Рішення

від 22.01.2019 по справі 420/5951/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5951/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ (вул. Пересипська 2, буд.21А, м. Одеса, 65042) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ (далі - ТОВ ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ ) з позовом (т.1 а.с.6-41) до Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ГУ ДФС), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати повідомлення-рішення від 27.07.2018 року № 0031891407 про збільшення грошового зобов'язання на суму 294 158 грн. та штрафних санкцій на суму 73 540 грн; № 0031901407 про завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 621 559 грн; № 0031921407 про збільшення грошового зобов'язання на суму 288 337 грн та штрафних санкцій на суму 72 084 грн; № 0031911407 про завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду розмірі 164 708 грн.

Позивач зазначив, що рішення, які оспорюються прийняті на підставі Акту позапланової виїзної перевірки від 11.06.2018 року №1271/15-32-14-07/32020756 ТОВ ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, згідно з висновком якого, на думку ГУ ДФС, ТОВ ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ порушено: - п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ внаслідок чого встановлено за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 р. заниження податку на прибуток у сумі 294 158 грн та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у сумі 621 559 грн.; - п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 200.1, п.200.4 ст.200 ПКУ, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 288 337 грн та завищення від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 164 708 грн.

Позивач вважає, що висновки, викладені в Акті перевірки, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, є протиправними, хибними, надуманими та упередженими.

Позивач стверджує, що жодного порушення норм податкового законодавства по взаємовідносинам з вказаними в акті перевірки контрагентами ним не допущено. ТОВ ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ є підприємством, яке зареєстровано у відповідності з діючим законодавством, володіє матеріально-технічною базою, має достатній штат працівників, належить до реального сектору економіки, податкового боргу за весь час своєї діяльності не мало, а отже є добросовісним платником податків.

ТОВ ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ приймало участь у проведенні державних закупівель електромонтажних та будівельних робіт для державних та комунальних підприємств, його податкова надійність , економічна доброчесність досконально вивчається. Сам позивач при виборі контрагентів використовує наявну та доступну інформацію щодо реєстрації контрагентів, наявності у них відповідних ліцензій при їх необхідності.

В Акті перевірки зазначено, що порушення відбулись за рахунок встановленої перевіркою нереальності та безтоварності господарських операцій з метою заниження об'єкту оподаткування з податку на прибуток приватних підприємств шляхом віднесення витрат до складу показників фінансовій звітності та завищення податкового кредиту з ПДВ по наступним контрагентам ТОВ ЕЛЕКТРОКОНТРОЛЬ , ТОВ ЛЕГІТАЙМ-ГРІН , ТОВ ОСТ ПЛЮС (2015 рік), ТОВ АЛЬПІНКА , ТОВ БК КАПІТАЛ БІЛД , ТОВ БУД СЕРВІС ПРОМОУШЕН , ТОВ СПЕЦБУДМРКЕТ , ТОВ ФУТА , ТОВ ТРЕЙД КОМПЛЕКТ (2016 рік), ТОВ ІНТЕКСО , ТОВ ПРАКС ЛТД , ТОВ УКРБУДКОНСТРАКШН , ТОВ РЕДЖИНА-И (2017 рік).

Позивач зазначив, що всупереч вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Мінфіну від 20.08.2015 року №727 (далі - Порядок №727) Акт перевірки відносно нього не містить чіткого, об'єктивного і повною мірою викладення фактів виявлених порушень податкового законодавства з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів та їх зв'язок з первинними документами. Акт перевірки не містить інформації щодо відсутності будь-яких первинних документів, або не відповідності первинних документів інформації, яка систематизована на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку.

Не дивлячись на наявність первинної документації, яка підтверджує реальність, фактичне здійснення господарських операцій, а також використання отриманих робіт у власній господарській діяльності перевіряючі дійшли висновку про заниження податку на прибуток та завищення податкового кредиту.

Зазначений висновок зроблений перевіряючим на підставі узагальненої податкової інформації щодо контрагентів-підрядників, яка складена з причини неможливості проведення документальних позапланових перевірок та/або неподання контрагентами податкової звітності до ДФС за місцем реєстрації, що свідчить про, нібито, відсутність основних засобів, недостатності основних засобів інформації баз даних ІС Податковий блок , АРМ "Митниця", відомостей єдиного реєстру податкових накладних, матеріалів досудового розслідування слідчих і оперативних підрозділів ДФС.

Також позивач вважає неправомірним врахування у висновках Акту вказаної інформації.

Позивач зазначив, що у нього наявні всі первинні документи, копії яких надаються до позову, які свідчать про здійснення господарських операцій з контрагентами підрядниками та контрагентами - постачальниками.

Придбані матеріали та роботи були передані та включені до складу собівартості виконаних робіт перед замовниками ТОВ ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ , про що свідчать складені акти виконаних робіт. В Акті не зазначено жодної інформації та відсутні посилання на будь-які докази, які б свідчили про відсутність факту виконання робіт/постачання товарів за договорами укладеними ТОВ ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ з його контрагентами.

Позивач у позові наводить та просить врахувати при вирішенні спірних правовідносин судову практику Верховного Суду зі спорів щодо оскарження рішень податкових органів з оцінки питань щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявності або відсутності окремих документів, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання, які не можуть бути безумовною підставою для позбавлення суб'єкта господарювання податкового кредиту, а також практику Європейського Суду з прав людини, зокрема рішення від 22.01.2009 року по справі Булвес АД проти Болгарії .

Позивач вказує, що є очевидним, що висновки викладені в Акті щодо нереальності здійснення господарських операцій є недоведеними та необґрунтованими. Факт здійснення господарських операцій ТОВ ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ з його контрагентами достовірно відображені в бухгалтерському та податковому обліку.

Представник відповідача подав відзив на позов (т.8 а.с.4-11), у якому просив відмовити у задоволенні позову, вважав податкові повідомлення-рішення правомірними, прийнятими у відповідності до вимог законодавства. Представник відповідача зазначив, що висновки Акту про встановлені під час перевірки порушення податкового законодавства зроблені з урахуванням наявної податкової інформації відносно контрагентів позивача, яку наводить у відзиві. Податковим органом не визнано реальність здійснення господарських операцій з вказаними в Акті перевірки контрагентами і на підставі цього встановлено порушення податкового законодавства.

Представник відповідача вважає, що оскільки відповідно до податкової інформації у контрагентів позивача були відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій (відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів), податковий орган зробив належний висновок, що ТОВ ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ занижено податок на прибуток та податок на додану вартість.

Встановлені дані податкової інформації і факти під час перевірки доводять нереальність господарської операції, дозволяють зробити засновки щодо складених ТОВ ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ для цілей оподаткування документів.

Укладені між ТОВ ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ та контрагентами договори, не опосередкувалися реальним виконанням операції, що становить їх предмет. Фактично ТОВ ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з контрагентами. При перенесенні позивачем інформації з неправомірно складених первинних документів до облікових регістрів ним порушено норми ч.5 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.

Здійснене перерахування коштів ТОВ ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ на адресу контрагентів, які не є суб'єктом економічної діяльності з постачання відповідних послуг та функціонують лише для формування необґрунтованої податкової вигоди у покупців. Тобто, фактично проведено перерахування коштів не у зв'язку з реальним придбанням послуг/товарів, яке визначено предметом такого договору.

У відповіді на відзив (т.8 а.с.14-16), представник позивача наполягав на обґрунтованості позовних вимог та зауважив, що відзив не містить обставин щодо спростування доводів позивача викладених в обґрунтування позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак відповідачем цього обов'язку не виконано, що підтверджується тим, що правова позиція відповідача ґрунтується лише у податковій інформації щодо його контрагентів, що не є належним та допустимим доказом спростування фактично здійснених господарських операцій.

ТОВ ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ представлено до перевірки всі належним чином оформлені первинні документи, які достовірно підтверджують реальність господарських операцій. Також в акті перевірки не заперечується наявність податкових накладних, які зареєстровані в установленому порядку, відображені в деклараціях за відповідний період. Будь-яких зауважень до складання документів та їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку Акт перевірки не містить.

Позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 19.11.2018 року позовна заява прийнята до розгляду, провадження по справі відкрите , призначене підготовче засідання по справі (т.1 а.с. 2-4).

Ухвалою суду від 04.01.2019 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті (т.8 а.с.27).

Судом встановлено, що ТОВ ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ зареєстровано 14.05.2002 року, знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби з 16.05.2002 року, є платником ПДВ.

Основним видом діяльності ТОВ за КВЕД-2010 є електромонтажні роботи (43.21), а також будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій (42.22), діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (71.12), неспеціалізована оптова торгівля (46.90). Для провадження господарської діяльності орендує нежитлове приміщення загальною площею 249, 86 кв.м., що знаходиться за адресою:м. Одеса, вул. Пересипська, 2, буд. 21 А, має у власності бортовий малотоннажний автомобіль ГАЗ 3302, державний номер ВН 0266 ВВ, а також володіє атестованою електротехнічною лабораторією на проведення вимірювань у сфері метрологічного нагляду (т.1 а.с.108-124,126-150).

Крім того, позивачем отримано 04.04.2016 року ліцензію № 13-Л Державної архітектурно-будівельною інспекції України на право провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорії складності (клас наслідків СС2, ССЗ)(т.1 а.с.125).

З 29.05.2018 року по 04.06.2018 року ГУ ДФС проведено перевірку позивача, за результатами якої складений Акт від 11.06.2018 року № 1271/15-32-14-07/32720756 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ , код ЄДРПОУ 32020756 з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року (т.1 а.с.53-84).

Позивач подав заперечення на Акт перевірки, за результатами розгляду яких ГУ ДФС лишило Акт перевірки без змін (т. 1 а.с.85-102).

На підставі Акту перевірки від 11.06.2018 року №1271/15-32-14-07/32720756 контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.07.2018 року:

№0031891407 форми Р про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 367698,00грн (294158,00 грн за податковими зобов'язаннями, 73540,00грн за штрафними (фінансовими) санкціями);

№0031901407 форми П про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 621559,00 грн за звітний період 2017 рік (декларація №9300000654 від 11.04.2018 року);

№0031921407 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 360421,00грн (288337,00 грн. за податковими зобов'язаннями, 72084,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);

№0031911407 форми В4 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 164708,00 грн. за звітні періоди липень 2015 року, грудень 2016 року, березень 2017 року, грудень 2017 року (т.1 а.с.103-106).

У вказаних повідомленнях - рішеннях зазначено, що вони прийняті на підставі Акту перевірки №1271/15-32-14-07/32020756 від 11.06.2018 року, проте як в Акті зазначений номер №1271/15-32-14-07/32720756.

Враховуючи, що відповідно до п.5 розділу V Порядку №727 в акті (довідці) документальної перевірки на першому аркуші у верхньому лівому куті зазначаються дата реєстрації акта (довідки) документальної перевірки та номер акта (довідки) документальної перевірки, який складається з порядкового номера з єдиного журналу реєстрації актів (довідок) перевірок, коду структурного підрозділу, відповідального за проведення перевірки, коду за ЄДРПОУ або реєстраційного (облікового) номера платника податків, то відповідно контролюючим органом зроблена помилка у номері Акту перевірки, а саме коду за ЄДРПОУ платника податків.

У висновку Акту перевірки від 11.06.2018 року щодо підстав прийняття оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ : - п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ внаслідок чого встановлено за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 р. заниження податку на прибуток у сумі 294 158 грн. та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у сумі 621 559 грн.; - п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 200.1, п.200.4 ст.200 ПКУ, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 288 337 грн. та завищення від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 164 708 грн.

Підпунктом 44.1 ст.44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 134 ПКУ визначений об'єкт оподаткування податком на прибуток, яким відповідно до п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:- зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); - збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:- збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);- зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст.193 ПКУ щодо формування податкового кредиту встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Стаття 201 ПКУ регламентує питання порядку визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків

Пунктом 200.1 ст.200 ПКУ встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.2, п. 200.4 ст.200 ПКУ при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень згідно з актом перевірки є встановлення перевіркою заниження податку на прибуток у сумі 294 158 грн. та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у сумі 621 559 грн.; заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 288 337 грн. та завищення від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 164 708 грн., що відбулось на думку перевіряючих у зв'язку з нереальністю господарських операцій з контрагентами ТОВ ЕЛЕКТРОКОНТРОЛЬ , ТОВ ЛЕГІТАЙМ-ГРІН , ТОВ ОСТ ПЛЮС (2015 рік), ТОВ АЛЬПІНКА , ТОВ БК КАПІТАЛ БІЛД , ТОВ БУД СЕРВІС ПРОМОУШЕН , ТОВ СПЕЦБУДМРКЕТ , ТОВ ФУТА , ТОВ ТРЕЙД КОМПЛЕКТ (2016 рік), ТОВ ІНТЕКСО , ТОВ ПРАКС ЛТД , ТОВ УКРБУДКОНСТРАКШН , ТОВ РЕДЖИНА-И (2017 рік).

Дослідивши акт перевірки, надані сторонами докази суд вважає, що позивач довів необґрунтованість висновків Акті перевірки та відповідно неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. При цьому суд виходить з наступного.

В Акті перевірки щодо кожного контрагента не заперечується, що господарські операції відображені у бухгалтерському та податковому обліку; суму ПДВ по податковим накладним включено до податкового кредиту відповідного періоду, податкові накладні пройшли реєстрацію в ЄРПН та сума податкового кредиту відповідає податковій декларації з ПДВ за відповідний період та відповідає бухгалтерському обліку. Сам бухгалтерський облік відповідає наявним у позивача первинним документам що складались за результатами господарських операцій та які у повному обсязі були надані працівникам контролюючого органу під час перевірки. Акт перевірки не містить зауважень щодо форми та змісту первинних документів.

Судом встановлено, що ТОВ ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ уклало з різними суб'єктами господарювання, в яких виступало генпідрядником. Під час виконання умов зазначених договорів ТОВ ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ уклало договори з контрагентами, у тому числі зазначеними в Акті перевірки. Наявність вказаних договорів та первинних документів, які складені за результатами виконання вказаних договорів, в Акті перевірки не оспорюється.

Так, позивач у якості генпідрядника уклав договір з ДП МТП Южний 14.07.2015 року №ВГЕ-203 по здійсненню робіт по реконструкції внутрішнього освітлення РММ для МТП Южний .

На виконання умов договору ТОВ ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ мало господарські відношення з іншими суб'єктами господарювання щодо виконання робіт та придбання товарів.

Зокрема, ТОВ ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ уклало 12.01.2016 року з ТОВ ТРЕЙД КОМПЛЕКТ договір підряду № 120116, згідно якого ТОВ ТРЕЙД КОМПЛЕКТ прийняло на себе зобов'язання виконати роботи по збірці електричних щитів та їх монтажу та наладці при реконструкції внутрішнього освітлення РММ для Морського торгівельного порту Южний з матеріалів отриманих від заказника (т.6 а.с.145-146).

Також для виконання вказаних робіт ТОВ ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ уклало договір поставки з ТОВ ЕЛЕКТРОКОНТРОЛЬ №0000112 від 28.04.2015року (т.6 а.с.212), відповідно до якого позивач придбав коробки розподільчі Sides 190x145x70 в кількості 102 шт. на суму 21216,00 грн., в т.ч. ПДВ 3536,00 грн.

Факт придбання підтверджується видатковою накладною УФ0000426 від 10.11.2015 року. ТМЦ оприбутковані підприємством на рах. 209, а списання відбулось у рахунок фактичної виробничої собівартості завершених виробництвом виконаних робіт у лютому 2016 року.

Роботи за договором підряду з ТОВ ТРЕЙД КОМПЛЕКТ було виконано належним чином та у повному обсязі у лютому 2016 року. Здійснення господарських операцій підтверджено довідкою про вартість виконаних робіт та витрати (КБ-3), актом приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) № 165 від 24.02.2016 року, актом використання давальницьких матеріалів, платіжним дорученням, податковою накладною №104 від 24.02.2016 року ( т.6 а.с.147-209, 213-229, т.7 а.с.67-69,84,116-119)

Позивач також виконував електромонтажні роботи 3-ої черги будівництва маслоекстракційного заводу на території Візірської сільської ради на замовлення ТОВ Інтелект Груп Компані за договором № 020201 від 02.02.2015 року із залученням підрядників та укладення договорів поставки.

Так, для виконання вказаних робіт був укладений з ТОВ ОСТ ПЛЮС договір підряду №49 від 21.04.2015 року щодо виконання робіт по збірці чотирьох щитів освітлювальних навісних ЩОІ, Щ02, ЩОА1, ЩОА2 (т.6 а.с.17-18); договір поставки №106-15 від 01.06.2015 року з ТОВ ЛЕГІТАЙМ-ГРІН на поставку обладнання, інструмент, а також електромонтажні матеріали та комплектуючі на підставі специфікацій (т.6 а.с.231).

Виконання вказаних договорів сторонами підтверджується первинними документами: податковими, видатковими накладними, платіжними дорученнями, довіреностями на отримання ТМЦ, ТТН, актами передачі матеріалів для виконання робіт, довідкою про вартість виконаних робіт та витрати (КБ-3), актом приймання виконаних будівельних робіт (т.6 а.с.19-49, 233-248, т.7 а.с.1-4,73,81,85,89-91,112,113).

Також з ТОВ ОСТ ПЛЮС був укладений договір підряду №51 від 23.04.2015 року щодо виконання робіт по збірці двох шинних мостів на номінальний струм 2500А (матеріал провідника AL). Виконання вказаного договору підряду також підтверджено первинними документами, які відображені в бухгалтерському та податковому обліку (т.6 а.с.50-86, т.7 а.с.80,111).

20.07.2017 року позивачем укладений договір №ПР/2007-17 з ТОВ ПРАКС-ЛТД на розробку технічних рішень для підстанції 35кВ та їх документальне оформлення. Вказані роботи були виконані ТОВ ПРАКС-ЛТД , оплачені та прийняті за актом позивачем, який у подальшому використав вказані технічні рішення при розробці проектної документації Нове будівництво причалу №1-з для генеральних вантажів на Андросівському молу зі сполучення ДП ОМТП , який було передано ТОВ БК Промбудсервіс за актом виконаних робіт по договору №17/03-16 від 17.03.2016 року (т.6 а.с.88-92, т.7 а.с.74,99).

Позивач ТОВ ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ у якості генпідрядника уклав договір з ДП МТП Южний №ВГЕ-343 від 02.11.2016 року по здійсненню робіт щодо збірці розподільного пристрою ТП-26 за адресою м. Южне, вул. Берегова,13.

На виконання умов договору ТОВ ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ мало господарські відношення з іншими суб'єктами господарювання щодо виконання робіт та придбання товарів, у тому числі зазначених в Акті перевірки.

Так, ТОВ ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ уклало договори підряду з ТОВ БК КАПІТАЛ БІЛД №14/11 від 14.11.2016 року (т.4 а.с.168-170), з TOB БУД СЕРВІС ПРОМОУШЕН від 16.12.2016 року № 02.11.16 та № 02.11.16-1 (т.5 а.с.36-38,107-109), а також договір поставки №112 з ТОВ ФУТА від 19.12.2016 року.

Вказані договори виконані сторонами у повному обсязі, про що свідчать первинні документи: довідки про вартість виконаних робіт та витрати КБ-3; акти приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в б/н; вартість матеріальних ресурсів, які передані замовником для виконання будівельних робіт згідно актів передачі матеріалів та актів використання давальницьких матеріалів; видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями (т.4 а.с.171-250, т.5 а.с.1-180, т.7 а.с.6-27,64-66,86-87,109-110).

Вказані господарські операції відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Також у якості генпідрядника виступав позивач у договорах № Т/ВГЕ-34/17 від 30.05.2017 року №Т/ВГЕ-39/17 від 06.06.2017 р., Т/ВГЕ-75/17 від 31.07.2017 року та виконував роботи по реконструкції будівлі трансформаторної підстанції ТП-3, ТП-5, ТП-10 виконувались на Замовлення ДП МТП Южний , у зв'язку з чим було укладено договори підряду з ТОВ УКРБУДКОНСТРАКШН № 04.09 від 04.09.2017 р., № 19.10 від 19.10.2017 р., № 24.10 від 24.10.2017 р.

Вказані договори сторони виконали у повному обсязі, що підтверджується первинними документами (т.2 а.с.201-251, т.3 а.с.1-250, т.4 а.с.1-20, т.7 а.с. 75-77, 100-105)

ТОВ ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ у 2016 році уклало договори підряду з ТОВ СПЕЦБУДМРКЕТ від 19.08.2016 р. №08/16/1, від 19.08.2016 р. №08/16/2.

Роботи за вищевказаними договорами було виконано належним чином та у повному обсязі, що підтверджується наданими до перевірки первинними документами: довідки про вартість виконаних робіт та витрати КБ-3; акти приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в б/н; видатковими та податковими накладними, ТТН, платіжними дорученнями.

Матеріали для проведення електромонтажних робіт були закуплені позивачем та передані для виконання будівельних робіт згідно актів передачі матеріалів та актів використання давальницьких матеріалів (т.6 а.с.94-143, т.7 а.с.78-79,106-108).

Вказані роботи виконані підрядником, прийняті позивачем та у подальшому передані ДП АМПУ , ІФ ДП АМПУ за договорами №211-В-ІЛФ-16 від 29.06.2016 р., №210-В-ІЛФ-16від 29.06.2016 р., в яких позивач виступав Генпідрядником.

Придбані у ТОВ СПЕЦБУДМРКЕТ роботи використані в господарській діяльності підприємства та відображені в бухгалтерському та податковому обліку.

У квітні 2017 року ТОВ ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ укладено договори підряду з ТОВ ІНТЕКСО :№07/04.17 від 07.04.2017 року на виконання робіт по збірці щитів та ящиків розподільчих;№17/04.17 від 17.04.2017 року на виконання робіт по збірці п'яти блоків автоматичних вимикачів; №20/04.17 від 20.04.2017 року на виконання електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт.

Договори сторонами виконані у повному обсязі, що підтверджується первинними документами (т.5 а.с.182-250, т.6 а.с.1-15, т.7 а.с.70-72,96-98).

Електромонтажні та пусконалагоджувальні роботи виконувались на замовлення КП ТМО за договором № ТМО-80/17 від 30.03.2017 року, у якому позивач виступав Генпідрядником. Роботи по збірці щитів та ящиків розподільчих, результатом яких стало отримання від ТОВ ІНТЕКСО зібраних щитів та ящиків розподільчих, які вже у зібраному вигляді були продані позивачем ТОВ Макадамія Груп , що підтверджується відповідними документами.

За договором поставки з ТОВ РЕДЖИНА-И №0303-17 від 03.03.2017 року ТОВ ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ придбав ТМЦ, які були отримані водієм - експедитором та перевезені на місто будівельних робіт на власному транспорті, що підтверджується відповідними документами (т.7 а.с.28-55,82-83,114-115)

Судом також досліджені первинні документи щодо господарських відносин позивача з субпідрядником ТОВ АЛЬПІНКА , яке було залучено для виконання договорів з іншими суб'єктами господарювання, в яких позивач виступав Генпідрядником. Роботи по договорам з ТОВ АЛЬПІНКА були виконані у повному обсязі та у подальшому використані позивачем щодо виконання основних договорів. За результатами здійснення господарських операцій складені первинні документи, які відображені в бухгалтерському та податковому обліку (т.4 а.с.22-166, т.7 а.с.58-63,92-95).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХІV).

Відповідно до статті 1,8 цього Закону бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. У бухгалтерському обліку відображаються окремі господарські операції, з яких складається господарська діяльність.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Аналіз значених норм права дає підстави дійти висновку, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях.

Представник відповідача стверджує, що висновки Акту перевірки ґрунтуються на тому, що операції реально не були здійснені, оскільки згідно податкової інформації у контрагентів не достатньо ресурсів щодо виконання робіт.

Дослідивши Акт перевірки суд дійшов висновку, що вказаний Акт не містить обставин з відповідними доказами, що господарські операції не відбулись, що не настали зміни майнового стану платника податків за результатами їх здійснення. При вказаних обставинах позбавлення права на податковий кредит позивача, неправомірного нарахування грошових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ, застосування штрафних санкцій порушують його майнові права.

В Акті перевірки щодо порушень податкового законодавства позивачем по господарським взаємовідносинам із зазначеними в Акті контрагентами не дотримано вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Мінфіну від 20.08.2015 року №727 (далі Порядок №727), згідно із п. 5 розділу ІІ якого факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Судом встановлено, що фактично висновки перевіряючих про наявність порушень зі сторони позивача ґрунтуються на наявних в базах податкового органу податкової інформації відносно контрагентів позивача щодо кількості працюючих, наявності основних засобів, також на податковій інформації складеної та отриманої від інших контролюючих органів за місцем знаходження цих контрагентів.

Вказані податкові інформації відображені в Акті перевірки та свідчать про те, що жоден контрагент позивача не перевірявся, в податкових інформаціях зазначено про відсутність деяких контрагентів за місцезнаходженням, а також зазначено в даній інформації про безпідставне формування показників податкової звітності (ТОВ ПРАКС ЛТД ), штучного формування валових витрат та податкового кредиту (відносно ТОВ СПЕЦБУДМРКЕТ , ТОВ ОСТ ПЛЮС ТОВ РЕДЖИНА-И ), порушення контрагентами позивача законодавства з їх контрагентами по ланцюгу господарських відносин.

Таким чином, в узагальнених податкових інформаціях контролюючими органами зроблені висновки про порушення податкового законодавства платниками податків без проведення перевірок в установленому законом порядку їх господарської діяльності, що не відповідає вимогам ПКУ, Порядку №727.

Суд вважає, що вказані відомості не можуть бути прийняті до уваги як такі, що є неналежними доказами, оскільки складені в порушення вимог законодавства. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 5 розділу ІІ Порядку №727, факти виявлених порушень законодавства з питань податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно. Відповідно до п.4 розділу ІІІ Порядку описова частина акту перевірки у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення повинна містити чітко викладений зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, та зазначення первинних документів, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Висновки контролюючого органу фактично ґрунтуються лише на припущеннях, оскільки в податкових інформаціях, на які посилаються перевіряючі не наведено жодного порушення податкового законодавства зі сторони позивача.

Перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, встановлений ст.83 ПКУ, в якому зазначена - податкова інформація.

Статтею 71 ПКУ встановлено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та порядок її отримання контролюючим органом регламентований ст.ст.72,73 ПКУ. Пунктом 72.1 ст.72 визначений перелік джерел інформації, яка використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу. Згідно з п.71.1.6 ст.72 ПКУ для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Статтею 74 ПКУ визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Таким чином, умовами використання податкової інформації під час перевірок повинно бути те, що вона зібрана відповідно до положень ПКУ та зберігається та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Суд вважає, що використані перевіряючими податкової інформації щодо контрагентів позивача виходить за поняття отриманої та опрацьованої інформації, оскільки вказана інформація окрім наявної, опрацьованої та систематизованої інформації відносно суб'єкта господарювання, яка наявна в інформаційних базах податкового органу, містить висновки посадових осіб, які складали вказані узагальнені інформації про порушення вказаними платниками податків норм податкового законодавства. Між тим, відповідно ПКУ, Порядку №727 висновки щодо порушення податкового законодавства суб'єктом господарювання можуть міститься лише в актах перевірки такого суб'єкта, яка здійснюється на підставі, встановленої законом, та обов'язково на підставі первинної документації суб'єкта господарювання.

Саме для виключення безпідставного використання податкової інформації у висновках відповідного суб'єкта господарювання, якій перевіряється, в ПКУ були внесені зміни Законом від 17.07.2015 року та п.86.7 ст.86 ПКУ був доповнений абзацом, згідно з яким контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акту перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до ст.60 цього Кодексу.

Вказані зміни в ПКУ є логічно - послідовними з точки зору того, що лише у встановленому законом порядку обставини можуть бути взяті до уваги та на них можна посилатися як на належні докази контролюючому органу при викладенні висновків акту перевірки відносно суб'єкта господарювання.

Суд вважає, що надані до позову первинні документи по взаємовідносинам позивача із контрагентами підтверджують здійснення господарських операцій, які відображені в бухгалтерській та податковій звітності позивача, та спростовують висновки Акту перевірки про наявність порушень податкового законодавства.

При цьому суд враховує, що статтею 10 Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Позивачем вказана інформація перевірялась та підстав для сумніву у господарський діяльності вказаних суб'єктів не вбачалось.

Надана позивачем інформація з ЄДР відносно контрагентів підтверджує вказані обставини (т.7 а.с.142-201)

Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень не зазначив у відзиві на позов, в судовому засіданні жодного доказу щодо недостовірності цих обставин, а також про обізнаність позивача про будь-які недостовірні відомості відносно контрагента або його обізнаність щодо порушень податкового законодавства зі сторони контрагента та причетність до цих порушень позивача. Таких доказів не містить і Акт перевірки відносно позивача.

Крім того, позивачем з урахуванням роботи по договорам підряду з контрагентами, яка потребує наявності ліцензій, перевірялось наявність у них вказаних ліцензій виданих вказаним суб'єктам ДАБІ України (т.7 а.с.121-140).

Суд вважає, що саме позивач будь-яких порушень податкового законодавства по господарським операціям не допустив та надав всі документи, які свідчать про здійснення вказаних господарських операцій.

Крім того, наявність порушень податкового законодавства зі сторони контрагентів по ланцюгу господарських відносин (несплата податків, притягнення до відповідальності) не може бути безумовною підставою для визначення податкових зобов'язань позивачу, оскільки позивач не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства своїми контрагентами. Жодна норма законодавства не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Верховний Суд в постановах від 12.06.2018 року по справі №826/16272/13-а, від 27.03.2018 року по справі №816/809/17 виклав висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, згідно з практикою Верховного Суду зі спорів щодо оскарження рішень податкових органів з оцінки питань щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявності або відсутності окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, відсутності ТТН, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання, які не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб'єкта господарювання податкового кредиту.

Так, висновком Верховного Суду, викладеному у постановах по справам №826/7704/16 від 19.06.2018 року, №2а/1770/3360/12 від 30.01.2018 року критична оцінка надана посиланню контролюючих органів на відсутність у контрагентів позивача власних чи орендованих основних фондів, кваліфікованих фахівців для здійснення діяльності, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником. При цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Верховний Суд в постанові від 12.06.2018 року по справі №826/16272/13-а дійшов висновку, що посилання контролюючого органу на наявність акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента по ланцюгу постачання, а також на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, як критерії оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення акту про неможливість проведення звірки будь-які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаного акту з відображенням в ньому окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, як не відповідає такому критерію і інформація з інформаційно-аналітичних баз контролюючих органів, оскільки така також не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Відповідно до ст.17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-ІV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив щодо зусиль для попередження обманних зловживань системою оподаткування ПДВ: Суд визнає, що коли Держави - члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання зі сторони певної фізичної чи юридичної особи, вони можуть вжити відповідних засобів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності. Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.73-76 КАС України).

Згідно зі ст.101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Статтею 108 встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст.90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Позивачем до суду наданий висновок №20.18/07/01 судово-експертного дослідження від 11.07.2018 року, згідно з висновком якого проведенням дослідження первинних документів та зведених документів бухгалтерського обліку, податкових накладних, зазначене в Акті перевірки від 11.06.2018 року, ТОВ ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ не підтверджуються у повному обсязі заниження об'єкту оподаткування з податку на прибуток шляхом віднесення витрат до складу показників собівартості у фінансовій звітності підприємства у розмірі 2255770,55грн та завищення податкового кредиту з ПДВ у розмірі 451154грн, в зв'язку з чим не підтверджуються висновки Акту перевірки. Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень згідно з актом перевірки є встановлення про заниження податку на прибуток у сумі 294 158 грн. та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у сумі 621 559 грн.; заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 288 337 грн. та завищення від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 164 708 грн. (т.7 а.с.203-225).

Суд враховує вказаний висновок експерта як належний та допустимий доказ по справі.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає, що з Головного управління державної фіскальної служби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у сумі 22715,80грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,7,9,139, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ (вул. Пересипська 2, буд.21А, м. Одеса, 65042, код ЄДРПОУ 32020756) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРОПУ 39398646) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.07.2018 року:

№0031891407 форми Р про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 367698,00грн (294158,00 грн. за податковими зобов'язаннями, 73540,00грн за штрафними (фінансовими) санкціями);

№0031901407 форми П про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 621559,00грн. за звітний період 2017 рік (декларація №9300000654 від 11.04.2018 року);

№0031921407 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 360421,00грн (288337,00 грн. за податковими зобов'язаннями, 72084,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);

№0031911407 форми В4 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 164708,00 грн. за звітні періоди липень 2015 року, грудень 2016 року, березень 2017 року, грудень 2017 року.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ судовий збір у розмірі 22715,80грн (двадцять дві тисячі сімсот п'ятнадцять грн. вісімдесят коп).

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.