Рішення

від 22.01.2019 по справі 511/2454/17

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/2454/17

Номер провадження: 2/511/12/19

22 січня 2019 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Іванової О. В.,

секретаря Кирилової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Єреміївське , ОСОБА_4 районної державної адміністрації Одеської області, третіх осіб: ОСОБА_4 місцевої прокуратури, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 про визнання недійсним рішенням загальних зборів членів КСП Єреміївське від 29.02.2000року; визнання недійсним п.1.1 Установчого договору від 06.03.2000 року в частині переходу всіх прав та обов'язків від колективного сільськогосподарського підприємства Єреміївське до Товариства з обмеженою відповідальністю Єреміївське ; скасування державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю Єреміївське ; стягнення судових витрат,-

ВСТАНОВИВ

20.11.2017 року до Роздільнянського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ТОВ Єремїіївське , код ЄДРПОУ 03767914, треті особи: ОСОБА_4 місцева прокуратура, ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників, визнання недійсним статуту та установчого договору, припинення ТОВ Єреміївське та скасування запису про державну реєстрацію.

Відповідно до позовної заяви позивачі просили суд: 1) визнати рішення загальних зборів членів КСП Єреміївське від 29.02.2000 року та рішення зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Єреміївське , оформленого протоколом Зборів засновників №1 від 03.03.2000 року недійсним; 2) визнати недійсним Статут сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Єреміївське , ідентифікаційний код юридичної особи 03767914 та Установчого договору про створення та діяльність сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Єреміївське , що зареєстровані ОСОБА_4 районною державною адміністрацією, реєстраційний номер 04056859100010083 06.03.2003 р. 3) припинити Товариство з обмеженою відповідальністю Єреміївське та скасувати запис про державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1 544 120 0000 000173 від 04.10.2005 року. 4) сягнути судові витрати.

20.11.2017 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільна справа надійшла в провадження судді Ільяшук А.В.(т.1, а.с.85).

21.11.2017 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями підставою якого був самовідвід головуючого судді Ільяшук А.В. (Розпорядження № 44 від 21.11.2017 року) цивільна справа було розподілена в провадження судді Іванової О.В.(т.1, а.с.86-91).

22.11.2017 року цивільна справа була залишена без руху, з причини недоплати судового збору та був наданий строк для усунення недоліків.(т.1, а.с. 92).

27.11.2017 року на адресу суду від позивачів надійшла заява в якій ними зазначено, що недоліки виправлені вчасно.(т.1 а.с. 94-97).

28.11.2017 року провадження по цивільній справі відкрито та призначено до слухання.(т.1 а.с.98).

Одночасно з позовною заявою позивачами в порядку ст.133 ЦПК України була надана заява про забезпечення доказів.(т.1 а.с.63-65).

29.11.2017 року ухвалою суду вимоги заяви позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про забезпечення доказів були задоволені частково.(т.1 а.с.108-109).

19.04.2018 року ухвалою суду за клопотанням представника позивачів ОСОБА_20 до участі у розгляді справи були залучені в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивачів: ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9; ОСОБА_10; ОСОБА_11 ОСОБА_12; ОСОБА_13; ОСОБА_14; ОСОБА_15; ОСОБА_16; ОСОБА_17; ОСОБА_18; ОСОБА_19 (т.2 а.с.175).

24.05.2018 року ухвалою суду за клопотанням представника позивачів ОСОБА_21 до участі у розгляді вищезазначеної цивільної справи в якості співвідповідача було залучено ОСОБА_4 районну державну адміністрацію Одеської області, співвідповідачу встановлений строк для подання відзиву та справу слуханням відкладено.(т.3 а.с.91).

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників, установчого договору, припинення юридичної особи та скасування державної реєстрації.

В подальшому ними позовні вимоги були уточнені, а саме позивачі просили: визнати недійсним рішення Загальних зборів членів КСП Єреміївське , оформлене протоколом зборів засновників № 2 від 03.03.2000року; визнати частково недійсним Установчий договір про створення і діяльність СТОВ Єреміївське в частині переходу всіх прав та обов'язків від КСП Єреміївське до ТОВ Єреміївське ; скасувати державну реєстрацію ТОВ Єреміївське .

В підготовчому судовому засіданні представник позивачів заявив клопотання та вказував, що судовому розгляду підлягають уточненні позовні вимоги в редакції від 07.06.2018 року, оскільки попередні позовні та уточнені вимоги мають технічні помилки та мотивування, тому просив остаточно розглядати судом вимоги в редакції викладеної 07.06.2018 року, а попередні вимоги залишити без розгляду.(т.3 а.с.111-122).

Ухвалою суду від 25.06.2018 року клопотання представника позивачів було задоволено, розгляд цивільної справи продовжено в редакції уточнених позовних вимог від 07.06.2018 року, а саме: - визнати недійсним рішення Загальних зборів членів КСП Єреміївське , оформлене протоколом № 2 загальних зборів КСП Єреміївське від 29.02.2000 року; - визнати недійсним п.1.1 Установчого договору про створення і діяльність сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Єреміївське , ідентифікаційний код юридичної особи 03767914, зареєстрований Роздільнською районною державною адміністрацією, реєстраційний номер 04056859100010083 від 06.03.2000 року, в частині переходу всіх прав та обов'язків від колективного сільськогосподарського підприємства Єреміївське до товариства з обмеженою відповідальністю Єреміївське ; - скасувати державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю Єреміївське , код ЄДРПОУ 03767914; - стягнення судових витрат. В іншій частині позовні вимоги судом залишені без розгляду.(т.4 а.с. 45).

Уточнені позовні вимоги представник позивачів обґрунтував тим, що вказане товариство було створено с порушеннями, а саме не всі учасники КСП приймали участь в загальних зборах 29.02.2000р., учасники КСП належним чином не повідомлялися про вказані збори, в тому числі і позивачі; на зборах був відсутній кворум; не можливо ідентифікувати хто з членів КСП приймав участь у вказаних зборах оскільки зазначена тільки загальна кількість присутніх без поіменного списку; рішення зборами прийнято за межами компетенції, без дотримання прав всіх колишніх членів КСП; ТОВ створено з порушеннями, оскільки відбулася не реорганізація КСП; відсутній передавальний акт; тощо. Крім того зазначали, що до відповідача перейшли всі земельні ділянки КСП Єреміївське , учасниками якого були позивачі і відповідно володіли ними на праві колективної власності. Позивачі є колишніми членами КСП Єреміївське , яке згідно установчих документів та відомостей ЄДРПОУ було перетворене у ТОВ Єреміївське , зареєстроване як правонаступник КСП Єреміївське, вказані особи є належними позивачами, які мають право пред'являти вимоги до ТОВ Єреміївське , які витікають з правовідносин щодо припинення КСП Єреміївське шляхом перетворення у ТОВ Єреміївське . Факт правонаступництва ТОВ Єреміївське за всіма майновими та немайновими правами КСП Єреміївське відсутній, процедуру перетворення КСП Єреміївське в ТОВ Єреміївське проведено з грубими порушеннями закону, у зв'язку з чим вона не створює належних правових наслідків, а тому слід визнати КСП Єреміївське припиненим з моменту внесення запису про припинення до державного реєстру, а ТОВ Єреміївське визнати окремо створеним підприємством, яке не має жодного відношення до КСП Єреміївське . Відповідно до Положення про порядок державної реєстрації колективного сільськогосподарського підприємства від 18 червня 1992 року № 344, п.14 Порядку оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, № 63 від 14.03.2001 року, грубо порушено права позивачів щодо участі у припиненні КСП Єреміївське та прийнятті участі у створені ТОВ Єреміївське , процедурі затвердження установчих документів відповідача. Загальні збори КСП Єреміївське , які були проведені 29.02.2000 року були неправомочними, був відсутній кворум, у тому числі не мали права приймати рішення про реорганізацію КСП Єреміївське шляхом перетворення у ТОВ Єреміївське , оскільки на зборах була відсутня необхідна кількість членів КСП Єреміївське . Позивачі не брали участі у проведенні даних загальних зборів, щодо реорганізації КСП в ТОВ. Питання щодо участі членів КСП Єреміївське в новоствореному ТОВ Єреміївське не розглядалося. Зазначав, що мають місце усі ознаки фіктивної (недійсної) реорганізації з метою незаконного привласнення ТОВ Єреміївське прав на майно КСП Єреміївське шляхом безпідставного запозичення назви КСП Єреміївське новоствореним господарським товариством ТОВ Єреміївське із новим складом учасників та зміненим статутним фондом, а також безпідставним зазначенням в установчих документах ТОВ Єреміївське відомостей про правонаступництво після КСП Єреміївське . Оскільки позивачам стало відомо тільки на початку липня 2016 року про порушення їх прав, під час підготовки ОСОБА_5 правової позиції по іншій справі проте, що ТОВ Єреміївське є правонаступником всіх прав та обов'язків КСП Єреміївське , тому вважала строки позовної давності не порушеними. Просив позов задовольнити (т. 3 а.с. 111-122).

25.06.2018 року ухвалою суду було задоволено клопотання представника позивачів ОСОБА_21 про витребування доказів.(т.4 а.с.46).

25.06.2018 року підготовче провадження по цивільній справи закрито та справа призначена до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.(т.4 а.с.64).

Крім того, представником позивачів ОСОБА_21 була надана письмова заява про виклик свідків по справі, які можуть підтвердити обставини не проведення загальних зборів КСП Єреміївське 29.02.2000 року, на яких нібито приймалося рішення про перетворення КСП Єреміївське на ТОВ Єреміївське , але свідки в судовому засіданні допитані не були, оскільки позивачі та їх представник не забезпечили їх явку до суду.(т.4 а.с.68-69).

Представником ТОВ Єреміївське ОСОБА_22 ухвала суду від 25.06.2018 року була оскаржена.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 14.11.2018 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Єреміївське закрито, апеляційна скарга повернута до суду першої інстанції для виконання вимог п.п.15.11 Перехідних положень ЦПК України. Вказана ухвала набрала законної сиди та є обов'язковою до виконання судом першої інстанції.

03.12.2018 року ухвалою суду апеляційну скаргу представника ТОВ Єреміївське ОСОБА_22 на ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 25.06.2018 року про витребування доказів була повернута скаржнику у відповідності до ст. 353 ч.1 ЦПК України та п. 15.11 Перехідних положень ЦПК України (т. 5 а.с. 30).

Справа тривалий час перебувала у провадженні суду через неодноразові уточнення позовних вимог, залучення до справи співвідповідачів та третіх осіб, витребування доказів, заміну представників позивачів та численні клопотання позивачів та їх представників про відкладення розгляду справи, неявку сторін у судове засідання.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 року внесенні зміни до відповідних Кодексів.

Враховуючи, що внесенні зміни до ЦПК України набрали чинності 15 грудня 2017 року, суд продовжив розгляд справу за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, пояснив, що працював в КСП газозварником з 1989 року по 21.01.2001року. 29.02.2000 року він як член КСП участі в зборах не приймав, на збори його ніхто не запрошував, голосувати він нікому за себе не доручав. Вважав, що його права порушені, оскільки він отримав тільки половину паю, що відбулося приблизно у 2009 році. Наскільки він пам'ятає 29.02.2000 року зборів взагалі не було. В подальшому ОСОБА_1 надав заяву про слухання справи у його відсутність. ( т.1, а.с.102).

Представник позивачів - ОСОБА_20 уточнені позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, в подальшому просила забезпечити проведення судових засідань в режимі відеоконференції, оскільки вона проживає в м. Києві.(т.2 а.с.38-39).

Представник позивачів - ОСОБА_21 в судовому засіданні в режимі відео конференцзв`язку позовні вимоги підтримав у повному обсязі та суду пояснив, що загальні збори КСП Єреміївське , які були проведені 29.02.2000 року були неправомочними, у тому числі не мали права приймати рішення про реорганізацію КСП Єреміївське шляхом перетворення у ТОВ Єреміївське , оскільки на зборах була відсутня необхідна кількість членів КСП Єреміївське . На Загальних зборах членів КСП Єреміївське від 29.02.2000 року жодні питання, передбачені в п. 14 Порядку № 63 від 14.03.2001 року у тому числі пропозиції щодо можливої участі позивачів, як членів КСП в новоствореному ТОВ Єреміївське не розглядалися. Таким чином позивачі були позбавлені можливості реалізації своїх прав, передбачених п. 14 Порядку оформлення правонаступництва та зобов'язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики № 63 від 14.03.2001 року, що є підставою для задоволення позову у повному обсязі.

Треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_10 в судовому засіданні з позовними вимогами позивачів погодилися, повідомили, що вони не брали участь у будь - яких загальних зборах КСП, оскільки вони навіть не знали про їх проведення, їх ніхто не повідомляв про дату та час зборів. Ними не приймалося жодного рішення, не надавалося згоди щодо перетворення КСП Єреміївське у ТОВ Єреміївське , а тим паче вони не надавали згоду на правонаступництво відповідача стосовно наявної у колективній власності землі КСП Єреміївське .

Представник відповідача ТОВ Єреміївське ОСОБА_23 не погодившись з позовними вимогами позивачів надав відзив на позовну заяву, який обґрунтував тим, по - перше, позивачі у даній справі є неналежними позивачами, оскільки не являються учасниками ТОВ Єреміївське , а тому не можуть звертатися до суду з позовними вимогами щодо припинення юридичної особи та скасування державної реєстрації; по - друге, позивачі знали про початок реорганізації КСП Єреміївське ще з 2000року, приймали безпосередньо участь у складі комісій з реорганізації. Однак позивачі лише в 2017 році нібито дізналися зі слів ОСОБА_5 про порушення їхніх прав щодо участі у процесі реорганізації та позбавлення позивачів права на виплату майнового паю. У зв'язку з чим він вважає, що позивачі звернулися до суду після спливу строку позовної давності, яку просив застосувати. Таким чином, вважає позовні вимоги позивачів необгрунтованими, а самих позивачів такими, що є неналежними позивачами у даній категорії справ та зважаючи на пропуск строку позовної давності просить суд відмовити позивачам у задоволенні позовних вимог.(т.2.а.с 57-58).

Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання жодного разу не з'явилися, але позов підтримали та просили його задовольнити, при цьому останні надавали письмові заяви, де також просили проводити розгляд справи у їх відсутності. (т.2, а.с. 82; 88).

Позивачі будучи належно сповіщеними про день та час розгляду справи, своєю неявкою до суду знехтували своїм правом щодо подання суду доказів та можливого доведення перед судом їх переконливості, оскільки їм суд пропонував подати пояснення, заперечення та усі наявні у них докази, але з урахуванням їх заяв в яких вони позовні вимоги підтримали та просять суд справу розглянути без їх участі, суд вважає за можливе продовжити розгляд зазначеної справи за їх відсутності та необхідністю ухвалення рішення по справі на підставі наявних у справі доказів.

Представник відповідача ОСОБА_4 РДА в судове засідання не з'явився на підставі заяви про розгляд справи у відсутність представника, відзиву та заперечень на позов не надав.

Третя особа керівник ОСОБА_4 місцевої прокуратури в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був сповіщений належним чином, до суду надав лист відповідно до якого висловив свою думку, з урахуванням того що на даний час порушень або загрози порушень інтересів держави не встановлено, підстави для участі прокурора у розгляді позовної заяви вважає відсутні.(т.2 а.с.8).

Треті особи: ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9; ОСОБА_10; ОСОБА_12; ОСОБА_14; ОСОБА_15; ОСОБА_17; ОСОБА_18; ОСОБА_19 в судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи були сповіщені належним чином поважної причини своєї неявки не повідомили.

В судові засідання, призначені на 20.12.2018 року та 22 січня 2019 року, всі сторони по справі, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду, в судові засідання не з'явилися, ніяких заяв, клопотань суду не подавали, про що в справі є належні докази, а в судове засідання на 26.11.2018 року представником позивачів ОСОБА_21 було направлено до суду клопотання з можливістю відкласти розгляд справи для переговорів щодо можливості позасудового врегулювання спору. (т. 4 а.с. 204 та т. 5 а.с.35-58 ).

Суд, враховуючи, що остаточний розгляд справи проводився за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановлює ухвалу про залишення позову без розгляду якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що на остаточний розгляд справи жодна з осіб в судове засідання не з'явилися, але в матеріалах справи наявні письмові заяви всіх позивачів з проханням проводити розгляд справи за їх відсутністю, тому з урахуванням положень п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд вважає за необхідне продовжити розгляд вказаної справи з можливим винесенням рішення по суті позовних вимог без участі сторін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та їх представників, проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії.

Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до статті 5 Земельного Кодексу України від 18.12.1990 року № 561-XII суб'єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників.

У відповідності до Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" від 03.12.99 N 1529/99, було постановлено реформування протягом грудня 1999 - квітня 2000 року колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно шляхом забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб'єктів господарювання, заснованих на приватній власності (далі - приватні формування); сприяння керівникам і спеціалістам колективних сільськогосподарських підприємств, що реформуються, у реорганізації зазначених підприємств і створенні на їх базі приватних формувань; збереження по можливості, цілісності господарського використання приватними формуваннями землі та майна колишніх колективних сільськогосподарських підприємств на основі оренди земельних часток (паїв) і майнових паїв у групи власників цих часток, паїв; тощо.

Крім того, вказаним Указом Президента України від 10.11.1994 № 666/94 установлено, що приватизація земель, які перебувають у користуванні і сільськогосподарських підприємств і організацій, є невідкладним першочерговим заходом у здійснені земельної реформи в Україні. Передачу земель у колективну та приватну власність для виробництва сільськогосподарської продукції проводити на добровільних засадах , виходячи із того, що земля повинна належати тим, хто іі обробляє

Рекомендовано місцевим радам народних депутатів за участю Державного комітету України по земельних ресурсах ужити заходів щодо прискорення передачі відповідно до земельного законодавства безплатно у колективну власність землі колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, трудові колективи яких виявили бажання одержати землю у власність.

Із наведеного випливає, що з метою здійснення земельної реформи уповноважені органи (Верховна Рада України , Президент України) запровадили механізм роздержавлення (приватизації) земельних ділянок особами, які на ній працюють, шляхом передачі права власності на відповідний земельний масив у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам з подальшим набуттям фізичними особами права приватної власності на підставі процесу розпаювання.

При цьому як зазначено у статі 5 ЗК України 1990 року формальним суб'єктом права колективної власності було колективне сільськогосподарське підприємство, а фактичними власниками (співвласниками) були члени цього підприємства.

Таким чином, після того як на підставі державного акта земля безкоштовно передана у власність членів КСП, був визначений розмір частки(паю) землі, що припадає на кожного з його членів, і їм видані сертифікати на частки, земля залишається у користуванні всіх членів цього підприємства на праві спільної часткової власності (аналогічну правову позицію висловив Верховний суд України в ухвалі від 05.11.2008 року, справа № 6-12345ов08, номер судового рішення в ЄДРСРУ 2401449)

Згідно до ч. 3 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство № 2114-ХІІ від 14 лютого 1992 року (надалі - Закон № 2114) (станом на 2000р.) підприємство створюється за бажанням громадян на добровільних засадах на їх загальних зборах. Створення підприємства не обумовлюється будь-якими рішеннями державних, господарських та інших органів. Підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. Порядок державної реєстрації визначається Законом України "Про підприємництво".

Згідно ч. 4 Закону визначено, що колективне сільськогосподарське підприємство (надалі - : підприємство) діє на основі статуту. Підприємство діє на основі статуту. У статуті підприємства вказується найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, порядок вступу до підприємства і припинення членства в ньому, принципи формування спільної власності та права членів щодо неї, порядок розподілу прибутку, отриманого від операцій із цінними паперами, загальні права і обов'язки членів підприємства, передбачаються органи самоврядування, порядок їх формування та компетенція, права та обов'язки підприємства і його членів щодо використання й охорони земель, водних та інших природних ресурсів, виробничо-господарської, фінансової і трудової діяльності, питання оплати та охорони праці, соціальні гарантії, умови і порядок реорганізації та ліквідації підприємства.

Членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів. Членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають і виконують його статут. (ч. 5 Закону).

Відповідно до «Положення про порядок державної реєстрації колективного сільськогосподарського підприємства» , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 червня 1992 р. № 344, для державної реєстрації підприємства до районної державної адміністрації або виконавчого комітету міської Ради народних депутатів подаються: заява правління підприємства або його засновників, витяг з протоколу загальних зборів (зборів уповноважених) членів підприємства з рішенням про створення підприємства і прийняття його статуту та два прошнуровані та пронумеровані примірники

статуту. Перший примірник статуту зберігається в органі, що провів державну реєстрацію, другий - повертається підприємству.

При зміні основних положень статуту - предмета діяльності і форми власності - підприємство підлягає перереєстрації, яка проводиться у тому ж порядку, що й реєстрація.

Про зміну інших положень статуту підприємство письмово повідомляє районну державну адміністрацію або виконавчий комітет міської Ради народних депутатів, які зареєстрували

його.

Статтею 8 Закону № 2114 встановлено, що право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарськомууправлінню колективним майном. Право власності підприємства охороняється законом. .Належне йому майно може бути передано державним, кооперативним та іншимпідприємствам , організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених.

Вищим органом самоврядування у підприємстві (за статтею 23 Закону № 2114) є загальні збори його членів або збори уповноважених. Загальні збори (збори уповноважених), зокрема, приймають рішення про реорганізацію і ліквідацію підприємства, про його участь в акціонерних товариствах, корпораціях, асоціаціях, концернах та інших об'єднаннях;

Стаття 31 Закону № 2114 «Ліквідація та реорганізація підприємства» встановлює, що ліквідація та реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства проводяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є: - прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства" , статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства" , стаття 15 Закону України "Про кооперацію" ); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства" ); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства" ); - відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства" ); - відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства" ).

Також, слід звернути увагу на п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України Про практику розгляду судами корпоративних спорів від 24 жовтня 2008 року №13 , яким визначено, що при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: 1) прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; 2) прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; 3) прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації.

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Судовим розглядом встановлено, що у відповідності до витягу з рішення загальних зборів КСП Єреміївське від 29 лютого 2000р. було вирішено реорганізувати КСП Єреміївське в товариство з обмеженою відповідальністю, визнати ТОВ Єреміївське правонаступникм всіх прав і обов'язків КСП Єреміївське ; присутніх на зборах зазначено 217 осіб (т. 1 а.с. 213).

Проведення вказаних загальних зборів 29.02.2000р, кількість присутніх на зборах 217 осіб та вирішення вказаного питання підтверджено протоколом № 2 загальних зборів КСП Єреміївське (т. 1 а.с. 214-225).

Відповідно до протоколу N 1 від 03.03.2000р. загальних зборів засновників вбачається, що збори були проведені за участю 8 засновників підприємства - ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_19, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30В, які вирішили створити сільськогосподарське Товариство з обмеженною відповідальністю Єреміївське , затвердити Установчий договір та його статут, розмір статутного фонду, обрати директором ТОВ ОСОБА_24 (т. 1 а.с. 210- 211).

Станом на 03.03.2000 р. чисельність засновників ТОВ Єреміївське - становила 8 особи, а саме: ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_19, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30

За пунктом 8.1 та 9.1 Статуту вищим органом управління підприємством є загальні збори учасників; виконавчим органом товариства є директор товариства.

У відповідності до Статуту сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Єреміївське , затвердженого протоколом зборів Засновників №1 від 03.03.2000 року, зареєстрованого ОСОБА_4 РДА 06.03.2000 року, реєстровий №04056859100010083 (т.1, а.с.10-16, 17-21, т 1 а.с. 167-179, 180-199).

Державна реєстрація вказаного ТОВ Єреміївське код ЄДРПОУ 03767914, яке знаходиться за адресою: Одеська область Роздільнянський район с. Єреміївка державним реєстратором відбулася 06.03.2000 року, вказане ТОВ є діючим по теперішній час (т. 1 а.с. 200). До державної реєстрації вказаного підприємства було подано: заяву засновників, витяг з протоколу загальних зборів (зборів уповноважених) членів підприємства з рішенням про створення підприємства і прийняття його статуту, що підтверджується доказами, надісланими на адресу суду райдержадміністрацією на виконання ухвали суду від 29.11.2017 року про витребування доказів (т. 1 а.с. 126-266).

У п.1.1 вказаного Статуту Товариство з обмеженою відповідальністю Єреміївське , що надалі іменується Товариство , створене внаслідок реорганізації, шляхом перетворення КСП Єреміївське на сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю Єреміївське на підставі рішення загальних зборів членів КСП Єреміївське від 29 лютого 2000 року. ТОВ Єреміївське є правонаступником усіх прав та обов'язків КСП Єреміївське і діє на підставі Установчого договору від 03.03.2000 року та чинного законодавства. Зазначені статутні документи нотаріально засвідчені та належним чином зареєстровані.

Товариство набуває статусу юридичної особи з моменту державної реєстрації (п. 1.2 Уставу).

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є колишніми членами КСП Єреміївське , що не оспорювало ся відповідачем під час судового розгляду.

Звертаючись до суду з позовними вимогами позивачі обґрунтовувалися тим, що в порушення п.п. 3.4, 10.4, 11.6 Статуту КСП Єреміївське вони як члени вказаного КСП мали право приймати участь в управлінні майном підприємства та вирішенні питань щодо його реорганізації, ліквідації тощо, тому були необґрунтовано позбавлені можливості реалізації своїх прав. Крім того вказували, що загальні збори членів КСП Єреміївське 29.02.2000р. були проведені з порушенням процедури, оскільки на зборах була відсутня необхідна кількість членів КСП; не можливо ідентифікувати осіб, які приймали участь у вказаних зборах, у зв'язку з відсутністю поіменного списку осіб, а доказів належного сповіщення всіх членів КСП про проведення зборів КСП 29.03.2000р. не надано, відсутній підписаний передаточний баланс тощо, що в сукупності з п. 14 Порядку оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих КСП, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики № 63 від 14.03.2001р. є підставою для визнання рішення загальних зборів КСП Єреміївське від 29.02.2000р. та рішення зборів засновників ТОВ Єреміївське від 03.03.2000р. недійсним.

Крім того, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання недійсним п. 1.1 Установчого договору ТОВ Єреміївське в частині переходу всіх прав та обов'язків від колективного сільськогосподарського підприємства Єреміївське до товариства з обмеженою відповідальністю Єреміївське та скасування державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю Єреміївське є похідними від первісних позовних вимог про визнання недійсним рішення Загальних зборів членів КСП Єреміївське , оформленого протоколом №2 загальних зборів КСП Єреміївське від 29.02.2000року.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Всупереч припису наведеної норми, позивачі свого процесуального обов'язку доказування не виконали, не надали суду доказів на підтвердження наявності підстав для визнання недійсними рішення загальних зборів членів КСП та п. 1.1 Установчого договору, скасування державної реєстрації товариства, але оскільки сторони по справі самостійно розпорядилися своїми правами та обов'язками та суду переконливих доказів на підтвердження всіх позовних вимог або заперечень не надали, в подальшому взагалі самоусунулися від розгляду справи по суті та в судові засідання двічі не з'явилися, тому суд вважає, що сторонами не надано достатньо доказів для можливого прийняття судом рішення в частині правомірності чи неправомірності проведених 29.02.2000р. загальних зборів КСП Єреміївське та проведених 03.03.2000р. зборів засновників ТОВ Єреміївське та дотримання процедури їх проведення тощо.

Разом з цим, представником відповідача ОСОБА_22 подано заяву про застосування строків позовної давності, яка викладена в відзиву на позовну заяву (т. 2 а.с. 53-57).

Відповідно до ст. ст.257,258 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. Згідно ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Частини 2-5статті 267 ЦК України зазначає, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Таким чином, позовна давність пов'язується із судовим захистом суб'єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб'єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов'язаної особи.

Пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що слід звертати увагу на поняття давності, яке забезпечує юридичну визначеність та остаточність, захищати потенційних відповідачів та запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Тому, враховуючи вищевикладене, суд звертає увагу, що з моменту проведення оскаржуваних позивачами загальних зборів членів КСП та прийняття на них рішень, реєстрації ТОВ пройшло більше вісімнадцяти років за які підприємство зазнало реорганізації шляхом перетворення в ТОВ, доказів того, що позивачі дізналися про порушення своїх прав в межах строку позовної давності, суду не надано; натомість існують протилежні докази - а саме, що позивачі на протязі 2003, 2005-2006, 2011 р.р. приймали участь в різних заходах підприємства в тому числі щодо його реорганізації та передачі майна (т. 2 а.с. 62-69), тому інші доводи позивачів судом до уваги не приймаються, оскільки позов задоволенню не підлягає через сплив строків позовної давності.

Згідно ст.141 ЦПК України у разі відмови у позові судові витрати, понесені позивачами по справі, не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 18, 76-81, 83, 95, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, на підставі статей 104, 374, 378 ЦК України, статей 27,28,78,116 Земельного кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Єреміївське , ОСОБА_4 районної державної адміністрації Одеської області, третіх осіб: ОСОБА_4 місцевої прокуратури, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 про визнання недійсним рішенням загальних зборів членів КСП Єреміївське від 29.02.2000року; визнання недійсним п.1.1 Установчого договору від 06.03.2000 року в частині переходу всіх прав та обов'язків від колективного сільськогосподарського підприємства Єреміївське до Товариства з обмеженою відповідальністю Єреміївське ; скасування державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю Єреміївське ; стягнення судових витрат - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: О. В. Іванова