Рішення

від 23.01.2019 по справі 160/8763/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року Справа № 160/8763/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І. О., розглянувши у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укравтозапчастинагруп до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

22.11.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Укравтозапчастинагруп (далі - ТОВ Укравтозапчастинагруп , позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач-1), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач-2), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області щодо відмови у реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю Укравтозапчастинагруп та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 884165/40725348 від 16.08.2018 року, № 920577/40725348 від 19.09.2018 року та № 920576/40725348 від 19.09.2018 року про відмову у реєстрації податкових накладних № 22 від 16.08.2017 року, № 15 від 18.09.2017 року, № 17 від 25.09.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України внести до Єдиного реєстру податкових накладних відомості щодо реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю Укравтозапчастинагруп датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він не погоджується з висновками рішень комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 884165/40725348 від 16.08.2018 року, № 920577/40725348 від 19.09.2018 року та № 920576/40725348 від 19.09.2018 року про відмову у реєстрації податкових накладних № 22 від 16.08.2017 року, № 15 від 18.09.2017 року, № 17 від 25.09.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та вважає їх протиправними, такими, що підлягають скасуванню.

За поясненнями позивача, податкові накладні № 22 від 16.08.2017 року, № 15 від 18.09.2017 року, № 17 від 25.09.2017 року були направлені ним для реєстрації в ЄРПН та прийняті ДФС України, але їх реєстрація була зупинена, про що зазначено у відповідних квитанціях. Підставою для зупинення їх реєстрації стали виявлені помилки відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. За твердженнями позивача, на вимогу ГУ ДФС у Дніпропетровській області він надав всі необхідні документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування (далі - ПН/РК), а також пояснення після зупинення реєстрації податкових накладних № 22 від 16.08.2017 року, № 15 від 18.09.2017 року, № 17 від 25.09.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Проте, на думку позивача, відповідач-1 протиправно відмовив у реєстрації податкових накладних (далі - ПН) з підстави надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Не погодившись з такими рішеннями відповідача-1, ТОВ Укравтозапчастинагруп оскаржувало їх в адміністративному порядку. Однак, рішеннями комісій з питань розгляду скарг від 03.09.2018 року № 28715/40725348/2, від 08.10.2018 року № 35054/40725348/2, від 08.10.2018 року № 35066/40725348/2, скарги позивача були залишені без задоволення, а рішення комісій ГУ ДФС у Дніпропетровській області - без змін.

Тому позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування зазначених вище рішень комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Ухвалою суду від 23.11.2018 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також у встановлений відповідачам строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) та заперечень на відповідь на відзив, а позивачу - відповіді на відзив.

У встановлений судом строк відповідачі надали суду свої відзиви на адміністративний позов від 13.12.2018 року, заперечуючи проти задоволення позовних вимог.

Так, в обґрунтування своїх заперечень відповідач-1, посилаючись на пункти 2, 3, 12 13, 15 Постанови Кабінету Міністрів України (КМУ) Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних № 1246 від 29.12.2010 року , зазначив, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є, зокрема, надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Згідно з оскаржуваними рішеннями комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, на цій підставі позивачу було відмовлено в реєстрації податкових накладних № 22 від 16.08.2017 року, № 15 від 18.09.2017 року, № 17 від 25.09.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на вищевикладене, за поясненнями відповідача-1, він вважає оскаржувані рішення комісії про відмову в реєстрації зазначених податкових накладних правомірними та такими, що прийняті відповідно до норм діючого законодавства, в установленому порядку, а вимоги позивача - безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Тому просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову ТОВ Укравтозапчастинагруп у повному обсязі.

Відповідач-2, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, а саме: позовної вимоги про зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні № 22 від 16.08.2017 року, № 15 від 18.09.2017 року, № 17 від 25.09.2017 року, зазначив таке.

Відповідно до норм чинного законодавства України, повноваження ДФС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу. Тобто ДФС України як орган державної влади наділений правами та обов'язками, які надають йому можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень. За твердженнями відповідача-2, тим самим законодавець надав відповідному державному органу та особам, уповноваженим на виконання функцій держави, певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення. З огляду на це, за поясненнями відповідача-2, позовні вимоги ТОВ Укравтозапчастинагруп про зобов'язання ДФС України зареєструвати вищевказані ПН є необґрунтованим, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, зобов'язання ДФС України зареєструвати податкові накладні, є передчасним.

Крім того, посилаючись на положення пунктів 18 - 20, 28 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідач-2 стверджує, що зобов'язання ДФС України зареєструвати ПН є похідною позовною вимогою від позовної вимоги про скасування рішення комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, вирішення якої, у свою чергу, є самостійною підставою для реєстрації ПН/РК. Тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи положення ч. 3 та ч. 4 ст. 257, ст. 261, ст. 262 КАС України, суд розглянув адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми законодавства України, прийшов до таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ Укравтозапчастинагруп 08.08.2016 року було зареєстроване як юридична особа приватного права. Основний вид економічної діяльності: роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів. Це підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

24.03.2017 року між ТОВ Укравтозапчастинагруп та ТОВ Віссен Україна був укладений договір поставки № УАЗГ-2403/17, відповідно до умов якого, ТОВ Укравтозапчастинагруп (постачальник) зобов'язувалося передати у власність, а ТОВ Віссен Україна (покупець) - прийняти та оплатити продукцію, відповідно до додатків до договору: двосторонніх специфікацій до договору та/або накладних постачальника.

За поясненнями позивача, на виконання умов вищевказаного договору, відповідно до видаткової накладної № 152 від 16.08.2017 року, ТОВ Укравтозапчастинагруп відвантажило на адресу ТОВ Віссен Україна товар та направило на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 22 від 16.08.2017 року.

Проте, 14.09.2017 року позивач отримав квитанцію від відповідача-2, відповідно до якої податкову накладну № 22 від 16.08.2017 року було прийнято, але реєстрація зупинена, відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України. Підставою для цього стало те, що відповідач-2 виявив помилки: ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України (далі - МФУ) від 13.06.2017 року № 567; за результатами опрацювання СМКОР виявлена невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах, згідно з УКТ ЗЕД: 8421.

З урахуванням цього, позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, відповідно до п. в пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена п. 4 вказаного наказу.

05.01.2017 року між ТОВ Укравтозапчастинагруп та ТОВ Торговий дім Спецукравтозапчастина був укладений договір поставки № УАЗГ-0501/17, за умовами якого ТОВ Укравтозапчастинагруп (постачальник) зобов'язувалося передати у власність, а ТОВ Торговий дім Спецукравтозапчастина (покупець) - прийняти та оплатити продукцію, відповідно до додатків до договору: двосторонніх специфікацій до договору та/або накладних постачальника.

За поясненнями позивача, на виконання умов вищевказаного договору, відповідно до видаткової накладної № 171 від 18.09.2017 року ТОВ Укравтозапчастинагруп відвантажило на адресу ТОВ Торговий дім Спецукравтозапчастина товар, після чого направило на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну № 15 від 18.09.2017 року.

Проте, 13.10.2017 року позивач отримав від ДФС України квитанцію, в якій було визначено, що податкову накладну № 15 від 18.09.2017 року було прийнято, але реєстрація зупинена на підставі п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України. При цьому, відповідачем-2 були виявлені такі помилки: ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України (далі - МФУ) від 13.06.2017 року № 567; за результатами опрацювання СМКОР виявлена невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах, згідно з УКТ ЗЕД: 7326, 8409, 8413, 8414, 8421.

З урахуванням цього, позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, відповідно до п. в пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена п. 4 вказаного наказу.

Також на виконання умов вищевказаного договору, відповідно до видаткової накладної № 173 від 25.08.2017 року ТОВ Укравтозапчастинагруп відвантажило на адресу ТОВ Торгівельний дім Спецукравтозапчастина товар та направило на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну № 17 від 25.09.2017 року.

Проте, 13.10.2017 року позивач отримав від ДФС України квитанцію, в якій визначено, що податкову накладну № 17 від 25.09.2017 року було прийнято, але реєстрація зупинена, відповідно до п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України. При цьому, відповідачем-2 були виявлені такі помилки: ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України (далі - МФУ) від 13.06.2017 року № 567; за результатами опрацювання СМКОР виявлена невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах, згідно з УКТ ЗЕД: 8409.

З урахуванням цього, позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, відповідно до п. в пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена п. 4 вказаного наказу.

Як зазначив позивач та підтвердив це необхідними письмовими доказами, копії яких наявні в матеріалах справи, що на пропозицію податкового органу направив пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Однак, незважаючи на це, відповідач-1 прийняв оскаржувані рішення про відмову у реєстрації вказаних вище податкових накладних. При цьому, за результатами їх адміністративного оскарження вказані рішення були залишені без змін, скарги позивача - без задоволення.

Не погодившись з такими рішеннями та діями відповідачів, позивач оскаржує їх в судовому порядку. Тому спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу протиправності дій відповідачів та протиправності рішень щодо відмови у реєстрації податкових накладених № 22 від 16.08.2017 року, № 15 від 18.09.2017 року, № 17 від 25.09.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, виходить з наступного.

Податковий кодекс України - є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Відповідно до положень п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами п. 201.7 ст. 201 цього ж Кодексу, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до положень п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

В свою чергу, за приписами п. 74.2. ст. 74 Податкового кодексу України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пп. 201.16.1 п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі-Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) та відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567 (далі - Критерії оцінки ступня ризиків).

Згідно з пунктом 6 Критеріїв, містить у собі визначення двох різних критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний у квитанції № 1 чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу № 567.

Однак, в даному випадку, відповідачами не надані належні та допустимі докази необхідності зупинення реєстрації податкової накладної.

Відповідно до положень п. 201.16.2 ст. 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту (пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, позивачем було подано відповідні пояснення стосовно факту виписки податкових накладних № 22 від 16.08.2017 року, № 15 від 18.09.2017 року, № 17 від 25.09.2017 року з наданням первинних документів до пояснень.

Однак, відповідачем, всупереч вимогам п.п. "в" п. 201.16.1 ст. 201 Податкового кодексу України, не було визначено вичерпного переліку документів, надання яких дало б позивачеві можливість реєстрації податкової накладної.

Крім того, контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, запитів щодо недостатності документів для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не направляв.

Слід врахувати, що відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів (п.п. "в" п. 201.16.1 ст. 201 ПК України).

При відмові у прийнятті до реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, комісія має навести дані щодо документів, надання яких дасть можливість прийняти ПН до реєстрації.

За змістом оскаржуваних рішень вбачається, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної є надання позивачем копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідачем в рішенні, що є предметом оскарження не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено позивачем при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Таким чином, суд доходить висновку, що посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

З урахуванням наведеного, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області не доведено правомірності та обґрунтованості прийнятих рішень, що є предметом оскарження з урахуванням вимог, визначених ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про відмову у реєстрації податкових накладних № 22 від 16.08.2017 року, № 15 від 18.09.2017 року, № 17 від 25.09.2017 року, є протиправними та підлягають скасуванню.

З приводу позовної вимоги про зобов'язання Державної фіскальної служби України внести до Єдиного реєстру податкових накладних відомості щодо реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю Укравтозапчастинагруп датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України, суд зазначає наступне.

Реалізація суб'єктами публічної влади своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надання повного або часткового визначення змісту і виду прийнятого управлінського рішення.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.

Так, у відповідності до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 Про судове рішення в адміністративній справі , суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень суб'єкта владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень за межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами ст. 245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.

З системного аналізу вищевказаних положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), якими, зокрема, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинена, реєструються у день, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами ПК України та Порядку № 1246 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідних податкових накладних та зазначення дат їх реєстрації.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Постановою Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року № 21-1465а15 встановлено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Також, слід зазначити, що за приписами ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" констатував, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom), п.п.28-36, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені. (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п.45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Суд також враховує, що чинним законодавством покладено на Комісію обов'язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, "свобода розсуду" фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, у суду наявні правові підстави для зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені позивачем податкові накладні, в порядку встановленому чинним законодавством.

У відповідності до ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Водночас ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно зі ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі (ст. 9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Приймаючи до уваги викладене вище, суд прийшов до висновку, що доводи позивача, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи та є обґрунтованими. Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України, з урахуванням повного задоволення позовних вимог, стягненню з ГУ ДФС у Дніпропетровській області та ДФС України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ Укравтозапчастинагруп підлягають судові витрати у розмірі по 881,00 грн. з кожного. Сплата судового збору у загальному розмірі 1762,00 грн. підтверджується оригіналом платіжного доручення № 242 від 09.11.2018 року.

Керуючись ст. ст. 90, 139, 241 - 246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Укравтозапчастинагруп до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 884165/40725348 від 16.08.2018 року, № 920577/40725348 від 19.09.2018 року та № 920576/40725348 від 19.09.2018 року про відмову в реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю Укравтозапчастинагруп № 22 від 16.08.2017 року, № 15 від 18.09.2017 року, № 17 від 25.09.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України внести до Єдиного реєстру податкових накладних відомості щодо реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю Укравтозапчастинагруп № 22 від 16.08.2017 року, № 15 від 18.09.2017 року, № 17 від 25.09.2017 року датою їх фактичного подання, а саме: 14.09.2017 року та 13.10.2017 року, відповідно.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (вул. Симферопольська, буд. 17а, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 39394856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укравтозапчастинагруп (вул. Сімферопольська, буд. 17, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 40725348) судові витрати у розмірі 881,00 грн. (вісімсот вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укравтозапчастинагруп (вул. Сімферопольська, буд. 17, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 40725348) судові витрати у розмірі 881,00 грн. (вісімсот вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст рішення у повному обсязі складений 23.01.2019 року.

Суддя І.О. Лозицька