Рішення

від 24.10.2018 по справі 0440/5952/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)

24 жовтня 2018 року Справа № 0440/5952/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеццемент", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Кривирізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управлінння Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області про стягнення податкового боргу у розмірі 33 680,89 грн., -

ВСТАНОВИВ:

06.08.2018 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеццемент", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управлінння Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області про стягнення податкового боргу у розмірі 33 680,89 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 32535,68 грн. та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в розмірі 1142,21грн. Зазначений податковий борг виник внаслідок несплати грошових зобов'язань самостійно визначених платником податків у податковій звітності та внаслідок несплати донарахованих контролюючим органом штрафних санкцій.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2018 р. у справі № 0440/5952/18 провадження було відкрито та справа призначена до розгляду в порядку підготовчого провадження.

В судове засідання зявився позивач.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, повноважного представника у судове засідання не направив, про причини неприбуття не повідомив.

Третя особа, повідомлена належним чином про дату, час та мвсце розгляду справи, у судове засідання повноважного представника не направила, про тпричини неявки суд не повідомила.

У відповідності до ч.1 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на викладене, та, відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи описану вище явку сторін у судове засідання, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписуваного технічного засобу судом не здійснювалось.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду зазначеної справи в порядку письмового провадження, застосувавши принцип процесуальної економії та у відповідності до ст.ст.192 - 211, 217, 224 - 228 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи та подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до зворотнього боку облікової картки платника податку у Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеццемент" рахується податковий борг в сумі 33680,89 грн., з яких 32535,68 грн. - з орендної плати з фізичних осіб та 1142,21 грн. - з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.

Податковий борг з орендної плати з фізичних осіб виник у звязку з наступним.

Контролюючим органом було проведено камеральну перевірку даних, Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеццемент" (код ЄДРПОУ 38334712) з питання порушення терміну сплати (перерахування) орендної плати за землю, за результатами якої сформовано акт від 06.09.2017 р. №1069/12-30/38334712 "Про результати камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеццемент" (код ЄДРПОУ 38334712) з питання порушення терміну сплати (перерахування) орендної плати за землю .

У зазначеному вище акті перевірки від 06.09.2017 р. №1069/12-30/38334712 зазначено, що перевіркою термінів сплати узгодженого грошового зобовязання з оренндної плати за землю встановлено порушення вимог, визначених п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобовязання з орендної плати за землю згідно декларації № 9025363246 від 06.05.2014 року по термінах сплати: 30.06.2014 р., 30.07.2014 р., 30.08.2014 р., 30.09.2014 р., 30.01.2015 р., 02.03.2015 р., 30.07.2015 р., 30.09.2015 р., 30.11.2015 р., 30.01.2017 р.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 06.09.2017 р. №1069/12-30/38334712, контролюючим органом сформовано податкові повідомлення-рішення форми Ш № 0026581203 від 13.10.2017, яким до відповідача застосовано штраф у сумі 4298,69 грн. та № 0026571203 від 13.10.2017, яким до відповідача застосовано штраф у сумі 2685,96 грн.

Крім того, відповідачем не сплачено податкові зобов'язання відповідно до податкової декларації (податковий розрахунок земельного податку) № 9019563637 від 14.02.2017 року по термінах сплати: 30.03.2017 року, 30.04.2017 року, 30.05.2017 року, 30.06.2017 року, 30.07.2017 року, 30.08.2017 року, 30.09.2017 року, 30.10.2017 року, 30.11.2017 року в розмірі 25554,03 грн.

Податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості виник у звязку з наступним.

Відповідачем не сплачено податкові зобов'язання відповідно до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки № 9019553773 від 14.02.2017 ро по термінах сплати: 29.04.2017, 29.07.2017 року, 29.10.2017 року, 29.01.2018 року в розмірі 1142,21 грн.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, у зв'язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, ГУ ДФС у Дніпропетровській в автоматичному режимі сформовано та особисто вручено ТОВ "Спеццемент" податкову вимогу №3930-17/81 від 06.06.2017 на суму 3 258,27 грн.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема з визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в України, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України, тощо.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ПК України визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п.14.1.162 пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Згідно з п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також оренду плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Пунктом 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

В силу п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України притягується до відповідальності у вигляді штрафу у визначених цією статтею розмірах.

Відповідно до п.п.16.1.4. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Статтею 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно ч. 1 ст. 60 Податкового кодексу України, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними.

Відповідно до п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом в порушення норм ст.126 ПК України було здійснено нарахування штрафних санкцій стосовно податку з орендної плати з юридичних осіб в сумі (4298,69 грн. + 2685,96 грн.) = 6984,65 грн. в підтвердження чого позивачем було надано пояснення про час виникнення податкової заборгованості ТОВ Спеццемент , що міститься в матеріалах справи.

Суд зазначає, що штрафні санкції в загальному розмірі ((4298,69 грн. + 2685,96 грн.) = 6984,65 грн., які застосовані контролюючим органом, не знайшли свого підтвердження.

З урахуванням вищезазначеного, суд прийшов до висновку, що позивачем під час судового розгляду справи не було доведено законних підстав застосування до відповідача штрафних санкцій, що були нараховані відповідачу контролюючим органом у розмірі 6984,65 грн.

В той же час позивачем обґрунтовано зазначено про наявність у відповідача податкового боргу в сумі 26696,24 грн., що, зважаючи на відсутність будь-яких доказів щодо оскарження відповідачем наведених вище податкових повідомлень-рішень, а також самостійне декларування останнім відповідних сум у зазначених вище деклараціях (податковий розрахунок земельного податку) та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що має логічним наслідком задоволення позовної заяви у цій частині.

Згідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

За змістом ч.4 ст. 9 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Зазначене вище виключає задоволення позовної заяви Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до ТОВ Спеццемент , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення податкового боргу в сумі 33680,89 грн. у повному обсязі, та є підставою для її часткового задоволення у сумі податкового боргу 26696,24 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати у справі не стягуються.

Керуючись ст.ст.242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49600) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеццемент" (код ЄДРПОУ 38334712, вул. Хабаровська, буд. 6, приміщ. 62, Дзержинський район, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50027), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Кривирізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управлінння Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39738741, пр-т Підпільників 42, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50074) про стягнення податкового боргу у розмірі 33 680,89 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеццемент" (код ЄДРПОУ 38334712) податковий борг на користь Державного бюджету України у розмірі 26696,24 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.О. Жукова