Рішення

від 23.01.2019 по справі 804/8040/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року Справа № 804/8040/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ІТ-Бізнес Груп про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, -

ВСТАНОВИВ :

30 листопада 2017 р. Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ІТ-Бізнес Груп (далі - відповідач) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю ІТ-Бізнес Груп (код ЄДРПОУ 36811341).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі; справу №804/8040/17 призначено до судового розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі №804/7657/17 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю"ІТ-Бізнес Груп" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2019 року провадження у адміністративній справі поновлено, справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

15.12.2017 р. набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), внесені Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (Розділи 1-3) .

Пунктом 10 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне продовжити розгляд справи за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне. Згідно із п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосований, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення. 03 травня 2017 року начальником Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесено наказ №2290-п Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ ІТ-Бізнес Груп з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 . Термін перевірки неодноразово переносився. Проте, відповідач відмовив у допуску до перевірки, про що складено акт від 21.11.2017 року №25948/04-36-14-03/36811341. 21 листопада 2017 року о 17 год. 50 хв. прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яке було направлено відповідачу поштою. За таких обставин, наявні передбачені законом обставини для застосування адміністративного арешту, просить підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю ІТ-Бізнес Групп .

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю ІТ-Бізнес Групп зареєстроване юридичною особою, про що 16.11.2009р. вчинено запис в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 1 266 102 0000 034489; код ЄДРПОУ 36811341.

Відповідач перебуває на податковому обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

03 травня 2017 року керуючись пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, пп. 77.1 п.77.4 ст. 77 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області видано наказ №2290-п Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ ІТ-Бізнес Груп (а.с.17), пунктом 1 якого визначено провести з 22.05.2017 року документальну планову виїзну перевірку ТОВ ІТ-Бізнес Груп з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р. тривалістю 20 робочих днів.

На підставі вказаного наказу позивачем були виписані направлення на перевірку від 19.05.2017р. №8275, № 8276, №8277 (а.с.18-21).

22 травня 2017 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято наказ №2682-п Про перенесення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ ІТ-Бізнес Груп на строк,визначений п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України (а.с.21).

В ході перевірки посадовими особами підприємства листом №22/08 від 22.08.2017 повідомлено податковий орган про неможливість надання документів у зв'язку з їх викраденням та надано копію корінця талона №41 від 21.08.2017 про прийняття заяви (реєстраційний №14553 від 21.08.2017) Самарським відділенням поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області.

22 серпня 2017 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято наказу №4537-п Про перенесення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ ІТ-Бізнес Груп на строк, визначений п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України (а.с.22).

21 листопада 2017 року здійснено вихід за податковою адресою підприємства (49033, м. Дніпро, вул. 152 Дивізії, буд. 3, к. 207).

Представник за довіреністю ТОВ ІТ - Бізнес груп Трофимов М. відмовив у допуску до перевірки та письмово пояснив, що контролюючим органом порушено п.п.38.11 п.38 підрозд.10 розділу XX ПКУ у зв'язку з перебуванням підприємства з моменту реєстрації до грудня 2014 року на тимчасово-окупованій території (податковий облік - ДПІ у Київському районі м.Донецька) та зміною в подальшому місцезнаходження на іншу територію України, у зв'язку з чим період діяльності з 01.01.2014 по 31.12.2014 не підлягає перевірці. Також, представником повідомлено про крадіжку первинних документів за період діяльності 2015-2016 роки (а.с.25-26).

Позивачем складено акт від 21.11.2017 №25948/04-36-14-03/36811341 Про недопущення посадових осіб до проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ ІТ - Бізнес груп (код 36811341).

21 листопада 2017 року в.о. начальника управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області складено звернення до заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ ІТ-Бізнес Груп (код ЄДРПОУ 36811341).

21 листопада 2017 року за результатами розгляду звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків (а.с.28).

Копія рішення від 21.11.2018 р. направлено відповідачу засобами поштового зв'язку.

Позивач звернувся до адміністративного суду із даним позовом про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків.

В ході судового розгляду судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем оскаржено в судовому порядку наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 03.05.2017 р. №2290-п Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ ІТ-Бізнес Груп (адміністративна справа 804/7657/17).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Підстави застосування адміністративного арешту майна та порядок його застосування визначені статтею 94 Податкового кодексу України.

Так, згідно з п. 94.1. ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно із п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:

- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

- платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

- відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

- платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Відповідно до п. 94.3., п. 94.4. ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно з п.94.5 , п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Згідно з п. 94.10. ст. 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.

Згідно з ч.1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Законодавець чітко визначив, що однією із підстав для застосування адміністративного арешту майна є відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Тобто, застосування адміністративного арешту з наведеної підстави можливе у разі, по-перше, відмови платника податків від допускупосадових осіб контролюючого органу до проведення документальної перевірки, по-друге, вказана перевірка проводиться за наявності законних підстав для її проведення.

В ході судового розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що документальна планова виїзна перевірка відповідача була призначена наказом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №2290-п від 03.05.2017 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 року у адміністративній справі №804/7657/17, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 року, визнано протиправним та скасовано наказ Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ ІТ-Бізнес Груп № 2290-П від 03.05.2017р., прийнятий Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

Отже, наразі є таким, що набуло законної сили, судове рішення, яким визнано протиправним та скасовано наказ позивача про проведення документальної виїзної перевірки відповідача.

За таких обставин, суд вважає, що позивач не довів наявність всіх передбачених законом умов для підтвердження обґрунтованості застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ІТ-Бізнес Груп про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються.

Керуючись ст.ст. 244, 245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ІТ-Бізнес Груп про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розглядусправи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 23.01.2019 року.

Суддя О.С. Рябчук