Рішення

від 21.01.2019 по справі 923/773/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2019 року м. Херсон Справа № 923/773/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. за участю секретаря судового засідання Межерицької О.С., розглянувши справу

за позовом: Бериславської міської ради м. Берислав Херсонської області код ЄДРПОУ 04059906

до: Приватного акціонерного товариства "Бериславський завод залізобетоних виробів" м.Берислав Херсонської області, код ЄДРПОУ 01349816

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 29.03.2002р.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, адвокат, ордер серії МК № 109608 від 09.10.2018р.;

від відповідача - ОСОБА_2, дов. б/н від 04.09.2018р.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

встановив:

Бериславська міська рада (позивач) звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Бериславський завод залізобетоних виробів" (відповідач) про внесення змін до укладеного сторонами договору оренди земельної ділянки від 29.03.2002р. в частині розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та порядку визначення і оплати орендної плати за землю.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на умови укладеного чинного договору оренди землі від 29.03.2002р. та ухилення відповідача від добровільної зміни умов договору.

Ухвалою від 10.09.2018 суд відкрив провадження у справі та призначив до розгляду в засіданні суду 10.10.2018.

В засіданні суду 10.10.2018 судом оголошено перерву до 09.11.2018, про що сторони повідомлені про розписку.

Ухвалою від 09.11.2018 продовжено строк підготовчого провадження, розгляд справи відкладено на 13 грудня 2018 року.

Ухвалою від 13.12.2018 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 26.12.2018.

В засіданні суду 26.12.2018 судом оголошено перерву до 21.01.2019, про що сторони повідомлені про розписку.

Відповідач, відповідно до відзиву на позовну заяву, просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що таку саму позовну заяву (слово в слово) було подано Бериславським районним прокурором від імені Бериславської міської ради і рішенням від 16.08.2011 у справі № 5024/1218/2011 суд відмовив в частині збільшення нормативно-грошової оцінки орендованої землі. Відповідач посилається на те, що відповідно до угоди про відшкодування збитків від недоотримання коштів №29 від 03.10.2008, укладеною між сторонами, він своєчасно сплачує оренду плату в розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки орендованої землі. Крім того, відповідач зазначає, що звертався до позивача з проханням не збільшувати оренду плату, оскільки завод тимчасово не працює.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд,

в с т а н о в и в:

Між Бериславською міською радою (Орендодавець) та ВАТ "Бериславський завод залізобетоних виробів" (Орендар), 29.03.2002 року було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з пунктом 1 якого Орендодавець передає, а Орендар на підставі рішень 26 сесії 23 скликання Бериславської міської ради від 10.01.2002 року № 196 набуває права на оренду земельної ділянки, яка розташована на території міста Берислава по вул. Губайдуліна, 11, площею 3,1356 га.

Договір посвідчено державним нотаріусом Бериславської державної нотаріальної контори № 596 від 29.03.2002 року та зареєстровано в Бериславській міській раді, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 029 від 10.05.2002 року.

В п. п. 2.2. розділу 2 Договору оренди зазначено, що договір укладено строком на 49 років до 01.01.2051 року.

Відповідно до розділу 1 Договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 437 698, 40 грн.

Згідно п. п. 2.3. Договору оренди плата вноситься Орендарем у грошовій формі на рахунок власника землі Бериславської міської радив розмірі 5 180 грн. на рік (тобто 1,18% від нормативної грошової оцінки землі на рік).

Періодичність внесення орендної плати - щомісячно по пропорційній схемі, не пізніше ніж за п'ять днів після закінчення відповідного місяця.

Розмір орендної плати може бути переглянуто у випадках і з моменту:

- Зміни умов господарювання, передбачених договором;

- Підвищення цін, тарифів, у тому числі й внаслідок інфляції;

- Погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря;

- У разі не виконання орендодавцем обов'язку повідомити орендарю про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку;

- Збільшення розміру ставки земельного податку;

- В інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Рішенням 26 сесії 5 скликання міської ради від 23.04.2008 року № 321 Про врегулювання земельних відносин вилучено у ВАТ Бериславський завод залізобетонних виробів частину орендованої земельної ділянки, орієнтовною площею 1.0 га., та зобов'язано підприємство внести зміни до договору оренди земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 16.08.2011 у справі №5024/1218/2011 внесено зміни до договору оренди від 29.03.2002, укладеного між сторонами, а саме викладено абзац перший підпункту 2.3 "Орендна плата" розд.2 в наступній редакції: "Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Бериславської міської ради № 33211812700040 в УДК у Херсонській області, код 24103704, код платежу 13050200, МФО 852010 в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі на рік.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії."

Відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" найменування відповідача - Відкрите акціонерне товариство Бериславський завод залізобетонних виробів змінено на Приватне акціонерне товариство Бериславський завод залізобетонних виробів .

Рішенням 28 сесії 6 скликання Про врегулювання земельних відносин від 30.11.2012 року № 313 затверджено розроблену Технічну документацію із землеустрою щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки ПрАТ Бериславський завод залізобетонних виробів для розміщення виробничої бази, площею 2,0870 га. по вул. Губайдуліна, 11, та зобов'язано підприємство внести зміни до договору оренди земельної ділянки.

12.02.2015 року між Бериславською міською радою та ПрАТ Бериславський завод залізобетонних виробів укладено Договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині площі земельної ділянки, а саме площа земельної ділянки складає 2,0870га.

Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, за ПрАТ Бериславський завод залізобетонних виробів (відповідач) зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 2,0870 га. по вул. Губайдуліна, 11, м. Берислав.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно з частинами першою, другою статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

У відповідності до ч. 5 ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

За змістом пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України "Про оцінку земель").

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для внесення відповідних змін у договір оренди.

Згідно з пунктами 34, 35 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до положень статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Частиною 2 ст.18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 -7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років.

Статтею 15 вказаного закону встановлено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється як витяг з технічної документації з нормативно грошової оцінки земель.

Відповідно до вищезгаданих законів рішенням 21 сесії 7 скликання Бериславської міської ради від 23.06.2017 року № 222 "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Берислава затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Берислава Херсонської області.

Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.04.2018 № 1198-ЗК нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 2,0870 га. по вул. Губайдуліна, 11, м. Берислав, становить 2406154,72 грн.

З огляду на викладене, позивач надіслав відповідачу лист від 05.05.2018 № 02-35/361/18, яким просив внести зміни до договору оренди шляхом підписання договору про внесення змін до договору оренди, а саме:

Абзац 4 розділу 1 Предмет договору викласти у такій редакції: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 406 154 грн. 72 коп. (два млн. чотириста шість тис. сто п'ятдесят чотири ) грн. 72 коп.

Абзац перший та другий підпункту 2.3 Орендна плата розділу 2 Умови договору викласти у такій редакції:

Орендна плата за земельну ділянку комунальної власності вноситься Орендарем у грошовій формі на рахунок Бериславської міської ради №33211812700040 в УДК у Херсонській області, код 24103704, код платежу 18010600, МФО 852010, в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі на рік, що на момент укладання цього Договору становить 72 184 грн. 64 коп. (сімдесят дві тис. сто вісімдесят чотири грн.) 64 коп. на рік. .

До листа додано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.04.2018 № 1198-ЗК, проект договору про внесення змін до договору оренди та розрахунок розміру орендної плати.

Відповідно до поштового повідомлення зазначений лист вручено відповідачу 15.05.2018.

Відповідач листом від 01.06.2018 № 21 відмовився підписати договір про внесення змін до договору оренди.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів визначений ст. 188 ГК України, в якій вказано:

1. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

2. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

3. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

4. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

5. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Оскільки сторонами не було досягнуто згоди щодо внесення змін, спір переданий на вирішення господарського суду.

Відповідно до п. 2.18 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 ЦК України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору.

Згідно з п. 2.19 Постанови у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Оскільки відповідно до частини першої статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного цією статтею ГК України.

У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

При цьому згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відтак, враховуючи чинність рішення органу місцевого самоврядування про затвердження нормативної грошової оцінки та визначення як умовами укладеного між сторонами договору оренди, так і приписами чинного законодавства можливості зміни умов договору в разі, зокрема, зміни нормативної грошової оцінки землі, вимоги про внесення змін до договору оренди земельної ділянки є законними та підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.03.2016 у справі № 922/538/14.

Згідно з ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідач посилається на те, що таку саму позовну заяву (слово в слово) було подано Бериславським районним прокурором від імені Бериславської міської ради і рішенням від 16.08.2011 у справі № 5024/1218/2011 суд відмовив в частині збільшення нормативно-грошової оцінки орендованої землі.

Суд відхиляє зазначені посилання відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2) ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

В п. 3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Підстави позову не можна змішувати з нормами права, на які посилається позивач. Зазначений висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного суду України, який зазначав, що підставами позову, які може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на ці правовідносини.

При цьому, цими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто ті факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що між сторонами існують правовідносини і що внаслідок певних дій відповідача ці відносини стали спірними. Не належать до юридичних фактів матеріально-правового характеру обставини, що є доказами у справі. З ними закон не пов'язує виникнення, зміну або припинення прав чи обов'язків. Вони лише підтверджують наявність чи відсутність юридичних фактів, які є підставою позову.

З огляду на викладене, у справах № 923/773/18 та № 5024/1218/2011 ті самі сторони (позивач - Бериславська міська рада, відповідач - ПрАТ "Бериславський завод залізобетонних виробів"), той самий предмет позову - внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 29.03.2002.

Однак, як зазначалось вище, статтею 15 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється як витяг з технічної документації з нормативно грошової оцінки земель.

З огляду на викладене, підставою позову у справі № 5024/1218/2011 була зміна розміру нормативної грошової оцінки земель згідно з рішенням Бериславської міської ради від 23.10.2008 № 363, та рішення Бериславської міської ради від 26.12.2008 № 393, яким встановлено розмір орендної плати, та рішення від 27.03.2009 № 427, яким внесено зміни та доповнення до рішення від 23.10.2008 № 363.

Підставою позову у справі № 923/773/18 є зміна розміру нормативної грошової оцінки земель згідно зовсім іншого рішення Бериславської міської ради, а саме рішення 21 сесії 7 скликання Бериславської міської ради від 23.06.2017 року № 222 "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Берислава , яким затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Берислава Херсонської області. Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.04.2018 № 1198-ЗК нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 2,0870 га. по вул. Губайдуліна, 11, м. Берислав, становить 2406154,72 грн.

Отже, підстави позову у справах № 923/773/18 та № 5024/1218/2011 не одні й ті самі.

З огляду на викладене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, суд зауважує наступне.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейської конвенції з прав людини), прийнятої Радою Європи 4 листопада 1950 року , встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянути впродовж розумного строку.

В поняття "розумний строк" розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Право на справедливий судовий розгляд включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні.

Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ч.3 ст.4 ГПК України.

Відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997 р. дана Конвенція та Протоколи до неї №2,4,7,11 є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 17 Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Критерій розумності строку розгляду справи також наведений в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.11.2003 р. №01-8/1427 (зі змінами та доповненнями, внесеними в останнє інформаційним листом ВГСУ від 24.07.2008р. №01-8/451). У цьому листі зазначено: "Критеріями оцінки розгляду справи упродовж розумного строку є складність справи, поведінка учасників процесу і поведінка державних органів (суду), важливість справи для заявника".

Визначаючи ці критерії, ВГСУ посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красношапка проти України" № 23786/02 від 30.11.2006 р. (§ 51).

Таким чином, норми ГПК України щодо строків розгляду справи не узгоджуються з нормами Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка є частиною національного законодавства і має пріоритет над національним законодавством, та із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди мають використовувати як джерело права при вирішенні спорів.

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумності строку розгляду справи можна застосовувати, коли стороною у спорі є орган державної влади.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Розгляд здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Принцип змагальності є визначальним принципом судового процесу взагалі та господарського зокрема. Відповідно до ст. 129 Конституції України змагальність віднесено до основних засад судочинства.

Згідно з Господарським процесуальним кодексом України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, суд повинен оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, для надання можливості представникам сторін надати додаткові докази в обґрунтування поданої заяви та поданих заперечень, суд розглянув справу у розумні строки.

У зв'язку з задоволенням позову, витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, покладаються на відповідача згідно з ст. 129 ГПК України.

Після виходу з нарадчої кімнати, судом проголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 238 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 29.03.2002, укладеного між Бериславською міською радою (м. Берислав Херсонської області вул. 1 Травня 244, код ЄДРПОУ 04059906) та Приватним акціонерним товариством "Бериславський завод залізобетоних виробів" (м. Берислав Херсонської області, вул. Губайдуліна, 11, код ЄДРПОУ 01349816), а саме:

Абзац 4 розділу 1 Предмет договору викласти у такій редакції: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 406 154 грн. 72 коп. (два млн. чотириста шість тис. сто п'ятдесят чотири ) грн. 72 коп.

Абзац перший та другий підпункту 2.3 Орендна плата розділу 2 Умови договору викласти у такій редакції:

Орендна плата за земельну ділянку комунальної власності вноситься Орендарем у грошовій формі на рахунок Бериславської міської ради №33211812700040 в УДК у Херсонській області, код 24103704, код платежу 18010600, МФО 852010, в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі на рік, що на момент укладання цього Договору становить 72 184 грн. 64 коп. (сімдесят дві тис. сто вісімдесят чотири грн.) 64 коп. на рік. .

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Бериславський завод залізобетоних виробів" (м. Берислав Херсонської області, вул. Губайдуліна, 11, код ЄДРПОУ 01349816) на користь Бериславської міської ради (м. Берислав Херсонської області вул. 1 Травня 244, код ЄДРПОУ 04059906) 1762 ( ОСОБА_1 тисяча сімсот шістдесят дві) гривні судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 23.01.2019.

Суддя Т.Г. Пінтеліна