Рішення

від 16.01.2019 по справі 199/5568/18

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/5568/18

(2/199/972/19)

РІШЕННЯ

іменем України

16.01.2019

м. Дніпро

справа №199/5568/18

провадження № 2/199/972/19

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

за участю секретарів Терентієвої Я.О., Столяренко А.І.,

за участю учасників справи:

представника позивача Заніздра А.П.,

відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

представників третіх осіб - Пустової Н.С., Деркач І.В., Салуха О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпро ради в інтересах дітей - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, до ОСОБА_2, де треті особи - Управління-служба у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпро ради, Центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпро ради, Комунальний заклад СЗ Центр соціальної підтримки дітей Довіра , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року позивач звернувся до суду в інтересах дітей - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, з позовом до ОСОБА_2, де треті особи Управління-служба у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпро ради, Центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпро ради, Комунальний заклад СЗ Центр соціальної підтримки дітей Довіра , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей.

В обґрунтування позову посилався на те, що ОСОБА_2 є матір'ю дітей - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3. З 05.02.2013 діти ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебувають на обліку в управління-службі у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпро ради, як такі, що опинилися в складних життєвих обставинах.

Відомості про батька дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до актових записів про народження внесені у відповідності до ст. 135 СК України.

Мати дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ухиляється від виконання батьківських обов'язків відносно своїх дітей: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на їх фізичний розвиток; не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей.

Старша донька ОСОБА_7 не відвідує школу, у неї підозра на туберкульоз. ОСОБА_2 неодноразово викликали до школи з приводу обстеження старшої доньки у лікарні, проте мати свої обіцянки не виконала. Крім того, старша донька відповідача ОСОБА_7 піклується про молодшу сестру ОСОБА_9, у зв'язку з чим не відвідує школу, хоча добре навчається. Наразі ОСОБА_8 перебуває у КЗСЗ Центр соціальної підтримки дітей Довіра , проте мати провідала дитину лише один раз, більше її долею не цікавиться.

Неодноразово ОСОБА_2 запрошували на комісію до Управління-служби у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпро ради, проводили профілактичні бесіди щодо виховання дітей, проте ставлення відповідача до своїх дітей не змінилося.

Крім того, ОСОБА_2 позбавлена батьківських прав відносно ще однієї дитини - ОСОБА_12, 2005 року народження, яка проживає у родичів з боку батька.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконкому Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпрі ради від 27.07.2018 за №4/4-1046 визнано доцільним позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно її дітей - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9.

На підставі зазначеного, позивач просить позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, батьківських прав відносно її дітей - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9; стягнути з ОСОБА_2 на користь особи, яка буде виконувати обов'язки опікуна, на утримання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти у розмірі 1/2 частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, вирішити питання щодо накладення заборони на відчуження житла та майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, право на користування яким належить дітям.

В судовому засіданні представник позивача Заніздра А.П. надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, на задоволенні позову наполягав. Зокрема зазначив, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо своїх дітей, була притягнена до кримінальної відповідальності за ст.309 КК України, неодноразово попереджалася про зміну ставлення до виховання своїх дітей. Син ОСОБА_8 неодноразово тікав з дому, на тепер він перебуває у КЗСЗ Центр соціальної підтримки дітей Довіра , проте мати відвідала сина лише один раз у лютому місяці 2018 року, більше не відвідувала, не телефонувала, не цікавилася сином, на телефонні дзвінки працівників центру не відповідає. Вихованням ОСОБА_9, турботою про неї, займається сестра ОСОБА_7, як і раніше до народження ОСОБА_9, ОСОБА_7 займалася доглядом за ОСОБА_8. Мати ОСОБА_2 систематично ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків. Для найкращих інтересів дітей вважає доцільним позбавити відповідача батьківських прав щодо її дітей.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що з позовом вона не згодна. Так, ОСОБА_8 потрапив до плохої компанії і вона не могла з цим упоратися, а тому звернулася до органу опіки та піклування для влаштування сина ОСОБА_8 до дитячого будинку. На даний час ОСОБА_8 перебуває у КЗСЗ Центр соціальної підтримки дітей Довіра . У неї не має часу та грошей їздити до сина, проте до нього їздить її мати ОСОБА_15, якій вона передавала для сина гроші, одяг тощо. На день народження сина, 31.08.2008, вона також не їздила, оскільки у неї бракує коштів та часу на відвідування сина. Водночас, вона бажає повернення сина додому, проте із заявою про повернення їй сина, не зверталася. Доньки ОСОБА_7 та ОСОБА_9 проживають з нею. ОСОБА_9 ходить до садочка, який відповідач оплачує. ОСОБА_7 ходить до школи, уроки майже не пропускає, хоча якщо у відповідача є справи, то донька залишається з молодшою сестрою. На батьківські збори до ОСОБА_7 у школу вона не ходить, проте спілкується з класним керівником ОСОБА_18 по телефону. Кожного дня вона не офіційно працює на ринку з 8-00 години до 19-00 години. Коли ОСОБА_8 повернеться додому, то може жити з її матір'ю. Кошти на дітей від держави вона не отримує, оскільки не має часу оформити державну допомогу.

Представник відповідача ОСОБА_3 проти позову заперечувала, просила суд врахувати, що позбавлення батьківських прав є крайньою мірою. Відповідач ОСОБА_2 намагається турбуватися про дітей, хоче щоб діти проживали з нею, проводить у квартирі ремонтні роботи, працює, хоча і не офіційно, намагається працевлаштуватися до ОСББ офіційно. Незважаючи на те, що вона не відвідує сина, проте з її слів представнику відомо, що вона спілкується з дитиною по телефону, передає через бабусю, свою матір, гроші та одяг. Просила суд відмовити у задоволенні позову, врахувавши думку дітей щодо залишення їх з матір'ю.

Представники третьої особи - Управління-служби у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпро ради Глотова І.В., Пустова Н.С. у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили задовольнити позов у повному обсязі. Зокрема зазначивши, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебувають на обліку в управлінні з 2013 року, а ОСОБА_9 з 2016 року, як діти, які опинилася у складних життєвих обставинах. При виході за місцем проживання ОСОБА_2 з дітьми було встановлено, що квартира неохайна. З матір'ю неодноразово велися бесіди, пропонувалася допомога психолога, проте безрезультатно. Крім того, ОСОБА_8 часто збігав з дому, бродяжничав, чому мати також не приділяла уваги і наразі в суді не пояснила чи впорається вона у разі повторення.

Представники третьої особи - Комунального закладу СЗ Центр соціальної підтримки дітей Довіра Салуха О.А., Юрашко В.П. у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили задовольнити позов. Крім іншого Салуха О.А. зазначив, що ОСОБА_8 з 23.01.2018 перебуває у центрі. Мати дитини ОСОБА_2 у лютому один раз відвідувала сина, більше вона не приходила, не телефонувала, на телефонні дзвінки працівників центру не відповідає. В центрі ОСОБА_8 має друзів, його було перевірено на туберкульоз, оскільки були підозри на хворобу і який не було виявлено, відвідує школу, працює з психологом центру. Пояснення матері щодо відвідування сина чотири рази є неправдою, оскільки всі відвідування записуються у журнал і згідно цього журналу готувалася довідка, яку надано до матеріалів справи, щодо відвідування ОСОБА_8 його матір'ю ОСОБА_2 Крім того, протягом перебування дитини у центрі, заяв матері ОСОБА_2 щодо повернення сина в сім'ю до Центру не надходило.

Представник третьої особи - Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпро ради Деркач І.В. у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити, оскільки за час перебування сім'ї ОСОБА_2 під наглядом відповідних служб, попередження матері щодо зміни ставлення до виховання дітей, з боку ОСОБА_2 нічого не змінилося.

Суд, вислухавши представника позивача, відповідача та її представника, представників третіх осіб, допитавши свідків ОСОБА_15, ОСОБА_18, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного.

ОСОБА_2 є матір'ю дітей - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвами про народження. Відомості про батьків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 внесено на підставі ч.1 ст.135 СК України за заявою матері (а.с.26,27,28).

Наказом Управління-служби у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпро ради №008 від 05 лютого 2013 року ОСОБА_7, 2003 року народження, взято на облік, як дитину яка перебуває у складних життєвих обставинах (а.с.24).

Наказом Управління-служби у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпро ради №009 від 05 лютого 2013 року ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, взято на облік, як дитину яка перебуває у складних життєвих обставинах (а.с.25).

Наказом Управління-служби у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпро ради №25 від 28 липня 2016 року ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_3, взято на облік, як дитину яка опинилася в складних життєвих обставинах (а.с.28).

Висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради від 27 липня 2018 року за №4/4-1046 визнано доцільним позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (а.с.16-23).

При цьому, зібраними по справі письмовими доказами та поясненнями допитаних свідків, встановлено факт свідомого ухилення відповідача ОСОБА_2 від виконання своїх обов'язків по вихованню її дітей.

Так, свідок ОСОБА_18, яка є класним керівником ОСОБА_7, у суді пояснила, що знає ОСОБА_7 з першого класу, оскільки викладала у дитини фізкультуру, а з 5 класу є її класним керівником. ОСОБА_7 спочатку займалася вихованням ОСОБА_8, няньчила його, шукала коли він збігав з дому, дуже за нього хвилювалася і хвилюється зараз, а наразі піклується про ОСОБА_9 більше ніж мати. Коли ОСОБА_8 ходив до їх школи, то завжди був голодний, ховав у їдальні в кармани хліб, часто приходив з синцями та укусами. Як стало відомо в подальшому і синці і укуси були від матері ОСОБА_2 З 7-го класу і ОСОБА_7 почала приходити з синцями, проте завжди казала, що впала або вдарилася. Потім через її подругу ОСОБА_22 свідок дізналася, що ОСОБА_7 б'є мати. В квартирі, де проживає сім'я ОСОБА_2, вона була декілька разів для складання акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї ОСОБА_2. В квартирі антисанітарія, прусаки, про що наголошувалося матері. ОСОБА_7 дуже самостійна дівчина, має добрі завдатки для навчання, але у зв'язку із вихованням спочатку ОСОБА_8, а потім ОСОБА_9, пропускала багато занять. Мати ніколи не приходить до школи, батьківські збори не відвідує, не телефонує, проте на дзвінки свідка, як класного керівника, відповідає. В минулому шкільному році ОСОБА_7 прохала годувати її в школі в борг, що свідок і робила тривалий час, хоча народивши третю дитину, мати - ОСОБА_2 могла оформити безкоштовне харчування ОСОБА_7 у школі, яке вона оформила лише у 2019 році. З 01.09.2018 ОСОБА_7 відвідує школу майже без пропусків.

Свідок ОСОБА_15, яка є матір'ю відповідача ОСОБА_2 та бабусею дітей, суду пояснила, що її донька завжди відносилася погано до дітей. Відносини у неї з донькою прохолодні, спілкуються вони один раз на місяць з приводу дітей. За той час, що ОСОБА_8 у центрі Довіра ОСОБА_2 дитину не відвідувала, жодного разу вона не передавала через свідка гроші, одяг або солодощі для дитини. Коли ОСОБА_8 поламав руку, то у неї відбулася бесіда з донькою, проте остання сказала, що часу та грошей їздити у центр Довіра в неї немає. Неодноразово протягом останніх півроку у них виникає розмова про те, щоб ОСОБА_2 забрала сина з центру Довіра , проте безрезультатно. Практично кожного вихідного дня ОСОБА_7 з ОСОБА_9 приїздять до свідка і у ОСОБА_7 кожного разу синці, які, як відомо свідку зі слів ОСОБА_7, з'являються від виховання матері. 15.01.2019 ОСОБА_7 зателефонувала свідку і сказала, що матері майже добу не має вдома і вони з ОСОБА_9 голодні, після чого дівчата приїхали до свідка. Такі випадки трапляються майже щотижнево. Вихованням ОСОБА_9 донька не займається, а все робить ОСОБА_7. Де працює донька, свідок на знає, за комунальні послуги відповідач не сплачує, у квартирі відключено газ, дитячий садочок ОСОБА_9 оплачує або дає на це кошти свідок. Крім того, квартира, в якій проживає ОСОБА_2 з дітьми належала матері свідка, проте оформити спадщину свідок не поспішає, оскільки у неї був будинок, який ОСОБА_2 з батьком ОСОБА_9 продали, де гроші невідомо. У квартирі не придбано, не охайно, ремонт триває вже майже 15 років. У разі позбавлення доньки батьківських прав, вона, як бабуся бажає опікуватися дітьми. Свідок працює медичною сестрою і за зовнішнім виглядом доньки може сказати, що вона час від часу вживає наркотичні препарати. Що стосується спиртних напоїв, то при свідкові відповідач їх не вживала.

Судом також було заслухано думку старших дітей ОСОБА_2 - ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Так, ОСОБА_8 суду пояснив, що в центрі Довіра йому не погано, проте він хоче повернутися додому. До нього часто приїздить бабуся і ОСОБА_7, а мама не приїздить і не телефонує.

ОСОБА_7 суду пояснила, що ОСОБА_8 часто збігав з дому, вона його шукала, а потім за заявою матері, брата забрали і він наразі перебуває у Центрі Довіра . У центр вона часто їздить з бабусею - ОСОБА_15, мама не їздить. ОСОБА_8 спочатку більше хотів додому, а потім говорив, що у нього все нормально. Вона дуже хоче щоб брат жив з ними і вона прикладе всі зусилля щоб ОСОБА_8 знов не опинився у поганій компанії. У мами є побоювання, що вона, як мати, знов не справиться з братом. ОСОБА_7 з сестрою ОСОБА_9 та мамою живуть втрьох. Кожного ранку на шляху до школи, ОСОБА_7 заводить сестру до дитячого садочка, а після школи забирає. Мама працює на ринку, але виходить на роботу тоді, коли їй подзвонять. Вдома мама може випити спиртні напої, десь пляшку, просто так, але при цьому її поведінка не змінюється і вона така, як і коли твереза. Раніше у них були складні відносини з мамою, вони могли не спілкуватися, при спілкуванні з мамою виникали істерики, проте зараз відносини нормальні, насилля у відношенні неї, мати не допускає. Зараз вона рідко пропускає школу, лише коли у мами справи і треба побути з сестрою.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України Про охорону дитинства передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України Про охорону дитинства ).

Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Виходячи з тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України суд має підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав виключно за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Необхідно зазначити, що ухилення від виконання юридичного обов'язку - виконання батьківських обов'язків по вихованню дитини - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, що перешкод у спілкуванні з дитиною йому ні хто не чинив і не чинить.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі Хант проти України від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (§ 57, § 58).

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У справі Мамчур проти України (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§100).

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Як роз'яснено у пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав , позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Так, судом встановлено, що сім'я ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні-службі у справах дітей з 2013 року. Починаючи з 2012 року адміністрація школи №44, в якій навчався ОСОБА_8 та навчається ОСОБА_7, неодноразово протягом 2012-2018 років зверталася до Управління-служби у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпро ради з приводу неналежного виконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов'язків щодо дітей, а саме - пропуски занять ОСОБА_7, не надання належної медичної допомоги у зв'язку із підозрою на туберкульоз у обох дітей, напруження у сім'ї, нервові зриви матері, неналежні умови проживання дітей, турбота за молодшими братом і сестрою з боку ОСОБА_7, а не матері. Зазначені питання було предметом розгляду на засіданнях комісії з питань захисту прав дитини (а.с.33-37,46-51).

Також, суд враховує, що ОСОБА_2 неодноразово попереджали про відповідальність за виховання, навчання, приведення квартири у належний санітарний стан, проводилися бесіди з класним керівником класу, де навчається ОСОБА_7 (а.с.80, 81, 82).

Зазначені заходи впливу на ОСОБА_2 результатів не дали.

При розгляді справи, суд також зазначає, що дана цивільна справа перебуває на розгляді в суді з 31 липня 2018 року. Проте протягом усього часу розгляду справи, відповідач ОСОБА_2, знаючи про наявність позову про позбавлення її батьківських прав, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, до суду з'явилася лише на 4 судове засідання. За цей період своє ставлення до дітей, особливо до сина ОСОБА_8 не змінила, а саме не відвідує дитину, не телефонує до Центру Довіра , не виявила бажання забрати дитину додому, надавши відповідну заяву до державних служб, посилаючись в суді на брак часу та коштів на проїзд до Центру Довіра , що, на думку суду, свідчить про відсутність материнської турботи по відношенню до сина. Крім того, зазначаючи в суді про бажання повернути сина до сім'ї, не заперечувала проти проживання дитини з бабусею, не надала доказів влаштування місця в квартирі для сина - ліжко, куточок для зайняття уроками, яке відсутнє зараз, та не пояснила, яким чином зможе мати контроль над сином, який втратила, у зв'язку з чим і написала заяву щодо влаштування ОСОБА_8 до державного закладу. Посилаючись на відвідування дитини декілька разів, спілкування з сином по телефону, довідку Центра Довіра про відвідування дитини одного разу, належними доказами не спростувала (а.с.63, 100).

Крім того, зазначаючи про брак коштів, а також з огляду на покази свідків щодо неналежного харчування дітей, не відвідування закладів здоров'я для медичного догляду, відповідач свого батьківського обов'язку по оформленню отримання державної допомоги на утримання дітей в Управлінні праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпро ради з 04.12.2017 не оформила, пояснивши це в суді браком часу у зв'язку із роботою на ринку. При цьому належних доказів своєї зайнятості на роботі з 8-00 до 19-00 години кожного дня, як вона пояснила в суді, не надала (а.с.60, 61-62, 65).

Судом також враховуються покази свідка ОСОБА_18 про неналежне забезпечення відповідачем харчування для доньки ОСОБА_7 в школі, а саме можливість оформлення ОСОБА_2 безкоштовного харчування у школі ОСОБА_7, яка вимушена була звернутися до класного керівника та харчуватися деякий час в борг, а потім взагалі не харчуватися, про що мати до 2019 року не дбала. Доказів того, що відповідач мала перешкоди в оформленні державної грошової допомоги, яку вона досі не оформила, та в оформленні безкоштовного харчування дітей у школі, стороною відповідача не надано.

Також, в суді відповідач ОСОБА_2 та її представник посилалися на те, що з метою приведення квартири до належних умов проживання, наразі відбувається ремонт в квартирі, проте доказів цим обставинам не надано, тим більше, що свідок ОСОБА_15 суду показала, що ремонт в квартирі триває майже 15 років. На неналежний санітарний стан квартири ОСОБА_2 неодноразово наголошували представники школи та державних служб при складанні актів умов проживання дітей (а.с.70,71-72,73,74,75,76,77,78,79).

При розгляді справи, судом також встановлено, що на теперішній час жоден із дітей у встановленому законом порядку не зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 за місцем свого проживання (а.с.37).

З огляду на встановлені обставини по справі, суд критично ставиться до тверджень відповідача про бажання опікуватися всіма трьома дітьми та належним чином виконувати свої батьківські обов'язки, у зв'язку з чим вона і не визнає позов, оскільки протягом тривалого часу державними органами, школою зверталася увага ОСОБА_2 на інтереси дітей та виконання нею батьківських обов'язків як матері. При цьому відповідно до наданих письмових доказів - звернень школи до Управління-служби у справах дітей, характеристики на дітей за період з 2013-2018 роки, попередження відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дітей, свідчать про свідоме нехтування ОСОБА_2 своїми батьківськими обов'язками протягом тривалого часу. Суд не може погодитися з посиланнями представника відповідача щодо інтересу ОСОБА_2 до своїх дітей і наявністю бажання залишитися з ними також і з огляду на невідвідування сина ОСОБА_8 вже в процесі розгляду справи, з огляду на покази свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_18 щодо неналежного харчування дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_9, наявність синців у ОСОБА_8, коли він проживав з матір'ю, а також у ОСОБА_7, відсутність турботи по відношенню до дітей.

Наприкінці суд зважує, що в своїх поясненнях відповідач не зазначила, чи розуміє вона свою провину в тому, що ОСОБА_8 опинився у поганій компанії і як наслідок у Центрі Довіра , що ОСОБА_7 у зв'язку із доглядом ОСОБА_8 та наразі ОСОБА_9 пропускала заняття у школі, що квартира має неохайний вигляд, що діти мають неналежне харчування та медичний догляд, зазначаючи лише про те, що у неї бракує часу та коштів усунути це.

У справі Хант проти України ЄСПЛ вказав, що права дитини мають перевагу над правами батьків.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що встановлено свідоме ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов'язків протягом тривалого часу, наявність вини в діях матері по відношенню до своїх дітей, а тому змінити її поведінку у кращу сторону суд вважає неможливим, а тому з метою захисту якнайкращих інтересів дітей, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача в частині позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно її дітей - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3.

За змістом ч.2 ст.166 СК України одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Оскільки відповідач є матір'ю ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, вона зобов'язана надавати матеріальну допомогу на їх утримання, відповідно до ст.ст.180-184 СК України, згідно яких батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частина 1 ст. 183 СК України встановлює, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Враховуючи стан здоров'я та матеріальне становище дітей та платника аліментів, інші обставини, що мають істотне значення, суд приходить до висновку про можливість відповідача сплачувати аліменти на утримання дітей у розмірі 1/2 частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 31 липня 2018 року до повноліття дітей.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

За ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до ч.4 ст.17 Закону України Про охорону дитинства суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріуса за місцем знаходження майна та житла.

Судом встановлено, що діти разом з матір'ю проживають АДРЕСА_1, мають право на користування цим житлом, а тому слід накласти заборону на відчуження майна та житла дітей - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, за адресою - АДРЕСА_1, про що повідомити Четверту дніпровську державну нотаріальну контору.

Підсумовуюче наведене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Згідно зі ст.141 ЦПК України, враховуючи результат розгляду справи з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь держави судові витрати у вигляді судового збору за вимоги про позбавлення батьківських прав в розмірі 768,40 грн. та за вимоги про стягнення аліментів - 768,40 грн., а всього в розмірі 1536 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 280, 281, 282, 283, 289, 430 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпро ради (ЄДРПОУ 34734570, місце знаходження - пр. Мануйлівський, 31 в м. Дніпро, 49023) в інтересах дітей - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженка м. Дніпропетровськ, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, місце проживання - АДРЕСА_1) , де треті особи - Управління-служба у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпро ради (ЄДРПОУ 346553990, місце знаходження - пр. Мануйлівський, 31 в м. Дніпро, 49023) , Центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпро ради (ЄДРПОУ 24443653, місце знаходження - вул. Кожем'яки, 11 в м. Дніпро, 49000) , Комунальний заклад СЗ Центр соціальної підтримки дітей Довіра (ЄДРПОУ 24996843, місце знаходження - вул. Тополина,33 в м. Дніпро, 49000) , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити в повному обсязі.

Позбавити ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженка м. Дніпропетровськ, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, місце проживання - АДРЕСА_1) батьківських прав відносно її дітей - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Передати малолітніх дітей - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, на опікування органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпро ради для подальшого влаштування або вирішення питання встановлення опіки.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженка м. Дніпропетровськ, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, місце проживання - АДРЕСА_1) на користь особи, яка буде виконувати обов'язки опікуна, на утримання дітей - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти у розмірі 1/2 частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 31 липня 2018 року до повноліття дітей.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах місячних платежів.

Накласти заборону на відчуження майна та житла дітей - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, за адресою - АДРЕСА_1, про що повідомити Четверту дніпровську державну нотаріальну контору.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженка м. Дніпропетровськ, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, місце проживання - АДРЕСА_1) на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення.

Повний текст судового рішення буде складено 21 січня 2019 року.

Суддя О.Б.Подорець