Рішення

від 17.01.2019 по справі 207/96/18

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №207/96/18

Провадження №2/173/31/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2019 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючої - судді Петрюк Т.М.

при секретарі - Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей адміністрації Південного району Кам'янської міської ради усунення перешкод у спілкуванні з малолітніми дітьми та визначення місця проживання дітей ,-

ВСТАНОВИВ:

20.03.2018 року до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області в порядку підсудності надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2, до ОСОБА_3, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей адміністрації Південного району Кам'янської міської ради усунення перешкод у спілкуванні з малолітніми дітьми та визначення місця проживання дітей

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23.03.2018 року відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 04.06.2018 року.

04.06.2018 року розгляд справи відкладений в зв'язку з неявкою сторін в судове засідання. Справа призначена до розгляду на 18.09.2018 року.

18.09.2018 року проведене підготовче судове засідання. Справу призначено до розгляду в судовому засідання на 03.12.2018 року.

03.12.2018 року в судовому засіданні оголошено перерву в зв'язку з необхідністю отримання висновку про доцільність визначення проживання дітей з одним із батьків. Справа призначена до розгляду на 17.01.2019 року

Згідно заявлених позовних вимог за позовною заявою позивач просить зобов'язати відповідача не чинити перешкоди у спілкуванні з дітьми: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Встановити проживання дітей разом з матір'ю ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: 27.04.2012 року був зареєстрований шлюб між нею та відповідачем.

В період шлюбу у них народилося двоє дітей: донька - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та донька - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

31.07.2017 року нею була подана заява про розірвання шлюбу та про стягнення аліментів, із-за діаметрально протилежних поглядів на життя, фізичної та психологічної несумісності, що призводило до безпричинних сварок та скандалів.

Дізнавшись, що вона подала позовну заяву, відповідач почав тиснути на неї та шантажувати, мотивуючи тим, що забере дітей та позбавить її батьківських прав.

Під тиском чоловіка, хвилюючись за психологічний та емоційний стан дітей, нею було подано заяву про залишення позову без розгляду.

Вона намагалась помиритись з відповідачем, але більше не може жити під психологічним тиском чоловіка.

Чоловік погодився дати їй розлучення тільки у випадку, коли вона напише заяву про те, що не заперечує, щоб діти проживали з ним, але дана заява не буде відповідати дійсності її інтересів та інтересам їх дітей.

Відповідач постійно забирає дітей, не дає їй з ними бачитись, постійно налаштовує дітей проти неї та її матері.

На даний час всі речі дівчат, та самі дівчата перебувають у батька в орендованому будинку за адресою: м. Кам'янське, вул. Лугова, 13.

Крім того 10.01.2018 року відповідач забрав старшу дитину (молодша і так перебувала у нього), сказавши, що їх запросили на день народження, після святкування якого він поверне їй дітей. Проте, після 16-00 години телефон відповідача був вимкнений. Та вона змушена була звертатись до Південного відділення поліції м. Кам'янське.

Її діти перебувають разом з нею. Вони жіночої статі, є малолітніми, їм 3 та 5-ть років, а тому діти потребують виключно материнського піклування та догляду.

Вона має постійне місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, має добрі житлові умови та самостійний заробіток. Крім того працює за договором найму, та отримує грошову винагороду, додатково до основної заробітної плати.

Доньки відвідують дитячий садочок. Вона не судима, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалась. На обліку у психоневрологічному та інших диспансерах не перебувала та не перебуває. Позитивно характеризується, не вживає алкогольні напої та наркотичні засоби. Тяжкими хворобами не хворіє, тому підстави для визначення місця проживання дітей не з нею відсутні.

Відповідач проживає в орендованому будинку.

Нею вживались спроби добровільного врегулювання даного спору з відповідачем, які не дали позитивного результату, що й стало підставою звернення до суду.

В судове засідання позивач та представник позивача не з'явились, подавши заяву про розгляд справи у їх відсутність. В минулих судових засіданнях позовні вимоги підтримали, давши пояснення фактично встановлені матеріалами справи. Також позивач пояснила. що на даний час доньки проживають разом з нею. Причиною подання даної позовної заяви стало те, що відповідач не бажає йти на будь-які домовленості щодо добровільного вирішення питання про участь у вихованні та спілкуванні з дітьми. При цьому відповідач може забрати дітей зі школи, не повідомивши її про це. Виключити телефон та не спілкуватись з нею. Коли забирати та повертати дітей визначає за власним розсудом та примхами. Раніше вони домовлялись, що діти будуть по тижню проживати з кожним із батьків, але відповідач даних домовленостей не дотримувався. На даний час діти проживають разом з нею. Так як відповідач працює за кордоном. Весь час, коли діти перебували у відповідача, вони поверталися агресивними, так як батько та його сім'я негативно налаштовують дітей проти неї. В жовтні місяці, коли діти, були у батька і вона прийшла їх забрати, відповідач, його мати та сестра побили її, на очах в дітей, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження.

Відповідач в підготовчому судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував. В подальшому в судові засідання не з'являвся, подавши відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи у його відсутність. Згідно поданого відзиву відповідач посилається на те з 2008 року по 2017 рік їх сім'я проживала в будинку за адресою: м. Кам'янське, вул. Лугова, 13, який належить його батькам. З серпня 2017 року проживали за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4. З 01.01.2018 року його дружина виявила бажання проживати окремо та проживає за місцем своєї реєстрації, а він повернувся проживати до будинку своїх батьків. З квітня місяця діти проживають разом з матір'ю. Він не згоден з позицією позивачки, що діти потребують виключно материнського піклування та догляду. Так обоє з батьків мають рівні права щодо дитини, що передбачено нормами Сімейного законодавства. Він заперечує проти визначення місця проживання дітей з позивачкою, так як остання проживає разом зі своєю матір'ю, сестрою та племінницею. Квартира не облаштована в повному обсязі всім необхідним для розвитку дівчат. Дівчата завжди скаржаться, що поки вони там, їх ображають, кричать,не приділяють належного піклування. Діти часто виглядають неохайними. Після перебування за адресою матері дуже збуджені, агресивні та знервовані. Крім того діти самі виявляють бажання проживати разом з ним та дідусем і бабусею відповідного до звичайного способу життя.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши учасників розгляду справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 27.04.2012 року, що підтверджується даними паспорта та сторонами не заперечується.

В період шлюбу у сторін народилося двоє дітей: донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та донька - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей , в яких сторони записані батьками дітей.

Також судом встановлено, що з початку 2018 року сторони припинили шлюбні відносини та спільне проживання.

На даний час між сторонами існує спір з приводу визначення місця проживання дітей та усунення перешкод у спілкуванні матір'ю з дітьми.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 141 СК України - мати батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. крім випадку, передбаченого частиною п'ятою ст. 157 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 150,180 СК України - батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати до самостійного життя, поважати дитину, утримувати дитину до досягненню нею повноліття.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 155 СК України - здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 157 СК України той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватись з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Згідно прохальної частини позовної заяви та доводів, які викладені позивачем в позовній заяві, позивач не зазначає які саме перешкоди чинить відповідач у спілкуванні з дітьми, та які саме перешкоди у спілкуванні матері з дітьми позивач просить зобов'язати не чинити відповідача.

Крім того, судом встановлено, що на даний час діти проживають з позивачкою, тому підстав для задоволення позовних вимог в цій частині суд не вбачає, так як позивачем не доведено, що відповідач чинить їй перешкоди у спілкуванні з дітьми.

Вирішуючи позовні вимоги щодо визначення місця проживання дітей з матір'ю, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 СК України - Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України - Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що діти сторін, відносно яких вирішується спір щодо визначення місця їх проживання, на час розгляду справи не досягли десятирічного віку. Сторони не дійшли згоди в добровільному порядку щодо вирішення питання відносно встановлення місця проживання дітей. В зв'язку з чим позивач звернулась з позовом до суду. Відповідач зустрічної позовної заяви щодо визначення місця проживання малолітніх дітей разом з ним до суду не подав, тобто вимоги про визначення місця проживання дітей разом з ним перед судом не ставить.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач та малолітні доньки сторін: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, квартиронаймачем якої є мати позивача ОСОБА_6, що підтверджується довідкою з місця проживання та про склад сім'ї. Позивач працює та має самостійний прибуток, що підтверджується довідкою про заробітну плату. Відповідно до наданих довідок позивач ОСОБА_2, на обліку у лікаря-психітра та лікаря- нарколога не перебуває. Таким чином будь-яких перешкод для визначення місця проживання дітей разом матір'ю судом не встановлено.

Відповідно до висновку про доцільність проживання малолітніх дітей адміністрації Південного району Кам'янської міської ради від 05.12.2018 року, судом встановлено, що на засідання комісії, яке відбулося 14.11.2018 року, були запрошені позивач ОСОБА_2О,. та відповідач ОСОБА_3, останній на засідання комісії не з'явився, письмового повідомлення щодо причин неявки на засідання комісії не надав, в телефонному режимі та при відвідуванні за адресою фактичного мешкання відповідача ОСОБА_3, - м. Кам'янське. вул. Лугова. 13, з'ясовано, що ОСОБА_3Є, перебуває за межами країни, але письмової заяви щодо зміни свого місця проживання до служби у справах дітей не подав.

Комісією встановлено, що малолітні діти ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 на будь-якому наявному обліку служби у справах дітей Південного району міської ради не перебували та на теперішній час мешкають разом з матір'ю ОСОБА_2 Вирішення питання щодо доцільності проживання з матір'ю або батьком залишають на розсуд суду.

Відповідно до актів обстеження умов проживання від 24 жовтня 2018 року, судом встановлено, що за місцем проживання матері дітей ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_2 створені всі необхідні умови для розвитку та виховання дітей. Мати належним чином виконує батьківські обов'язки. Займається вихованням, утриманням доньок та надання їм освіти. Таким чином спростовані доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, що у позивачки не облаштоване місце для проживання, виховання та розвитку дітей. В свою чергу відповідач будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів суду не надав.

За місцем мешкання батька ОСОБА_3, за адресою: м. Кам'янське вул. Лугова, 13 також створені всі необхідні умови для проживання дітей. Проте батько, зі слів його батька, знаходиться за кордоном на заробітках. За даною адресою мешкають батьки ОСОБА_3

Оцінюючи всі надані суду докази та враховуючи вік малолітніх дітей, яким на даний час шість та чотири роки. Судом погоджується із доводами позивача, що діти відповідно до їх віку мають потребу у материнській турботі та догляді. Судом також встановлене належне виконання матір'ю її обов'язків, щодо догляду, виховання та утримання дітей. Наявність у позивачки постійного місця проживання та роботи. А також відсутність будь-яких перешкод щодо визначення місця проживання дітей разом з матір'ю. за даних обставин суд приходить до висновку про можливість задовольнити позовні вимоги в цій частині та визначити місце проживання дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір'ю ОСОБА_2, за адресою АДРЕСА_2.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині суд враховує ще й ту обставину, що батько дітей на даний час за вказаною ним адресою не проживає, і навіть не перебуває в країні. Відповідно не в змозі належним чином виконувати свої обов'язки щодо повсякденного догляду, виховання, утримання дітей, які виходячи з їх віку потребують такого догляду.

Той факт, що за адресою: м. Кам'янське вул. Лугова, 13, проживають батьки відповідача не означає, що саме відповідач буде виконувати свої батьківські обов'язки по догляду, вихованню та утримання малолітніх дітей.

Так як відповідно до ч. 1 ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 163 СК України - батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала разом з ними.

Таким чином переважне право на участь у вихованні дитини, та на проживання дитини разом з батьками мають саме батьки, а не інші особи. як то дід баба, тітка, дядько тощо.

Крім того при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дітей разом з матір'ю, суд враховує і поведінку відповідача, під час розгляду даного спору, який лише один раз з'явився в судове засідання. При цьому у встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк відзиву на позовну заяву не надав. Будь - яких доказів на обґрунтування своїх заперечень не надав, лише декларативно посилаючись на неналежне виконання позивачкою своїх обов'язків, щодо виховання дітей. В подальшому в судові засіданні не з'являвся, що розцінюється судом як байдуже ставлення відповідача до вирішення питання з ким будуть проживати його діти. Також судом враховується і той факт, що в відповідач не ставив вимоги перед судом про визначення місця проживання разом з ним та в якому місці необхідне визначати місце проживання дітей, так як відповідач зареєстрований в одному місці., вказує, що проживає в іншому місці, фактично перебуває за межами держави.

В свою чергу діти сторін з часу свого народження були зареєстровані саме за місцем реєстрації матері та за місцем, яке позивач просить визначити як місце проживання дітей, що також дає підстави суду визначити місце проживання дітей саме за даною адресою.

Відповідно до ст.. 141 ЦПК України. суд враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 352 грн 40 коп.. на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позові вимоги за позовом ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, проживаючою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 в інтересах ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7 до ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей адміністрації Південного району Кам'янської міської ради (юридична адреса: 51940 м. Кам'янське, вул. Затишна, 3 ЄДРПОУ 37103171) про усунення перешкод у спілкуванні з малолітніми дітьми та визначення місця проживання дітей - задовольнити частково.

Визначити місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, 01 травня 2014 року, разом з матір'ю ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_2, зареєстрованою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою: АДРЕСА_3 .

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_3 зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9 на користь ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7 352 грн 40 коп на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Відповідно до п. 15.5 розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України апеляційна скарга подається через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із редакцією Цього кодексу

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду

Повний текст рішення виготовлений 17.01.2019 року

Суддя Петрюк Т.М.

Зареєстроване 17.01.2019 року

Оприлюднене 23.01.2019 року

Дата набрання законної сили: 19.02.2019 року