доцільністю відкликало пропозицію конкурсних торгів; на підтвердження повноважень представника на відкликання пропозиції була надана довіреність. Вказані докази також підтверджують відсутність претензій зі сторони ТОВ «Інтелектуальні технології Славутич» .

Неможливість подання нерезидентами передбачених у пп. 10, 11, 12 п. 2 розділу ІІ Документації конкурсних торгів документів (свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ та єдиного податку, виписки із ЄДРПОУ) фактично випливає із законодавства та не потребує окремого закріплення. Ненадання документів також не вплинуло на результати конкурсних торгів.

Кількісна відмінність компонентів у технічних пропозиціях компанії Western System Corpouation від попередньої «Замовленої специфікації на устаткування ПМТ-1» є допустимою. З урахуванням особливостей послуг, що замовлялися Відповідачем-1, документацією конкурсних торгів не вимагалося проведення детальної специфікації на постачання комп'ютерного устаткування до затвердження технічних завдань на його розробку. Пропозиції учасників конкурсних торгів повністю відповідали вимогам документації.

Оскільки оспорюваний контракт містить арбітражне застереження щодо розгляду спорів, які виникають на підставі цього контракту, у МКАС, то провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання недійсним на майбутнє контракту підлягає закриттю на підставі п. 5 ч. 1 ст. 231 ГПК України та відповідно до ст. 8 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» .

У позовній заяві прокурор не вказав, які саме положення контракту суперечать нормам законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; не довів, що зміст контракту вцілому або його окремі положення суперечать нормам законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, що могло б бути підставою для визнання недійсним контракту з підстав, визначених ч. 1 ст. 203 та ст. 215 ЦК України.

Крім того, чинне законодавство не передбачає визнання недійсним правочину на майбутнє. Оспорюваний контракт припинився внаслідок його повного виконання сторонами. Отже, визнання вказаного контракту недійсним на майбутнє неможливо.

У відповіді на відзив прокурор, окрім зазначеного в позовній заяві вказав, що Міністерству економічного розвитку і торгівлі законодавством України не надано право на звернення до суду з позовами про визнання недійсними додаткових угод та угод, укладених за результатами проведених державних закупівель. Крім того, кошти державних комерційних підприємств є державною власністю, тому правовідносини з використання державних коштів становлять суспільний та державний інтерес.

В запереченнях щодо аргументів прокурора у відповіді на відзив від 26.09.2018 року Відповідач-2, окрім зазначеного у відзиві на позовну заяву, вказав, що предметом позову є визнання недійсним контракту, а не додаткової угоди. Крім того, прокурор наводить нове обґрунтування наявності підстав для звернення - суспільного та державного інтересу, хоча зобов'язаний був навести ці підстави в позовній заяві. Крім того, доводи прокурора стосовно порушення принципу максимальної економії та ефективного витрачання бюджетних коштів внаслідок об'єднання у один предмет придбання товарів, робіт і послуг є припущенням і не підтверджується жодними належними та допустимими доказами. Щодо нарахування та сплати ПДВ - сплата податків не є та не може вважатися витрачанням державних коштів.

Відповідач-2 вважає, що доводи прокурора у цій справі зводяться до надуманих формальних підстав, які не вплинули та не могли вплинути на результати торгів.

19.06.2018 представник Відповідача 2 звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження в частині позовних вимог про визнання недійсним на майбутнє контракту, посилаючись на наявне у оспорюваному контракті арбітражне застереження щодо розгляду всіх спорів, які виникають на його підставі в МКАС.

Прокурор у запереченні на клопотання про закриття провадження просив відмовити у його задоволенні, вказуючи, що таке клопотання є безпідставним, бо арбітражним застереженням передбачено, що в МКАС підлягають розгляду спори, що виникли між сторонами контракту та під час його виконання. Даний спір стосується не виконання контракту, а визнання його недійсним, тобто наявності порушень до моменту укладення контракту.

В поясненнях щодо заперечень на клопотання про закриття провадження представник Відповідача-2, окрім зазначеного в клопотанні, вказав з посиланням на судову практику, що для застосування арбітражного застереження не має значення, що позовна заява пред'явлена прокурором. Крім того, п. 21.2 ст. 21 контракту не містить жодних обмежень щодо виду спору, який належить розглядати в МКАС.

Ухвалою суду від 26.09.2018 відмовлено Відповідачу-2 у задоволенні заяви від 15.06.2018 про закриття провадження у справі в частині визнання недійсним на майбутнє контракту про надання послуг № ENG-004 від 22.09.2014, у зв'язку з тим, що контрактом врегульовано питання вирішення у міжнародному арбітражі виключно тих спорів, які виникли між сторонами та під час виконання контракту. Між сторонами контракту у цьому випадку спір не виник.

20.07.2018 від заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області надійшла заява про зміну предмету позову. Посилаючись на ст. 46 ГПК України, ч. 1 ст. 203, ч. 1, 3 ст. 215, ст. 216 ЦК України та зміну фактичних обставин справи -виконання оспорюваного договору, просив змінити предмет позову в частині визнати недійсним оспорюваний договір з моменту укладення.

Представник Відповідача-1 03.09.2018 надав суду заперечення проти заяви про зміну предмета позову; вважає, що прокурор не обґрунтував передбачені процесуальним законом підстави для зміни предмета позову, тому заява не підлягає задоволенню.

В письмових поясненнях (вих. № 5745 від 04.09.2018), крім зазначеного в заяві про зміну предмету позову, прокурор вказав, що фактичні обставини справи змінилися після завершення первинного розгляду справи господарськими судами всіх інстанцій, що і стало підставою для зміни предмету позову при повторному розгляді справи по суті. Крім того, у зв'язку з виключенням ст. 207 ГК України, яка передбачала визнання господарського зобов'язання недійсним на майбутнє, змінилася сутність позовних вимог, які можуть бути заявлені з приводу визнання недійсним такого зобовязання.

07.09.2018 Відповідач-2 надав суду заперечення проти заяви про зміну предмету позову, зазначивши, що на 10.11.2015 договір був майже виконаний, а відповідно до норм ГПК України зміна предмету позову допускається лише, якщо після закінчення підготовчого засідання або після початку розгляду справи по суті змінилися фактичні обставини. Фактичні обставини справи після початку розгляду справи по суті не змінилися, а тому прокурор міг звернутися з заявою про зміну предмету позову у листопаді 2015 року.

Суд у судовому засіданні 07.09.2018, відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України протокольно відмовив прокурору у задоволенні клопотання про зміну предмету позову.

26.07.2018 від Відповідача-1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі того, що предмет спору у зв'язку з виконанням спірного договору у повному обсязі обома сторонами, вичерпаний.

Ухвалою суду від 05.07.2018 у зв'язку зі зміною найменування юридичної особи змінено найменування відповідача у справі з відповідача GSE Power Systems Inc. на GSE Perfomance Solutions Inc. (далі - Відповідач-2).

Ухвалою суду від 26.09.2018 замінено у справі позивача - Прокуратуру м. Южноукраїнська на Первомайську місцеву прокуратуру Миколаївської області у зв'язку з припиненням діяльності прокуратури м. Южноукраїнська та створенням Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області.

Ухвалою суду від 26.09.2018 підготовче провадження у справі закрите та справа призначена до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні прокурор позовну заяву підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві та в інших письмових заявах по суті справи, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник Відповідача-1 проти позову заперечував, з підстав зазначених у відзиві на позов та інших письмових заявах по суті справи, просив закрити провадження у справі у зв'язку з виконанням сторонами зобов'язань за оспорюваним правочином, чим вичерпаний предмет спору.

Представник Відповідача-2 проти задоволення позовної заяви заперечував, з підстав зазначених у відзиві на неї та у інших письмових заявах по суті справи, просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення прокурора, представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд установив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

На підставі службової записки НТЦ від 02.07.2014 № 6.1.-680 та розроблених і затверджених Учбово-тренувальним центром Відповідача-1 Початкових технічних вимог на виконання послуг з модернізації моделюючої системи повномаштабного тренажерного блоку № 1 ЮУ АЕС із заміною головного моделюючого комп'ютера на засіданні Комітету з конкурсних торгів (протокол № 494 від 04.07.2014) було прийнято рішення провести процедуру закупівлі за рахунок власних коштів послуг категорії №62.01.1 по ДК 016-210 шляхом проведення відкритих торгів та затверджено ДКТ на закупівлю вказаних послуг.

Оголошення про проведення процедури закупівлі № 144578 з кінцевим строком подання пропозицій - 08.08.2014 (до 11.год), дата розкриття пропозицій - 08.08.2014 (14.10 год.) було опубліковано в міжнародному виданні - №006600, «АРР» та розміщено на офіційному загальнодержавному веб-порталі у бюлетені № 39/1/1 (10.07.2014) від 10.07.2014.

В подальшому на засіданнях комітету з конкурсних торгів Відповідача-1 (протоколи від 30.07.2014 № 500, 01.08.2014 № 501) були затверджено зміни № 1 та № 2 до цієї процедури та вирішено продовжити термін подання та розкриття пропозицій конкурсних торгів спочатку до 18.08.2014, а у подальшому до 26.08.2014.

Згідно реєстру отриманих пропозицій конкурсних торгів такі пропозиції були подані трьома учасниками:Western Services Corporation, WSC, яка подала свою пропозицію особисто 26.08.2014 о 08.55 год., GSE Power System Inc., VSA, яка подала свою пропозицію особисто 26.08.2014 о 09.24 і ТОВ «Інтелектуальні технології Славутич» , яке подало свою пропозицію особисто 26.08.2014 о 09.17 год. Проте, в примітці зазначено, що останню пропозицію було відкликано 26.08.2014 о 10.26 год. Відкликання пропозиції ТОВ «Інтелектуальні технології Славутич» також підтверджується листом вих. № 46 від 17.11.2015.

Тобто, у процедурі закупівлі приймали участь: Western Services Corporation, WSC, ціна пропозиції 2 788 900 доларів США або 38 094 722, 97 грн і GSE Power System Inc., VSA, ціна пропозиції 2 298 777 доларів США або 31 399 932, 94 грн

Відповідно до повідомлення про акцепт пропозицій конкурсних торгів найбільш економічно вигідною було визнано пропозицію GSE Power System Inc., VSA з ціною пропозиції 2 298 777 доларів США або 31 399 932,94 грн.

В наступному, за результатами проведених торгів, між Відповідачем-1 і Відповідачем-2 22.09.2014 був укладений контракт № ENG2-004/2-123-01-14-00815 на закупівлю послуг щодо проектування та розробки у сфері інформаційних технологій (Модернізація моделюючої системи повномасштабного тренажера блоку 1 ВП ЮУ АЕС із заміною головного моделюючого комп'ютера) на суму 31 399 932,94 грн.

При цьому, умовами Контракту № ENG2-004/2-123-01-14-00815 (ст.ст. 21.1., 21.2.), передбачено, що всі спори та суперечності, які можуть виникати у зв'язку з виконанням контракту, по можливості вирішуються шляхом переговорів та взаємного узгодження Сторін. Досудовий порядок урегулювання спору обов'язковий для Сторін. Якщо переговори не приведуть до позитивного результату, спори підлягають розгляду у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України у відповідності з Регламентом даного суду по матеріальному та процесуальному праву України.

Відповідно до довідки про стан розрахунків за договором № ENG2-004 від 22.09.2014 ( №2-123-01-14-00815 від 09.10.2014), укладеного між ВП ЮУ АЕС та GSE Perfomance Solutions Inc. (США) зобов'язання за договором сторонами виконані.

Отже, суд встановив, що між відповідачами у справі виникли господарські відносини, пов'язанні з укладанням та виконанням договору з державних закупівель, які регулюються відповідними нормами ЦК та ГК України, а також Законом України «Про здійснення державних закупівель» в редакції чинній на момент виникнення правовідносин.

Крім того, судом встановлено, що оцінці підлягає право прокурора звернутися до суду у цій справі в інтересах держави.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання Відповідача-2 про закриття провадження у справі на підставі того, що зобов'язання за оспорюваним договором є виконаним. Статті 203, 215 ЦК України, ст. 179 ГК України не містять норм, які б пов'язували дійсність або недійсністю правочину з його виконанням. Правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Отже, суд може розглядати справу про визнання недійсним правочину, який виконаний сторонами.

Звертаючись з позовними вимогами, прокурор вказував на те, що Відповідач-1, як замовник, при проведенні вищезгаданого конкурсу порушив вимоги статей 1, 3, 22, 25, 29 Закону України "Про здійснення державних закупівель", оскільки, зокрема, в один предмет закупівлі об'єднав придбання послуг, робіт та товарів; порушив принцип визначення об'єктивної та неупередженої оцінки пропозицій конкурсних торгів і створив умови для неефективного витрачання бюджетних коштів по сплаті ПДВ на суму понад 600 000 грн; не забезпечив виконання вимог закону щодо обмеження участі у процедурах закупівель осіб, які притягувались до відповідальності за вчинення у сфері державних закупівель корупційних правопорушень та злочинів з корисливих мотивів, а також, порушив законодавство з питань захисту економічної конкуренції в частині незабезпечення рівних умов для усіх суб'єктів господарювання, які не відповідають вимогам, вказаним в документації конкурсних торгів, проте змогли б запропонувати більш економічно вигідну ціну.

Крім того, згідно доводів Прокурора, порушення чинного законодавства під час проведення конкурсних торгів, зокрема ст. 25 Закону України "Про здійснення державних закупівель", підтверджується і відсутністю будь-яких доказів про відкликання своєї пропозиції ТОВ "Інтелектуальні технології Славутич", а допущені комітетом з конкурсних торгів до оцінки пропозиції Western System Corporation і GSE Power System Inc., не відповідають, як самій документації конкурсних торгів, так і кількісним та технічним характеристикам предмету закупівлі, що також є підставами для задоволення його позову.

Відповідно до ч. 3-5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор в позовній заяві посилався на те, що процедура закупівель комітетом з конкурсних торгів Відповідача-1 проведена з порушенням зазначених норм Закону України «Про здійснення державних закупівель» , комітетом встановлені дискримінаційні умови, що унеможливлює раціональне та ефективне використання державних коштів і здатне спричинити істотну шкоду інтересам держави.

Крім того, прокурор зазначав про те, що згідно з ч. 7 Закону України «Про здійснення державних закупівель» державне регулювання та контроль у сфері закупівель здійснюють Уповноважений орган та інші органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики) відповідно до їх компетенції. Органи, які уповноважені на здійснення контролю у сфері закупівель, не мають права втручатися у проведення процедур закупівель.

Прокурор також зазначив, що спеціально уповноваженим органом є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних закупівель - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, яке відповідно до законодавства не має повноважень щодо судового оскарження результатів проведених процедур закупівель чи укладених за їх результатами договорів.

У подальших письмових заявах по суті спору прокурор також зазначав, що Міністерству економічного розвитку і торгівлі України законодавством України не надано право на звернення до суду з позовами про визнання недійсними угод, укладених за результатами проведених державних закупівель; кошти державних комерційних підприємств є державною власністю, тому правовідносини з використання державних коштів становлять суспільний та державний інтерес.

Відтак, ураховуючи відсутність органу, уповноваженого державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах прокурор звертається до суду з позовом в інтересах держави.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської ОСОБА_5 Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

У справі, що розглядається, прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" проведенням процедури закупівель, на його думку, з порушенням норм Закону України «Про здійснення державних закупівель» , встановленням дискримінаційних умов, що унеможливлює раціональне та ефективне використання державних коштів і здатне спричинити істотну шкоду інтересам держави.

Водночас п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль , замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Відповідно до ч. 1, 4 статті 7 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) державне регулювання та контроль у сфері закупівель здійснюють Уповноважений орган та інші органи відповідно до їх компетенції. Органи, які уповноважені на здійснення контролю у сфері закупівель, не мають права втручатися у проведення процедур закупівель.

Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері державних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.

Згідно з приписами ст. 1 вказаного Закону Уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних закупівель.

Відповідно до Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, Міністерство є спеціально уповноваженим органом у сфері державних закупівель. Основними завданнями Міністерства є формування та забезпечення державної політики у сфері державних закупівель, державного замовлення.

Прокурор у позовній заяві не визначив орган (органи), уповноважений здійснювати державою відповідні функції у спірних правовідносинах.

При цьому, посилання прокурора на те, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, відповідно до законодавства не має повноважень щодо судового оскарження результатів проведених процедур закупівель чи укладених за їх результатами договорів та не надано право на звернення до суду з позовами про визнання недійсними угод, укладених за результатами проведених державних закупівель, суд відхиляє, з огляду на те, що таке твердження суперечить приписам наведених вище нормативно-правових актів та сутності контрольної функції, які виконують зазначені органи державної влади. При цьому прокурор не враховує того, що положення законодавства не можуть визначати конкретні предмети і підстави позовів, з якими уповноважені органи мають право звернутися до суду, оскільки зазначене було б неправомірним обмеженням повноважень такого органу у визначенні способу захисту та забезпеченні здійснення судового захисту інтересів держави.

Суд погоджується з аргументом Відповідача-2, що ч. 1 ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» прямо передбачено право міністерства, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів звертатися до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. .

Також суд зазначає про те, що в аналогічній справі № 922/3393/17 Заступником прокурора Харківської області, який звернувся з позовом до суду в інтересах держави, зокрема, про визнання недійсним договору про закупівлю, було визначено органи, уповноважені здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, що є додатковим підтвердженням як наявності таких органів, так і визнання органами прокуратури відповідних обставин.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд в постанові від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17.

З огляду на те, що прокурором у цій справі безпідставно не зазначено орган (органи), уповноважені здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, який набуває статусу позивача, тобто особи, в інтересах якої (яких) подано позов про захист порушеного права та/ або охоронюваного законом інтересу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі, отже у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у зв'язку з відмовою у позові судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240, п.п. 17.5 п. 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруючої компанії Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Южно-Українська АЕС, GSE Perfomance Solutions Inc. про визнання недійсним рішення комітету з конкурсних торгів відокремленого підрозділу Южно-Українська АЕС Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, оформлене протоколом оцінки пропозицій конкурсних торгів по процедурі відкритих торгів на закупівлю послуг категорії 62.01.1 по ДК 016-2010 щодо проектування та розробляння у сфері інформаційних технологій (модернізація моделюючої системи повномасштабного тренажера блоку 1 ВП ЮУ АЕС із заміною головного моделюючого компютера) № ПТ.0.0055Ц.02/14 від 04.09.2014 про допущення до оцінки пропозиції Western System Corporation та GSE Perfomance Solutions Inc., які не відповідають документації конкурсних торгів; визнання недійсними результати торгів, оформлені протоколом засідання комітету з конкурсних торгів відокремленого підрозділу Южно-Українська АЕС Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом щодо організації проведення закупівлі товарів, робіт і послуг №508 від 10.09.2014 про визнання переможцем торгів на закупівлю послуг щодо проектування та розробляння у сфері інформаційних технологій (Модернізація моделюючої системи повномасштабного тренажера блоку 1 ВП ЮУ АЕС із заміною головного моделюючого компютера) GSE Perfomance Solutions Inc.; визнання недійсним на майбутнє договору на закупівлю послуг щодо проектування та розробляння у сфері інформаційних технологій (Модернізація моделюючої системи повномасштабного тренажера блоку 1 ВП ЮУ АЕС із заміною головного моделюючого компютера) № ENG2-004/2-123-01-14-00815 від 22.09.2014, укладеного між ВП відокремленим підрозділом Южно-Українська АЕС Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом та GSE Perfomance Solutions Inc. на суму31 399 932, 94 грн. - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області (підпункт 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Повне судове рішення складено та підписано 21 січня 2019 року.

Інформація про сторони:

Первомайська місцева прокуратура Миколаївської області

55213, Миколаївська область, м.Первомайськ, вул. І.Виговського, 18

Державного підприємства Національна атомна енергогенеруючої компанії Енергоатом

01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 3

код ЄДРПОУ 24584661

в особі відокремленого підрозділу Южно-Українська АЕС

55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, Промзона

GSE Perfomance Solutions Inc.

6940 Columbia Gayeway Drive, Suite 470 Columbia, Maryland 21046 USA

Суддя С. М.Коваль.