ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4158/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Удовіченка С.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Кисличенко О.В.,
представника позивача - Ворони О.А.,
представника відповідачів - Боровик Ю.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полдекс" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
22.11.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Полдекс" (надалі - ТОВ "Полдекс", позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС України, відповідач-1), Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - ГУ ДФС у Полтавській області, відповідач-2) у якому просив (з урахуванням уточнень позовних вимог від 22.01.2019 /а.с. 181/):
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у Полтавській області про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних:
а) від 07.08.2018 №873780/42037834 про відмову у реєстрації податкової накладної №14 від 17.07.2018;
б) від 07.08.2018 №873778/42037834 про відмову у реєстрації податкової накладної №13 від 17.07.2018;
а) зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені та подані на реєстрацію ТОВ "Полдекс", у строки визначені нормами діючого законодавства №13 від 17.07.2018 на суму 190751,23 грн, у тому числі ПДВ 31791,87 грн, направлена на реєстрацію 02.08.2018, реєстраційний номер 9159950305,
б) №14 від 17.07.2018 на суму 250253,70 грн, у тому числі ПДВ 41708,95 грн, направлена на реєстрацію 02.08.2018, реєстраційний номер документу 9159950149;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі, зобов'язавши - ДФС України подати у тижневий строк після набрання законної сили рішенням суду, звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про невідповідність спірних рішень вимогам чинного законодавства. Також указує, що на вимогу контролюючого органу, після зупинення реєстрації податкових накладних, ТОВ "Полдекс" надані письмові пояснення разом з документами, що стали підставою для складення накладних, проте, відповідні документи не були взяті відповідачем - до уваги, у зв'язку з чим прийнято оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.11.2018 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 20.12.2018.
20.12.2018 представником відповідачів надано до суду заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження /а.с. 100/.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 заперечення представника відповідачів проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження залишено без розгляду.
14.12.2018 представником відповідачів надано відзив на позов у якому вказано, що причинами відмови у реєстрації податкових накладних є те, що спірні податкові накладні від 17.07.2018 № 13, № 14, виписані по факту отриманої попередньої оплати, відповідно до рахунків на оплату № 50 та № 51 від 17.07.2018. У рахунках вказано договір № 0407/1/-С від 04.07.2018, тоді як договір поставки між ТОВ "Полдекс" та ТОВ "Самара Торг" має № 0407/18-С від 04.07.2018. За твердження відповідачів, спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН прийнято Комісією ГУ ДФС у Полтавській області відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 № 117 /а.с. 110-112/.
У судовому засіданні 20.12.2018 оголошено перерву до 22.01.2019.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечувала.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Полдекс" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 16-21/.
04.07.2018 між ТОВ "Полдекс" (постачальник) та ТОВ "САМАРА ТОРГ" (покупець) укладено договір поставки № 0407/18-С від 04.07.2018, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується на умовах, визначених цим договором, поставити та передати у власність покупця газовий конденсат (подібну продукцію) та іншу хімічну продукцію, далі - товар відповідно до специфікацій та/або видаткових накладних, які є його невід'ємними частинами, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його. Найменування (асортимент), кількість, вартість товару, що є предметом цього договору, визначається специфікаціями та/або видатковими накладними постачальника /а.с. 22-25/.
17.07.2018 укладено специфікацію №1 до договору поставки № 0407/18-С від 04.07.2018 відповідно до якої: товар, що поставляється - газовий конденсат (2709001000); кількість - 36,991 т; загальна вартість товару - 441004,93 грн; умови оплати: 100% передоплата; місце поставки товару: додатково узгоджується сторонами після отримання покупцем від постачальника листа-повідомлення про готовність товару до відвантаження /а.с. 26/.
17.07.2018 ТОВ "САМАРА ТОРГ" відповідно до зазначених умов договору була здійснена попередня часткова оплата товару у сумі 190751,23 грн, що підтверджено платіжним дорученням № 4 від 17.07.2018 /а.с. 34/.
ТОВ "Полдекс" на суму попередньої оплати була складена та подана для реєстрації в ЄРПН податкова накладна № 13 від 17.07.2018, на загальну суму 190751,23 грн, у тому числі ПДВ 31791,87 грн /а.с. 27/.
Податкову накладну № 13 від 17.07.2018 позивачем подано для реєстрації в ЄРПН.
02.08.2018 позивачем отримано квитанцію №1, у якій зазначено, що документ прийнято. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН /а.с. 28/.
Позивачем 03.08.2018 подані пояснення та копії документів, про підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненій податковій накладній № 13 від 17.07.2018 /а.с. 29-32/.
Комісією ГУ ДФС України в Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 07.08.2018 прийнято рішення № 873778/42037834 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.07.2018 № 13 в ЄПРН /а.с. 35-36/.
Відповідно до вказаного рішення підставою для відмови в реєстрації податкової накладної зазначено: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Додаткова інформація: не вірно вказано № договору в рахунку на оплату.
Також 17.07.2018 ТОВ "САМАРА ТОРГ" відповідно до умов договору поставки № 0407/18-С від 04.07.2018 була здійснена попередня часткова оплата товару у сумі 250253,70 грн, що підтверджено платіжним дорученням № 5 від 17.07.2018 /а.с. 44/.
ТОВ "Полдекс" на суму попередньої оплати була складена та подана для реєстрації в ЄРПН податкова накладна № 14 від 17.07.2018, на загальну суму 250253,70 грн, у тому числі ПДВ 41708,95 грн /а.с. 37/.
Податкову накладну № 14 від 17.07.2018 позивачем подано для реєстрації в ЄРПН.
02.08.2018 позивачем отримано квитанцію №1, у якій зазначено, що документ прийнято. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН /а.с. 38/.
Позивачем 03.08.2018 подані пояснення та копії документів, про підтвердження реальності здійснення операцій операцій по зупиненій податковій накладній № 14 від 17.07.2018 /а.с. 39-42/.
Комісією ГУ ДФС України в Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (надалі - Комісія), 07.08.2018 прийнято рішення № 873780/42037834 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.07.2018 № 14 в ЄПРН /а.с. 45-46/.
Не погодившись із зазначеними рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.
Надаючи правову оцінку спірним рішенням суб'єкта владних повноважень та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).
За змістом підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Також абзацом першим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із подій виникнення податкових зобов'язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Абзацом другим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Таким чином, достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є зареєстрована у ЄРПН податкова накладна.
Водночас згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (надалі - Порядок № 117). Згідно з пунктом 3 Порядку № 117 (у редакції, чинній намомент виникнення спірних правовідносин) податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,03, P < P м х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; P м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.
Відповідно до пункту 4 Порядку №117 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна / розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.
Згідно з пунктом 5 Порядку №117 податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Пунктами 6 та 7 вказаного Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:
1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;
2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
Як вищезазначено, реєстрація поданих позивачем податкових накладних зупинена (квитанції №1) у зв'язку з тим, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.
Згідно з пунктом 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
У Листі Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку", зокрема, зазначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.
Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС .
Суд зазначає, що відповідачем для підтвердження обставин, на які він посилається, не надано суду: протоколу засідання Комісії; переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості згідно з підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв; матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.
Як вбачається зі змісту квитанцій №1, контролюючим органом не зазначено за якою саме підставою ТОВ "Полдекс" з указаних у підпункті 1.6 пункту 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників.
Пунктом 21 Порядку №117 визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Згідно з пунктом 22 Порядку №117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.
Положеннями пункту 23 Порядку №117 передбачено, що Комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, у спосіб, визначений Порядком №117, позивачем направлено відповідачу пояснення та копії документів до зазначених господарських операцій та податкових накладних.
Так, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена цим Порядком та є додатком 2 до нього.
Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.
За доводами відповідачів, підставою для відмови в реєстрації податкових накладних є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, а саме: не вірно вказано № договору в рахунку на оплату.
Суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини першої статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Указане закріплено також у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, згідно з пунктом 2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Водночас суд зазначає, що рахунок на оплату за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа (оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції), а носить лише інформаційний характер. Фактично рахунок-фактура є розрахунково-платіжним документом, що передбачає тільки зазначення певних сум до оплати покупцям за поставлені (фактично поставлені) товари чи надані (фактично надані) послуги.
Крім того, відповідно до виписки з особового рахунку ТОВ "Полдекс" за період з 16.07.2018 по 20.07.2018 на рахунок позивача 17.07.2018 від ТОВ "САМАРА ТОРГ" надійшли кошти у розмірі 190751,23 грн та у розмірі 250253,70 грн /а.с. 166/.
З огляду на викладене, недоліки в рахунках на оплату № 50 та № 51 від 17.07.2018, які полягають у помилковому зазначенні номеру договору не є підставою для відмови позивачу в реєстрації податкових накладних від 17.07.2018 № 13, 14, з огляду на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між ТОВ "Полдекс" та ТОВ "САМАРА ТОРГ".
Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 07.08.2018 № 873778/42037834 та №873780/42037834.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 17.07.2018 № 13, 14 складені та подані на реєстрацію ТОВ "Полдекс" в строки, визначені нормами діючого законодавства, суд зазначає наступне.
Згідно із пунктом 28 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; протягом п'яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень; протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.
При цьому, згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС.
З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання ДФС України зареєструвати податкові накладні від 17.07.2018 № 13, 14 в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені ТОВ "Полдекс".
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи те, що відповідачами не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, а позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі, зобов'язавши - ДФС України подати у тижневий строк після набрання законної сили рішенням суду, звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Наведена норма процесуального закону не є імперативною та передбачає право суду на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, приймати рішення про необхідність чи недоцільність у зобов'язанні суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. Вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю суд враховує надані позивачем докази, особливості покладених на суб'єкта владних повноважень обов'язків згідно з судовим рішенням та його можливості ці обов'язки виконати без достатніх зволікань.
У цій справі позивачем не обґрунтовано необхідність застосування заходів судового контролю, а у суду відсутні підстави вважати, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення після набрання ним законної сили.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю шляхом зобов'язання ДФС подати у тижневий строк з моменту набрання законної сили рішенням суду звіт про його виконання.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 3524,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 21.11.2018 № 81 /а.с. 6/.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд дійшов висновку про визнання протиправними та скасування рішень Комісії ГУ ДФС у Полтавській області, то понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Полтавській області.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Полдекс" (вул. Зигіна, буд. 29, оф. 205, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 42037834) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197), Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39461639) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 07.08.2018 № 873778/42037834, № 873780/42037834.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 17.07.2018 № 13, 14, складені та подані на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "Полдекс" (вул. Зигіна, буд. 29, оф. 205, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 42037834).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 39461639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полдекс" (вул. Зигіна, буд. 29, оф. 205, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 42037834) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3524,00 грн (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Повний текст рішення складено 23.01.2019.
Суддя С.О. Удовіченко
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2019 |
Оприлюднено | 24.01.2019 |
Номер документу | 79342964 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні