Рішення

від 17.01.2019 по справі 1340/5562/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/5562/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

секретар судового засідання Сільник Н.Є.

за участю:

представника позивача - Луки Г.В.

представника відповідача - Герія М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові справу за позовом Керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області до Вороблевицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області в особі Виконавчого комітету Вороблевицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області (далі - позивач) до Вороблевицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області в особі Виконавчого комітету Вороблевицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області (далі - відповідач, Вороблевицька сільська рада), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Вороблевицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області в особі виконавчого комітету Вороблевицької сільської ради Львівської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на кожен із об'єктів культурної спадщини, що знаходяться на території с. Вороблевичі Дрогобицького району, зокрема: Церкви Різдва Пресвятої Богородиці (дер.) 1773 року, Дзвіниці церкви Різдва Пресвятої Богородиці 1773 року та Брами 1773 року та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;

- зобов'язати Вороблевицьку сільську раду Дрогобицького району Львівської області в особі виконавчого комітету Вороблевицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на кожен із об'єктів культурної спадщини місцевого та національного значення, що знаходяться на території села Вороблевичі Дрогобицького району Львівської області, зокрема: Церкви Різдва Пресвятої Богородиці (дер.) 1773 року, Дзвіниці церкви Різдва Пресвятої Богородиці 1773 року та Брами 1773 року та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що на Вороблевицьку сільську раду покладається обов'язок виготовлення облікової документації на кожен із об'єктів культурної спадщини місцевого та національного значення, що знаходяться на території села Вороблевичі Дрогобицького району та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. За даними Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації встановлено, що на території села Вороблевичі Дрогобицького району розташовані 3 пам'ятки культурної спадщини місцевого та національного значення. Позивач стверджує, що у відповідь на витребувану інформацію щодо наявності облікової документації по кожній із пам'яток культурної спадщини, відповідач зазначив, що ним не вживалося жодних заходів щодо внесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Позивач вважає, що зазначене свідчить про бездіяльність відповідача щодо виготовлення облікової документації на кожен із об'єктів культурної спадщини, що знаходяться на території Вороблевицької сільської ради та подання пропозицій про занесення об'єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. З огляду на те, що бездіяльність відповідача порушує інтереси держави, позивач звернувся з даним позовом до суду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, вказаних в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав, в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог поклався на розсуд суду.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

6 грудня 2018 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду вирішено перейти до розгляду справи № 1340/5562/18 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.12.2018 о 11:00 год.

17 січня 2019 року у підготовчому засіданні суд протокольною ухвалою закінчив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті встановив наступне.

Дрогобицькою місцевою прокуратурою Львівської області вивчено питання занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України об'єктів культурної спадщини, що розташовані на території с. Вороблевичі Дрогобицького району.

За даними Дрогобицької районної державної адміністрації та Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації встановлено, що на території с. Вороблевичі Дрогобицького району, наявні 3 пам'ятки культурної спадщини, зокрема:

- Церква Різдва Пресвятої Богородиці (дер.) 1773 року;

- Дзвіниця церкви Різдва Пресвятої Богородиці 1773 року;

- Брама 1773 року.

Втім, згідно даних Державного реєстру нерухомих пам'яток України інформація щодо наявності на території с. Вороблевичі Дрогобицького району пам'яток культурної спадщини відсутня.

23 серпня 2018 року Дрогобицька районна державна адміністрація листом № 02-21/1964 надала перелік об'єктів культурної спадщини на території Дрогобицького району, на які виготовлено паспорти.

Листом №02-18/2272 від 25.10.2018 Дрогобицька районна державна адміністрація повідомила прокуратуру, що документація та паспорти на 3 об'єкти, що знаходяться на території Вороблевицької сільської ради: Церкву Різдва Пресвятої Богородиці 1773 року, Дзвіницю церкви Різдва Пресвятої Богородиці 1773 року та Браму 1773 року ПП Центр пам'ятко охоронних досліджень не виготовлялись.

5 вересня 2018 року Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації листом №16-409/0/2-18 щодо надання інформації стосовно пам'яток культурної спадщини на території Дрогобицького району повідомив, що департаментом скеровувалась в Міністерство культури України облікова документація на Меморіальний комплекс пам'яті Андрія Мельника в с. Воля Якубова, який був внесений в Державний реєстр нерухомих пам'яток України та присвоєний охоронний №2933-Лв пам'ятки місцевого значення. Пропозиції про занесення інших зазначених об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення змін до нього Департаментом не подавалися.

29 жовтня 2018 року Дрогобицька місцева прокуратура скерувала на адресу голови Вороблевицької сільської ради лист №04/13-3158 вих. № 18 з проханням надати інформацію чи вживалися сільською радою заходи щодо внесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України об'єкти розміщенні на території Вороблевицької сільської ради, зокрема: Церкви Різдва Пресвятої Богородиці 1773 року, Дзвіниці церкви Різдва Пресвятої Богородиці 1773 року та Брами 1773 року.

30 жовтня 2018 року Вороблевицька сільська рада скерувала на адресу Дрогобицької місцевої прокуратури відповідь, викладену у листі № 423/02-12, в якій повідомила, що сільською радою не вживалися заходи щодо внесення об'єктів культурної спадщини - Церкви Різдва Пресвятої Богородиці 1773 року, Дзвіниці церкви Різдва Пресвятої Богородиці 1773 року та Брами 1773 року до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

У зв'язку із бездіяльністю відповідача щодо виготовлення облікової документації на кожен із об'єктів культурної спадщини місцевого та національного значення, що знаходяться на території Вороблевицької сільської ради та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, позивач звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до адміністративного суду в інтересах держави передбачено статтею 24 Закону України "Про прокуратуру" та статтею 53 КАС України.

Частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з частиною третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами..

Відповідно до частини п'ятої статті 53 КАС України (в редакції, що діє на даний час) у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Враховуючи зазначене, звернення прокурора з даним позовом зумовлено відсутністю органу, уповноваженого на звернення до суду з відповідним позовом до органу місцевого самоврядування, та необхідністю врегулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулює Закон України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 №1805-III (далі Закон №1805-III).

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №1805-III:

- об'єкт культурної спадщини визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

- пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;

- охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.

Згідно із статтею 3 Закону №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Так, відповідно до частини другою статті 5 Закону №1805-III до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: 1) контроль за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; 2) реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; 3) ведення Державного реєстру нерухомих пам'яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об'єктів культурної спадщини; 5) подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та про внесення змін до нього щодо пам'яток національного значення; 6) занесення об'єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та внесення змін до нього щодо пам'яток місцевого значення.

Водночас частиною другою статті 6 Закону №1805-III встановлено, що до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: 1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам'яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам'яток та в історичних ареалах населених місць.

Порядок визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760 (в редакції постанови КМУ від 14.09.2016 №626) (далі - Порядок).

Зокрема, пунктом 1 вказаного Порядку передбачено, що об'єкти культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за рішенням Кабінету Міністрів України (щодо об'єктів національного значення) та Мінкультури (щодо об'єктів місцевого значення).

На кожний об'єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в такому органі.

Занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається (пункт 2 Порядку).

Пунктом 3 розділу Х "Прикінцеві положення" Закону №1805-III передбачено, що об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури", визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктом 3 Порядку облікова документація на об'єкти культурної спадщини, які відповідно до пункту 3 розділу Х "Прикінцеві положення" Закону №1805-III визнаються пам'ятками, включає облікову картку або паспорт, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану.

Облікова документація на щойно виявлені об'єкти культурної спадщини включає облікову картку, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану. Пропозиції щодо включення щойно виявлених об'єктів культурної спадщини до Реєстру подаються не пізніше ніж протягом трьох років з дня їх включення до переліку об'єктів культурної спадщини.

Облікова документація, що передбачає виконання роботи з метою виявлення, дослідження, фіксації об'єкта культурної спадщини, визначення його антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності, складається спеціально уповноваженими органами охорони культурної спадщини, до яких належать орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні держадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (пункт 4 Порядку).

Порядок обліку об'єктів культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.04.2013 за №528/23060.

Зокрема, облік об'єктів культурної спадщини включає: виявлення, обстеження, дослідження, фотофіксацію об'єктів культурної спадщини, підготовку графічних матеріалів (у разі необхідності) та визначення предмета охорони культурної спадщини, складання переліків об'єктів культурної спадщини та облікової документації на ці об'єкти, підготовку подання Міністерству культури України та Кабінету Міністрів України для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (пункт 1.3. Порядку).

На виявлені об'єкти культурної спадщини складається облікова картка об'єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (пункт 2.3. Порядку).

Облікова картка об'єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини подаються за місцезнаходженням таких об'єктів на розгляд науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, консультативних рад органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та наукової (вченої) ради установи, організації, діяльність якої пов'язана з охороною культурної спадщини, які оцінюють відповідність кожного об'єкта критеріям, зазначеним у пунктах 10 і 11 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760 (пункт 3.1. Порядку).

Отже, занесенню об'єкта культурної спадщини місцевого та національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, до яких належить Виконавчий комітет Вороблевицької сільської ради, та до повноважень якого віднесено виготовлення облікової документації на розміщені на території села об'єкти культурної спадщини місцевого та національного значення, що знаходяться на території Вороблевицької сільської ради та подання пропозицій Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Такими об'єктами на адміністративній території с. Вороблевичі Дрогобицького району є:

- Церква Різдва Пресвятої Богородиці (дер.) 1773 року;

- Дзвіниця церкви Різдва Пресвятої Богородиці 1773 року;

- Брама 1773 року.

За результатами оцінки консультативної ради органу культурної спадщини обласної держадміністрації у 15-денний строк надається висновок щодо доцільності занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру, який надсилається Мінкультури у день його підписання. Результати розгляду висновку та облікової документації експертна комісія Мінкультури оформляє протоколом, що є підставою для занесення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України об'єктів культурної спадщини.

Форму облікової картки та паспорта об'єкта культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури і мистецтв України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13.05.2004 № 295/104, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.06.2004 за № 693/9292.

Пунктом 4.4. Порядку передбачено, що документи на об'єкт культурної спадщини складаються у чотирьох примірниках, один з яких зберігається в Мінкультури України, другий - в органі виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органах охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, третій - у районних державних адміністраціях або у виконавчому органі сільської, селищної, міської ради, четвертий - у розробника документів.

Як встановив суд та не заперечується відповідачем на об'єкти культурної спадщини, що знаходяться на території села Вороблевичі Дрогобицького району Львівської області, зокрема: Церкву Різдва Пресвятої Богородиці (дер.) 1773 року, Дзвіницю церкви Різдва Пресвятої Богородиці 1773 року та Браму 1773 року, Вороблевицька сільська рада не виготовила облікову документацію на кожен із об'єктів культурної спадщини місцевого значення та не подала пропозиції про занесення об'єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Суд зазначає, що бездіяльністю є певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була вчинити відповідно до покладених на неї чинним законодавством України обов'язків.

Таким чином, невиконання відповідачем обов'язку по виготовленню належним чином оформленої облікової документації на зазначені об'єкти культурної спадщини та відповідно неподання пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України свідчить про бездіяльність відповідача, яку слід визнати протиправною.

Суд зазначає, що об'єкти культурної спадщини є надбанням українського народу загалом та територіальної сільської ради зокрема, оскільки несуть собою велику цінність для розвитку історичної, етнічної, культурної самобутності держави і саме на органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до Закону №1805-III покладено обов'язок щодо їх охорони та забезпечення їх належного догляду та збереження.

Відповідно до частини другої статті 245 КАС України, яка визначає повноваження суду при вирішенні справи, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, а тому суд зобов'язує Вороблевицьку сільську раду в особі Виконавчого комітету виконати вимоги Закону України "Про охорону культурної спадщини" щодо виготовлення облікової документації на об'єкти культурної спадщини, а саме: Церкву Різдва Пресвятої Богородиці (дер.) 1773 року, Дзвіницю церкви Різдва Пресвятої Богородиці 1773 року та Браму 1773 року, що знаходиться в селі Вороблевичі Дрогобицького району Львівської області та подати до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації пропозиції про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Окрім того, із наданих відповідачем доказі, зокрема рішення виконавчого комітету Вороблевицької сільської ради № 29 від 13.12.2018 Про виготовлення облікової документації на об'єкти культурної спадщини , Договору № 01-19/П, Протоколу, слідує, що відповідач почав здійснювати заходи щодо виготовлення облікової документації на об'єкти культурної спадщини. Проте, на момент винесення рішення у даній справі встановленні порушення не було усунуто, а облікова документація на об'єкти культурної спадщини не виготовлена, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень частини другої статті 139 КАС України не підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Вороблевицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області в особі виконавчого комітету Вороблевицької сільської ради Львівської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на кожен із об'єктів культурної спадщини, що знаходяться на території с. Вороблевичі Дрогобицького району, зокрема: Церкви Різдва Пресвятої Богородиці (дер.) 1773 року, Дзвіниці церкви Різдва Пресвятої Богородиці 1773 року та Брами 1773 року та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Зобов'язати Вороблевицьку сільську раду Дрогобицького району Львівської області в особі виконавчого комітету Вороблевицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на кожен із об'єктів культурної спадщини місцевого та національного значення, що знаходяться на території села Вороблевичі Дрогобицького району Львівської області, зокрема: Церкви Різдва Пресвятої Богородиці (дер.) 1773 року, Дзвіниці церкви Різдва Пресвятої Богородиці 1773 року та Брами 1773 року та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Позивач - Керівник Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області, що знаходиться за адресою: 82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Шевченка, 29.

Відповідач - Вороблевицька сільська рада Дрогобицького району Львівської області в особі Виконавчого комітету Вороблевицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, що знаходиться за адресою: 82150, Львівська область, Дрогобицький район, с. Вороблевичі, вул. Перемоги, 137/2, код ЄДРПОУ 04373904).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.01.2019.

Суддя Р.М. Брильовський