Рішення

від 10.01.2019 по справі 0840/3385/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 січня 2019 року Справа № 0840/3385/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., за участю секретаря судового засідання Дєткова Р.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Метпромсервіс" (69014, м. Запоріжжя, вул. Харчова, буд. 6; код ЄДРПОУ 31094633)

до Запорізької митниці ДФС (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 12; код ЄДРПОУ 39477764)

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Метпромсервіс" (далі - позивач, ТОВ "Метпромсервіс") до Запорізької митниці ДФС (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA112080/2018/000035/2 від 18 червня 2018 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2018/00291 від 18 червня 2018 року.

Ухвалою суду від 22 серпня 2018 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання на 19 вересня 2018 року.

Ухвалою суду від 19 вересня 2018 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче судове засідання на 30 жовтня 2018 року.

Ухвало суду від 30 жовтня 2018 року відкладено підготовче судове засідання на 19 листопада 2018 року.

Ухвалою суду від 19 листопада 2018 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 18 грудня 2018 року.

18 грудня 2018 року в судовому засіданні суд на місце ухвалив оголосити перерву у розгляді справи до 10 січня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними.

14 вересня 2018 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 28756), в якому зазначено, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв'язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказав на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є значно вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.

08 червня 2017 року між позивачем та компанією Interlink Metals Ц Chemicals AG (Швейцарія) укладено контракт № 0806-СН, відповідно до умов якого Interlink Metals Ц Chemicals AG зобов'язувалось поставити, а ТОВ "Метпромсервіс" прийняти та оплатити товар в обсязі та за цінами, вказаними в додатках та доповненнях до контракту.

30 травня 2018 року між ТОВ "Метпромсервіс" та Interlink Metals Ц Chemicals AG уклали додаткову угоду № 21 до контракту № 0806-СН від 08 червня 2017 року, відповідно до якої ТОВ "Метпромсервіс" зобов'язувалось прийняти, а Interlink Metals & Chemicals AG поставити (передати) титан губчатий марки ТГ-ТВ фракція -12+0, вагою 14684,00 тн., загальна сума 41115,20 доларів США.

Для здійснення митного оформлення товару ТОВ "Метпромсервіс" 05 червня 2018 року було подано митну декларацію № UA/112080/2018/013507, відповідно до якої митна вартість товару була визначена в розмірі відповідно до ціни контракту за першим (основним) методом визначення митної вартості.

Разом з митною декларацією позивачем до митного оформлення подано: сертифікати якості від 21 лютого 2018 року №№ 17160227, 18160010, 18160014, 18160016, 18160024, 18160026, 18160028; пакувальний лист № 21 від 30 травня 2018 року; рахунок-фактура (інвойс) ISA10308 від 30 травня 2018 року, автотранспортну накладну МЕТ-11 від 31 травня 2018 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 101 від 31 травня 2018 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-проваджу товарів № 0806-СН від 08 червня 2017 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору № 21 від 30 травня 2018 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору № 3 від 25 липня 2017 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 6 від 15 листопада 2017 року; договір про надання послуг митного брокера Т-640/17 від 27 грудня 2017 року; лист про призначення № 06.07 від 06 липня 2017 року.

У зв'язку зі встановленням розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, декларанту направлено електронне повідомлення, із зазначенням про наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та про необхідність надати наступні додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

15 червня 2018 року позивач, на вимогу відповідача, додатково надав: копію інвойс виробника від 22 лютого 2018 року № 324544/01; копію експортної декларації країни відправлення (виробника) від 22 лютого 2018 року № 10411020/220218/0001073; копію CMR виробника від 22 лютого 2018 року № 220218; копію супровідного листа на відправлення з РФ від 22 лютого 2018 року; копію договору про надання транспортних послуг № 1387 від 31 травня 2018 року; копію договору про надання транспортних послуг № 1396 від 25 березня 2018 року; лист "Agrus Media LTD" від 11 грудня 2017 року; копію експортної ВМД від 31 травня 2018 року № 18ЕЕ1210ЕЕ71551557.

На думку митного органу, у наданих документах наявні розбіжності, які полягають у наступному:

- довідку про транспортні витрати від 31 травня 2018 року № 101 видала ФОП ОСОБА_1 (ЕДРПОУ НОМЕР_1), але згідно наданої до митного оформлення автотранспортної накладної від 31 травня 2018 року № МЕТ-011 перевізником є "Silver-Kargo" (код 40356253), що призвело до сумнівів щодо достовірності відомостей про складову митної вартості товарів - витрати на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України;

- в наданих до митного оформлення сертифікатах якості від 21 лютого 2018 року №№ 17160227, 18160010, 18160014, 18160016, 18160024, 18160026, 18160028 зазначено, що товар переміщується транспортним засобом НОМЕР_4 за CMR 220218 та контрактом від 09 січня 2018 року № 756/05785388/00469(2), які до митного оформлення не надано, що не дає можливості однозначно ідентифікувати вищезазначені сертифікати якості із задекларованою партією товару, оскільки товар доставлено в України транспортним засобом № НОМЕР_2/НОМЕР_3 за CMR від 31 травня 2018 року № МЕТ-011 та контрактом № 0806-СН від 08 червня 2017 року, а фізико-хімічні характеристики імпортованого товару, що зазначені в сертифікатах якості впливають на рівень митної вартості заявленого товару.

Більш того, за результатами аналізу додатково наданих документів відповідачем встановлені наступні зауваження, недоліки та розбіжності:

- експортна декларація країни відправника від 31 травня 2018 року № 18ЕЕ1210ЕЕ71551557 не завірена уповноваженими особами/органами чи організаціями, що не дає можливості однозначно ідентифікувати заявлену партію товару;

- згідно пункту 4.1 договору між замовниками ТОВ "Метпромсервіс" та експедитором ОСОБА_1 про надання транспортно-експедиційних послуг № 1387 від 31 травня 2018 року замовник повинен перерахувати експедиторові суму, вказану в транспортній заявці, яка є невід'ємною частиною договору, але транспортна заявка та банківські документи, які підтверджують перерахунок коштів експедитору до митного оформлення не надані, що призводить до подальших сумнівів щодо достовірності відомостей про складову митної вартості товарів - витрати на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України.

- лист "Agrus Media LTD" від 11 грудня 2017 року відносно цін на губку не несе жодної інформації стосовно вартості "титану губчатого марки ТГ-ТВ фракції 12+0".

18 червня 2018 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA112080/2018/000035/2, відповідно до якого визначено митну вартість товару, заявленого позивачем до митного оформлення, за резервним шостим методом, а саме у розмірі 6,0 доларів США за один кілограм титану губчатого марки ТГ-ТВ з мотивів ненадання декларантом в повному обсязі документів, які підтверджують митну вартість товару.

Також, 18 червня 2018 року Запорізькою митницею ДФС відмовлено позивачу у митному оформленні товару, що оформлено карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2018/00291 з таких причин: "Відповідно до рішення про коригування митної вартості від 18 червня 2018 року № UA112080/2018/000035/2 органом доходів і зборів прийнято рішення про коригування митної вартості… Від декларанта не надійшло відповідної заяви про проведення дій, передбачених підпунктами 33-36 постанови Кабінету Міністрів України № 450 від 21 травня 2012 року…".

Не погоджуючись з рішеннями відповідача, ТОВ "Метпромсервіс" звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно частини 1 статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно частини 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2 статті 53 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у статті VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі "Оцінка товарів для митних цілей", згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Відповідно до приписів статті 53 Митного кодексу України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений частиною 2 даної статті. Проте, наявність розбіжностей є суб'єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду. Крім того, якщо митним органом виявлено певні розбіжності, витребуванню підлягають не будь-які документі згідно з законодавчо визначеним переліком, а саме ті документи, надання яких може призвести до усунення виявлених розбіжностей.

Суд зазначає, що наявність вказаних розбіжностей підтверджується матеріалами справи, а тому на переконання суду у митного органу були наявні підстави для витребування від декларанта додаткових документів для усунення виявлених розбіжностей.

Разом з тим, суд не може погодись з правомірністю прийняття митним органом оскаржуваних рішень, з огляду на наступне.

Щодо посилань відповідача на те, що довідку про транспортні витрати від 31 травня 2018 року № 101 видала ФОП ОСОБА_1 (ЕДРПОУ НОМЕР_1), але згідно наданої до митного оформлення автотранспортної накладної від 31 травня 2018 року № МЕТ-011 перевізником є "Silver-Kargo" (код 40356253), що призвело до сумнівів щодо достовірності відомостей про складову митної вартості товарів - витрати на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України.

Як встановлено з матеріалів адміністративної справи, ТОВ "Метпромсервіс" з метою необхідності перевезення товарно-матеріальних цінностей було укладено договір про транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів № 1387 від 31 травня 2018 року з ФОП ОСОБА_1.

При цьому, предметом договору було саме надання транспортно-експедиційних послуг, а не безпосереднє перевезення вантажів другою стороною.

З наданих до матеріалів договорів встановлено, що укладались інші договори на перевезення, проте, зазначені обставини не впливають на вартість транспортування товару.

Щодо виявлених розбіжностей, зокрема, щодо зазначення в сертифікатах якості від 21 лютого 2018 року №№ 17160227, 18160010, 18160014, 18160016, 18160024, 18160026, 18160028, що товар переміщується транспортним засобом № НОМЕР_4 за CMR 220218 та контрактом від 09 січня 2018 року № 756/05785388/00469(2), а фактичного поставлення товару в Україну транспортним засобом № НОМЕР_2/НОМЕР_3 за CMR від 31 травня 2018 року № МЕТ-011 та контрактом № 0806-СН від 08 червня 2017 року, та висновку митного органу про те, що фізико-хімічні характеристики імпортованого товару, зазначені в сертифікатах якості, впливають на рівень митної вартості товару, суд зазначає наступне.

Сертифікат якості не є документом, на підставі якого повинна визначатись митна вартість імпортованого товару, що узгоджується з приписами частини 2 статті 53 Митного кодексу України; він лише підтверджує якість товару.

Сертифікат якості є документом яким підтверджується якість імпортованого товару.

Судом встановлено, що в наданих до митного оформлення сертифікатах якості оформлені виробником продукції "Корпорація ВСМПО-АВИСМА" (Росія) для Interlink Metals Ц Chemicals AG.

Крім того, судом враховано, що 15 червня 2018 року позивачем на вимогу відповідача було надано ще додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару.

Суд зауважує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, у свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються, у зв'язку із чим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару, суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 Митного кодексу України право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно частини другої статті 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31 березня 2015 року у справі № 21-127а15.

За таких обставин, митний орган дійшов хибного висновку про наявність розбіжностей у поданих позивачем документах, оскільки подані позивачем документи хоча і містили певні неточності, проте, не перешкоджали перевірці заявленої декларантом митної вартості товару.

Щодо розбіжностей у наданих додатково документах, а саме "експортна декларація країни відправника від 31 травня 2018 року № 18ЕЕ1210ЕЕ71551557 не завірена уповноваженими особами/органами чи організаціями, що не дає можливості однозначно ідентифікувати заявлену партію товару" суд зауважує, що митний орган, зазначаючи про таку розбіжність, не вказує, якими уповноваженими органами має бути завірений даний документ та яким чином така розбіжність перешкоджає оформленню товару за обраним декларантом методом; крім того, відповідачем не доведено, що саме зумовило сумніви у достовірності даних, викладених в такому документі.

Також відповідачем не доведено, яким чином ненадання до митного оформлення доказів перерахунку коштів експедитору за транспортно-експедиційні послугу може свідчити про неправильне визначення ТОВ "Метпромсервіс" митної вартості товару.

Щодо посилань відповідача на те, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на "дійсній вартості" імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі та інформацію з джерела www.аrgusmedia.cоm щодо мінімальної ціни на титанову губку марки ТГ-ТВ чи еквівалент на рівні 6,8 доларів США/кг в березні 2018 року (за період 10-ти днів, що передують даті складання інвойсу та додатку до зовнішньоекономічного контракту з 17.03.2018 по 26.03.2018), судом встановлено наступне.

В якості нормативного обґрунтування правомірності коригування митної вартості товару, відповідач у своєму рішенні про коригування митної вартості товару послався на "Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України", затвердженні Наказом ДФС від 11 вересня 2015 року № 689.

"Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України", затвердженні Наказом ДФС № 689 від 11 вересня 2015 року, не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, а отже не можуть встановлювати права та обов'язки для третіх осіб, в даному випадку ТОВ "Метпромсервіс".

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 13 березня 2018 року по справі № 826/9932/16, адміністративне провадження № К/9901/670/18, зазначив що посилання митного органу на Методичні рекомендації в обґрунтування доводів касаційної скарги, на думку колегії суддів Верховного Суду, є не прийнятними з огляду на те, що вони розповсюджують свою дію виключно на посадових осіб органів доходів і зборів, призначені для суто внутрішнього обігу і не є нормативно-правовим актом у розумінні частини 2 статті 117 Конституції України, не підлягають застосуванню судом, відповідно до положень принципу законності, передбаченого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року) та не є джерелом права, яке застосовується судом, згідно зі статтею 7 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка діє після 15 грудня 2017 року).

Відповідач не надав належних та допустимих доказів того, що станом на дату прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, вартість титану губчастого марки ТГ-ТВ фракція -12+0 складала 6,0 дол. США/кг. Як встановлено з матеріалів адміністративної справи митний орган в обґрунтування прийнятого рішення послався на інформацію наявну на сайті www.argusmedia.com, щодо товару титанова губка марки TG-TV фракцією 10х30 мм, разом з тим, позивач імпортувався товар іншої фракції -12+0.

Так, позивачем до матеріалів адміністративної справи надано лист компанії Argus Media LTD від 11 грудня 2017 року, в якому міститься відповідь на запит ТОВ "Метпромсервис" щодо вартості на титанову губку, а саме титан губчатий марки ТГ-ТВ фракції -12+0.

В листі компанії "Argus Media LTD" зазначено, що дійсно на Європейському ринку (зі складу в Роттердамі) котирування на титан губчатий ТГ-ТВ фракцією 10х30 мм визначалось на рівні 7,80-8,45 доларів США.

Проте, в листі компанії "Argus Media LTD" зазначено, що матеріал на який Argus публікує ціну є кусковим, а матеріал порошкового розміру -12+0, це окремий ринок споживання та окремий рівень цін, у зв'язку з додатковими затратами на його переробку.

Тобто, товар який імпортувався позивачем є відмінним за ціновою політикою, за рахунок фракції, від титану губчатого у кусках 10х30 мм.

Також, суд не приймає посилання митного органу на те, що оскільки відповідно до інформації компанії "Argus Media LTD" для отримання фракції порошкового розміру -12+0 не обхідні затрати на його переробку, то вартість такого товару є вищою за продукцію звичайної фракції, оскільки таке твердження є виключно припущенням митного органу.

На переконання суду, посилання митного органу на інформацію отриману на сайті www.argusmedia.com не може бути покладена в основу прийняття рішення про коригування митної вартості товару, оскільки рішення митного органу не може ґрунтуватись на припущеннях.

Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало митному органу права на коригування митної вартості товару.

При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, та поза межами повноважень.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Метпромсервіс".

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 3524,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 01 червня 2018 року № 842.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Метпромсервіс" (69014, м. Запоріжжя, вул. Харчова, буд. 6; код ЄДРПОУ 31094633) до Запорізької митниці ДФС (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 12; код ЄДРПОУ 39477764) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA112080/2018/000035/2 від 18 червня 2018 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2018/00291 від 18 червня 2018 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метпромсервіс" судовий збір в розмірі 3524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 11 січня 2019 року.

Суддя М.С. Лазаренко