Постанова

від 13.01.2009 по справі 2а-3705/08/8

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВН ИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

вул. Київська, 150, м. Сімфер ополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.01.09 Справа №2а-3705/08/8

(15:10 год.) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки К рим у складі головуючого суд ді Кушнової А.О. , при секретар і Дрягіні В.П., розглянув у від критому судовому засіданні а дміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини А1743

про стягнення грошової ком пенсації замість невиданого речового майна,

за участю представників ст орін:

від позивача: ОСОБА_1 пос відчення НОМЕР_1;

від відповідача: Хлань Ва лерій Михайлович, довірені сть № 55 від 12.01.09.

Суть спору: 12.05.08 р. ОСОБА_1 з вернувся до Залізничного рай онного суду м. Сімферополя АР Крим з адміністративним поз овом до Військової частини А 1743 про стягнення заборгованос ті по речовому забезпеченню з урахуванням коефіцієнту ін дексації.

23.06.08 р. розпочав свою діяльніс ть Окружний адміністративни й суд АР Крим.

Ухвалою від 23.06.08 р. Залізничн им районним судом м. Сімфероп оля АР Крим відповідно до ч. 2 с т. 18, п.2,3 ч. 1 ст. 22 КАС України адмін істративний позов переджани й до Окружного адміністратив ного суду АР Крим.

Матеріали справи за адміні стративним позовом ОСОБА_1 , надійшли до Окружного адмі ністративного суду АР Крим 30.0 9.2008 року, справі присвоєний ном ер №2-а-3705/08.

Адміністративну справу №2- а-3705/08 передано для розгляду 30.09.08 р. судді Окружного адміністр ативного суду АР Крим Кушнов ої А.О.

Позовні вимоги обґрунтова ні тим, що капітан ОСОБА_1 п еребував на військовій служб і у військовій частині А1743, йог о було звільнено на підставі наказу Командувача Військов о-морських Сил Збройних Сил У країни від 27.12.2006 р. № 240 відповідн о до Положення про проходжен ня військової служби особами офіцерського складу, прапор щиками (мічманами) Збройних С ил України у запас за пунктом 67, підпункт «б» ( за станом здор ов' я) та виключено зі спискі в особового складу і всіх вид ів забезпечення з 26.01.2007р. За час проходження військової служ би позивач не отримував у пов ному обсязі речове майно, пра во на отримання якого мав від повідно до норм речового заб езпечення військовослужбов ців у мирний час. Заборговані сть перед позивачем по випла ті грошової компенсації замі сть належного до видачі речо вого майна станом на момент в иключення зі списків особово го складу, тобто на 26.01.2007р. склал а 1934 грн., що і стало підставою д ля звернення позивача з позо вом до суду.

У судовому засіданні позив ач наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обс язі.

У судовому засіданні предс тавник відповідача заперечу вав проти задоволення позовн их вимог, мотивуючи це тим, що грошова компенсація за неотр имане речове майно не виплач ується позивачу на підставі Закону України «Про деякі за ходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000р., яким з 11.03.2000р. з упинено право військовослуж бовців на грошову компенсаці ю за речове майно та продовол ьчий пайок, також відповідач вважає, що відповідно до п.1 По станови КМУ від 17.07.03 р. № 1078 компе нсація за речове майно індек сації не підлягає.

Дослідивши матеріали спра ви, заслухавши пояснення сто рін та оцінивши докази по спр аві в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно наказу Команду вача Військово-морських Сил Збройних Сил України від 27.12.2006 р . № 240 капітан ОСОБА_1 звільн ений відповідно до Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічман ами) Збройних Сил України у за пас за пунктом 67, підпункт «б» (за станом здоров' я) з правом носіння військової форми од ягу.

Наказом Командира Військо вої частини А1743 від 26.01.07 р. № 18 капі тан ОСОБА_1 визнаний таким , що 26.01.2007р. здав справи та посаду , знятий з усіх видів забезпеч ення, виключений зі списків о собового складу та направлен ий для постановки на військо вий облік до Київського РВК м . Сімферополя АРК (а.с.60).

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення сторін, о цінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні ви моги підлягають частковому з адоволенню, виходячи з насту пного.

Відповідно до статті 1 Закон у України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соці альний і правовий захист вій ськовослужбовців та членів ї х сімей" (далі Закон № 2011) соціал ьний захист військовослужбо вців - діяльність (функція) дер жави, спрямована на встановл ення системи правових і соці альних гарантій, що забезпеч ують реалізацію конституцій них прав і свобод, задоволенн я матеріальних і духовних по треб військовослужбовців ві дповідно до особливого виду їх службової діяльності, ста тусу в суспільстві, підтрима ння соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у ра зі повної, часткової або тимч асової втрати працездатност і, втрати годувальника, безро біття з незалежних від них об ставин, у старості, а також в і нших випадках, передбачених законом.

Заборона обмежень прав вій ськовослужбовців встановле на статтею 2 Закону №2011 згідно з якою ніхто не вправі обмежув ати військовослужбовців та ч ленів їх сімей у правах і своб одах, визначених законодавст вом України.

Відповідно до частини 1 стат ті 9 Закону №2011 держава гаранту є військовослужбовцям доста тнє матеріальне, грошове та і нші види забезпечення в обся зі, що відповідає умовам війс ькової служби, стимулює закр іплення кваліфікованих війс ькових кадрів.

Згідно ст. Закону № 2011 - держав а гарантує військовослужбов цям матеріальне та інше забе зпечення у розмірах, що стиму люють зацікавленість громад ян України у військовій служ бі.

Частиною 1 статті 91 Закону № 2011 встановлено, що продовольч е та речове забезпечення вій ськовослужбовців здійснюєт ься за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Мі ністрів України.

Відповідно до п. 27 Постанови Кабінету Міністрів України № 1444 від 28.10.2004 року " Про забезп ечення речовим майном військ овослужбовців Збройних Сил У країни у мирний час" (далі Поло ження) військовослужбовці зв ільнені у запас або відставк у з правом носіння військово ї форми одягу, за бажанням мож уть отримати речове майно, як е вони не отримали під час зві льнення, або грошову компенс ацію за нього за цінами на де нь підписання наказу про зві льнення. Зазначеним особам, з вільненим у запас або відста вку після закінчення строку контракту, за належне їм, але н е отримане протягом дії конт ракту речове майно виплачуєт ься грошова компенсація проп орційно часу, що минув з дня ви никнення права на отримання цього майна до дати закінчен ня контракту, або видається р ечове майно на суму грошової компенсації.

Таким чином, законодавство м України передбачено право вибору військовослужбовцем , який звільнився зі Збройних Сил України отримати речове майно в натурі або грошову ко мпенсацію за нього. Зазначен е право не може бути обмежено , скасовано або змінено відпо відачем на власний розсуд бе з передбачених законом підст ав.

Позивач виявив бажання оде ржати компенсацію за не отри мане речове майно, відмовляю чись від його отримання в нат урі, що є правом позивача від повідно до п. 27 Положення.

Судом встановлено, що стано м на день розгляду справи заз начена компенсація позивачу не виплачена, а відповідач в ідмовляється від її виплати посилаючись на Закон України від 17.02.2000р. № 1459-III "Про деякі заходи щодо економії бюджетних кош тів", що підтверджується запе реченнями на позов, які надій шли до суду поштою 13.10.08р.

Судом встановлено, що факт н аявності заборгованості пер ед позивачем по виплаті комп енсації за не отримане речов е майно в сумі 2434грн.25коп. підтв ерджується довідкою-розраху нком № 4 від 26.01.07 р. на отримання г рошової компенсації замість належного речового майна (а.с .16).

Позивач у позові зазначає щ о заборгованість із сплати к омпенсації речового майна на момент звернення його до суд у становить 1934 грн. та просить у судовому засіданні стягну ти 1934 грн., оскільки частину реч ового майна, а саме 5 пар черев иків на суму 500,25 грн. він отрима в.

Згідно частини 2 статті 49 КАС У, особи, які беруть участ ь у справі, зобов'язані доб росовісно користуватися нал ежними їм процесуальними пра вами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч.1,ч.2 ст. 71 КАС У країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та зап еречення, крім випадків, вста новлених статтею 72 цього Коде ксу. В адміністративних спра вах про протиправність рішен ь, дій чи бездіяльності суб'єк та владних повноважень обов' язок щодо доказування правом ірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він запе речує проти адміністративно го позову.

Відповідач не надав суду до казів, підтверджуючих виплат у грошової компенсації заміс ть належного речового майна у розмірі 1934 грн., а також не дов ів суду необґрунтованість по зовних вимог, натомість пози вач надав докази наявності в ищенаведеної заборгованост і.

Частиною 5 статті 1 Закону Ук раїни "Про загальний військо вий обов'язок і військову слу жбу" визначено: "військовослу жбовці - особи, які проходять в ійськову службу", а частиною 2 статті 24 цього ж Закону визнач ено: "Закінченням проходженн я військової служби вважаєть ся день, з якого військовослу жбовець виключений наказом п о військовій частині (військ овому закладу, установі тощо ) із списків особового складу ."

Матеріалами справи у тому ч ислі наказом Командира війсь кової частини А1743 №18 від 26.01.07 р. пі дтверджено, що ОСОБА_1 вик лючений зі списків особового складу 26.01.2007 р.

Норма частини другої ст. 9 За кону №2011 в частині одержання в ійськовослужбовцями за їх ба жанням грошової компенсації замість речового майна (яка б ула зупинена пунктом 2 Закону України від 17.02.2000р. № 1459-III "Про деяк і заходи щодо економії бюдже тних коштів") поширюється на в ійськовослужбовців. При цьом у, особи, які належать до війсь ковослужбовців і на яких пош ирюється дія Закону України №2011, вичерпно визначені статт ями 3 і 4 цього Закону і, відпові дно до вказаних норм позивач з дня звільнення з військово ї служби і виключення зі спис ків особового складу, перест ав відноситись до військовос лужбовців, на яких поширюєть ся дія Закону №2011, а звідти - і на яких поширюється дія пункту 2 Закону України від 17.02.2000р. № 1459-III "Про деякі заходи щодо економ ії бюджетних коштів".

Враховуючи вищевикладене, посилання відповідача у зап ереченнях на позовну заяву н а Закон України "Про деякі зах оди щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 року, яким з 11 бе резня 2000 року призупинено дію ст. 9 Закону №2011, зокрема, в части ні виплати військовослужбов цям грошової компенсації зам ість речового майна, до уваги не приймаються, оскільки нор ми зазначеного закону поширю ється на військовослужбовці в, які перебувають на дійсній військовій службі у Збройни х Силах України та не можуть б ути застосовані до спірних п равовідносин, у яких позивач виступає як військовослужбо вець, звільнений з військово ї служби у запас. Виходячи з ан алізу тексту Закону України "Про деякі заходи щодо економ ії бюджетних коштів", суд вваж ає, що вказана норма Закону по ширюються тільки на військов ослужбовців, які проходять д ійсну військову службу в Збр ойних Силах України, а позива ч є пенсіонером Збройних Сил України.

Отже, приймаючи рішення про часткове задоволення адміні стративного позову, суд вихо дить з того, що позивач є війсь ковослужбовцем, звільненим з військової служби у запас з п равом носіння військової фор ми одягу, і відповідно до пунк ту 27 "Положення про порядок ре чового забезпечення військо вослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час", затвердженого п остановою Кабінету Міністрі в України від 28.10.2004р. № 1444, має зако нне право за своїм бажанням о держати грошову компенсацію замість речового майна, нале жного йому на день звільненн я.

Суд вважає, що в даному випа дку передбачене ст. 9-1 Закону № 2011 та Постановою № 1444 право війс ьковослужбовця на отримання речового майна чи грошової к омпенсації за належне їм реч ове майно може розглядатися як абсолютне право особи, над ане їй в силу особливого прав ового та соціального статусу , яке не може бути відчужене ві д неї без зміни цілісності пр авового статусу.

З прийняттям Закону Україн и від 17.02.2000 "Про деякі заходи щод о економії бюджетних коштів" дію ст. 9-1 Закону України "Про со ціальний і правовий захист в ійськовослужбовців та члені в їх сімей" було зупинено.

Зазначені дії з боку законо давця можуть бути охарактери зовані як відстрочення викон ання взятого на себе публічн ого зобов'язання щодо забезп ечення правового статусу вій ськовослужбовців. Тобто, в да ному випадку зупинення дії п равової норми, якою передбач ено право військовослужбовц ів на отримання речового май на або грошової компенсації за належне їм речове майно, не означає припинення або втра ти права військовослужбовці в на отримання зазначених га рантій, а є лише відстрочення м у часі.

При цьому слід зауважити, що таке відстрочення виконання у часі державою взятого на с ебе зобов'язання повинно роз цінюватися як неналежне вико нання нею зобов'язання, а саме його складової - обов'язку по реалізації гарантій, які над аються військовослужбовцям в силу їх особливого правово го статусу та несення ними ві йськової служби - виконання ф ункцій по захисту Вітчизни я к виконання конституційного обов'язку перед державою.

Таким чином, аналізуючи змі ст наведених нормативно-прав ових актів, суд приходить до в исновку, що Постанова Кабіне ту Міністрів України № 1444 від 28 .10.2004 р., яка є чинною на момент сп ірних правовідносин, безпосе редньо передбачає право на о тримання грошової компенсац ії за неотримане речове майн о.

Крім того, суд вважає за нео бхідне зазначити наступне:

Згідно з частиною 1 статті 2 К АС України завданням адмініс тративного судочинства є зах ист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтере сів юридичних осіб у сфері пу блічно-правових відносин від порушень з боку органів держ авної влади, органів місцево го самоврядування, їхніх пос адових і службових осіб, інши х суб' єктів при здійсненні ними владних управлінських ф ункцій на основі законодавст ва, в тому числі на виконання д елегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 стат ті 2 КАС України до адміністра тивних судів можуть бути оск аржені будь-які рішення, дії ч и бездіяльність суб' єктів в ладних повноважень, крім вип адків, коли щодо таких рішень , дій чи бездіяльності Консти туцією або законами України встановлено інший порядок су дового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 ст атті 17 КАС України компетенці я адміністративних судів пош ирюється на спори фізичних ч и юридичних осіб із суб' єкт ом владних повноважень щодо оскарження його рішень (норм ативно-правових актів чи пра вових актів індивідуальної д ії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративно ю справою) є переданий на вирі шення адміністративного суд у публічно-правовий спір, у як ому хоча б однією зі сторін є о рган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, ї хня посадова чи службова осо ба або інший суб'єкт, який здій снює владні управлінські фун кції на основі законодавства , в тому числі на виконання дел егованих повноважень (п.1 ч.1 ст .3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КА С України визначено поняття суб' єктів владних повноваж ень, до яких належать орган де ржавної влади, орган місцево го самоврядування, їхня поса дова чи службова особа, інший суб' єкт, який здійснює влад ні управлінські функції на о снові законодавства, в тому ч ислі на виконання делеговани х повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинс тва.

Відповідно до частин и 3 статті 2 КАС України у справ ах щодо оскарження рішень, ді й чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адмініс тративні суди перевіряють, ч и прийняті (вчинені) вони: 1) на п ідставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Ко нституцією та законами Украї ни; 2) з використанням повноваж ення з метою, з якою це повнова ження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обс тавин, що мають значення для п рийняття рішення (вчинення д ії); 4) безсторонньо (неупередж ено); 5)добросовісно; 6) розсудли во; 7) з дотриманням принципу р івності перед законом, запоб ігаючи несправедливій дискр имінації; 8) пропорційно, зокре ма з дотриманням необхідного балансу між будь-якими неспр иятливими наслідками для пра в, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких сп рямоване це рішення (дія); 9) з ур ахуванням права особи на уча сть у процесі прийняття ріше ння; 10) своєчасно, тобто протяг ом розумного строку.

Стаття 19 Конституції Україн и зобов' язує орган влади ді яти лише на підставі, в межах п овноважень та у спосіб, перед бачені Конституцією та закон ами України.

Отже «на підставі» означає , що суб' єкт владних повнова жень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конст итуцією та законами України та зобов' язаний діяти на ви конання закону, за умов та об ставин, визначених ним.

«У межах повноважень» озна чає, що суб'єкт владних повнов ажень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов ' язків, встановлених закона ми.

«У спосіб» означає, що суб'є кт владних повноважень зобов ' язаний дотримуватися вста новленої законом процедури в чинення дії, і повинен обират и лише встановлені законом с пособи правомірної поведінк и при реалізації своїх владн их повноважень.

Суд з' ясовує, чи використа не повноваження, надане суб' єкту владних повноважень, з н алежною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотиво вані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупереджено сті до особи, стосовно якої вч иняється дія; добросовісно, т обто щиро, правдиво, чесно; роз судливо, тобто доцільно з точ ки зору законів логіки і зага льноприйнятих моральних ста ндартів; з дотриманням принц ипу рівності перед законом, з апобігаючи несправедливій д искримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорці йно та адекватно; досягнення розумного балансу між публі чними інтересами та інтереса ми конкретної особи.

Щодо правомірності бездія льності відповідача щодо вип лати позивачу грошової компе нсації за речове майно, не отр имане позивачем під час прох одження військової служби в сумі 1934 грн. судом встановлено , що відповідач діяв без урах ування усіх обставин, що мают ь значення для прийняття ріш ення, без дотримання розумно го балансу між публічними ін тересами та інтересами конкр етної особи, несправедливо т а без використання повноваже ння з метою, з якою це повноваж ення надано.

Суд також враховує, що суб' єкт владних повноважень зобо в' язаний діяти добросовісн о, тобто з щирим наміром щодо р еалізації владних повноваже нь та досягнення поставлених цілей і справедливих резуль татів.

Щодо вимоги позивача про ст ягнення грошової компенсаці ї за не отримане речове майно з урахуванням коефіцієнту і нфляції, то суд вважає, що ця ч астина позовних вимог не під лягає задоволенню з наступни х підстав.

Відповідно до п.1 Порядку пр оведення індексації грошови х доходів населення, затверд женого Постановою КМУ від 17.07.03 р. № 1078 , обчислення індексу спо живчих цін для проведення ін дексації грошових доходів на селення провадиться нароста ючим підсумком починаючи з б ерезня 2003 р. - місяця опублікува ння Закону України від 6 лютог о 2003 р. N 491-IV "Про внесення змін до З акону України "Про індексаці ю грошових доходів населення ".

Відповідно до п.2 Порядку пр оведення індексації грошови х доходів населення, затверд женого Постановою КМУ від 17.07.03 р. № 1078 та ст. 2 Закону України «П ро індексацію грошових доход ів населення» від 03.07.1991 р. № 1282-ХІІ , індексації підлягають грош ові доходи громадян, одержан і в гривнях на території Укра їни, які не мають разового хар актеру.

Відповідно до п.3 Порядку пр оведення індексації грошови х доходів населення, затверд женого Постановою КМУ від 17.07.03 р. № 1078, до об'єктів індексації, в изначених у пункті 2, не віднос яться, зокрема цільова разов а матеріальна допомога, одно разова допомога при виході н а пенсію, суми соціальних піл ьг, компенсації (крім виплат, в изначених пунктом 2 цього Пор ядку), винагорода за підсумка ми роботи за рік тощо.

Грошова компенсація за не о тримане речове майно є однор азовою виплатою, яку військо вослужбовці звільнені у запа с або у відставку, за бажанням можуть отримати під час звіл ьнення за не отримане речове майно, за цінами на день підпи сання наказу про звільнення, а відповідно до положень Пор ядку проведення індексації г рошових доходів населення, з атвердженого Постановою КМУ від 17.07.03 р. № 1078 та Закону України «Про індексацію грошових до ходів населення» від 03.07.1991 р. № 128 2-ХІІ одноразова виплата (допо мога) не підлягає індексації .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню, а са ме у частині стягнення з війс ькової частини А1743 невиплачен ої компенсації за не отриман е речове майно під час проход ження військової служби у ро змірі 1934 грн., решта позовних ви мог задоволенню не підлягає.

У зв' язку зі складністю сп рави судом 13.01.2009 року проголоше ні вступна та резолютивна ча стина постанови, а 19.01.2009 року по станова складена у повному о бсязі.

Керуючись статтями 94,158-162 Коде ксу адміністративного судоч инства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги зад овольнити частково.

2. Стягнути з Військово ї частини А1743 (95051, м. Сімферополь , вул. Калініна, 4, код ЄДР 08182472, р/р н е відомі) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рахунки невідом і) невиплачену компенсацію з а не отримане речове майно пі д час проходження військової служби в сумі 1934,00 грн.

3. В задоволенні решти п озовних вимог відмовити.

4. За заявою позивача пі сля набрання постановою суду законної сили видати викона вчий лист.

Постанова набирає законно ї сили через 10 днів з дня склад ення у повному обсязі у разі н еподання заяви про апеляційн е оскарження (апеляційної ск арги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеля ційна скарга не подана, поста нова набирає законної сили ч ерез 20 днів після подання заяв и про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складе ння постанови у повному обся зі через Окружний адміністра тивний суд Автономної Респуб ліки Крим до Севастопольсько го апеляційного адміністрат ивного суду може бути подана заява про апеляційне оскарж ення, після подачі якої протя гом 20 днів може бути подана ап еляційна скарга.

Апеляційна скарга може бут и подана без попереднього по дання заяви про апеляційне о скарження, якщо скарга подає ться у строк, встановлений дл я подання заяви про апеляцій не оскарження (10 днів).

Суддя Окружного

адміністративного суду

Автономної Республіки Кри м Кушнова А.О.