ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"22" січня 2019 р.м. Одеса № 916/125/19 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши матеріали вх. № 133/19
за позовом: Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області (68500, Одеська обл., смт. Тарутине, вул. Широка, 1)
до відповідача: СФГ „Попаз» (Одеська обл., Тарутинський р-н, с. Виноградівка, вул. 26 Серпня, буд.31)
про стягнення 15631,48 грн.
ВСТАНОВИВ:
17.01.2018 року позивач - Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - СФГ „Попаз» , в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість по виплаті орендної плати у розмірі 15631,48 грн.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд зазначає таке:
По-перше, за приписами п.2 та п.8 ч.3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява, серед іншого, повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) та зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Так, у відповідності до змісту позовної заяви позивачем визначено найменування відповідача - СФГ „Попаз» .
Однак, у відповідності до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 31851882, зареєстрована юридична особа із найменуванням - Селянське (фермерське) господарство „Попаз» .
Отже, подана позивачем позовна заява, в порушення вказаних вимог ст.162 Господарського процесуального кодексу України, не містить належного визначення назви відповідача та відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
По-друге, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Водночас ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України визначено обов'язок позивача, особи, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Як встановлено судом, відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Селянське (фермерське) господарство „Попаз» є 68550 Одеська обл., Тарутинський р-н, с. Виноградівка, вул. 26 Серпня, буд.31.
Між тим, до позовної заяви позивачем в якості доказу надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів надано, зокрема, опис вкладення з якого вбачається, що поштове відправлення надіслано керівнику відповідача СФГ „Попаз» ОСОБА_1 на адресу: вул. Тіниста, 68, с. Виноградівка, Тарутинський р-н, Одеська обл.
Доказів надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу на адресу: 68550 Одеська обл., Тарутинський р-н, с. Виноградівка, вул. 26 Серпня, буд.31 до позовної заяви не додано.
Отже, доданий до позовної заяви опис вкладення не може бути належним доказом надіслання копії позовної заяви відповідачу у розумінні ст. 172 Господарського процесуального кодексу України.
По-третє, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч. 1 та ч.2 ст.91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч.ч.4, 5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 "ДСТУ 4163-2003", відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Згідно з висновком щодо застосування норм права, який викладений у постанові Верховного суду від 11.07.2018р. у справі №904/8549/17, неналежним чином засвідчені документи є недопустимими доказами у справі.
Однак, в порушення зазначених вимог законодавства до позовної заяви позивачем додані докази, засвідченні неналежним чином.
По-четверте, за приписами п. 2 ч.1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати судового збору та його розмір передбачені Законом України „Про судовий збір » від 08.07.2011 р. № 3674-V-І. При цьому, згідно до ст. 4 Закону України „Про судовий збір» ставка судового збору із позовних заяв Порядок сплати судового збору та його розмір передбачені Законом України „Про судовий збір » від 08.07.2011 р. № 3674-V-І. При цьому, згідно до ст. 4 Закону України „Про судовий збір» ставка судового збору із позовних заяв майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 1921,00 грн. і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 672 350,00 грн.
Таким чином, позивач при подані даного позову до господарського суду, має сплатити судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
Разом з тим, як встановлено судом, матеріали позовної заяви районної адміністрації не містять доказів, підтверджуючих сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі. Натомість, разом з позовною заявою, позивачем подано заяву про відстрочення сплати судового збору (вх. ГСОО №2-232/19 від 17.01.2018р.), в обґрунтування даної заяви позивач посилається на те, що рахунки адміністрації арештовані у рамках виконавчого провадження існує нагальна необхідність у зверненні з відповідним позовом та що представником позивача направлено заявку щодо оплати судового збору, однак на даний час судовий збір не сплачено.
Положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України „Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З урахуванням зазначеного, причини відстрочення позивачу строків сплати судового збору, викладені у заяві позивача №2-232/19 від 17.01.2019р. судом не враховуються, як поважні, оскільки не передбачені положеннями Закону України „Про судовий збір» .
З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для застосування положень ст. 8 Закону України „Про судовий збір» щодо відстрочення Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області сплати судового збору.
Отже, Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області при зверненні з даним позовом, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням встановлених недоліків, на підставі ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків, шляхом надання до суду: відомостей щодо повного найменування відповідача; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; належні докази надіслання відповідачу копії позовної заяви та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення; належним чином засвідчених копій доказів, які додані до позовної заяви; документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, відповідно до вимог п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003, ст.ст. 91, 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1.Позовну заяву Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області - залишити без руху.
2.Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
4.Копію ухвали надіслати Тарутинській районній державній адміністрації Одеської області на адресу:
- 68500, Одеська обл., смт. Тарутине, вул. Широка, 1
Ухвала набрала законної сили 22.01.19 року та не підлягає оскарженню.
Суддя Ю.М. Невінгловська
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2019 |
Оприлюднено | 23.01.2019 |
Номер документу | 79339167 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Невінгловська Ю.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні