Рішення

від 14.01.2019 по справі 513/1143/18

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/1143/18

Провадження № 2/513/175/19

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2019 року

Саратський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Тончевої Н.М.

при секретарі - Коржан О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Сарата цивільну справу за позовом ОСОБА_1, представником якого є адвокат ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, Михайлівська сільська рада Саратського району Одеської області до ОСОБА_3 виробничого кооперативу Рассвет про визнання нечинним та скасування державного акту на право колективної власності на землю та переведення земельної ділянки до земель запасу державної форми власності , -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить:

визнати нечинним та скасувати державний акт на право колективної власності на землю серії ОД-22-004 виданий 31.05.1995 року колективному сільськогосподарському підприємству Рассвет на підставі рішення 4 сесії 22 скликання Михайлівської сільської ради народних депутатів від 31.05.1995 року та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 1, в частині земельної ділянки площею 1,28 га кадастровий номер 5124582600:01:002:1975 на території Михайлівської сільської ради Саратського району Одеської області, що залишилась в колективній власності;

перевести до земель запасу державної форми власності Михайлівської сільської ради Саратського району Одеської області (за межами н населеного пункту) земельну ділянку площею 1,28 га, кадастровий номер 5124582600:01:002:1975, що увійшла до складу земель, на які видавався державний акт на право колективної власності на землю серії ОД-22-004 виданий 31.05.1995 року.

Свої вимоги мотивує тим, що розпорядженням Саратської районної державної адміністрації Одеської області № 160/А-08 від 21.04.2008 року ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок площею 1,28 та ріллі для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності (запасі) на території Михайлівської сільської гади Саратського району Одеської області.

На підставі зазначеного розпорядчого акту позивачем на підставі договору № 290118-02 від 29.01.2018 року з ФОП ОСОБА_4 був замовлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Михайлівської сільської ради Саратського району Одеської області (за межами населеного пункту).

Замовлений Проект землеустрою пройшов відповідне погодження державної експертизи та була сформована земельна ділянка, яка відводиться, їй присвоєно кадастровий номер 5124582600:01:002:1975 площею 1,28 га на території Михайлівської сільської ради Саратського району Одеської області, про що видано витяг з Державного земельного кадастру.

В подальшому згідно норм чинного законодавства, проект за відповідним клопотанням позивача було передано до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області для його затвердження та передачі земельної ділянки у власність Позивача.

У відповідь на вказане клопотання позивач отримав від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області лист від 24.04.2018 року за № Б- 5918/0-2770/0/37-18, згідно змісту якого встановлено, що дана земельна ділянка відводиться за рахунок земель колишньої колективної власності, які рахуються за колективним сільськогосподарським підприємством Рассвет , право власності якого підтверджено державним актом на право колективної власності на землю серії ОД-22-004 від 04.09.1995 року. Відповідно до отриманих роз'яснень щодо можливості розпорядження зазначеними землями, Держземагентство України листом від 16.09.2013 року № 22-28-0.13-16472/2-13 повідомило, що якщо вищевказані земельні ділянки не були повернуті до земель державної чи комунальної власності і право власності на них підтверджується державним актом на право колективної власності на землю, розпорядженнями вказаними земельними ділянками не належить до компетенції жодного органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, визначеного статтею 122 Земельного кодексу України, а землі залишаються у колективній власності.

На підставі вищезазначеного Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином, в отриманні земельної ділянки у власність позивачу перешкоджає наявний правовий статус земель колективної власності, за рахунок яких відводиться зазначена земельна ділянка, право на яку посвідчується державним актом на право колективної власності на землю серії ОД-22-004 виданий 31.05.1995 року на підставі рішення 4 сесії 22 скликання Михайлівської сільської ради народних депутатів від 31.05.1995 року та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 1 (копія додається).

Вказаний державний акт видано колективному сільськогосподарському підприємству РАССВЕТ , відповідно до рішення 4 сесії 22 скликання Михайлівської сільської ради народних депутатів від 31.05.1995 року.

Правонаступником КСП РАССВЕТ є сільськогосподарський виробничий кооператив РАССВЕТ згідно витягу з ЄДР та довідки з місцевої бази.

За результатами проведеного розпаювання члени колективного сільськогосподарського підприємства отримали у власність свої земельні частки (паї), які в подальшому виділили в натурі та отримали сформовані земельні ділянки на праві приватної власності. Інші землі залишились в статусі земель колективної власності.

Станом на сьогодні право колективної власності на землю не передбачено чинним цивільним та земельним законодавством.

За наявними відомостями позивача у відповідача не перебувають у розпорядженні чи користуванні землі, які залишились у колективній власності згідно виданого державного акту.

Таким чином, єдиним способом захисту порушених прав позивача є визнання не чинним та скасування державного акту на право колективної власності на землю серії ОД-22-004 від 31.05.1995 року в частині земельної ділянки площею 1,28 га та переведення відведеної земельної ділянки до земель запасу державної форми власності в судовому порядку.

Позивач в судове засідання не з'явився.

В судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_2 позов підтримав в повному обсязі та просив вимоги позивача задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 виробничого кооперативу Рассвет в особі голови ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій зазначив, що позов визнає та просить розгляд справи провести за його відсутністю.

Представник третьої особи Михайлівської сільської ради Саратського району Одеської області в особі т.в.о. голови ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій зазначив, що позов визнає та просить розгляд справи провести за його відсутністю.

Представник третьої особи Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення вимог позивача з доводів, зазначених в письмових поясненнях. Згідно письмових пояснень, які містяться в матеріалах справи, під час розгляду заяви позивача ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність було встановлено, що бажана земельна ділянка відводиться за рахунок земель колишньої колективної власності, які рахуються за колективним сільськогосподарським підприємством Рассвет , право власності якого підтверджено державним актом на право колективної власності на землю.

Оскільки розпорядження землями колективної власності не відноситься до компетенції Головного управління, Головне управління відмовляє у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, про що листом від 24 квітня 2018 року №Б-5018/0-2770/0/37-18 було повідомлено позивачу.

Правовий режим використання нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок визначений ст. 13 Закону України Про порядок - виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , а повноваження по передачі їх в оренду - статтею 5 вищенаведеного Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 78 Земельного кодексу України від 25.10.2001 земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Тобто, на сьогоднішній день, право колективної власності не передбачено діючим законодавством.

Законом України Про форми власності на землю від 30.01.1992, який втратив чинність 11.12.2003 в Україні було запроваджено поряд з державною, колективну і приватну форми власності на землю.

Відповідно до ст. 5 Земельного кодексу України від 18.12.1990, який діяв на час спірних відносин, земля, на праві колективної власності, могла належите виключно громадянам України.

На час проведення паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарських підприємств, установ, організацій, , Земельний кодекс України від 18.12.1990 № 561-XII (втратив чинність з 01.01.2002), Цивільний кодекс Української PCP від 18.07.1963 № 1540-VI (втратив чинність з 01.01.2004) та Закон України Про власність від 07.02.1991 № 697-ХІІ (втратив чинність з 20.06.2007) визначали такі форми власності, як приватна, колективна та державна.

Відповідно до ст. 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XII право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими , селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Державний акт на право колективної власності на землю видавався колективному сільськогосподарському підприємству, із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства і у колективній власності громадян. До державного акта додавався список цих громадян.

Відповідно до статті 5 Земельного кодексу України від 18.12.1990 (в редакції Закону № 2196-ХІІ від 13.03.1992) земля може належати громадянам на праві колективної власності. Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників.

При цьому, суб'єктами права колективної власності на землю визнані колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Проведення паювання переданих у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам земель здійснювалося за указами Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва від 10.11.1994 № 666/94, Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08.08.1995 № 720/95, Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки від 03.12.1999 № 1529/99 та прийнятими у їх розвиток відомчими нормативно-правовими актами (зокрема, Методичні рекомендації щодо порядку передачі земельної частки (паю) в натурі із земель колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств і організацій , затверджені наказом Держкомзему, Мінсільгосппроду та УААН від 04.06.1996 за № 47/172/48 (далі - Методичні рекомендації).

Пунктами 2, 4 Указу Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва від 10.11.1994 № 666/94 встановлювалось, що кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному виразі. Кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства має право безперешкодно вийти з нього та одержати безкоштовно у приватну власність свою частку землі (пай) у натурі (на місцевості), що засвідчується державним актом на право приватної власності на землю.

Аналогічним чином, згідно пунктів 1, 2, 6 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08.08.1995 № 720/95: паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.

Відповідно до пунктів 1.3., 1.5., 2.7., 3.9 Методичних рекомендацій передача в натурі земельної частки паю громадянину здійснюється після складання Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї), яка затверджується загальними зборами (зборами уповноважених) членів сільськогосподарських підприємств та погоджується районними (міськими) державними адміністраціями (виконавчими комітетами міських рад). На схемі виділяються земельні масиви паїв та земельні ділянки загального користування. Технічна документація щодо передачі земельної частки (паю) в натурі є підставою для прийняття рішення місцевою радою про видачу громадянину державного акту на право приватної власності та повернення сертифікату на земельну частку (пай) до районної (міської) державної адміністрації (виконавчого комітету міської ради).

Виходячи з вищевикладеного, земельним законодавством було визначено основними учасниками процесу паювання земель колективної власності відповідні сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації.

За інформацією Відділу у Саратському районі Головного управлінні Держгеокадастру в Одеській області від 30.11.2018 № 548/419-18 згідно наявних Книг записів реєстрації державних актів на право колективної - власності на землю, державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, станом на 31.12.2012 року за колективним сільськогосподарським підприємством Рассвет зареєстрований державний акт на право колективної власності на землю загальною площею 3852 га серії ОД -22-004 від 04.09.1995 № 4 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Михайлівської сільської ради Саратського району Одеської області. Кадастровий номер відсутній.

В 1999 році була розроблена Схема поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП Рассвет Саратського району Одеської області.

Згідно книги реєстрації сертифікатів 863 особи отримали сертифікати на право на земельну частку (пай), з них 855 осіб - отримали державні акти на право власності на земельні ділянки взамін сертифікатів.

Таким чином, залишилось із земель, що не підлягають паюванню земельні ділянки площею 595,2 га, які не розподілені між членами колишнього КСП Рассвет та фактично продовжують залишатися у колективній власності.

Відповідно до ч. 3 статті 78 Земельного кодексу України від 25.10.2001- земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній, власності. Тобто, на сьогоднішній день, право колективної власності не передбачено діючим законодавством.

Згідно актуальних даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відсутня інформація щодо реєстрації КСП Рассвет .

Отже, на даний час державний акт на право колективної власності КСП Рассвет який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю серії ОД № 22-004 від 04.09.1995 за № 4 є чинним.

На теперішній час відсутній законодавчий механізм передачі земель колективної форми власності до державної.

Вислухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Розпорядженням Саратської районної державної адміністрації Одеської області № 160/А-08 від 21.04.2008 року ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок площею 1,28 га ріллі для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності (запасі) на території Михайлівської сільської гади Саратського району Одеської області.

На підставі зазначеного розпорядчого акту позивачем на підставі договору № 290118-02 від 29.01.2018 року з ФОП ОСОБА_4 був замовлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Михайлівської сільської ради Саратського району Одеської області (за межами населеного пункту).

Замовлений Проект землеустрою пройшов відповідне погодження державної експертизи та була сформована земельна ділянка, яка відводиться, їй присвоєно кадастровий номер 5124582600:01:002:1975 площею 1,28 га на території Михайлівської сільської ради Саратського району Одеської області, про що видано витяг з Державного земельного кадастру №НВ-5106032702018 від 19 березня 2018 року.

З листа Головного управління Держгеокадастру в Одеській області лист від 24.04.2018 року за № Б- 5918/0-2770/0/37-18 вбачається, що дана земельна ділянка відводиться за рахунок земель колишньої колективної власності, які рахуються за колективним сільськогосподарським підприємством Рассвет , право власності якого підтверджено Державним актом на право колективної власності на землю серії ОД-22-004, виданим 31 травня 1995 року на підставі рішення 4 сесії 22 скликання Михайлівської сільської Ради народних депутатів від 31 травня 1995 року. Відповідно до отриманих роз'яснень щодо можливості розпорядження зазначеними землями, Держземагентство України листом від 16.09.2013 року № 22-28-0.13-16472/2-13 повідомило, що якщо вищевказані земельні ділянки не були повернуті до земель державної чи комунальної власності і право власності на них підтверджується державним актом на право колективної власності на землю, розпорядженнями вказаними земельними ділянками не належить до компетенції жодного органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, визначеного статтею 122 Земельного кодексу України, а землі залишаються у колективній власності.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №24052213 від 05 листопада 2018 року вбачається, що правонаступником КСП РАССВЕТ є сільськогосподарський виробничий кооператив РАССВЕТ .

Згідно частини 1 статті 17 ЗК України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом (п. а ); координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель ( п. в ); вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону (п. ж ).

Положеннями статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної власності або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч.1); безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. в ч.3); земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом (ч.5).

Відповідно до положень пункту в частини 1 статті 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

Аналіз наявних в справі матеріалів вказує на те, що землекористування земельною ділянкою загальною площею 3852.0 га, що у 1995 році була надана у колективну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Колективному сільськогосподарському підприємству Рассвет , на даний час не є припиненим. Державний акт на право колективної власності на землю серії ОД-22-004 є документом, що посвідчує вказане право землекористування, тому у разі відсутності порушень закону при видачі у 1995 році зазначеного державного акту, а таке не встановлено, скасування державного акту на право колективної власності на землю, чи визнання державного акту таким, що втратив чинність, без припинення права користування Колективного сільськогосподарського підприємства Рассвет як землекористувача, якому рішенням 4 сесії 22 скликання Михайлівської сільської ради народних депутатів Саратського району Одеської області від 31 травня 1995 року земля була дана у колективну власність, є безпідставним.

Саратська районна державна адміністрація Одеської області, яка як уповноважений державою орган мала в порядку здійснення державного контролю за використанням земель державної власності вирішити питання припинення права користування земельною ділянкою реорганізованого підприємства.

Лише після припинення права користування земельною ділянкою ліквідованого чи реорганізованого підприємства можлива безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян шляхом одержання земельних ділянок із земель державної власності чи, якщо відбудеться в порядку статті 117 ЗК України передача земельної ділянки державної власності у комунальну власність, то шляхом одержання земельних ділянок із земель комунальної власності.

Позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права колективної власності КСП Рассвет чи його правонаступників.

Правові підстави для визнання недійсним і скасування державного акту на право колективної власності на землю площею 3852.0 га, за позовом ОСОБА_1, як особи, якій було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 1.28 га без припинення права користування земельною ділянкою площею 3852.0 га реорганізованого підприємства відсутні. Також у суду відсутні законні підстави для припинення права колективної власності на землю СВК Рассвет з підстав заявлених у позові.

Тож, позовні вимоги в частині визнання нечинним та скасування Державного акта на право колективної власності на землю серії ОД-22-004 виданого 31 травня 1995 року не основані на законі та не підлягають задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд виходив з того, що незважаючи на те, що існує недержавне колективне сільськогосподарське підприємство чи ні, державний акт на право колективної власності на землю, виданий господарству та зареєстрований в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю, а отже і право колективної власності на землю, на даний час не скасовано. Відповідно і державної реєстрації припинення права колективної власності на спірні землі не проведено. Таким чином, спірні земельні ділянки продовжують перебувати у колективній власності. А отже скасування державного акту призведе по порушення прав невстановленого кола осіб.

Згідно з частиною першою статті 23 ЗУ Про колективне сільськогосподарське підприємство майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.

Тобто, співвласниками не розпайованих земель являлись і є на даний час всі члени КСП та їх правонаступники (спадкоємці), що також закріплено статтею 86 Земельного кодексу .

У Конституції України та в Земельному кодексіУкраїни колективна власність на землю відсутня.

Проте, положеннями ст. 30 ЗК України передбачено, що при ліквідації сільськогосподарських підприємств сільськогосподарські угіддя, що перебували у їх власності, розподіляються відповідно до установчих документів цих підприємств або за згодою власників земельних часток (паїв).

Отже, право колективної власності здійснюють загальні збори співвласників земельних часток (паїв), членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном.

Жодного рішення загальних зборів членів колишнього КСП Рассвет щодо розпорядження землями колективної власності на час розгляду даної справи не прийнято.

Згідно зі статтею 108 Цивільного кодексу України у випадку реорганізації юридичної особи шляхом перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Правовідносини з припинення права колективної власності на землю регулюються нормами Земельного кодексу України (далі - ЗК України ) у редакції 1990 року (втратив чинність з 01.01.2002 року іЗК України у редакції 2001 року. Законом України Про колективне сільськогосподарське підприємство від 14.02.1992 року . Указом Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям від 08.08.1995 року.

Згідно зі ст.ст. 3 , 5 ЗК України у редакції 1990 року, власність на землю в У країні має такі форми державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними. Земля може належати громадянам на праві колективної власності. Субєктами права колективної власності на землю сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Розпорядження земельними ділянками, що перебувають колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективну співвласників. У колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств. Земля передається у колективну власність безплатно.

На час проведення паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарських підприємств, установ, організацій, зокрема і в КСП Рассвет , ЗК України у редакції 1990 року (ст. 3 ЗК України у редакції 1990 року, втратив чинність з 01.01.2002 року), ЦК України у редакції 1963 року(ст.86 ЦК України у редакції 1963 року, втратив чинність з 01.01.2004 року) і Закону України Про власність (ст. 2 Закону України Про власність , втратив чинність з 20.06.2007 року) визначали такі форми власності, як: приватна, колективна та державна.

Відповідно до ст.23 ЗК України у редакції 1990 року право власності або право постійного користування землею посвідчувались державними актами, які видавались і реєструвались, у тому числі, сільськими Радами народних депутатів.

Державний акт на право колективної власності на землю видавався колективному сільськогосподарському підприємству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства і у колективній власності громадян, до державного акта додавався список цих громадян.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 2 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону , виникають з моменту такої реєстрації.

Виходячи з положень Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень набуття, зміна або припинення речових прав на нерухоме майно виникає з моменту їх державної реєстрації шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із ст. 7 ЗУ Про колективне сільськогосподарське підприємство об'єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об'єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об'єднань, учасником яких є підприємство. В свою чергу, суб'єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства. Слід зазначити, що майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.

В судовому засіданні встановлено, що право колективної власності на землю, яке виникло згідно Державного акту на право колективної власності на землю серії ОД-22-004 виданого 31 травня 1995 року КСП Рассвет для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі рішення 4 сесії 22 скликання Михайлівської сільської Ради народних депутатів від 31 травня 1995 року не було припинено, тож, зазначені землі жодним чином не можна вважати землями державної чи комунальної власності, відповідно ні органи Держгеокадастру ні місцева рада не наділені повноваженнями розпоряджатись такими землями.

Враховуючи викладене, у задоволенні позовних вимог щодо переведення земельної ділянки до земель запасу державної форми власності слід відмовити з наведених вище підстав.

Згідно ст.141 ЦПК України у разі відмови у позові судові витрати, понесені позивачем по справі, не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81,89,133, 141, 264, 265, 268, 272, 280-283, 288, 289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1, представником якого є адвокат ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, Михайлівська сільська рада Саратського району Одеської області до ОСОБА_3 виробничого кооперативу Рассвет про визнання нечинним та скасування державного акту на право колективної власності на землю та переведення земельної ділянки до земель запасу державної форми власності - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Саратський районний суд Одеської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текс рішення буде виготовлено 23 січня 2019 року.

Суддя Н. М. Тончева