Рішення

від 21.01.2019 по справі 922/2666/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2666/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Лепенець К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (84313 , Донецька область, м. Краматорськ, вул. Південна, 1) в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Світлодарська, 28-Б) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма-ГТВ" (01021, м. Київ, Узвіз Кловський, буд. 11) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма-ГТВ" про стягнення 28607,75 грн., з яких: 22694,29 грн. - заборгованість за спожитий природний газ, 3807,78 грн. - пеня, 110,00 грн. - 3% річних, 1973,00 грн. - 25% річних, 22,68 грн. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором на постачання природного газу № 366 від 01.01.2018 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений природний газ.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.09.2018 позовну заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до господарського суду Харківської області у 10-денний строк з дня вручення даної ухвали доказів сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн. у встановленому порядку.

05.10.2018 через канцелярію суду від позивача із супровідним листом (вх. №28984) надійшли докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а саме платіжне доручення № 1810 від 20.09.2018 на суму 1762,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2666/18. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Підготовче засідання призначено на "06" листопада 2018 р. о(об) 10:00.

В судовому засіданні 06.11.2018 постановлено протокольну ухвалу про перерву в підготовчому засіданні до 20 листопада 2018 року на підставі ст. 183 ГПК України.

В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про судове засідання по суті ухвалами від 06.11.2018.

20.11.2018 року від позивача, через канцелярію суду (вх.№32721) надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи інформації щодо дійсного місцезнаходження відповідачем, зокрема позивачем вказано, що відповідач знаходиться за іншою адресою, а саме : 01021, м. Київ, Узвіз Кловський , буд.11.

20.11.2018 року від позивача, через канцелярію суду (вх№32720) надійшло клопотання про продовження строку підготовчого провадження.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.11.2018 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 922/2666/18 на тридцять днів, відкладено підготовче засідання до 11.12.2018 о 11:00 год.

В судовому засіданні 11.12.2018 постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 26 грудня 2018 року о 11:30год.

В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про судове засідання по суті ухвалами від 11.12.2018

В судовому засіданні 26.12.2018 на підставі п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи по суті до 21 січня 2019 року о 12:30 год.

В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про судове засідання по суті ухвалами від 26.12.2018.

В призначене судове засідання 21.01.2019 позивач свого повноважного представника не направив, проте до канцелярії суду подав клопотання за вх. № 1602 про проведення судового засідання за відсутності представника позивача.

Відповідач також свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав. Ухвали суду, які направлялися на адресу відповідача, повернуті до суду з позначкою пошти "Не значиться" та "Неправильно зазначена адреса одержувача".

У даному випаду судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Окрім того, суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Якщо ухвалу про відкритя провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Судом перевірено адресу відповідача: згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження відповідача - 01021, м. Київ, Узвіз Кловський, буд. 11, саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем - надіслана копія позовної заяви з доданими до неї документами. Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка представників сторін не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно, всебічно та повно дослідивши надані у справі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.01.2018 між Слов'янським управлінням по газопостачанню та газифікації ПАТ "Донецькоблгаз" (постачальник, позивач) та ТОВ "Фірма-ГТВ" (споживач, відповідач) укладено Договір на постачання природного газу № 366.

За умовами п. 1.1. Договору постачальник зобов'язався постачати природний газ споживачу в обсягах і порядку передбачених цим договором для забезпечення потреб споживача, а споживач зобов'язався оплатити постачальнику вартість прийнятого газу у розмірах, строках та порядку, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 2.6. Договору постачання газу підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними комерційного вузла обліку, визначених у Додатку 1 до Договору.

Згідно п. 2.7. Договору постачальник до п'ятого числа, наступного за звітнім місяцем, направляє споживачу два примірника актів приймання-передачі газу за звітній місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника.

Відповідно до умов п. 2.8. Договору споживач протягом двох днів з дати одержання акту приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

Відповідно до п. 2.9. Договору акти приймання-передачі є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що розрахунки за поставлений споживачеві природний газ здійснюються за вільними цінами, які визначаються у первинних документах до цього договору ( у тому числі рахунках, листах додаткових угодах тощо).

Відповідно до п. 4.2. Договору, на дату укладення договору ціна природного газу за 1000 куб.м. становила 10119,12 грн.

Додатковою угодою від 01.02.2018 до Договору на постачання природного газу № 366 від 01.01.2018 сторони погодили відповідно до ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" та вимог "Правил постачання природного газу", розділ Договору 4 "Визначення вартості послуг за Договором та порядок розрахунків" п. 4.2. Договору викласти в наступній редакції: розрахунок плати за природний газ з 01 лютого 2018 року, що відпускається промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання за 1000 м. куб складає:

Ціна за 1000 кум. м. природного газу складає без врахування вартості послуг роподілу становить 10362,12 грн., в тому числі:

- газ природний 10110,00 грн. з ПДВ; 8425,00 грн. без ПДВ; 1675,00 грн. ПДВ;

- тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ "Укртрансгаз" 252, 12 грн. з ПДВ; 210,10 грн. без ПДВ; 42,02 ПДВ.

Відповідно до п. 4.6. Договору, оплата вартості постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу відповідно до додатка 2 до Договору до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання.

У випадку недоплати вартості постачання газу за розрахунковий період, споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім.

Згідно п. 10.1.Договору, договір вступає в силу з 1 січня 2018 року і діє до 31 грудня 2018 (включно), а в частині проведення розрахунків за надані послуги - до повного їх виконання.

На виконання вищеозначеного Договору, у лютому 2018 позивач передав відповідачу 6,038 тис. куб.м. природного газу на загальну суму 62566,48 грн., що підтверджується актом-рахунком № 444 приймання-передачі природного газу від 28.02.2018 та актом № 444 приймання-передачі придного газу від 01.03.2018, підписаними сторонами та скріпленими печатками.

Проте, в порушення умов договору, відповідач не розрахувався за поставлений природний газ в повному обсязі. внаслідок чого, з урахуванням переплати у розмірі 39872,19 грн. на 01.02.2018, за відповідачем утворилась заборгованість, яка складає 22694,29 грн.

Таким чином, за доводами позивача, спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що відповідач всупереч умовам договору належним чином не виконав свої зобов'язання щодо розрахунку за поставлений позивачем природний газ, зокрема у повному обсязі та у визначені строки оплату не здійснив. Враховуючи вказане, позивач звернувся з до суду з відповідним позовом та просить стягнути з відповідача 28607,75 грн., з яких: 22694,29 грн. - заборгованість за спожитий природний газ, 3807,78 грн. - пеня, 110,00 грн. - 3% річних, 1973,00 грн. - 25% річних, 22,68 грн. - інфляційні втрати.

Надаючи правову кваліфікацію вимогам позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

До частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, - господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору на постачання природного газу № 366 від 01.01.2018, у лютому 2018 позивач передав відповідачу 6,038 тис. куб.м. природного газу на загальну суму 62566,48 грн., проте відповідач за прийнятий природний газ вчасно не розрахувався, чим порушив умови Договору. За підрахунками позивача, з урахуванням переплати, заборгованість відповідача за спожитий природний газ складає 22694,29 грн.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов, контррозрахунку суми боргу або доказів оплати заборгованості суду не надав.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, оскільки факт наявності основного боргу у відповідача перед позивачем за Договором на постачання природного газу № 366 від 01.01.2018 у заявленому розмірі 22694,29 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до умов договору є таким, що настав, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 22694,29 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши позовні вимоги про стягнення пені за період з 11.03.2018 по 07.09.2018 у розмірі 3807,78 грн., суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За умовами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з діючим Договором та чинним законодавством України.

Пунктом 6.3.2. Договору, сторони передбачили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Проаналізувавши норми діючого господарського законодавства та умови договору, а також докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 3807,78 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення 3% річних у розмірі 110,00 грн., 25 % річних у розмірі 1973,00 грн. та інфляційних втрат у розмірі 22,68 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобовязання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобовязання.

Пунктом 6.3.2. Договору сторони погодили, що прострочення оплати за отриманий природний газ понад 60 календарних днів (у випадку недоплати вартості постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим) також дає право постачальнику стягнути із споживача двадцять п'ять процентів річних згідно ст. 625 Цивільного кодексу України. Нарахування зазначеного в даному пункті процентів розпочинається з першого дня прострочення платежу до повного виконання грошового зобов'язання.

За розрахунком позивача, розмір втрат від впливу інфляційних процесів, яких він зазнав у зв'язку із порушенням грошового зобов'язання відповідачем, за період березень-вересень 2018 року складає 22,68 грн.; розмір 3% річних від простроченої суми за період з 11.03.2018 по 09.05.2018 складає 110,00 грн., розмір 25 % річних за період з 10.05.2018 по 13.09.2018 складає 1973,00 грн.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 110,00 грн., 25 % річних у розмірі 1973,00 грн. та інфляційних втрат у розмірі 22,68 грн. законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у даній справі суд вважає за необхідне покласти судовий збір на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 193, 218, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 73-74, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

.

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма-ГТВ" (01021, м. Київ, Узвіз Кловський, буд. 11, код ЄДРПОУ 40045445) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Південна, 1, код ЄДРПОУ 03361075) в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Світлодарська, 28-Б, код 20316969, р/р 26009301433139 філія Донецьке ОУ АТ "Ощадбанк", МФО 335106) суму заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 22694,29 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма-ГТВ" (01021, м. Київ, Узвіз Кловський, буд. 11, код ЄДРПОУ 40045445) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Південна, 1, код ЄДРПОУ 03361075) в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Світлодарська, 28-Б, код 20316969, р/р 26000190494001 КБ "Приватбанк" м. Краматорськ, МФО 335548) пеню у розмірі 3807,78 грн., 3% річних у розмірі 110,00 грн., 25 % річних у розмірі 1973,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 22,68 грн., судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Південна, 1, код ЄДРПОУ 03361075) в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Світлодарська, 28-Б, код 20316969).

Відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма-ГТВ" (01021, м. Київ, Узвіз Кловський, буд. 11, код ЄДРПОУ 40045445)

Повне рішення складено 21.01.2019 р.

Суддя ОСОБА_1

справа № 922/2666/18