Рішення

від 22.01.2019 по справі 146/1027/18

ТОМАШПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 146/1027/18

РІШЕННЯ

Іменем України

"22" січня 2019 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Пилипчука О.В.,

з участю секретаря судового засідання Бойко Т.Є.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в смт Томашпіль цивільну справу

ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Рожнятівська сільська рада Томашпільського району Вінницької області

вимоги позивача: про визнання права власності на спадкове майно

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

10 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на спадкове майно за заповітом, що залишилося після смерті ОСОБА_2, який помер 20 січня 2017 року в с.Рожнятівка Томашпільського району Вінницької області, що складається із житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований в с.Рожнятівка по вул. Луговій (колишня вул. Ватутіна), 17 Томашпільського району Вінницької області.

Даний позов обґрунтовано наступним.

20 січня 2017 року в с.Рожнятівка Томашпільського району Вінницької області помер ОСОБА_2

Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема, на житловий будинок по вул. Луговій (колишня вул. Ватутіна), 17 в с.Рожнятівка.

22 лютого 2016 року ОСОБА_2 було складено заповіт, яким він заповів позивачу все своє майно.

Позивач вчасно звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок було відмовлено в зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа на спадкове майно на ім'я спадкодавця.

Позивач вказує, що даний будинок належав спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Рожнятівською сільською радою 09.11.2004.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 10 вересня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання у справі призначено на 10-30 годину 22 січня 2019 року.

10 вересня 2018 року судом направлено запит до Томашпільської районної нотаріальної контори Вінницької області щодо наявності чи відсутності спадкової справи після померлого ОСОБА_2

17 вересня 2018 року отримано відповідь Державного нотаріуса про наявність спадкової справи після померлого ОСОБА_2

Ухвалою Томашпільського районного суду від 18 вересня 2018 року витребувано з Томашпільської районної нотаріальної контори Вінницької області спадкову справу після померлого ОСОБА_2

26 вересня 2018 року отримано копію спадкової справи після померлого ОСОБА_2

22 січня 2019 року отримано заяву позивача про розгляд справи у його відсутності.

22 січня 2019 року отримано заяву відповідача про розгляд справи у їхній відсутності.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позов підтримує, просить його задовольнити.

Представник Рожнятівської сільської ради в судове засідання не з'явився, однак сільський голова подав до суду заяву, в якій просить справу розглянути у відсутності їхнього представника, позовні вимоги визнають.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін, які заявили про розгляд справи за їх відсутності, на підставі наявних у справі доказів, відповідно вимог ст.211 ЦПК України.

Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалося.

Суд, розглянувши заяви сторін у справі, оцінивши належність ї достовірність показань сторін по справі, сприяючи всебічному й повному з'ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, прийшов до наступного.

Відповідно до ст.129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; обов'язковість рішень суду.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно ч.3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно ч.ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно ч.ч.1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст.. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ч.1-4 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно ч.9 ст. 83 ЦПК України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відповідно до Конституції України усі суб'єкти права власності рівні перед законом (частина четверта статті 13); кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (частини перша, друга статті 41); правовий режим власності визначається виключно законами України (пункт 7 частини першої статті 92).

Згідно ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Главою 29 ЦК України ( ст.ст. 386-394 ) регулюється захист права власності.

Судом встановлено, що 20 січня 2017 року в с.Рожнятівка Томашпільського району Вінницької області помер ОСОБА_2 (а.с.6).

До відносин спадкування необхідно застосовувати законодавство чинне на час відкриття спадщини.

Спадщина відкрилась 20 січня 2017 року в день смерті спадкодавця ОСОБА_2

В цей час діяв ЦК України (2003 року). Згідно цього, зазначений нормативно-правовий акт потрібно застосувати для вирішення цих спірних правовідносин.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Прийняття спадщини -це акт, який поширюється на всі об'єкти спадкування водночас і свідчить про бажання скористатися правом на спадщину. До спадкоємця в момент виникнення правонаступництва переходять і ті права, які в цей час ще не були відомі.

Відповідно до довідки Рожнятівської сільської ради № 139 від 03.05.2018, після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, що складається із житлового будинку з надвірними будівлями по вул. Луговій, 17 в с.Рожнятівка; спадкоємцем за заповітом залишився ОСОБА_1, який вступив в управління спадковим майном. Інших спадкоємців, передбачених ст. 1241 ЦК України, не має (а.с.8).

Як вбачається із заповіту від 22.02.1016, ОСОБА_2 все своє майно, та земельні пії заповів ОСОБА_1 (а.с.7).

Даний заповіт внесено до реєстру спадкових справ (а.с.9).

Отже, позивач у справі є спадкоємцем ОСОБА_2 за заповітом.

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно, Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, власником житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами по вул. Ватутіна, 17 в с.Рожнятівка є ОСОБА_2 (а.с.10, 11).

Відповідно до виписки з погосподарської книги № 5 по Рожнятівській сільській раді за 2016-2010 роки, головою двору по вул. Луговій, 17 в с.Рожнятівка є ОСОБА_2 (а.с.12).

Відповідно до довідки КП Могилів-Подільського МБТІ № 85 від 29.05.2018 про показники об'єкта нерухомого майна, право власності на житловий будинок по вул. Луговій (колишня вул. Ватутіна), 17 в с.Рожнятівка зареєстровано за ОСОБА_2 (а.с.16).

Відповідно до довідки Рожнятівської сільської ради № 845 від 10.05.2018, рішення Рожнятівської сільскої ради № 38 від 04.03.2016 8 сесії 7 скликання, вул. Ватутіна перейменовано на вул. Лугова (а.с.17, 18, 19).

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування при розгляді цих справ, судом перевіряється наявність обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, зокрема відмови у видачі свідоцтва про спадщину.

Як вбачається із відповіді нотаріуса від 13.06.2018 на заяву ОСОБА_1, останньому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2, оскільки відсутній оригінал правовстановлюючого документу на спадкове майно на ім'я спадкодавця (а.с.21).

Згідно абзацу 3 пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування при розгляді цих справ, судом перевіряється наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.

Як вбачається із відповіді державного нотаріуса Томашпільської районної державної нотаріальної контори від 13.09.2018 на запит суду від 10.09.2018, спадкова справа після смерті померлого 20.01.2017 ОСОБА_2 заведена за № 36/2017.

З копії спадкової справи, наданої державним нотаріусом на ухвалу суду від 18.09.2018 вбачається, що до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_1, на ім'я якого спадкодавцем ОСОБА_2 було складено 22.02.2016 заповіт, і який отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку.

Згідно ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судових розгляд.

Відповідно до п. 24 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясовування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За наведених обставин, враховуючи, що позивачем доведено, що він є спадкоємцем ОСОБА_2 за заповітом, спадщину прийняв, визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що за ОСОБА_1 може бути визнано в порядку спадкування право власності на житловий будинок.

Відповідно до ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем ОСОБА_1 при подачі позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 704-80 гривень (а.с.1), а тому враховуючи вимоги ч.1 ст. 142 ЦПК України, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 352,40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 220, 328, 396, 640, 657, 1216-1218, ч. 1 ст. 1220, ст. 1221, ч. 1 ст. 1222, ч. 1 ст.. 1225, ч. 1, 2 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 5 ст. 1268 ЦК України, статтями 12, 13, 76-89, 90, 95, 141-142, 163, 200, 206, 263, 265, 280, 293, 315, 354 ЦПК України суд ,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Рожнятівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за заповітом, що залишилося після смерті ОСОБА_2, який помер 20 січня 2017 року в с.Рожнятівка Томашпільського району Вінницької області, що складається із житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований по вул. Луговій (колишня вул. Ватутіна), 17 в с.Рожнятівка Томашпільського району Вінницької області.

Повернути ОСОБА_1 п?ятдесят відсотків сплаченого за квитанцією № 0.0.1074327928.1 від 02.07.2018 судового збору, а саме в сумі 352,40 грн (триста п'ятдесять дві гривні 40 копійок,.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Повне найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий 13.05.1997 Томашпільським РВ УМВС України у Вінницькій області, РНОКПП НОМЕР_2, адреса: 24212, Вінницька область, Томашпільський район, с.Рожнятівка, вул. Лугова, 17;

відповідач: Рожнятівська сільська рада Томашпільського району Вінницької області, ЄДРПОУ 04330987, КОАТУУ НОМЕР_3, адреса: 24212, Вінницька область, Томашпільський район, с.Рожнятівка, вул. Миру, 91.

Суддя: ОСОБА_3