Постанова

від 15.01.2019 по справі 173/1125/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/424/19 Справа № 173/1125/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Петрюк Т. М. Доповідач - Макаров М. О.

Категорія 39

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.

при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2016 року по справі за заявою Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Малоолександрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, заінтересовані особи Верхньодніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, управління держгеокадастру у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області про визнання спадщини відумерлою,-

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2016 року Жовтоводська місцева прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Малоолександрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області звернулася із заявою про визнання спадщини відумерлою.

Заява обґрунтована тим, що невизнання спадщини відумерлою буде перешкоджати правомірному регулюванню земельних відносин, порушуватиме створення умов для раціонального використання та охорони земель та поліпшенню навколишнього природного середовища. Малоолександрівська сільська рада не здійснює захист інтересів держави в частині визнання спадщини відумерлою та передачі її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини, оскільки більше 9-ти років не звертається із відповідною заявою до суду. Під час вивчення підстав для представництва Жовтоводською місцевою прокуратурою інтересів держави в особі Малоолександрівської сільської ради встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2, що підтверджується інформацією відділу державної реєстрації актів цивільного стану Верхньодніпровського РУЮ . За життя ОСОБА_2, належала земельна ділянка, розташована на території Малоолександрівської сільської ради Верхньодніпровського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6.710 га., що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 Відповідно до інформації управління Держгеокадастру у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області, нормативно грошова оцінка земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2. станом на 19.05.2016 року становить 240175.39 грн. Відповідно до висновку Правобережної товарної біржі проведено аналіз ринкової вартості земельної ділянки, розташованої на території Малоолександрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області кадастровий номер НОМЕР_2. площею 6.710 га., яка належала ОСОБА_2, та станом на 07.07.2016 року складає 835502.00 грн. Згідно інформації Малоолександрівської сільської ради після смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина. Спадкоємці 1-5 черги, згідно ст. 1261-1265 ЦК України, після смерті ОСОБА_2 до Малоолександрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області з питанням про прийняття спадщини до теперішнього часу не звертались і на теперішній час невідомі. Відповідно до довідки Малоолександрівської сільської ради від 11.05.2016 року за № 329 та витягу з погосподарської книги встановлено, що ОСОБА_2, по день смерті була зареєстрована та проживала сама по АДРЕСА_1 Спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_2 ніхто не оформив, та до сільської ради з цього приводу ніхто не звертався, що й стало підставою звернення до суду.

Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2016 року задоволено заяву Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області та визнано відумерлою спадщину, що складається з земельної ділянки загальною площею 6.710 умовних кадастрових гектарів ринковою вартістю 835502.00 грн., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Малоолександрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області та яка відкрилась після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та належала ОСОБА_2 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 21 вересня 2005 року; передано у власність територіальній громаді Малоолександрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області вказану земельну.

Рішення суду мотивоване тим, що оскільки строк на прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2, скінчився ще 24.11.2007 року, з заявою про прийняття спадщини до Верхньодніпровської державної нотаріальної контори ніхто зі спадкоємців не звернувся, з часу смерті ОСОБА_2 пройшло більше одного року, суд вважав можливим задовольнити вимоги заявника і визнати спадщину після померлої ОСОБА_2, у вигляді земельної ділянки (паю) відумерлою та передати земельну ділянку у власність територіальної громади Малоолександрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована тим, що померла ОСОБА_2 була її рідною бабусею, яка за життя була призначена її опікуном. При цьому, апелянт зазначає, що з ОСОБА_2 проживали однією сім'єю, як до, так і на момент смерті останньої. Крім того, ОСОБА_1 вказує, що бабуся ОСОБА_2 за життя заповіла все майно, в тому числі й спірну земельну ділянку, у власність, саме, їй. Апелянт вказує, що спірна земельна ділянка увійшла до спадкової маси за заповітом, була фактично нею прийнята, так як використовувується нею для власних потреб вже понад 10 років з моменту відкриття спадщини.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду сксаувати, з наступних підстав.

Задовольняючи заяву Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, суд першої інстанції виходив із того, що строк на прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2, скінчився ще 24.11.2007 року, з заявою про прийняття спадщини до Верхньодніпровської державної нотаріальної контори ніхто зі спадкоємців не звернувся, з часу смерті ОСОБА_2 пройшло більше одного року, а тому вважав за можливе визнати спадщину після померлої ОСОБА_2, у вигляді земельної ділянки (паю) відумерлою та передати земельну ділянку у власність територіальної громади Малоолександрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

З вказаним висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, так як він суперечить нормам матеріального та процесуального права.

Так, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 була власником земельної ділянки, розташованої на території Малоолександрвської сільської ради Верхньодніпровського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6.710 га.

За життя ОСОБА_2 було призначено опікуном внуків: ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

14 вересня 2005 року ОСОБА_2 склала заповіт, за яким житловий будинок та все майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося вона заповіла ОСОБА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла .

Згідно Довідки Виконавчого комітету Малоолександрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області від 18 вересня 2015 року ОСОБА_2 проживала разом з онукою ОСОБА_1 по день її смерті. Тобто, на час відкриття спадщини, ОСОБА_1 проживала разом із спадкодавцем, а тому відповідно до ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину.

Відповідно до ст. 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

Згідно ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Враховуючи встановлені обставини справи та зазначені норми права, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку існує спір про право, оскільки виник спір щодо спадкування, а тому заява Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області про визнання спадщини відумерлою підлягає залишенню без розгляду.

На вказане, суд першої інстанції уваги не звернув, належним чином не з'ясував наявність спадкоємців та наявність заповіту, а тому дійшов передчасного висновку про визнання спірної земельної ділянки відумерлою спадщиною та передачу земельної ділянки у власність територіальної громади Малоолександрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Рішення як таке, що суперечить вимогам матеріального та процесуального права підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про залишення заяви Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Малоолександрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області про визнання спадщини відумерлою без розгляду.

При цьому, колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що її вимоги в апеляційній скарзі про скасування передачі у комунальну власність та зобов'язання територіальної громади повернути спірну земельну ділянку у приватну власність, скасування запису про власність, повернути інформацію поперднього запису про зареєстровані права власності на земельну ділянку, - не можуть бути задоволені при перегляді оскаржуваного рішення, так як такі вимоги судом першої інстанції не розглядалися.

Керуючись ст.ст. 257, 294, 362, 377 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2016 року - скасувати.

Заяву Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Малоолександрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, заінтересовані особи Верхньодніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, управління держгеокадастру у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області про визнання спадщини відумерлою - залишити без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Е.Л. Демченко

Т.Р. Куценко