Рішення

від 23.01.2019 по справі 477/3100/18

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/3100/18

Провадження №2/477/394/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 року Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Семенової Л.М.,

за участю секретаря: Сірюк С.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства Зайчевське про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями,

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача - СТ Зайчевське моральну шкоду в сумі 20 000 грн., спричинену незаконними діями.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що протиправними діями відповідача, який незаконно з 14 лютого 2015 року відключив його дачний будиночок від світла, завдав йому моральної шкоди, адже відновлення постачання у садовий будиночок, що є єдиним приміщенням, в якому позивач може проживати, було відновлено лише більш як через три роки після визнання дій відповідача протиправними судом та захисту порушеного права позивача в судовому порядку. Вказує, що знеструмлення його будинку порушило його звичайний уклад життя, адже він був позбавлений можливості здійснювати освітлення свого житла у темний час доби, користуватися побутовими приладами такими як холодильник, телевізор, пральна машина. Знеструмлення будинку зробило його фактично не придатним для проживання для нього як особи з інвалідністю ІІ-ї групи, яка потребує особливих умов для забезпечення його нормальної життєдіяльності. У зв'язку з цим він був змушений більше трьох років винаймати житло, придатне для проживання, або просити знайомих хоча б тимчасово прийняти його для проживання. Тривалий час та сили йому довелося витрачати на поновлення його прав і звертатись до суду, адже відповідач добровільно права позивача не поновлював. Вище вказане викликало у позивача сильний стрес, погіршення стану здоров'я, в тому числі мав проходити стаціонарне лікування. За такого, просить стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 20 000 грн.

Позивач ОСОБА_1 пояснив, що переїхав до СТ Зайчевське у 2008 році, де приватизував земельну ділянку № 567, на якій вже знаходився двоповерховий садовий будиночок з пічним опаленням. В ньому він проживав з осені 2008 року, іншого житла не має. В с.Зайчевське по вул. Степова, 2 він був колись зареєстрований, але в ньому не мешкає, будинок належить стороннім особам. Зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1 в будинку родички, яка вже померла, проте будинок непридатний для проживання. Він є інвалідом ІІ-ї групи за загальним захворюванням. Відключення електричної енергії в дачному будиночку в здійснено лютому 2015 року, та в березні того ж року він був змушений залишити даний будиночок, оскільки через відсутність електропостачання він не був придатний для проживання. Проживав у знайомих, сусідів, винаймав житло на короткі строки. Має дітей, але з ними стосунків не підтримує. Фактично був позбавлений місця проживання. Такими діями відповідача було порушено його нормальний життєвий уклад. Тривалий час він мав прикладати зусиль для відновлення його прав, в тому числі в судовому порядку, та лише після прийняття в 2018 році рішення на його користь, будок було підключено до електропостачання та з квітня 2018 року він знову зміг проживати у цьому дачному будиночку.

Представник позивача позовні вимоги свого довірителя підтримав, просив про їх задоволення, вказував, що протиправними діями відповідача ОСОБА_1 було завдано моральної шкоди та останній має право на її відшкодування.

Відповідач СТ Зайчевське свого представника в судове засідання не направило.

Голова правління ОК СТ Зайчевське ОСОБА_3 подав заяву про перенесення судового засіданні 22.01.2019 року у зв'язку з його відрядженням, що надана до суду 16.01.2019 року.

Натомість доказів на підтвердження поважності причин неприбуття в судове засідання суду не надано.

Більш того, згідно довіреності, підписаної 02.01.2019 року головою правління ОК СТ Зайчевське ОСОБА_3 головному бухгалтеру ОСОБА_4 надано довіреність, відповідно до якої, остання має право представляти товариство, в тому числі в судових інстанціях зі всіма правами, які надані законом позивачу, відповідачу. Довіреність дійсна до 31.12.2019 року (а.с. 21).

В той же час, СТ Зайчевське як юридична особа, не забезпечила участь свого представника в судовому засіданні, та з огляду на вище вказане, без поважних на те причин. З урахуванням наявності доказів щодо належного повідомлення про призначення справи до розгляду на 22.01.2019 року, про що також свідчить заява ОСОБА_3, на підставі ч.1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Оскільки у встановлений судом строк відповідачем відзиву на позовну заяву без поважних на те причин не подано, відповідно до ч.8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до змісту наданих позивачем письмових доказів, зокрема згідно рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 12 березня 2018 року (а.с. 8-12) з 14 лютого 2015 року садова ділянка в СТ Зайчевське №567, належна ОСОБА_1, на підставі акту про порушення, складеного представниками даного Товариства в особі голови правління ОСОБА_3, електрика ОСОБА_5 та в присутності ОСОБА_4 про самовільне підключення електричної енергії, була відключена від електропостачання. В подальшому, позивач вважаючи таке відключення незаконним за допомогою найманих електриків здійснював відновлення електропостачання, яке знову ж припинялось відповідачем згідно актів від 21 березня 2015 року, 02 серпня 2015 року, 27 лютого 2016 року.

Вище вказані акти про порушення правил користування електричною енергією ОСОБА_1 від 14 лютого 2015 року, 21 березня 2015 року, 02 серпня 2015 року та 27 лютого 2016 року, а також рішення правління про їх затвердження визнані судом протиправними. Зобов'язано СТ Зайчевське протягом десяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили поновити електропостачання до садової ділянки ОСОБА_1 №567 у цьому товаристві. Рішення набрало законної сили 27.04.2018 року (а.с. 12).

Відповідно до копії Державного акту земельна ділянка №567 в СТ Зайчевське належить ОСОБА_1 на праві власності (а.с. 13).

Зі змісту цього ж акту та наданих позивачем письмових доказів, зокрема копії виписного епікризу, місцем його проживання значиться ІНФОРМАЦІЯ_2, натомість як вказує позивач, даний будинок йому не належить, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 14) та в ньому можливості проживати позивач не має.

Однак, будь-які докази на підтвердження того, що на садовій земельній ділянці в СТ Зайчевське № 567 наявний садовий будиночок, чи інше житлове приміщення, пристосоване для проживання, суду не надано, в той час як позивач посилається на те, що саме садовий будиночок є його єдиним можливим місцем проживання та відключення електропостачання до нього зробило його непридатним для проживання, і потягло порушення його прав та в тому числі завдання моральної шкоди.

Стосовно наданого акту про не проживання ОСОБА_1 через відключення електричної енергії, то останній також не містить будь-яких даних щодо розташування на земельній ділянці житлового будинку. Зазначено про відключення ділянки від електропостачання.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стосовно посилань позивача на рішення Жовтневого районного суду від 12.03.2018 року, то зі змісту даного рішення слідує про незаконне відключення ділянки, належної позивачу, але не йдеться про наявність будь-якої будови, тим паче житлової, на даній земельній ділянці.

Також, на обґрунтування завданої моральної шкоди, позивач надав копію лікарняного листа від 16.04.2015 року та виписку з історії хвороби № 2029/363 від 09.03.2016 про проходження лікування (а.с. 15-16)

Проте позивачем у судовому засіданні не доведено, що саме внаслідок дій відповідача, він проходив дане лікування, тобто взаємозв'язок вище вказаних протиправних дій відповідача із настанням даних наслідків не доведено.

Згідно ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Приписи ст. 1167 ЦК України визначають, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У пункті 9 роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З огляду на встановлені обставини, зокрема тривалого порушення відповідачем прав позивача, що допущене безпідставним відключенням його дачної ділянки від електропостачання, до того ж такі дії мали місце неодноразово без повідомлення позивача про причини такого відключення та лише в червні 2016 року позивач ознайомлений з актами про порушення, які за позовом ОСОБА_1 рішенням суду визнано протиправними, враховуючи, що за захистом своїх прав позивач був змушений звернутися до суду та доводити протиправність дій відповідача, що безперечно потягло для позивача моральні страждання, викликані витрачанням власного часу та зусиль для відновлення порушених прав.

За вказаного, суд вважає позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди внаслідок безпідставного відключення від електропостачання та тривалої відсутності електроенергії обґрунтованими, однак заявлений розмір завдання такої шкоди є недоведеним. Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, та враховуючи встановлені вище обставини, з урахуванням завдань цивільного судочинства, що визначені ст.2 ЦПК України, ст. 55 Конституції України, враховуючи те, що діями відповідача позивачу завдано моральних страждань, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення із відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 5000 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивач, як інвалід ІІ-ї групи відповідно до п. 9 ч.1 ст. 5 ЗУ Про судовий збір звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду, та з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, з урахуванням роз'яснень (п. 36) Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, від 17.10.2014 року № 10, з відповідача належить стягнути на користь держави судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - 192 грн. 10 коп. (5 000 грн. х 100 / 20 000 = 25 %; сума судового збору за даною категорією справ для фізичних осіб 768,40 грн. х 25% = 192,10).

Керуючись ст.ст. 4, 19, 141, 259, 263-265, 280, 354, 355 ЦПК України, п. 3 Перехідних положень ЗУ Про судоустрій і статус суддів , суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу Садівничого товариства Зайчевське (адреса місцезнаходження:57244, с.Зайчевське Вітовського району Миколаївської області, код ЄДРПОУ 23040963) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 ( адреса місця проживання: СТ Зайчевське вул. Сонячна, буд. 567 Вітовського району Миколаївської області, паспортні дані ВВ 195582, виданий Шахтарським МВ УМВС України в Донецькій області 19.12.1997 року) моральну шкоду у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн .

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу Садівничого товариства Зайчевське (адреса місцезнаходження:57244, с.Зайчевське Вітовського району Миколаївської області, код ЄДРПОУ 23040963) в дохід держави (рахунок 31210206014172, отримувач коштів Вітовське УК/Вітовський р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37992601, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - судовий збір) судовий збір в сумі 192 грн. 10 коп .

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через Жовтневий районний суд миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 23 січня 2019 року.

Суддя Л.М. Семенова